Стаття 157. 4 страница

\, Об'єктивна сторона злочину виражається в активних діях, а саме у незакон­ному: 1) знищенні виборчої документації або документів референдуму поза встановле­ним іаконом строком зберігання; 2) їх пошкодженні.

{нищення виборчої документації або документів референдуму полягає в діяннях,

іслідок яких такі документи перестають фізично існувати. При цьому такі документи

Втрачають властивість бути носієм зафіксованої на них інформації та не підлягають

■І топленню (приводяться у стан, який повністю і назавжди виключає використання за

пріммаченням). Знищення може здійснюватися шляхом, наприклад, спалювання, подріб-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

< таття 159

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

нювання, травлення кислотою, стирання тексту документа до стану неможливості його розпізнавання та відновлення, стирання інформації з магнітного, лазерного диску, зали­вання фарбою тощо.

Пошкодження виборчої документації або документів з референдуму передбачає таке заподіяння шкоди матеріальній основі виборчого документа або документа рефе­рендуму, коли їх використання за цільовим призначенням ускладнено або повністю неможливе. При цьому для відновлення можливості використання зафіксованої на по­шкоджених документах інформації такі документи можуть бути реставровані.

Такі дії утворюють склад злочину, передбаченого ст. 158-1, тоді, коли вони вчиню­ються поза строком зберігання у державних архівних установах та ЦВК.

Відповідно до законодавства про архівні установи документи Національного архів­ного фонду є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території Украї­ни. Таким чином, виборчі документи та документи референдуму внесені до Національ­ного архівного фонду, підлягають постійному зберіганню. Категорії виборчих доку­ментів або документів з референдуму, які підлягають внесенню до Національного архів­ного фонду, визначаються законом або на підставі експертизи їх цінності, проведеною комісією з фахівців архівної справи та діловодства, інших працівників. Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок створення та діяльності експертних комісій затверджуються КМ. Так, відповідно до закону підлягають внесенню до Націо­нального архівного фонду, а, отже, і постійному зберіганню, протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах терито­ріальних виборчих округів на виборах народних депутатів України.

Виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, відкріпні посвідчення, акти, заяви, скарги про порушення вимог виборчого законодавства під час проведення голосування і підрахунку голосів виборців, протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих архівних установах протягом чотирьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України, після чого знищуються в установленому порядку.

Протягом трьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів Прези­дента України зберігаються у місцевих державних архівних установах, після чого зни­щуються в установленому порядку: протоколи виборчих комісій про підрахунок голо­сів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування в територіальних вибор­чих округах, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог виборчого законодавства при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення виборчих комі­сій з виборів Президента України.

Протягом одного року з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих вибо­рів зберігаються у місцевих державних архівних установах, після чого знищуються в установленому порядку: протоколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голо­сів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування у виборчих округах та про результати місцевих виборів, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюле­тенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог виборчого законодав­ства при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рі­шення виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Законодавством про референдуми не встановлено строків щодо зберігання докумен­тації референдуму. Таким чином, щодо зберігання такої документації застосовуються загальні строки зберігання документів у державних архівних установах.

Порядок знищення виборчої документації та документів референдуму визначено відповідними нормативно-правовими актами Державного комітету архівів України та ЦВК. Так, незаконним буде знищення таких документів без попереднього затверджен­ня описів справ постійного зберігання, а також з порушенням встановлених термін in їх зберігання.

Злочин вважається закінченим з моменту знищення або пошкодження вказаних v ч. 1 ст. 158-1 документів.

4. Суб'єкт злочину - загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) за попередньою змовою
і руною осіб; 2) членом виборчої комісії або іншою службовою особою.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та і"ментар до неї, член виборчої комісії - коментар до ст. 157, службова особа - при­мітки 1 та 2 до ст. 364 та коментар до неї.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. fern. И8).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 p. (cm. 88).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих рад та сільських, селищних, міських голів» від б квітня 2004 p. (cm. 89).

Закон України «Про національний архівний фонд та архівні установи» в редакції від 13 груд­ин 2001 р. (статті 1, 4, 6, 25, 27, 28).

Наказ Головного архівного управління при KM від 20 липня 1998 року № 41 «Про затвер­дження переліку типових документів».

Порядок передавання виборчої та іншої документації виборчих комісій та комісій із всеук­раїнського та місцевих референдумів на зберігання до архівних установ. Затверджений поста-НОвою ЦВК№ 885 від 10 березня 2006 р.

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

1. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів
або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення гро­
мадянина, який взяв участь у виборах або референдумі,-

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референ­
думу чи іншою службовою особою з використанням свого службового ста­
новища,-

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або по­збавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

(Стаття 159 в редакції Запону № 3504-IVeid 23.02.2006 p.)

. Об'єктом злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Принцип таємності голо-.іі.піня забезпечує громадянину повну свободу волевиявлення під час голосування. ОТО реалізація спрямована на те, щоб виключити будь-якій сторонній особі контроль ні иолевиявленням громадян (виборців). Виборче законодавство України забороняє і ієнам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомо-і и. які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

2. Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або PC­S'' рендумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів і раїни, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сіль-селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий рвфрендум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у рефе-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ У

l 'шиття 159

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

рендумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямо­вані на розголошення відомостей про зміст волевиявлення (голосування) громадянина на виборах або референдумі.

Розголошення змісту волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі озна­чає, що особа, якій став відомий зміст такого волевиявлення, ознайомлює з ним сторон­ніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися зі змістом волевиявлення громадянина.

Способи розголошення змісту волевиявлення громадянина можуть бути різними і на кваліфікацію вчиненого за ст. 159 не впливають: повідомлення в розмовах з іншими особами, оприлюднення в ЗМІ, демонстрація бюлетеня, який заповнив конкретний громадянин, демонстрація відеозапису чи фотознімку заповнення громадянином бюле­теня тощо.

Повідомлення про зміст голосування самому громадянинові, який взяв участь у ви­борах чи референдумі, не утворює складу цього злочину, оскільки у такому разі відсут­ній факт розголошення змісту його волевиявлення - доведення його до відома сторон­ніх осіб.

Для кваліфікації діяння за ст. 159 не має значення, у який спосіб винній особі вдалося довідатися про зміст волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі. Переважно відомості про зміст такого волевиявлення отримуються нею в порушення законодавчих приписів, які забезпечують таємницю голосування. При цьому такі відомості можуть бу­ти отримані як безпосередньо винною особою, так і від інших осіб (наприклад, від членів виборчої комісії або комісії з референдуму).

Винний або інші особи можуть вчиняти певні дії, спрямовані на протиправне отри­мання відомостей про зміст волевиявлення конкретного громадянина на виборах чи референдумі. Це можуть бути: прохання або висунення вимоги до громадянина показу­вати заповнений бюлетень перед опусканням його до скриньки для голосування; дома­гання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію (блок партій) виборець віддав свій голос чи як саме громадянин заповнив бюлетень для голосування на рефе­рендумі; примушування громадянина до відповідного волевиявлення і фіксації його у бюлетені певною позначкою, за якою потім можна ідентифікувати його волевиявлення; свідоме незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосуван­ня, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування: визначення місця видачі виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування на референ­думі і встановлення скриньок для голосування таким чином, що громадяни при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування; ство­рення перешкод для таємного голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосу­вання; перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб; видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетені. заповнював; встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контро­лювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо. Такі дії становлять готування до розголошення таємниці голосування і у разі їх вчинення членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з ви­користанням свого службового становища (без подальшого розголошення таємниці голосування) потребують кваліфікації за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 159 (готування до злочи­ну, передбаченого ч. 1 ст. 159, відповідно до ст. 12 і ч. 2 ст. 14 не тягне за собою кримі­нальної відповідальності). Якщо спосіб отримання відомостей про зміст голосування утворює самостійний склад злочину (наприклад, якщо це було поєднано із застосуваи ням насильства до громадянина або незаконним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації), вчинене потребує додаткової кваліфікації чи відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад злочину, передбаченого ст. 159, утворює також розголошення змісту голосу-

іиішя, про який особа довідалася випадково (наприклад, була присутньою при запов­ненні громадянином бюлетеня в приміщенні для голосування, але поза кабіною чи кім­натою для таємного голосування; побачила як заповнений бюлетень при опусканні його у прозору скриньку для голосування чи переносну скриньку). Натомість не містить Складу цього злочину розголошення відомостей про зміст волевиявлення громадянина, про який цей громадянин сам добровільно повідомив того, хто його розголосив, чи піших осіб, оскільки у даному разі таємниця голосування спеціально розкрита самим єктом голосування - виборчі закони та закон про референдуми не містять заборони і подо розголошення змісту голосування особою, яка здійснила голосування на виборах •їм референдумі. Однак це не стосується випадків, коли особа довідалася про вибір (іміст голосування) конкретного виборця у результаті надання йому у встановленому і.іконом порядку допомоги при заповненні виборчого бюлетеня. Виборчий закон пе-

іоачає, що виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити иміюрчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої і - >місії скористатися допомогою іншого виборця для заповнення виборчого бюлетеня в

■іні для таємного голосування. Якщо останній, надаючи таку допомогу, довідався про зміст волевиявлення виборця із зазначеними фізичними вадами і розголосив їх, йо-ГО ДІЇ утворюють склад порушення таємниці голосування. Це також не стосується ви­падків повідомлення громадянином про зміст здійсненого ним голосування особам, які проводять так званий екзит-пол, оскільки, по-перше, повідомлення про зміст свого го-мч-ування громадянин здійснює з ініціативи сторонніх осіб, по-друге, таке повідомлен­им має чітко визначене призначення і може бути використане лише для узагальненого показника (в абсолютних цифрах чи відсотках) результатів голосування.

Закон не встановлює як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони цього злочину час ікн о вчинення. Разом з тим, виходячи з його характеру, порушення таємниці голосування пі'іяхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосу-іі.пііія - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для 111 юсування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше. Злочин вважається закінченим з моменту розголошення таємниці голосування.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний усві-
Юмлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимо-
і ІММ для забезпечення таємниці голосування, і бажає вчинити такі дії.

5. Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його:
11 членом виборчої комісії або комісії з референдуму; 2) іншою службовою особою з
иикористанням свого службового становища (ч. 2 ст. 159).

І Іро поняття члена виборчої комісії пив. коментар до ст. 157. Членом комісії з рефе-

гчніуму визнається особа, яка відповідно до законодавства про референдуми включена

їм складу такої комісії: Центральної комісії з всеукраїнського референдуму (її функції

виконує ЦВК); комісії Автономної Республіки Крим з референдуму; обласної, районної,

і.кої, районної в місті, селищної, сільської комісії з референдуму; дільничної комісії з

і" 'Крендуму. Під іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена

к ірчої комісії та комісії з референдуму, службову особу. Про поняття службової особи

пік примітки 1 і 2 до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до розді-

VII Особливої частини КК.

()Пов'язковою умовою кваліфікації цього злочину за ознакою вчинення його членом "ірчої комісії, членом комісії з референдуму чи іншою службовою особою є порушення і и ці голосування такими особами з використанням влади або службового становища. Якщо такі дії вчинені працівником правоохоронного органу або пов'язані з пере- ценням влади чи службового становища, вчиненого за кваліфікуючих обставин, і їй за собою тяжкі наслідки, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності мши 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424).

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

('таття 159-1

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Конституція України (статті 38, 69, 71, 76, 103, 141).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 р. (статті 1,

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 1, 7, 24-38, 83).

Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від ЗО червня 2004 р. (статті 6, 8, 20,

26-29).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р. (статті?, 19-28).

Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. (статті 1, 2, 7, 10, 24-30, 36, 38-40).

Конституція Автономної Республіки Крим (статті І, 6). Затверджена Законом України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23 грудня 1998 р.

Стаття 159-1. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кан­дидата, політичної партії (блоку)

1. Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для
здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушен­
ням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або
матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необгрунтовано заниже­
ними розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не
оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необгрун­
товано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення та­
ких матеріалів -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий

строк.

2. Умисне використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) під­
тримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) ка­
ндидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандида­
та чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий

Дата добавления: 2015-05-31