Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду

Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь -караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктом злочину є право людини на свободу віросповідання.

2. Предметом злочину є релігійні святині.

Під релігійними святинями розуміються предмети або місця релігійного покло-

ніння чи паломництва віруючих. Поряд з широкошанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медина у мусульман) існують святині регіонального або місцевого характеру. Певні предмети чи місця можуть визнаватися релігійними святинями усіх (чи більшості) представників певної віри (наприклад, християн, мусульман) або ж для иіруючих певних конфесій, напрямів певної релігії тощо. Якщо релігійні святині є особ-іиною історичною чи культурною цінністю, їх знищення потребує додаткової кваліфі- каціїзач. 2 ст. 298.

3. З об'єктивної сторони цей злочин може проявлятися у формі:

1) незаконного утримування;

2) осквернення;

3) знищення релігійних святинь.

Під незаконним утримуванням релігійних святинь слід розуміти самоправні дії щодо збереження під своїм контролем предметів або місць релігійного поклоніння (кжрема, недопущення до них віруючих, які мають право здійснювати у них обряди, чогослужіння), які винний згідно з рішенням відповідного державного органу зобов'я-і.міий передати іншій релігійній організації чи звільнити на їх користь. Незаконний ха-р.іктер такого утримання полягає у тому, що, діючи у такий спосіб, винний безпідстав­но зберігає під своїм контролем релігійні святині, позбавляючи представників інших релігійних організацій передбаченої законом можливості реалізовувати за їх допомогою с тії релігійні потреби. Дії щодо незаконного захоплення релігійних святинь за наяв­ності підстав потребують самостійної правової оцінки (наприклад, як самоправство або перешкоджання здійсненню релігійного обряду).

Осквернення релігійних святинь - це вчинення будь-яких дій щодо релігійних і иигинь (непристойних написів, малюнків, пошкодження, інших дій, пов'язаних з глу­мом над святинями, їх паплюженням тощо), які є образливими для релігійних почуттів ІІруючих, предметами чи місцями релігійного поклоніння яких є ці святині.

Про поняття знищення див. коментар до ст. 194. Якщо знищення релігійних святинь

ю вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або

II що воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило

іагибель людей чи інші тяжкі наслідки, то воно потребує додаткової кваліфікації за

ст. 194.

Викрадення релігійних святинь або заволодіння ними шляхом вимагання слід роз-і іч іати як відповідний злочин проти власності.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, пов'язаних з незаконним і І'ііманням, оскверненням або знищенням релігійних святинь.

4. Суб'єкт злочину загальний. Вчинення цього злочину службовою особою з вико-
і читанням свого службового становища за наявності підстав потребує додаткової ква-

ііфікації за статтями 364 або 365.

б. Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Конституція України (ст. 35).

ічкон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. (стат-

8, 17, 18,21,31).

1. Незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, що зірвало
або поставило під загрозу зриву релігійний обряд,-

Дата добавления: 2015-05-31