Виробник

Кеш

Інтерфейс

Інтерфейсом накопичувачів називається набір електроніки, що забезпечує обмін інформацією між контроллером пристрою(кеш-буфером) і комп'ютером. Нині в ПК IBM - PC, частіше за інших, використовуються два різновиди інтерфейсів ATAPI - AT AttachmentPacketInterface(IntegratedDriveElectronics - IDE, EnhancedIntegratedDriveElectronics - EIDE) і SCSI(SmallComputersSystemInterface).

Використання кеша збільшує швидкодію будь-якого жорсткого диска, зменшуючи кількість фізичних звернень до диска, а також дозволяє працювати вінчестеру навіть тоді, коли хост-шина зайнята. Більшість сучасних накопичувачів мають об'єм кеша від 8 до 16 мегабайт. Проте, найбільш просунуті диски мають кеш, що досягає об'єму в 64 мегабайт.

9)Швидкість обертання диску

Швидкість обертання диску (англ. spindlespeed) — кількість оборотів шпинделя у хвилину. Від цього параметра в значній мірі залежать час доступу й швидкість передачі даних. Випускаються вінчестери з наступними стандартними швидкостями обертання: 4200, 5400 (ноутбуки), 7200 (персональні комп'ютери), 10 000 і 15 000 об./хв. (сервери і високопродуктивні робочі станції).

10)Фізичний розмір

Фізичний розмір (форм-фактор) — майже всі сучасні накопичувачі для персональних комп'ютерів і серверів мають розмір або 3,5, або 2,5 дюйма. Останні частіше застосовуються в ноутбуках.

43. Характеристики накопичувачів на ЖМД.

Таке як і 10…

44. Часові параметри вінчестерів.

Середній час позиціонування
Це час зазвичай вимірюється в мілісекундах (мс); він необхідний для переміщення головки від одного циліндра до іншого на довільну відстань. Один із способів, що дозволяють визначити цю величину, полягає в багаторазовому виконанні операцій пошуку випадкової доріжки і наступному розподілі витраченого часу на кількість виконаних операцій. Цей метод дозволяє обчислити середній час, необхідний для виконання однієї операції пошуку доріжки.
Стандартний метод, використовуваний різними виробниками для визначення середнього часу позиціонування, полягає у вимірюванні часу, що витрачається головками для переміщення на відстань, рівну одній третині радіусу всіх циліндрів. Середній час позиціонування залежить безпосередньо від конструкції жорсткого диска; тип інтерфейсу або контролера практично ніяк не впливає на цей параметр. Величина середнього часу позиціонування говорить, в першу чергу, про можливості механізму приводу головки.
Час очікування
Часом очікування називається середній час (в мілісекундах), необхідний для переміщення головки до зазначеного сектору після досягнення певної доріжки. У середньому ця величина дорівнює половині часу, який потрібний для одного обороту жорсткого диска.
При збільшенні частоти обертання диска вдвічі час очікування зменшиться наполовину. Час очікування є одним з чинників, що визначають швидкість читання і запису накопичувача. Зменшення часу очікування (чого можна досягти лише при підвищенні частоти обертання) скорочує час доступу до даних або файлів.
В даний час швидкість обертання багатьох накопичувачів досягає 7200 об / хв, чому відповідає час очікування, рівний всього лише 4,17 мс. При збільшенні частоти обертання до 10000 або навіть 15000 об / хв час очікування зменшується до немислимих величин, рівних відповідно 3 і 2 мс. Збільшення частоти обертання накопичувача призводить не тільки до підвищення його ефективності, що виражається в зменшенні часу доступу до даних, але і до збільшення швидкості передачі даних, зчитаних головкою із зазначених секторів.
Середній час доступу
Середнім часом доступу до даних називається сума середнього часу позиціонування і часу очікування. Середній час доступу зазвичай виражається в мілісекундах.
Цей показник характеризує час, необхідний накопичувачу для звернення до довільно розташованого сектору.

45. Принтери. Розділення та методи їх покращення.

Принтер- пристрій, необхідн. для перевед. тексту або зображ. на фізик. носій. Колись принтери використав. як основн. пристрій вивед. Інф. — монітори були ще недосконалі й мало пошир. Зараз пр.. можна побачити майже в кож. домі та офісі. Пр. класифік. за наступ. ознаками: принципом роботи, макс. форматом аркуша паперу, функцією кольор. друку, наяв. або відсут. апаратної підтримки мови PostScript (мова програмув. та мова розмітки сторінок), тощо. За принципом друку розрізн. матричні, струменеві й лазерні пр. Лазерна і світлодіодна технології (в останньому випадку замість лазера і дзерк., що його відхил. використов. лінійка світлод.) у багатьох випадках, з точки зору кінцев. користувача, нічим не відрізняються. Параметр, що визнач. якість друку лазер. пр., — розділ. здатність. Найбільш пошир. моделі формату A3 і Legal (аркуш паперу трохи більший, ніж А4). Більшість моделей пр. формату A3 використов. матрич. або струменев. принцип друку. За гамою відтворюв. кольорів пр. поділ. на чорно-білі, чорно-білі з опцією кольорового друку (є серед матрич. і струменев.) і кольорові. Монохромні пр. мають кілька градацій, зазвичай 2-5, наприклад: чорний — білий, одно колір. (або червоний, або синій, або зелений) — білий, багатобарвний (чорн., червон., синій, зелений) — білий. З розвитком комп. техн. монохром. пр. поступаються місцем кольоров., які друкують «весь спектр кольорів», видимий людським оком. Пр. з опцією кольор. друку, зазвичай погано відтвор. сторінки, на яких кольорова графіка межує з чорним тлом. Останнє отримують шляхом змішув. чорнила кількох основн. кольорів У результаті чорн.колір виявляється недостат. насич., а варт. друку такої сторінки — досить високою. Для якісн. друку зображ. у векторних форматах важлива наявність вмонтов. інтерпретатора мови PostScript. Такі моделі приблизно на 25% дорожчі від звич. Однак на практиці для реалізації PostScript доводиться створ. додаткову пам'ять, що значно підвищує ціну. PostScript необхідна для додруковоі підготовки книг, газет, тощо. За швидк. друку можна виділити 4 групи: матричні пр. без автоподачі, пр. індивід. застосування (швидкість друку до 8 стор./хв.); пр., що обслугов. роб. групи (до. 20 стор./хв.). мережні пр. (більше 20 стор./хв.). Набули пошир. багатофунк. пристрої, в яких об'єднані пр., сканер, копіюв. апарат і факс. Таке об'єднання раціональне технічно і зручне в роботі. Техніч. вимоги. Звич. цифровий фотоапарат з матр. 5,25 МП дає фото з розділ. здатн. 2560х1920. Якщо друк. фото розміром 10х15 см, то принтер повинен мати роздільну здатн. не менше 2560:(10см:2,54 см)=650 dpi (точок на дюйм, 1дюйм=2,54 см). Також потрібно макс. чітко відтворити кольоров. спектр (16777216 кольорів) а також всі відтінки сірого (256 відтінків). До цих характеристик «близькі» результ. друку на аналоговий кольор. фотопапір, друк сублімації «схожий» на якісний, струменевий і лазерний друк знаходяться на початку шляху до цих можливостей. Найбільш пошир. зараз струменев. друк., потім лазер., термосублімац., матрич. За кольороутвор. до повнокольор. віднос. тільки термосублімац. технологія. Струменева, лазерна і матрич. технології — растрові. Зараз найпопуляр.,найякісн.і найдешев. спосіб друку повнокольоров. фото— це друк на аналогов. фотопапір на цифрових друк. автоматич. машинах. Нові модифік. та поєдн. лазер., струменев. і термосублім. технол. дають добрі результ. і віднос. до комбінов. Наразі одна з Австрал. комп. розробила принтер з викор. нанотехнологій (розмір каплі близько 1 піколітра, а к-сть сопел А4-принтера складає 70400). Коштуватиме менше 150 баксів.

46. Технологія лазерного друку.

Формування зображення Лазерні принтери формують зображення шляхом створення положення точок на папері. Спочатку сторінка формується в пам'яті принтера і лише, потім передається в механізм друку. Таке формування зображення проводиться під управлінням контролера принтера. Кожен образ формується шляхом відповідного розташування точок в осередках сітки або матриці, як на шаховій дошці (рис. 2.1). Такий тип формування зображення називається растровим.

Принцип дії Лазерні принтери, що одержали найбільше поширення, використовують технологію фотокопіювання, звану ще Електрофотографічний, яка полягає в точному позиціонуванні точки на сторінці за допомогою зміни електричного заряду на спеціальній плівці з фотопровідного напівпровідника. Подібна технологія друку застосовується в ксероксах.

Найважливішим конструктивним елементом лазерного принтера є обертовий фотобарабан, за допомогою якого виробляється перенос зображення на папір. Фотобарабан являє собою металевий циліндр, покритий тонкою плівкою з фотопровідного напівпровідника. По поверхні барабана рівномірно розподіляється електричний заряд. За допомогою тонкої дроту або сітки, званої коронирующим проводом. На цей провід подається висока напруга, що викликає виникнення навколо нього світної іонізованої області, званої короною.

Лазер, керований мікроконтролером, генерує тонкий світловий промінь, що відбивається від обертового дзеркала. Цей промінь, потрапляючи на фотобарабан, засвічує на ньому точки, і в результаті в цих точках змінюється електричний заряд.

Відхиляюче дзеркало Таким чином, на фотобарабані виникає копія зображення у вигляді потенційного рельєфу.

На наступному робочому кроці за допомогою іншого барабана, званого девелопером (developer), на фотобарабан наноситься тонер - найдрібніша барвна пил. Під дією статичного заряду дрібні частинки тонера гко притягуються до поверхні барабана в точках, які зазнали експозиції, і формують на ньому зображення.

Аркуш паперу з лотка, що подає за допомогою системи валиків переміщається до барабана. Потім листу повідомляється статичний заряд, протилежний за знаком заряду засвічених точок на барабані. При зіткненні папери з барабаном частинки тонера з барабана переносяться (притягуються) на папір.

Для фіксації тонера на папері листу знову повідомляється заряд і він пропускається між двома роликами, нагріваючими його до температури близько 180 ° -200 ° С. Після власне процесу друку барабан повністю розряджається, очищується від прилиплих частинок тонера і готовий для нового циклу друку. Описана послідовність дій відбувається дуже швидко і забезпечує високу якість друку.

47.Технологія друку лазерного та струменевого принтерів.

Струменеві принтери

Технологія передбачає розпилення рідкого чорнила безпосередньо на папір у вибрані місця. Існує 2 типи таких принтерів термічні і п’єзоелектричні. Ці назви відображають технологію розбризкування чорнила в картридж через відповідні сопла. Картридж-резервуар з рідким чорнилом і невеликими отворами. Через нього воно виштовхується на папір. Кількість отворів визначає його розділення. Як правило їх від 21 до 128. Кольорових 4 резервуари з різними чорнилами. Чорнило нагрівається до 400 С і утворює пару внаслідок зростання тиску. Через відповідні сопла чорнило розпилюється на папір.

П’єзоелектричний друк

Використовується зміна розмірів п’єзоелектричних кристалів у відповідних отворах резервуара. Таким чином якщо реалізувати зменшення розмірів, то через отвори буде виштовхуватися чорнило. Завдання, яке стоїть перед розробниками:

1) Невисока температура кипіння

2) Підбір чорнил, які б не розтікалися або розмазувалися

3) Вдосконалення конструкцій розпилювальних отворів для їх ефективного спрацювання та довготривалої роботи

Обмеження струменевих принтерів

1)Менше розділення 2)Швидкість менша

3)Особливість розмазування чорнила 4)Ціна друкованої сторінки нижча

Дата добавления: 2015-05-26