Інспекційні функції, завдання і структура державної рибоохорони

Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля (Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики № 229 від 01.08.2001).

До системи органів рибоохорони входять:

- Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);

- басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління рибоохорони);

- інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);

- структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

Державний комітет рибного господарства України створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1523.

Держкомрибгосп – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики.

Основними завданнями держкомрибгоспу є:

- участь у формуванні та забезпечення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості;

- розроблення та здійснення комплексних заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку рибництва, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водоймах України, вивчення стану їх запасів, організація рибальства у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у водах за межами юрисдикції України відповідно до міжнародних угод України;

- здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

- здійснення державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства, контролю за ефективністю функціонування системи моніторингу риболовних суден.

До галузі рибного господарства України входять:

- більше 600 користувачів водних живих ресурсів;

- 4 морських порти;

- 9 наукових установ та іхтіологічна лабораторія;

- 12 підприємств, які спеціалізовані на відтворенні різних видів риб;

- більше 120 підприємств та організацій різних форм власності, які займаються розведенням та вирощуванням риби;

- 125 підприємств, що здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та морепродуктів, асортимент яких складає до 3000 найменувань;

- 4 навчальних заклади, де здобувають освіту 7,5 тисяч чоловік з 16-ти спеціальностей.

Кількість людей, які працюють у галузі рибного господарства, складає близько 45 тисяч чоловік.

Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що здійснюють управління у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, є Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях.

Ведення рибного господарства та рибальство повинні здійснюватись з додержанням таких основних вимог:

- недопущення погіршення умов існування водних живих ресурсів;

- забезпечення охорони водних живих ресурсів від браконьєрського та іншого використання, що проводиться з порушенням правил;

- сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення умов їх існування, здійснення заходів щодо штучного відтворення водних живих ресурсів;

- виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів;

- забезпечення управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та збереження середовища їх перебування;

- виконання норм і вимог міжнародного права щодо здійснення рибальства;

- забезпечення науково обґрунтованого раціонального використання водних живих ресурсів.

Охорона водних живих ресурсів – це система заходів, спрямованих на їх збереження, відтворення та раціональне використання, охорону і поліпшення умов їх існування.

Спеціальними органами, що забезпечують відтворення, охорону водних живих ресурсів і регулювання рибальства, а також контроль у цій галузі, є органи відтворення, охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу.

Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства здійснюють Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях у межах своєї компетенції.

Інспектори органів рибоохорони Мінрибгоспу відповідно до законодавства мають право на отримання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту, як спеціальний захід забезпечення їх безпеки, а також право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, встановленими Мінрибгоспом.

Органи рибоохорони Мінрибгоспу мають право залучати до охорони водних живих ресурсів громадських інспекторів рибоохорони.

Положення про громадських інспекторів рибоохорони затверджується Мінрибгоспом.

Стимулювання праці інспекторів органів рибоохорони здійснюється в установленому законодавством порядку.

З метою охорони і відтворення водних живих ресурсів їх спеціальне використання може бути обмежено або заборонено в окремих водоймах (їх ділянках) за спільним рішенням органів Мінрибгоспу та Мінекобезпеки.

З метою охорони екологічного стану середовища існування водних живих ресурсів на всіх рибогосподарських водоймах встановлюються прибережні захисні смуги і водоохоронні зони, розмір і режим використання яких визначається законодавством.

Під час здійснення господарської та іншої діяльності, яка може завдати шкоди водним живим ресурсам, забороняється:

- скидати у господарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;

- вводити в експлуатацію господарські та інші об'єкти, застосовувати будь-які технології без забезпечення їх засобами захисту водних живих ресурсів або середовища їх існування;

- експлуатувати водозабірні споруди, не забезпечені рибозахисним обладнанням;

- порушувати передбачені законодавством екологічні вимоги до охорони прибережних захисних смуг і водоохоронних зон;

- замочувати у рибогосподарських водоймах льон, коноплі, мочало (лико), шкіри, мити автотранспортні засоби, сільськогосподарську техніку, тару з-під хімічних препаратів і речовин, які можуть заподіяти шкоду водним живим ресурсам або середовищу їх існування;

- добувати водні живі ресурси (за винятком випадків, передбачених правилами рибальства) в місцях нересту, на шляхах нерестової та іншої міграції і в місцях нагулу молоді цінних видів риб;

- добувати водні живі ресурси із застосуванням вибухових, отруйних, хімічних речовин, вогнепальної зброї та інших заборонених знарядь чи засобів лову;

- скидати грунт, вибраний під час проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт, у місця нересту, нагулу молоді та зимівлі цінних видів риб;

- порушувати встановлений режим використання лісових, земельних та інших природних ресурсів у водоохоронних смугах (зонах) рибогосподарських водойм;

- без погодження з органами рибоохорони Мінрибгоспу, Мінекобезпеки та іншими заінтересованими органами виконавчої влади проводити днопоглиблювальні, вибухові, берегоукріплювальні та гідротехнічні роботи, будувати греблі, моли, хвилерізи та інші споруди на водних об'єктах, перегороджувати гирла лиманів, захаращувати і загороджувати русла річок, проток, каналів, скидати з лиманів і озер воду, видобувати в морях, поверхневих водах і прибережних смугах піщано-гравійну суміш та інші корисні копалини, скидати у водні об'єкти та прибережні смуги (зони) грунт, складувати тверді відходи та інші матеріали, здійснювати акліматизацію та переселення водних живих ресурсів.

Законодавство України може передбачати й інші обмеження щодо використання водних живих ресурсів та прибережних смуг (зон), здійснення господарської та іншої діяльності, яка негативно впливає або може вплинути на стан водних живих ресурсів.

Обґрунтування щодо допустимих обсягів використання водних живих ресурсів за видами (групами видів) на відповідних водних об'єктах розробляють наукові установи, організації, а на водних об'єктах, де не здійснюються наукові дослідження, зазначені обґрунтування розробляють іхтіологічні служби державних органів рибоохорони на замовлення Держкомрибгоспу України, інших юридичних або фізичних осіб.

Порушення вимог Тимчасового порядку та відповідних нормативних актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Дата добавления: 2015-05-26