Інспекція якості санітарного стану міста

Інспекторській перевірці підлягає оцінка санітарного стану міста. Під час інспектування якості санітарного стану міста інспектор проводить:

- обстеження місць складування промислових відходів (на території об'єкта чи за його межами) та визначає відповідність його класу небезпеки наявних відходів;

- перевірку дотримання санітарних норм у місцях складування відходів;

- перевірку способів тимчасового зберігання відходів на території об'єкта та відповідність його класу небезпеки (відходи 1 класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі (контейнери, бочки); 2 класу – в закритій тарі (ящики, пластикові пакети, мішки); 3 класу – в паперових мішках, пакетах, мішках з тканини; 4 класу – відкрито (навалом, насипом)).

Під час інспектування необхідно перевірити паспорт полігону та наявні документи для відведення земельної ділянки під полігон промислових токсичних відходів (якщо він існує), їх погодження з природоохоронними і санітарними органами.

Якщо полігон для захоронення промислових токсичних відходів діє, необхідно з'ясувати його відповідність класу небезпеки відходів, що захоронюються. Якщо об'єкт не має полігону, перевіряють наявність договорів з іншими установами на захоронення відходів. Навколо полігону повинні бути спостережувальні свердловини, з яких з визначеною послідовністю відбираються проби води. З'ясовують рівень впливу полігону на забруднення підземних вод та відкритих водойм, ступінь забруднення цих вод, цікавляться, хто відбирає проби, за якою методикою проводиться аналіз води. Перевіряють відповідність обладнання автотранспорту, який займається перевезенням відходів в місця захоронення, класу небезпеки відходів, що перевозяться.

Міське побутове сміття шкідливо впливає не лише на навколишнє середовище, а й на санітарно-епідеміологічне благополуччя населення. Зменшення його шкідливого впливу потребує розробки комплексу заходів, які складають основу системи санітарної очистки міста.

Формування системи здійснюється через вибір найбільш ефективних у санітарному та технічному відношеннях технологій при мінімальних економічних витратах, найбільш вигідних для міста схем і методів збирання, транспортування та знешкодження твердого побутового сміття.

Одним із головних завдань підприємств, які виконують роботи по санітарному очищенню санітарних зон є підтримання їх у стані, що відповідає санітарно-екологічним вимогам.

Для міста найбільш характерною є унітарна система збирання сміття, коли все сміття збирається в один сміттєзбірник.

Порядок збирання твердого побутового сміття визначається виконавчим комітетом міської ради з урахуванням щільності та поверховості забудови, типу наявного парку сміттєвозів, сміттєзбірників тощо.

Графік вивезення твердих побутових відходів у місті погоджується з управлінням житлово-комунального господарства та визначається угодою сторін згідно з договором.

Особи, винні в порушенні правил благоустрою міст несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні порушення.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення: Законом України» вiд 7 лютого 2002 року № 3037-III із змінами і доповненнями від 29.06.2010 р. систему державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України становлять:

- центральний орган виконавчої влади в галузi охорони здоров'я;

- установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби центрального органу в галузi охорони здоров'я;

- вiдповiднi установи, заклади, частини i пiдроздiли центральних органiв виконавчої влади в галузi оборони, в галузi внутрiшнiх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння, Служби безпеки України;

- державнi науковi установи санiтарно-епiдемiологiчного профiлю.

Для розгляду i вирiшення найважливiших питань забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення та дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби утворюється колегiя державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України. Колегiю очолює головний державний санiтарний лiкар України. Положення про колегiю державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України та її персональний склад затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням головною державного санiтарного лiкаря України. Колегiї державної санiтарно-епiдемiологiчної служби утворюються також в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi. Колегiї очолюють вiдповiднi головнi державнi санiтарнi лiкарi. Положення про цi колегiї та їх персональний склад затверджує головний державний санiтарний лiкар України. На засiданнях колегiй державної санiтарно-епiдемiологiчної служби можуть заслуховуватися повiдомлення i пояснення керiвникiв органiв виконавчої влади, iнших державних органiв, у тому числi органiв нагляду та контролю, пiдприємств, установ i органiзацiй, їх об'єднань, iнших посадових осiб з приводу виконання ними вимог санiтарного законодавства.

Основними напрямами дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби є:

- здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду;

- визначення прiоритетних заходiв у профiлактицi захворювань, а також у охоронi здоров'я населення вiд шкiдливого впливу на нього факторiв навколишнього середовища;

- вивчення, оцiнка i прогнозування показникiв здоров'я населення залежно вiд стану середовища життєдiяльностi людини, встановлення факторiв навколишнього середовища, що шкiдливо впливають на здоров'я населення;

- пiдготовка пропозицiй щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, запобiгання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числi карантинних) та небезпечних iнфекцiйних хвороб;

- контроль за усуненням причин i умов виникнення та поширення iнфекцiйних, масових неiнфекцiйних захворювань, отруєнь та радiацiйних уражень людей;

- державний облiк iнфекцiйних i професiйних захворювань та отруєнь;

- видача висновкiв державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи щодо об'єктiв поводження з вiдходами;

- встановлення санiтарно-гiгiєнiчних вимог до продукцiї, що виробляється з вiдходiв, та видача гiгiєнiчного сертифiката на неї;

- методичне забезпечення та здiйснення контролю пiд час визначення рiвня небезпечностi вiдходiв.

Взаємодiя, а також розмежування сфер дiяльностi, повноважень i вiдповiдальностi мiж органами, установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та iншими спецiально уповноваженими органами, що здiйснюють державний нагляд i контроль, забезпечується вiдповiдно до законодавчих та нормативних актiв, що визначають їх компетенцiю.

Органи, установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби спiвпрацюють з державними органами i громадськими органiзацiями, дiяльнiсть яких спрямована на профілактику захворювань, охорону здоров'я людини та навколишнього середовища, захист прав громадян на безпечні умови їх життєдiяльностi.

Згідно Митного Кодексу України, що вступив в силу з початку 2004 року ст. 27 та ст. 97 товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю поряд з іншими видами контролю підлягають і санітарно-епідемічному.

Дiяльнiсть органiв, установ та закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби по контролю за дотриманням юридичними та фiзичними особами санiтарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкiдливого впливу небезпечних факторiв на здоров'я людей та по застосуванню заходiв правового характеру щодо порушникiв забезпечує Державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд.

Основними завданнями цiєї дiяльностi є:

- нагляд за органiзацiєю i проведенням органами виконавчої влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами санiтарних i протиепiдемiчних заходiв;

- нагляд за реалiзацiєю державної полiтики з питань профiлактики захворювань населення, участь у розробцi та контроль за виконанням програм, що стосуються запобiгання шкiдливому впливу факторiв навколишнього середовища на здоров'я населення;

- нагляд за дотриманням санiтарного законодавства;

- проведення державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи, гiгiєнiчної регламентацiї небезпечних факторiв i видача дозволiв на їх використання.

Державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд здiйснюється вiдповiдно до Положення про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд в Українi вибiрковими перевiрками дотримання санiтарного законодавства за планами органiв, установ та закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, а також позапланово залежно вiд санiтарної, епiдемiчної ситуацiї та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення: Законом України» вiд 7 лютого 2002 року № 3037-III із змінами і доповненнями від 29.06.2010 р. Державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза полягає у комплексному вивченнi документiв (проектiв, технологiчних регламентiв, iнвестицiйних програм тощо), а також дiючих об'єктiв та пов'язаних з ними небезпечних факторiв на вiдповiднiсть вимогам санiтарних норм.

Державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза передбачає:

- визначення безпеки господарської та iншої дiяльностi, умов працi, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побiчно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;

- встановлення вiдповiдностi об'єктiв експертизи вимогам санiтарних норм;

- оцiнку повноти та обгрунтованостi санiтарних i протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв;

- оцiнку можливого негативного впливу небезпечних факторiв, пов'язаних з дiяльнiстю об'єктiв експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.

Державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй експертизi пiдлягають (обєкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи):

- проекти мiждержавних, нацiональних, регiональних, мiсцевих i галузевих програм соцiально-економiчного розвитку;

- iнвестицiйнi проекти i програми у випадках i порядку, встановлених законодавством;

- схеми, передпроектна документацiя, що стосується районного планування i забудови населених пунктiв, курортiв тощо;

- проектна документацiя на вiдведення земельних дiлянок, технiко-економiчнi обгрунтування i розрахунки, проекти будiвництва, розширення, реконструкцiї об'єктiв будь-якого призначення;

- проекти нормативно-технiчної, iнструкцiйно-методичної документацiї, що стосується здоров'я та середовища життєдiяльностi людини;

- продукцiя, напiвфабрикати, речовини, матерiали та небезпечнi фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей;

- документацiя на розроблюванi технiку, технологiї, устаткування, iнструменти тощо;

- дiючi об'єкти, у тому числi вiйськового та оборонного призначення.

Нагляд за дотриманням вимог санiтарних норм у стандартах та iнших нормативно-технiчних документах, вiдповiднiстю продукцiї вимогам безпеки для здоров'я i життя населення здiйснюють виключно органи, установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

У ході здійснення державного контролю утворення, розташування і знешкодження відходів перевіряється наявність:

- наявність законодавчих, нормативних актів та інших документів у сфері поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, непридатними до використання пестицидами та агрохімікатами;

- екологічних програм у сфері поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами та їх виконання;

- наказу про призначення відповідальної особи у сфері поводження з відходами або наявність підрозділу з охорони навколишнього природного середовища з розподілом обов'язків щодо виконання природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами;

- документів (журналу) ведення первинного поточного обліку відходів, які утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

- технологічної документації з висновками державної екологічної експертизи на технологічні процеси;

- дозволів та лімітів на утворення і розміщення відходів;

- відомостей про склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища;

- затверджених в установленому порядку розрахунків класів небезпеки по всіх видах відходів;

- розроблених та затверджених заходів на підприємстві щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків (стаття 66 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища");

- страхового полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання підвищеної екологічної небезпеки;

- ліцензії на здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, відходами як вторинної сировини, заготівлі та переробки брухту чорних та кольорових металів;

- договорів на передачу на утилізацію відходів іншим підприємствам (організаціям), які мають відповідні ліцензії;

- договорів передачі на утилізацію відходів іншим підприємствам (організаціям) та інформації про їх виконання (акти виконаних робіт, акти прийому-передачі, накладні передачі тощо);

- документів, що підтверджують збирання (приймання), зберігання передачу на утилізацію відходів та усіх видів використаної тари (упаковки), в якій знаходилася продукція підприємств, установ, організацій на всій території, де реалізується продукція, та суб'єктів господарювання, що імпортують продукцію в тарі (упаковці), у разі укладення угод на поставку в Україну товарної продукції та ін.

2.7. Державний контроль в сфері ядерної безпеки

Відповідного до Закону України «Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення» вiд 7 лютого 2002 року № 3037-III із змінами і доповненнями від 29.06.2010 р. пiдприємства, установи, органiзацiї, що виробляють, зберiгають, транспортують, використовують радiоактивнi речовини та джерела iонiзуючих випромiнювань, здiйснюють їх захоронення, знищення чи утилiзацiю, зобов'язанi дотримувати норм радiацiйної безпеки, вiдповiдних санiтарних правил, а також норм, установлених iншими актами законодавства, що мiстять вимоги радiацiйної безпеки.

Роботи з радiоактивними речовинами та iншими джерелами iонiзуючих випромiнювань здiйснюються з дозволу державної санiтарно-епiдемiологiчної служби та iнших спецiально уповноважених органiв.

Випадки порушень норм радiацiйної безпеки, санiтарних правил роботи з радiоактивними речовинами, iншими джерелами iонiзуючих випромiнювань, а також радiацiйнi аварiї пiдлягають обов'язковому розслiдуванню за участю посадових осiб, якi здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд.

Органи виконавчої влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни зобов'язанi здiйснювати заходи щодо захисту населення вiд шкiдливого впливу неiонiзуючих випромiнювань, шуму, вiбрацiї та iнших фiзичних факторiв. Використання джерел, що генерують зазначенi фактори у виробництвi, побутi та з iншою метою, допускається за умови дотримання санiтарних норм. Органи виконавчої влади, мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни у разi застосування хiмiчних речовин i матерiалiв, продуктiв бiотехнологiї зобов'язанi дотримувати санiтарних норм. Виробництво, зберiгання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилiзацiя отруйних речовин, у тому числi продуктiв бiотехнологiї та iнших бiологiчних агентiв, здiйснюються за умови дотримання санiтарних норм i наявностi дозволу державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, а також з дозволу iнших спецiально уповноважених на те органiв виконавчої влади у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Зазначенi вимоги поширюються також на транзитне транспортування через територiю України хiмiчних, бiологiчних, радiоактивних, iнших небезпечних для здоров'я видiв сировини, корисних копалин, речовин та матерiалiв (у тому числi нафти i нафтопродуктiв, природного газу тощо) будь-якими видами транспорту та продуктопроводами.

Дата добавления: 2015-05-26