Вплив ландшафту на здоров’я людини

Для людини незрівнянна цінність природного середовища. Людина завжди прагне в ліс, у гори, на берег моря, ріки чи озера. Тут вона почуває приплив сил, бадьорості. Недарма говорять, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинки відпочинку будуються в найкрасивіших куточках. Це не випадковість, виявляється, що навколишній ландшафт може впливати на психоемоційний стан. Споглядання красот природи стимулює життєвий тонус і заспокоює нервову систему. Рослинні біоценози, особливо лісу, чинять сильний оздоровчий вплив.

Однак людство природні ареали перетворює в джерело комерційної вигоди: вирубуються ліси заради прибуткової деревини або для сільськогосподарського використання, промислового будівництва; висушуються болота або створюються штучні водойми тощо. Дослідники зробили висновок - якби ті природні ареали залишилися в їхньому первісному стані, то довготривала економічна користь для суспільства була б на 14-75 % більшою, ніж після таких докорінних змін. В результаті людського втручання цінність будь-якої екосистеми знижується, в середньому, наполовину. На Всесвітньому “Саміті Землі” відзначалось, що за останні два десятиліття третя частина незайманого природного середовища просто зникла, а 11,4 % середовища планети зазнало змін. Це сталося переважно через нерозуміння того, що людина втрачає.

Різноманітні фактори, пов’язані із зростанням міст, тією чи іншою мірою позначаються на формуванні людини, на її здоров’ї. Це змушує вчених усе серйозніше вивчати вплив середовища на жителів міст. Виявляється, від того, в яких умовах живе людина, яка висота стелі у її квартирі і наскільки звукопроникні стіни, як людина добирається до місця роботи, з ким вона повсякденно спілкується, як оточуючі люди ставляться один до одного, залежить настрій людини, її працездатність, активність її життя.

Так, наприклад, насичення середовища і виробництва швидкісними і швидкодіючими машинами підвищує напруження, вимагає додаткових зусиль від людини, що призводить до перевтоми. Добре відомо, що перевтомлена людина більше страждає від наслідків забруднення повітря, інфекцій. Забруднене повітря в місті, отруюючи кров окисом вуглецю, спричиняє людині таку ж шкоду, як і викурювання курцем пачки цигарок у день. Серйозним негативним фактором у містах є шумове забруднення.

Зелені насадження є невід’ємною частиною комплексу заходів для захисту і перетворення навколишнього середовища. Вони не тільки створюють сприятливі мікрокліматичні і санітарно-гігієнічні умови, але й підвищують художню виразність архітектурних ансамблів. Найважливішими компонентами системи озеленення міста є насадження в житлових мікрорайонах, на ділянках дитячих установ, шкіл, спортивних комплексів, лікувальних закладів тощо.

Вчені з’ясували здатність різних видів дерев зменшувати рівень забруднення. Найбільше шкідливих речовин поглинають ясен, модрина й сосна, менше - дуб верба і тополя. Дерева усувають з атмосфери втричі більше забруднювачів, ніж трава, зменшують рівень забруднення у містах на 20 %.

Міський ландшафт не повинен бути одноманітною кам’яною пустелею. В архітектурі міста необхідно прагнути до гармонійного поєднання аспектів соціальних (будинки, дороги, транспорт, комунікації) і біологічних (зелені масиви, парки, сквери). Сучасне місто варто розглядати як екосистему, в якій потрібно створити найбільш сприятливі умови для життя людини Не випадково екологи вважають, що в сучасному місті людина повинна бути не відірвана від природи, а ніби розчинена у ній. Тому загальна площа зелених насаджень у містах повинна займати більше половини їх території.

Вирішення проблем здоров’я людей пов’язане з динамікою процесу взаємодії і врівноваження життєдіяльності організму з безперервно мінливим географічним середовищем. Цією проблемою займається “Етнопсихологія і психіатрія”, яка розглядає питання етномедицини у зв’язку з “регіональними” психічними порушеннями, які зустрічаються у народів Європи, Азії, Африки, Південної і Північної Америки.

Хвороби людини мають свою “географію”, яка залежить від регіональних особливостей географічного середовища. Актуальною проблемою географічної психології є вплив науково-технічної революції на психічне здоров’я людини. Ця проблема скоріше співвідноситься не з природою, а з антропогенними компонентами навколишнього середовища. Так, у зв’язку з посиленням науково-технічного прогресу значно змінились як географія, так і спосіб життя сучасної людини, характер її праці, структура вживання харчових продуктів різного біологічного значення.

Науково-технічна революція, з однієї сторони, сприяє збільшенню матеріального благополуччя суспільства, з іншої – прискорює темп життя, викликає поспіх і психічне напруження, що у цілому негативно відбивається на нервовій системі і психічному стані людини.

Найбільш інтенсивно зростає захворюваність неврозами. У ряді країн Заходу відмічається погіршення психічного здоров’я підростаючого покоління, наркоманізація.

Останнім часом різко збільшилася кількість захворювань обміну речовин. Спостерігають також зростання захворюваності виразковою хворобою шлунка, мігренню, інфекційним гепатитом, гіпертиреозом, розладами менструального циклу тощо. В останні роки помітно збільшується кількість захворювань, пов’язаних зі зміною реактивності організму. Вплив факторів зовнішнього середовища, часто необгрунтоване застосування антибіотиків і інших медикаментів сприяють поширенню алергічних захворювань. На думку вчених, до 2015 року половина європейців буде страждати тією чи іншою формою алергії, особливо діти. Зокрема, в Англії 32,2 % дітей хворіють астмою, а в Автралії і Новій Зеландії – 50 %. Поширення алергії прямо пов’язано з нашим способом життя: ми живемо в будинках, де через використання сильних бактерицидних засобів немає бактерій, їмо напівфабрикати, які практично стерильні, в той час, в забрудненому повітрі маса алергенів – від дизельного палдива до синтетичних матеріалів в офісах, житлових приміщеннях тощо. При високому рівні науково-технічного прогресу ринкові виробничі відносини згубно впливають на стан здоров’я населення. Безсумнівні переваги у темпах зниження захворюваності населення досягнуті у тих країнах, де є повна ліквідація особливо небезпечних інфекційних хвороб (віспа, поліомієліт) і ряду інших епідемічних захворювань.

Дата добавления: 2015-05-26