Значення економічних праць М. Зібера

Зібер Микола Іванович, 1844 – 1888) – економіст, син швейцарського підданого. У 1871 р., за дисертацію «Теорія цінності і капіталу Д. Рікардо, у зв’язку з пізнішими роз’ясненнями» отримав ступінь магістра політичної економії і поїхав за кордон.

У 1873 р. університет Святого Володимира вибрав Зібера доцентом по кафедрі політичної економії і статистики, але в 1875 р. він вийшов у відставку і поселився в Швейцарії, звідки постійно брав участь своїми статтями в російських журналах, а також в газеті «Російські Відомості».

Найбільшу популярність Зібер отримав за твір «Теорія цінності», перекладений не тільки на російську мову, але й на іноземну. Д. Рікардо, ім’я якого поставлене в заголовку цього твору, є тільки головним центром, біля якого групуються інші економісти. Надзвичайно високо ставлячи Рікардо, Зібер в той же час прагнув довести прямий наступний зв’язок між теоріями цінності Рікардо і Карла Маркса. Зібер гаряче захищав ідеї і твори К. Маркса «Капітал» від його російських критиків (Гер’є , Чичеріна і Ю. Жуковського) , а також ця думка пропагувалась в більш пізньому творі Зібера: «Рікардо і К. Маркс в їх суспільно–економічних дослідженнях».

У цій книзі, що є, до певної міри, переробкою «Теорії цінності», Зібер ще повніше зобразив природну еволюцію теорії Рікардо у вченні Маркса, висвітивши особливо яскраво процес розвитку капіталістичного виробництва і перехід ним через три основні фази: ремесло, мануфактура, фабрика.

Завдяки працям Зібера, трудова теорія цінності Рікардо–Маркса і Марксова схема економічного розвитку і в російській економічній науці отримала підтримку. Більшість праць Зібера розглядає переважно тотожні теоретичні питання. У «Нарисах первісної економічної культури» (1883 р.) Зібер, користуючись обширним літературним матеріалом по опису побуту різних некультурних народів і племен, а рівно і історичними даними про первісний стан нині культурних європейських народів, робить спроби узагальнення первісних форм суспільного життя.

Головна його увага звертається на явища економічного характеру, але поряд з цим висвітлює форми шлюбних і сімейних відносин та інші сторони життя суспільства. Основна думка твору полягає в тому, що громадські форми господарства, на різних етапах представляють універсальні форми економічної діяльності на ранніх ступенях розвитку.

Підтверджується це розглядом різних видів і моментів громадської господарської діяльності – полювання, рибного лову, скотарства, землеробства, робіт по випалюванню лісів, зрошування, спорудження житла. Первісні види і поняття власності і різні форми обміну також знаходять у Зібера достатньо повне висвітлення, так само як і процес розвитку суспільно–посадової діяльності, общин як і корпорацій. Зібер похований в Ялті.

Дата добавления: 2015-05-26