Практичне заняття № 5

Текст як форма реалізації мовно-професійної діяльності (2 год.)

І. Теоретична частина:

1. Текст та його основні ознаки.

2. Види текстів за стилістичними ознаками, типом мовлення, зв’язком.

1. Елементи тексту – дане (тема, предмет висловлювання) і нове (основний зміст висловлювання). Композиція тексту.
2. Основні одиниці тексту.
3. Монологічний і діалогічний текст.
4. Текст як основна одиниця мовленнєво-професійної діяльності.
5. Особливості текстів різних функціональних стилів.

ІІ. Практична частина:

1. У запропонованих текстах:

а) назвати основні ознаки тексту;

б) віднайти у запропонованому тексті дане та нове;

в) визначити основні одиниці тексту

І. Людське ім’я і закон

Ще на світанку людської цивілізації своєрідні „закони” про наймення проявляли себе у формі різних повір’їв та забобонів. Були серед тих законів і досить дивні…

Первісні люди вважали святим обов’язком брати для новонароджених наймення від своїх духів-охоронців, якими могли бути могутні дерева, скелі, дерева.

Наші предки часто вибирали для своїх дітей імена, що мали служити людині своєрідним оберегом чи талісманом на все життя, навіть визначати певні риси характеру (Доброслава, Милолюб, Вернидуб).

Слово-наймення, до речі, згодом могло бути замінене й іншим. Людина могла мати й два наймення: одне з них давали дитині в час народження і, напевне, потай, щоб воно не стало відоме нечистим силам, друге – пізніше. Воно служило для загального вжитку. Це був, на думку наших предків, дуже вигідний „закон”. Були випадки, коли навіть уже дорослі, сподіваючись обманути смерть, також замінювали справжнє наймення на вигадане (І. Гданський).

ІІ. Найвищий закон справедливості

У кожної людини є доля. Є вона у землі, у народу, нації, держави. Над кожним із нас тяжіє Найвищий Закон Справедливості, однаковий і в Космосі, і на Землі. Суть його в тому, що кожен зрештою одержує по заслузі. Тобто, чинячи добро чи зло, ми потрапляємо під певні закони, що діють бумерангом.

У своєму житті людина неначе рухається по спіралі, де на кожному новому витку пожинає результати того, що вчинила на попередньому. Є мовби велика реєстрова книга, де „записано” все. Згадаймо біблійний сюжет про Ангела-Хранителя, який заносить до книги Небесного суду все, що людина скоїла на своєму віку доброго чи поганого.

Тяжкі провини предків можуть вплинути і на долю нащадків. Добродіяння ж роблять славу родоводу. Поки вина предків не буде спокутувана корисними вчинками нащадків, страждатиме родове дерево. Або, як каже народ, „увесь рід нещасливий”. Нещасливі родини й роди, – то гіркі плоди з тої ниви, яку засівали злом далекі чи близькі прабатьки.

Тому у кожного має бути розвиненим внутрішній контролер – совість. Треба утримувати себе від поганих учинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. Добро помножує добро, торує шлях справедливості, до якої прагнуть у всі віки люди (К. Мотрич).

2. Прочитайте. Визначте вид текстів за типом мовлення.

І. Червневий вечір. Берег Дніпра. На безхмарному темному небі засвічуються яскравими вогниками зорі. Вони чудернацькими візерунками прикрашають небесне полотно. Раптом одна з них полетіла по бездонному морю сузір’їв. Від місяця на воду стелиться світла доріжка. Вітерець ледь-ледь колише комиші, що хиляться на сон. Ледве чутно приплив маленьких хвиль. Вони легенько накочуються на дрібні камінці біля берега... Тиша...

ІІ. Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова. Адже всі народи в усі часи навчалися один в одного, навчаються й сьогодні. Греки-елліни їздили по науку в Єгипет, знаючи, що в книгах єгипетських жреців заховано багато скарбів людської мудрості. Досягши власного розквіту культури, греки стали вчителями для римлян. А потім стародавній рим став осередком освіти. Зокрема, сюди приїздили вчитися германці. Від них знання поширювалися по свій Європі (А. Коваль).

ІІІ. Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу. Поки вона спрямовує всі суспільні сили на здійснення цих потреб, за нею всі йдуть, охоче пропонують свої послуги, помагають діяти для загального добра. Але часто такий чоловік на цьому не зупиняється й починає здійснювати вже свої власні плани. Вони, цілком можливо, видаються йому і мудрими, і грандіозними, але, на превеликий жаль, не базуються на справжньому стані речей. Скажімо, хто стане заперечувати, що кукурудза – прекрасний злак? Або що горох – надзвичайно корисна рослина? Але спробуйте засіяти кукурудзою й горохом усю країну – що матимете? Завжди знаходяться люди, готові підскакувати при кожній нагоді: ах, як це прекрасно! Ах, як грандіозно! Ах, яка мудрість!

Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його терпінням. Неминучі зміни, цей закономірний наслідок зусиль цілого народу, усувають з дороги все (П. Загребельний).

3. Прочитайте текст. Визначте, яким способом поєднані речення в тексті. Обґрунтуйте думку.

І. Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над берегом гірської річки. Річка шумить, плюскотить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б’є десь у золотистих дзвіночках захвату. Обидва мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад (І. Голубовський).

ІІ. Правильно і чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-словесників, це – не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично. (В. Антоненко-Давидович)ІІІ. І справді - раптом почав падати прямий дощ. Він лив, і половина сонця заховалася за хмари, а половина визирала: а що робиться на землі, бо там весною завжди дуже весело, і сонцю хотілося все бачити. Всі краплини сяяли на сонці від його проміння і сліпили очі. Це був веселий сліпий дощик! (О. Іваненко)IV. Микола прокидається рівно о шостій. Потягується, продуває грудну клітку методом форсованого дихання з паузами, як рекомендують йоги, від'єднує ліву ногу від мідного дроту, яким заземлюється перед сном. Зрозуміло, що спить Микола головою на схід. Потім виконує комплекс фізичних вправ, енергійно підскакує на п'ятах за системою Микуліна, приймає контрастний душ та розтирає тіло сухим рушником. На сніданок - цибуля, часник і хрін з редькою (для знищення бактерій), нежирний сир (для поліпшення функцій печінки), біокефір з олією (для нормалізації мікрофлори кишеч­ника), тріві-плюс (для нейтралізації радіо­нуклідів).

V. Люди здавна використовували рослини при різних недугах. Здається, немає такого зела, такої рослини, яких не вживали б наші предки.

Народні цілителі запримітили: коли хворому давати тричі на день перед їжею запарені пшеничні висівки, значно покращиться робота шлунка, людина почуває себе сильнішою, бадьорішою.

Просо лікує серце й печінку.

Барвінок зміцнює організм, зокрема серце, загоює рани, лікує хвороби шкіри. Буркуновий чай допомагає позбутися кашлю, лихоманки, безсоння (З календаря).

VІ. Свита так само, як і кожух, є дуже давнім одягом. Уже в XI столітті свита була поширена серед усіх прошарків княжої України-Русі.

Найдовші та найширші свити носили на Харківщині та Дніпропетровщині. Найкоротші та найвужчі свити – на Поліссі. Щодо Галичини, то населення підніжжя Карпат має довгі свити, а карпатське навпаки: весь одяг має короткий. Колір свит також не скрізь однаковий. На Поліссі та на Лемківщині носять сірі свити. Уся середня і південна смуга України знають тільки чорну барву селянської свити, тобто природний колір овечої вовни чорних овець. У Галичині фарбували колись свої свити в червоний колір.

Запинають свиту справа наліво. Застібають з лівого боку на шкіряний ґудзик.

4. Віднайти у професійній літературі вашого фаху тексти з різними типами мовлення та різними видами зв’язку. Назвати їх.

5. Довести на прикладах, що названі в попередньому завданні тексти відображають професійне мовлення вашої спеціальності.

6. Створити словесні малюнки сонця у різну пору доби. Тексти повинні відрізнятися за типом мовлення.

7. Перекласти, записати текст, поділивши його на абзаци.

Деловой мир неоднороден как в социально-политическом, так и в национальном плане. У каждого народа есть собственные культурные традиции, свой национальный характер. Даже народы-соседи, которые исповедуют одну религию, часто имеют существенные отличия в языке и обычаях. Специалисты по международным контактам придерживаются разных взглядов на то, как представители разных народов и регионов мира должны учитывать национальные особенности общения при проведении общих дел. Одни считают, что интенсивность делового общения приводит к размыванию национальных границ. Глобализация информационных систем, развитие международных политических, экономических и культурных связей оказывает содействие связи национальных стилей общения, формирует единые параметры переговоров. Другие, наоборот, склонны предоставлять национальным особенностям очень большое значение. В самом деле, национальные особенности нельзя не учитывать в деловом общении. Их нужно знать, чтобы предотвратить конфликтные ситуации.

Література

1. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Изд. 5-е стереотипн. – М.: КомКнига, 2007. – 144 с.

2. Дужик Н. Науковий стиль і сучасні термінологічні проблеми // Українська мова з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С. 124-126.

3. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2005. – 480 с.

4. Кочан І.М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008 – С.30-49.

5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці, 2005. – 496 с.

6. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. – К.: Каравела, 2008. – С. 99-103.

7. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови: Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 360 с.

8. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько; За ред. Л.І.Мацько. 2-ге вид., випр. – К.: Вища шк.., 2005. – С.217-236.

9. Пилинський. Мовна норма і стиль. – К.: Наук. думка, 1976. – 288 с.

10. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. 3-тє вид., переробл. та доповн. – Тернопіль, 2000. – 248 с.

11. Радзієвський Т.В. Текст як засіб комунікації. – К.: Ін-т української мови, 1995.

12. Тураева З.Я. Лингвистика текста. Текст: структура и семантика. – М.: Просвещение, 1986. – 127с.

13. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.. – К.: Алерта, 2010. – С.118-122.

Дата добавления: 2015-05-26