Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

Відповідно до статті 1113 Цивільного кодексу України ( Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності)

1. За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

2. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

3. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.

1. Відповідно до договору, врегульованого у коментованій статті, особа, що має виключні майнові права інтелектуальної власності, передає іншій стороні повністю чи частково ці права згідно закону на визначених договором умовах.

На відміну від ліцензійного договору, договір про передання прав інтелектуальної власності спрямований на повну уступку (відчуження) майнових прав на твір, винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку чи інший об'єкт інтелектуальної власності.

2. Як правило, за даним договором здійснюється повна уступка майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності. Водночас, особливості правової охорони окремих об'єктів допускають можливість часткової передачі прав. Зокрема, відповідно до ст. 494 ЦК України обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг. Класифікація товарів і послуг для реєстрації торговельних марок здійснюється на підставі їх групування у відповідні класи, згідно вимог міжнародних угод (зокрема, Ніццької угоди про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р.). Тому власник свідоцтва може передати належні йому права на торговельну марку для певних класів товарів і послуг, залишивши собі право на її використання щодо інших товарів, для позначення яких була зареєстрована марка. У такому випадку має місце часткова передача прав інтелектуальної власності.

Слід підкреслити, що згідно з даним договором здійснюється передача всього комплексу прав на об'єкт промислової власності, а не його окремої частини. Оскільки передача прав передбачає зміну особи патентовласника, дроблення майнових прав на запатентований об'єкт законодавством не допускається.

Проте, договір про передання виключних майнових прав у сфері авторського права може передбачати відчуження лише певних майнових прав на твір. Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майнові права, що передаються за договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

3. На підставі договору про передання прав інтелектуальної власності до набувача переходять всі права та обов'язки щодо об'єкта договору. Зокрема, обов'язки по використанню запатентованого об'єкта, по підтриманню чинності патенту чи свідоцтва та інші. Крім того, укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

4. Зміст договору про передання прав інтелектуальної власності спрямований на безповоротне відчуження прав на об'єкт охорони.

ЦК України не містить особливих вимог до змісту договору, вказуючи лише, що умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим законодавство, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.

Окремі вимоги до договору про передання прав інтелектуальної власності на торговельну марку встановлені Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Так, передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.

Дата добавления: 2015-05-26