Соціально-побутові фактори умов життєдіяльності

Біологічні фактори умов життєдіяльності

Хімічні фактори умов життєдіяльності

Хімічні фактори життєдіяльності умовно групуються в двох напрямах - зміна природного газового складу повітря (кисень, азот і вуглець) і шкідливі хімічні домішки, які виділяються технічними засобами, обладнанням, синтетичними матеріалами, лакофарбовим покриттям і людьми.
В добре вентильованих приміщеннях об'єктів параметри хімічного складу повітря повинні підтримуватися на рівнях, які не зашкодили б здоров'ю людини.

Серед біологічних факторів, які характеризують діяльність, першочергове значення має наявність мікроорганізмів і грибків на шкірі людини, поверхнях об'єкта, в повітрі, воді, харчах. До факторів цієї групи відносяться також продукти життєдіяльності мікробів і грибків - білки, ферменти, амінокислоти, які знижують біологічну резистентність організму і викликають різні алергічні захворювання.

Характеристика життєдіяльності об'єкта неможлива без визначення найбільш важливих параметрів соціально-побутових факторів, до яких належать:
- умови розміщення спеціалістів;
- форма і розмір приміщень з урахуванням антропометричних, фізіологічних і психологічних даних людини;
- режим праці з урахуванням режиму відпочинку;
- обладнання приміщень з метою розміщення і побутового забезпечення особового складу;
- умови зберігання, приготування, споживання води і харчів;
- забезпечення санітарно-побутовими пристроями;
- забезпеченість одягом відповідно до умов праці;
- рівень медичного обслуговування.
Таким чином, серед факторів життєдіяльності об'єктів, які шкідливо впливають на спеціаліста, особливе значення має газовий склад повітря, мікроклімат, шум, вібрація, електромагнітне та іонізуюче випромінювання. Безумовно, будь-який розлад в роботі або помилка може різко змінити значимість факторів забезпечення параметрів діяльності, ефективної і безаварійної діяльності спеціалістів.

Вплив факторів умов життєдіяльності на ефективність та рівень безпеки спеціалістів
Характеризуючи вплив факторів життєдіяльності на ефективність професійної діяльності і рівень безпеки для життя, слід враховувати такі основні положення:
- комбіновану дію факторів, які можуть викликати в організмі ефект накопичення та підвищення впливу;
- рівень будь-якого фактора не змінюється постійно, але може значно змінюватись в процесі праці;
- тривалість дії шкідливих факторів життєдіяльності може коливатись від кількох хвилин, діб, тижнів до місяців і навіть років;
- дія шкідливих факторів життєдіяльності може зустрічатись не тільки в процесі, а також під час відпочинку;
- умови праці ставлять неоднакові вимоги до функціонального стану різних органів і систем організму;
- початковий стан функцій організму спеціалістів може бути зниженим внаслідок дії інших факторів і умов праці.
У відношенні до більшості факторів життєдіяльності поки що неможливо точно виявити, якою мірою кожен з них окремо впливає на функції організму і працездатності. Головне у тому, що нестандартні умови праці спеціалістів при деяких обставинах викликають зміну професійної працездатності й рівня безпеки праці.

2. Проаналізуйте, чим відрізняється період нестійкої працездатності від неухильного зниження працездатності.

Період працездатності	Нестійка (ФС втома)	Неухильне зниження працездатності (ФС перевтома)
Суб’єктивний стан	Погіршується	Постійне відчуття втоми, що не проходить після регламентованого відпочинку
Професійна працездатність	Залишається на високому рівні або практично не змінюється	Значно знижуються кількісні та якісні показники, зявляються грубі помилки
Психофізіологічні показники	Зрушення показників носить різнонаправлений характер	Всі показники однонаправленно погіршуються
Адаптація	Неадекватна	Дезадаптація

3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ІІІ ступінь напруги в діяльності.

Нервово-психічна напруга супроводжує будь-яку ускладнену діяльність й багато в чому залежить від рівня підготовки до неї фахівця. Психофізіологічні зрушення емоційного походження стають менш вираженими, якщо спеціаліст тренований, професійно досвідчений, фізично загартований та підготовлений до подолання перешкод. Механізм підвищення емоційної стійкості в цьому випадку складається в тому, що при багаторазовому повторі небезпечних ситуацій розвивається процес психофізичної стійкості, який сприяє правильній оцінці та стриманій поведінці.
Вивчати рівень нервово-психічної стійкості особистості можливо за допомогою методик "Прогноз", Спілбергера-Ханіна та ін. (див. практичне завдання).
Таким чином, високий рівень нервово-психічної напруги може бути обумовлений впливом різних факторів, найбільш характерним з яких є: висока соціальна відповідальність за виконану роботу, дефіцит часу та інформації (або надмірний потік інформації) для прийняття рішення та наступних дій, дії перешкод різної модальності, вплив шкідливих факторів життєдіяльності, міжособиста несумісність, соціально-психологічна та сенсорна ізоляція.
ІІІ ступінь –напружений

Інтелектуальне навантаження – Кількість інформації яка надходить, перевищює пропускну здатність. Інформація недостатня для прийняття рішення. Потрібно вірішувати складні завдання.

Емоційне навантаження – Помірна інтенсивність емоціогенних факторів, спроможних викликати негативні емоції.

Тривалість зосередженого спостереження (% від робочої зміни) – 51-75.

Кількість професійно важливих об’єктів одночасного спостереження 11-25.

Число сигналів за годину 201-300.

Число сигналів до дії за годину 11-16.

Кількість аварійних сигналів 1 в тиждень.

Темп. Число дрібних рухів за годину (фаланги пальців); 1000-2500

Значних (рук, плечового поясу) 800-1500

Час активних дій (в % до часу зміни) 51-80

Необхідність тсамостійного пошуку розходження (в % до регулюючих параметрів) 40-70

Монотонність 6-3

Число прийомів в операції 20-5

Тривалість повторних операцій, з кількістю операцій за годину 90-600

Змінність – Три зміни (з нічною)

Режим праці та відпочинку –Відсутність огрунтованого режиму, включаючи необхідні регламентовані перерви.

Дата добавления: 2015-05-26