Контрольні запитання

1. Що таке автоматизована інформаційна система?
2. Які функції автоматизованої інформаційної системи?
3. Чим характеризується процес управління?
4. Які сфери використання АІС?
5. За якими критеріями класифікують АІС?
6. Що таке структура АІС?
7. Принципи архітектури "клієнт - сервер"?
8. Призначення мереж в АІС?
9. Концепція АІС нового покоління?

Тема 5. Інформаційні системи і технології на підприємствах

5.1. Загальна характеристика і структура системи

Ринок є сукупністю відносин між продавцями і покупцями. Рі­шення, що приймаються учасниками ринкових взаємовідносин, вира­жаються передусім у бажанні продавати та купувати товари (продук­цію). Формою вираження цих бажань е попит і пропозиція.

Важливим господарським суб’єктом у ринковій економіці ви­ступає підприємство як виробник товарів (продукції). Його основна функція - забезпечення пропозиції на ринку, тобто постачання на ри­нок необхідної кількості товарів (продукції). Узагальнюючим понят­тям в ринковій економіці є фірма - типовий економічний суб’єкт, що виробляє продукцію. Економічна діяльність будь-якої фірми зводиться до прийняття рішень про те, 11(0, як, скільки і для кого виробити про­дукції.

Підприємство має складну внутрішню структуру, основою якої є виробництво - складний процес, що потребує координованих зусиль багатьох осіб. Воно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Все це поро­джує необхідність системи внутріфірмового управління підприємством, покликаної виробляти управлінські діяння у трьох найважливіших на­прямах функціональних зв'язків.

Перший напрям пов'язаний з координацією функцій центральних служб і служб виробничих підрозділів з наукових досліджень, роз­роблення нової продукції, вдосконалення технологічних процесів її ви­готовлення. На підприємствах, де випуск нової продукції є найважли­вішим засобом технічної політики і відіграє першорядну роль у завою­ванні позиції на ринках, організовують централізовані служби науко­во-дослідних та технічних розробок, інженерно-конструкторські, тех­нологічні служби, які найтісніше пов'язані зі службою маркетингу.

Другим функціональним напрямом е планування, завдяки якому встановлюють зв’язки між центральними службами й аналогічними функціональними службами у виробничих підрозділах. Третім напрямом є зв'язки по лінії обліку та контролю за вико­нанням виробничими підрозділами поставлених перед ними завдань.

Раціоналізація управління, налагодження ефективних функціо­нальних зв’язків, всебічне обгрунтування управлінських рішень, можуть бути досягнуті за рахунок автоматизації внутріфірмового управ­ління підприємством. Вимоги щодо підвищення рівня організації виробництва, забезпечення координації діяльності всіх підрозділів можна Виконати тільки інтегруванням усіх функцій управління в єдину внутріфірмову інтегровану автоматизовану систему (ВІАС). Її основною Метою е підвищення ефективності управління всіма процесами - від Організаційно-економічних і технологічних до проектування виробів Та технологій їх виготовлення. Завдяки цьому досягається комплексна автоматизація процесів управління.

До складу ВІАС належать різні типи автоматизованих систем:

- АСНД - автоматизована система наукових і виробничих дослі­джень та випробувань;

- САПР - система автоматизованого проектування конструкторсь­кого і технологічного призначень;

- АІС - автоматизована ІС загальнофірмового управління, що охо­плює основні функції управління підприємством;

- АСУТП - автоматизована система управління технологічними процесами виготовлення виробів.

Внутріфірмова інтегрована автоматизована система - багато­рівнева ієрархічна автоматизована система управління підприєм­ством, в якій здійснюється узгоджена взаємодія сумісних авто­номних компонентів.

Види процесів, що охоплюються автоматизацією у ВІАС, наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Процеси. що охоплюються автоматизацією у ВІАС

Види процесів	Тип автоматизованої системи	Рівень управління
Дослідження	АСНД	Науково-дослідні та технічні розробки
Проектування	САПР	Підготовка виробництва
Організаційно-економічні	АІС	Підприємство
Виробничі	АСУТП	Виробництво

АСНД призначена для здобуття, дослідження, коректування моделей, що використовуються в інших типах автоматизованих систем для проектування, прогнозування та управління. Від інших типів авто­матизованих систем вона відрізняється специфікою інформації на ви­ході, що може мати вигляд систематизованих розрахункових чи експе­риментальних даних або одержаних на їх основі математичних моде­лей об'єктів, які досліджуються, змін параметрів, що супроводжуються даними про граничні умови об'єктів й обмеження, які мають врахову­ватися при складанні прогнозу розвитку чи при проектуванні об'єктів. АСНД створюється на основі ПЕОМ. В окремих випадках використо­вується спеціальна апаратура з'єднання ПЕОМ з об'єктами, що дослі­джуються, яка забезпечує різні функції попереднього оброблення ін­формації, має гнучку структуру і максимальну замінюваність модулів.

У межах АСНД розв'язуються такі задачі:

- аналіз споживання продукції та постановка науково-технічної проблеми;

- пошукове і патентне дослідження;

- теоретичне й експериментальне дослідження.

АСНД мають прямі зв'язки з системами автоматизованого про­ектування конструктора (САПРК) та технолога (САПРТ). Вхідною ін­формацією в САПР використовуються дані технічного завдання, ре­зультати передпроектних досліджень, методика проектування, стан­дарти і каталоги. Вихідною інформацією в САПР є проміжні та оста­точні дані на етапах проектування, потрібні для забезпечення робіт на подальших стадіях життєвого циклу проектування об'єкта.

Об'єктами проектування в САПР є вироби і технологічні проце­си. При цьому необхідно забезпечити наскрізне конструкторсько-технологічне проектування. На відміну від традиційного поділу стадій підготовки виробництва на конструкторську та технологічну в систе­мах наскрізного проектування цей поділ зникає завдяки інваріантному методичному і програмному забезпеченню. Це скорочує тривалість виконання проектних процедур, забезпечує одноразове введення кож­ного елемента інформації, тобто повністю змінює традиційну техноло­гію проектування, поліпшуючи якість розробок і збільшуючи їхню ва­ріантність.

У межах САПРК розв’язуються такі задачі:

- інженерне прогнозування;

- параметрична оптимізація об'єктів виробництва;

- розроблення документації за проектно-конструкторськими рішен­нями;

- забезпечення виробничої та експлуатаційної технологічності кон­струкцій.

САПРТ забезпечує розв'язання таких задач:

- розроблення технологічних процесів виготовлення виробів;

- проектування спеціальних засобів технологічного оснащення. У складі САПРК виділяють:

- підсистему "Розрахунок", яка реалізує розрахунок параметрів геометричних розмірів конструкцій;

- підсистему "Аналіз", що здійснює оцінювання результатів, здобу­тих у підсистемі "Розрахунок";

- підсистему "Документ", в якій готується комплект конструкторсь­кої документації, а за допомогою графопобудовника реалізуються різні креслення.

За допомогою САПРК формується архів функціонально повних наборів даних, що мас статус основних конструкторських документів. У складі САПРТ виділяють:

- підсистему "Норматив", яка реалізує розрахунок матеріальних, трудових нормативів і їх зберігання;

- підсистему "Процес", що здійснює складання маршрутних та опе­раційних карт, підготовку керуючих технологічних програм, про­ектування нестандартного технологічного обладнання;

- підсистему "Документ", яка готує технологічні документи, орієн­товані на функціонально повний набір даних, що має статус осно­вних технологічних документів.

Внаслідок функціонування САПРК і САПРТ формують пер­винну НДІ для АІС, передаючи її в підсистему УТПВ, де формується нормативно-довідковий фонд АІС.

Головним компонентом, що встановлює цілі функціонування ВІАС, є АІС. Побудова АІС ґрунтується на функціональному підході до управління підприємством, тобто на внутріфірмовій системі управ­ління, яка передбачає виконання таких функцій менеджменту: підго­товка виробництва; техніко-економічне і бізнес-планування; оператив­не регулювання основної діяльності; маркетинг; матеріально-технічне забезпечення; реалізація та збут продукції; якість продукції; БО і звіт­ність; інвестування та фінансування; трудові ресурси; аналіз господарської діяльності; допоміжне виробництво; соціальний розвиток; конт­роль виконавської дисципліни. Перелік і кількість окремих функцій постійні, властиві підприємствам будь-яких типів виробництва та видів класності. Отже, їх можна розглядати як функціональні підсистеми АІС.

Об'єктами управління функціональних підсистем є різні види ресурсів, процеси виробництва, проміжна і готова продукція. За відно­сної стабільності складу підсистем перелік задач залежить від специфі­ки та типу виробництва.

Об’єктами управління в АСУТП є:

- агрегати, обладнання, що складається з універсальних верстатів з числовим програмним керуванням, роботів;

- транспортна система для пересування предметів праці по робочих місцях;

- складська система для забезпечення виробництва матеріалами, ін­струментом, оснащенням.

АСУТП одержує інформацію від САПР і здійснює взаємний об­мін інформацією з АІС.

ВІАС є якісно новим класом автоматизованих систем, що по­требує високого рівня розвитку програмного, технічного, інформацій­ного забезпечення. Вона втілює в собі особливості інтеграції всіх про­цесів.

5.2. Автоматизація управління технічною підготовкою виробництва

Комп’ютеризація процесів науково-технічної підготовки вироб­ництва істотно змінює особливості наукової та інженерної праці, інте­грує процеси підготовки виробництва на єдиній інформаційній, про­грамній і технічній основі. Дослідник, розробник та керівник стають членами одного науково-виробничого процесу, що формує знання про предмет праці, його модель і натуральний зразок-продукт послідовним впливом на об'єкт дослідження, розроблення та виробництва, техніч­ними засобами праці, які є в їх розпорядженні.

Інтеграцію процесів підготовки виробництва зумовлюють такі чинники:

- зростання вимог до технічного рівня продукції;

- єдність об'єктів дослідження, розроблення і виробництва;

- перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;

- динамічність виробництва, що потребує надання його структурі високої гнучкості.

Функції управління технічною підготовкою виробництва (ТПВ) нових виробів в умовах АІС реалізуються в рамках функціональної підсистеми управління технічною підготовкою виробництва. Технічна підготовка виробництва визначає: зміст конструкторської та технологічної документації; характер технологічних процесів оброблення деталей і виготовлення продукції; склад основного та допоміжного обладнання, технологічного оснащення. ТПВ є початковою стадією ви­робничого процесу.

Основна мета ТПВ - забезпечення високих техніко-економічних Характеристик, технологічності, надійності, економічності нових виро­бів - може бути досягнута за високої керованості процесом, яка дося­гається завдяки використанню сучасних засобів обчислювальної техні­ки. При цьому скорочується цикл "Наукові дослідження - проектуван­ня - виробництво". Специфіка ТПВ як підсистеми АІС визначається Тим, що вона є джерелом інформації для інших функціональних підсис­тем АІС.

Крім того, ТПВ є перехідною ланкою від автоматизованого Проектування конструкцій виробів, технологій виготовлення до їх ви­робництва. Остаточний результат ТПВ виступає у вигляді двох категорій: матеріальної (інструмент, обладнання, дослідний зразок, матеріали); інформаційної (конструкторська і технологічна документація, норми). Підсистема УТПВ організаційно реалізується у вигляді сукуп­ності АРМ конструктора (АРМК) і АРМТ. Вона формує нормативну базу АІС на основі інформації функціонально повних наборів даних, п(о мають статус конструкторських і технологічних документів, які пе­редаються від САПРК та САПРТ.

Основне призначення цих АРМ - централізоване і системне формування НДІ, що характеризує об'єкт виробництва (виріб), його склад та технологію виготовлення.

Ця інформація визначає:

- найменування, технічні характеристики виробу, з яких деталей та складальних одиниць він виготовляється, які матеріали використовуються, норми витрати матеріалу на виготовлення деталей і складальних одиниць;

- технологічні маршрути оброблення деталей та складальних оди­ниць;

- трудомісткість операцій оброблення деталей на конкретному тех­нологічному обладнанні відповідно до технологічного маршруту.

Нормативи, що розраховуються на АРМК і АРМТ, поділяються на первинні та зведені.

Первинні нормативи формуються в БД АРМ на основі інфор­мації технічної документації. Це інформація про пряму (безпосередню) застосовність деталей, складальних одиниць у виробі, про подетальні норми витрати матеріалів, про поопераційні норми часу і розцінки на деталь, про технологічний маршрут оброблення деталей в цехах та ді­льницях.

Зведені нормативи розраховують на ПЕОМ агрегуванням пер­винних нормативів за конструкторсько-технологічним рівнем (на складальну одиницю, виріб) або за структурно-організаційним рівнем (за цехами). Ці нормативи містять інформацію про застосовність дета­лей, складальних одиниць у виробі, про норми витрати матеріалів, про норми часу і розцінки на виріб.

Інформацію первинних та зведених нормативів заносять у єдину БД АІС, а потім використовують під час розв'язування задач у функці­ональних підсистемах АІС.

У цьому відношенні АРМК й АРМТ формують початкові пара­метри нового виробу і є своєрідним генератором первинної інформації для інших підсистем.

Сформовані в АРМК і АРМТ довідкові, нормативні первинні та зведені масиви є основою інтегрованої БД АІС. Інформація цих маси­вів використовується як вхідна під час розв'язування всіх задач інших підсистем.

Інформація в інтегрованій БД формується так, щоб результати Професійної діяльності конструкторів і технологів на основі АРМ за­стосовувалися АРМ інших підсистем АІС без доопрацювання.

Усі подальші конструкторські та технологічні зміни вносять в інтегровану БД з робочих місць конструкторів і технологів на основі Мережної або дискретної технологій. В кожному масиві НДІ, крім осно­вних реквізитів, вказують: дату початку та закінчення дії норми, дату коригування запису, дату причини коригування, код ініціатора коригування.

Дата добавления: 2015-05-26