Формування феодальних відносин

Передумови утворення держави

Київська Русь

Джерела

Довідка.

Язичництво — політеїстичні релігійні вірування, що ґрунтувалися на вірі людей у сили природи. Для язичництва характерне вшановування духів, демонів. У цій релігійній системі кожним явищем природи опікувався окремий бог.

Перун — бог грози, війни, зброї. Його уявляли воїном у золотій колісниці, що запряжена крилатими білими та чорними кіньми. Символи Перуна: сокира (його зброя), «громовий знак», схожий на колесо із шістьма спицями.

Дажбог — бог Сонця. Його ім'я означає «Бог, який дає». Наші пращури вірили, що Дажбог їздить по небу в колісниці, котра запряжена білими кіньми з вогняною гривою. Символ Дажбога — осяйний вогняний щит.

Велес — бог багатства й свійських тварин. Супротивник Перуна. Інколи ворожий до людини. В уяві пращурів Велес — бог-змій, який уміє літати та дихати вогнем.

Нестор Літописець. «Повість временних літ» І були три брати. Одному ім'я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їхня — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що й нині зветься Щекавиця, а Хорив — на третій горі, від нього ж прозвалася Хоревиця. І в ім'я брата свого старшого заклали городок і назвали його Київ.

СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (VIII—XVI ст.)

Розвиток економічного життя. У цю добу помітно розширилися посівні площі, хлібороби стали використовувати прогресивніші знаряддя праці, збільшувалася продуктивність праці. Значне піднесення переживали міста, які стали центрами розвитку ремесел і торгівлі, а також осередками політичного життя. Важливого значення набули торговельні шляхи «з варяг у греки» — уздовж Дніпра зі Скандинавії до Візантії та з Каспійського моря через Київ у Західну Європу.

Феодальний лад (VIII-IX ст.)

У слов'янському суспільстві зростала майнова та соціальна нерівність, виокремилася панівна верхівка (князі, вожді племен, княжі дружинники, старійшини). У залежність від неї потрапила більшість селян (смердів) та городян.

Утримання під владою залежного населення вимагало могутнього державного апарату. Князі мали власні військові загони — дружини, за допомогою яких збирали з підвладного населення феодальну повинність — полюддя. Згодом, коли княжа влада зміцніла, вони почали вимагати, щоб селяни самі привозили їм данину — повіз.

Зовнішня політика. Східні слов'яни постійно обороняли свої землі від нападів варягів, хозарів, мали військові відносини з Візантією та Болгарським царством. Однієї лише князівської дружини чи ополчення для цього вже було замало.

Щоб вийти на міжнародний рівень, держава мусила мати могутнє кінне й піше військо та флот.

Походження назв «Київська Русь» і «Русь-Україна»

Держава східних слов'ян мала назву Київська Русь, або Русь-Україна.

Українські історики в цілому дотримуються антинорманських поглядів, хоч і не заперечують значний внесок варязьких князів та дружин у формування державного ладу Київської держави.

«Русь», «Руська земля», на їхню думку:

• назва території Київщини, Чернігівщини, Переяславщини (землі полян, сіверян, деревлян);

• назва племен, які мешкали на берегах річок Рось, Росава, Роставиця, Роська та ін.;

• назва Київської держави, починаючи з IX ст.

Назва «Україна» (край, земля) означає територію, що була основою держави Київська Русь ХІ-ХИ ст. Уперше цей термін уживається в Київському літописі 1187 року щодо Переяславської землі.

Дата добавления: 2015-05-26