Кінець Руїни. Коломацька рада

Персоналії

Джерела

Витяг з «Вічного миру» між Росією і Польщею (1686 р.)

Домовилися ми і постановили, що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра... містами і землями і місцями... з усіма своїми повітами, селами і поселеннями... як вони до цього часу за перемирним договором на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їхньої царської величності на вічні часи;... а за Дніпром-рікою Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називаються Запороги, козаки живуть на Січі, і в Кодаку... мають бути у володінні і в державі... їхньої царської величності.

... А що... між нами виникло утруднення про ті розорені міста й місця, які від містечка Стайок, униз Дніпра по річку Тясмин, а саме: Ржищів, Трахтемирів, Канів, Люшни, Сокольня, Черкаси, Боровиця... Чигирин... тоді, царської величності ближні бояри і думні люди, погоджено цю статтю так обміркували й постановили, що ці міста залишатися мають пустими, так як воно тепер є.

Василь Голіцин (1643-1714) Московський державний діяч, боярин. У 1672-1677 та 1680-1681 pp. перебував в Україні, де брав участь у бойових діях під час Чигиринських походів. У 1682—1689 pp. очолював різні прикази. У 1686 р. домігся укладення «Вічного миру» між Московією та Польщею. Організував й очолив Кримські походи 1687 та 1689 pp. Відіграв важливу роль в обранні І. Мазепи гетьманом України. За царювання Петра І був позбавлений боярства та вотчин, засланий до Архангельського краю, де й помер.

Гетьманська політика самозбагачення, ігнорування інтересів широких козацьких верств давно викликала обурення, тому козацька старшина подала в Москву донос на гетьмана І. Самойловича, звинувативши його в зраді Росії.

25 липня 1687року в оточенні царських військ біля р. Коломак (після невдалого походу російського війська й українських козаків на Крим) відбулася козацька рада, яка обрала нового гетьмана України — Івана Мазепу. І. Самойловича скинули з гетьманства й відправили до Сибіру, а двох його синів царські слуги закатували. Більшість істориків завершують період Руїни Коломацькоюрадою (інші вважають добу Самойловича).

Трагічні наслідки Руїни:

• Польща, Росія й Туреччина порушили територіальну цілісність України;

• у міжусобній боротьбі загинуло багато представників української еліти, старшин і козаків;

• занепало економічне та культурне життя України;

• набирала обертів російська експансія на Лівобережжя, що призвело до цілковитої втрати національних досягнень часів Б. Хмельницького.

Відомий український історик Михайло Брайчевський відзначав, що Руїна мала непередбачені наслідки для всіх сторін-учасниць боротьби за українські терени:

• почалася суспільна криза Речі Посполитої, яка у XVIII ст. призведе до загибелі Польської держави;

• Туреччина зазнала нищівної поразки від Священної ліги, і в наступному столітті почнеться її занепад;

• Росія вийшла з подій Руїни ослабленою, її внутрішнє становище вимагало докорінних перетворень.

Україна після підписання «Вічного миру» (кінець XVII — початок XVIII ст.)

§53. Лівобережна Гетьманщина та Слобожанщина

Гетьманщина та Слобідська Україна (Слобожанщина) — історичні назви адміністративно-територіальних одиниць, що утворилися в Україні в середині XVII ст. Гетьманщину з 1686 року, після підписання між Росією та Польщею «Вічного миру», розглядають як Лівобережну та Правобережну. Лівобережна Гетьманщина включала лівобережні українські землі та Київ із 30-40-кілометровою приміською зоною, Слобожанщина простягалася на схід від Гетьманщини й включала території, які нині входять до складу

Довідка. Лівобережна Україна — історична назва частини України у складі Російської держави в другій половині XVII—XVIII ст. (території сучасних Чернігівської, Полтавської і частини Сумської, Київської, Черкаської областей). Лівобережна Україна мала певну автономію. Там зберігався суспільно-політичний устрій, який почав складатися в роки Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. На чолі управління стояв гетьман. У 1722 і 1734 pp. тимчасово, а в 1764 р. царизм остаточно скасував гетьманське управління. Повністю автономію ліквідовано 1781 р.

Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України, а також Воронезької та Курської областей Російської Федерації.

Дата добавления: 2015-05-26