Україна у складі Радянського Союзу

Джерела

Союзний договір між РСФРР і УСРР Уряд Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, з одного боку, і Уряд Української Соціалістичної Радянської Республіки, з другого боку, виходячи з проголошеного великою пролетарською революцією права народів на самовизначення, визначаючи незалежність і суверенність кожної з Договірних Сторін і усвідомлюючи потребу об'єднати свої сили з метою оборони, а також в інтересах їхнього господарського будівництва, вирішили укласти цей союзний робітничо-селянський договір <...>, дійшли згоди про таке:

1) Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка та Українська Соціалістична Радянська Республіка вступають між собою у військовий і господарський союз.

2) Обидві держави вважають за потрібне заявити, що загальні зобов'язання, які вони надалі братимуть на себе щодо інших держав, можуть зумовлюватися тільки спільністю інтересів робітників і селян, що укладають цей союзний договір республік, і що із самого факту колишньої належності території УСРР до колишньої Російської імперії для УСРР не випливає жодних зобов'язань стосовно будь-кого.

3) Для іншого здійснення зазначеної в п. 1 мети обидва Уряди оголошують об'єднаними такі комісаріати: 1) військових і морських справ; 2) Вищу раду народного господарства; 3) зовнішньої торгівлі; 4) фінансів; 5) праці; 6) шляхів сполучення та 7) пошт і телеграфу.

4) Об'єднані народні комітети обох республік уходять до складу РНК РСФРР і мають у Раді народних комісарів УСРР своїх уповноважених, яких затверджують і контролюють українські ЦВК і З'їзд Рад.

5) Порядок і форма внутрішнього управління об'єднаних комісаріатів установлюються особливими угодами між обома Урядами.

6) Керівництво і контроль щодо об'єднаних комісаріатів здійснюється через Усеукраїнський з'їзд Рад депутатів робітників, селян і червоноармійців, а також Усеросійський центральний виконавчий комітет, до яких УСРР надсилає своїх представників на підставі ухвали Усеросійського з'їзду Рад.

7) Цей договір підлягає ратифікації відповідних вищих установ обох Республік.

Оригінал складено й підписано у двох примірниках російською та українською мовами в місті Москві, грудня 28 дня 1920 року. (Витяг з матеріалів VIII Всеросійського з'їзду Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козацьких депутатів)

У складі Радянського Союзу Україна була другою за своїм значенням республікою. Вона охоплювала територію площею 450 тис. кв. км з населенням понад 26 млн. осіб. Столицею УСРР було обране м. Харків, адже вважалося, що Київ був тісно пов'язаний з національними урядами. Відповідно до нових радянських конституцій відбувалося розмежування повноважень між союзним центром та республіками:

• загальне керування життям союзної держави здійснював у Москві радянський уряд (Рада народних комісарів СРСР);

• для безпосереднього керівництва окремими галузями народного господарства й державного апарату створювалися народні комісаріати (наркомати).

Український радянський уряд на території республіки поширював свою юрисдикцію на:

• сільське господарство,

• внутрішні справи,

• правосуддя,

• освіту,

• охорону здоров'я,

• соціальне забезпечення.

Він ділив свої повноваження (5 наркоматів) із союзним центром:

• у галузях виробництва продуктів харчування,

• у сфері забезпечення робочою силою,

• у фінансових справах,

• у сфері контролю,

• у галузях народного господарства.

До компетенції союзного уряду входили:

• зовнішня політика,

• зовнішня торгівля,

• армія і флот,

• транспорт,

• зв'язок.

В умовах тоталітарного правління И. Сталіна значно посилилася тенденція до обмеження прав союзних республік і фактичної втрати суверенітету.

Дата добавления: 2015-05-26