Довідка. З ноти Й. Сталіна про перехід кордону Червоною армією

Джерела

Джерела

З ноти Й. Сталіна про перехід кордону Червоною армією

Радянський уряд не може... байдуже ставитися до того, що єдинокровні брати — українці та білоруси, які проживають на території Польщі, кинуті напризволяще, залишилися беззахисними. Унаслідок таких обставин радянський уряд дав розпорядження головному командуванню Червоної армії дати наказ перейти кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної України та Західної Білорусі.

Таємний додатковий протокол Підписуючи договір про ненапад між Німеччиною та Союзом Радянських Соціалістичних Республік, уповноважені обох сторін, які підписалися нижче, обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер взаємних інтересів у Східній Європі. Це обговорення привело до такого результату:

1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини та СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнають обидві сторони.

2. У випадку територіально-політичної перебудови областей, що входять до складу Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини та СРСР приблизно проходитиме по лінії річок Нарви, Вісли та Сяну. Питання, чи є в спільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської Держави та які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване тільки впродовж подальшого політичного розвитку. У кожному разі, обидва Уряди розв'язуватимуть це питання за допомогою дружньої обопільної згоди.

3. Стосовно південного сходу Європи з радянського боку підкреслено інтерес СРСР до Бессарабії. З німецького боку заявлено про його цілковиту політичну незацікавленість у цих областях.

4. Цей протокол обидві сторони зберігатимуть у суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 року.

За уповноваженням Уряду СРСР: В. Молотов.

За Уряд Німеччини: І. Ріббентроп.

Закерзоння — публіцистична назва західних околиць українських земель (Лемківщини, Посяння, частини Любачівщини, Равщини й Сокальщини, Холмщини, Підляшшя), які перед Другою світовою війною на підставі німецько-радянського договору від 28 вересня 1939 р. відійшли до нацистської Німеччини, а після війни відповідно до радянсько-польського договору від 16 серпня 1945 р. ввійшли до складу Польщі (19 тис. кв. км, 1 500 000 мешканців, переважно українців). Назва походить від лінії Керзона.

Лінія Керзона — умовна назва лінії, що пролягає через Гродно — Ялівку — Немирів — Берестя — Дорогуськ — Устилуг — на схід від Грубешова — через Крилів — на схід від Рави-Руської — на схід від Перемишля аж до Карпат. Ця лінія мала становити східний кордон Польщі, зокрема і між Польщею та Україною. Уперше лінію Керзона як східний кордон Польщі визначила Найвища рада Антанти 8 грудня 1919 р. Цю саму лінію запропонував у липні 1920 р. міністр закордонних справ Великобританії Д. Керзон (звідси назва лінія Керзона) як кордон Польщі та Радянської Росії під час наступу радянської армії на Варшаву. Лінію Керзона з поправками на користь СРСР прийнято як німецько-радянський кордон у договорі між Німеччиною та СРСР 28 вересня 1939 р. Востаннє лінія Керзона була прийнята, цього разу з поправками на користь Польщі, як польсько-радянський кордон на Ялтинській конференції (січень 1945 p.), її пізніше санкціонував договір між СРСР і Польщею в Москві 16 серпня 1945 р.

Дата добавления: 2015-05-26