Суспільно-політичне оновлення України

Суспільно-політичне життя України в другій половині 40-х — на початку 50-х pp.

Джерела

Джерела

З інформації Міністерства державної безпеки УРСР щодо політичних настроїв населення у зв'язку з голодом (грудень 1947 р.)

З висловлювань громадян: «Життя в Полтаві дуже важке. Дуже багато людей пухне... Не знаю, як дожити до врожаю».

«Ось дочекалися врожаю, а хліб від нас вивозять в інші країни... Нам знову доведеться голодувати».

«Із продуктів нічого не одержую, становище жахливе, а вдіяти нічого не можна. З такою великою сім'єю їхати без грошей нікуди. Воював чотири роки, нагороджений орденами й медалями, а ось після війни нікому не потрібен...».

Зі спогадів М. Хрущова

Незабаром стали надходити офіційні повідомлення про людей, які померли з голоду. Відмічалися випадки людоїдства... Кириченко, який був тоді секретарем Одеського обласного комітету партії, сказав мені, що він їздив в один з колгоспів перевірити, як люди переносять зиму. Йому запропонували зайти до однієї жінки, що працювала в цьому колгоспі. Ось як він розповідав про це: «Я побачив страхітливу картину. Жінка різала на частини труп своєї дитини, який лежав на столі. При цьому вона промовляла: «Маланку вже з'їли. Тепер ось засолимо Іванка, протримаємося ще трохи». Уявляєш собі все це? Ця жінка з голоду збожеволіла й зарізала своїх дітей.

Перемога над фашизмом сприяла могутньому патріотичному та національному піднесенню України. Незважаючи на страшні втрати, які принесла війна, і повоєнні проблеми, у республіці активізувалося громадсько-політичне життя. Українське суспільство чекало на поліпшення з боку центру: припинення репресій, реформування колгоспної системи, демократизації. Набирала сили українська компартія (за роки війни її чисельність зменшилася зі 650 тис. осіб у 1940 році до 200 тис. осіб у липні 1945 року). У 1949 році вона вже набула довоєнної чисельності. На XVI з'їзді КП(б)У (січень 1949 року) делегати-українці становили 61%. Серед комуністичних керівників України різних рангів до 1951 року українців було 71,1%. Як зазначає український історик Ярослав Грицак, «збільшення представництва українців на всіх рівнях партійних структур створювало передумови для автономістських настроїв у КП(б)У і республіці взагалі». Розширення конституційних прав України (хоч і формально) посилювало почуття гідності й упевненості серед українських партійних лідерів.

21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР затвердила атрибути державності — герб, прапор, державний гімн УРСР, які символізували Україну як Радянську Соціалістичну Республіку, невід'ємну частину СРСР.

У повоєнний час посилюється активність українських діячів культури, письменників, публіцистів, науковців. Важливими чинниками піднесення національної свідомості та суспільно-політичної активності українців стали:

• їхній вагомий внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною;

• завершення формування території України після Другої світової війни, оформлення (фактичне) у межах УРСР соборності українських земель;

• вихід України на міжнародну арену (ООН та інші світові організації);

• зростання політичної та економічної ролі республіки в Радянському Союзі;

• відчуття національної гідності, особистої значимості у відродженні патріотичних прагнень суспільства.

Дата добавления: 2015-05-26