Перелік питань до екзамену

1. Що таке світогляд?

2. Якою є структура світогляду?

3. Які функції виконує світогляд?

4. В чому полягає сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?

5. Якими були соціально-економічні умови формування філософії?

6. Що собою являли духовні джерела філософії?

7. В чому специфіка філософського знання?

8. Що є об’єктом та предметом філософського пізнання?

9. Якими є складові або галузі філософського знання?

10. В чому полягають функції філософії?

11. Що таке історія філософії та якими є принципи її періодизації?

12. В чому особливості філософії давньої Індії і Китаю?

13. Якими були передумови і джерела виникнення античної філософії?

14. Чому Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Геракліта називають філософами природи?

15. Хто з античних філософів і яким чином переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?

16. Які філософські проблеми вирішувалися піфагорійською школою?

17. В чому полягає сутність атомістичного вчення Демокріта?

18. Чому Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії?

19. Назвіть визначальні риси чи ознаки античної філософії.

20. Назвіть основні періоди в розвитку античної філософії.

21. Назвіть джерела виникнення середньовічної філософії.

22. Що таке патристика і схоластика в середньовічній філософії?

23. В чому полягає проблема віри і розуму в середньовічній філософії?

24. В чому полягає сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії?

25. В чому полягає сутність гуманістичного напрямку у філософії Відродження?

26. В чому полягає сутність натурфілософії Відродження?

27. Які методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу?

28. В чому полягає сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу?

29. В чому полягає пантеїзм і механіцизм філософії Нового часу?

30. Визначте ключові моменти французької філософії ХVІІІ ст.

31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?

32. На якій підставі І. Кант зробив висновок про непізнаваність світу?

33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?

34. В чому полягає антропологізм матеріалістичної філософії Л. Фейєрбаха?

35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?

36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?

37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?

38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?

39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?

40. Якими були етапи в розвитку позитивізму і в чому їх сутність?

41. В чому полягає сутність таких складових вчень “філософії життя“ як: філософія волі до влади Ф. Ніцше; академічна школа філософії життя В.Дільтея, Г.Зіммеля і О.Шпенглера; школа творчої еволюції А.Бергсона?

42. Що означає категорія “екзистенціалізм”?

43. В чому сутність філософії екзистенціалізму?

44. В чому полягає сутність філософської герменевтики?

45. В чому полягає сутність феноменології?

46. В чому полягає сутність фрейдизму і неофрейдизму?

47. Що являють собою сучасні релігійно-філософські вчення?

48. Якими були культурно-історичні особливості та витоки української філософії?

49. Що собою являє філософська думка часів Київської Русі?

50. Яким чином формувалося підґрунтя професійної української філософії в ХV-ХVІІ ст. (тобто в період українського Відродження та Барокко)?

51. Якими є філософські погляди Г. Сковороди?

52. Якою є роль і значення діяльність представників українського періоду Просвітництва й Романтизму в розповсюдженні філософських знань і формуванні вітчизняної філософської думки?

53. Особливості формування та сутність філософії української національної ідеї другої половини ХІХ – початку ХХ ст.?

54. Якими є основні характерні риси сучасної філософської думки в Україні?

55. Яким було ставлення до проблеми буття в епоху античності, середньовіччя Нового часу?

56. Як розглядалося буття в німецький класичній філософії?

57. Якими є сучасні філософські погляди на буття?

58. Які ви знаєте форми буття і в чому їх характерні властивості?

59. Що таке матерія? Чи розглядається вона як субстанція?

60. В чому полягає сутність матеріалістичного світогляду? Якими є його історичні форми?

61. Якою є матеріалістична структура світу?

62. Що таке простір і час? Якими є їх властивості?

63. Що таке системність та рух? Якими є їх властивості?

64. В чому полягає сутність буття як ідеї?

65. Якими є історичні форми та види ідеалізму?

66. Як ви розумієте співвідношення ідея та ідеал? В чому полягає проблема ідеального?

67. В чому полягає проблема співвідношення матеріального та ідеального у філософії?

68. Які ви знаєте критичні концепції матеріалізму і ідеалізму?

69. Що таке діалектика? Як змінювався зміст поняття діалектика у процесі історичного розвитку філософії?

70. У чому полягає різниця історичних форм діалектики?

71. Що таке діалектико-матеріалістична концепція розвитку?

72. Що таке принцип? Назвіть основні принципи діалектики.

73. Що таке зв'язок, закон, закономірність?

74. Які є загальні закони розвитку? Яким є їх зміст?

75. Чи будь-яке поняття є категорією?

76. Які ви знаєте категорії діалектики? Яким є їх зміст?

77. В чому особливість філософських категорій порівняно с категоріями конкретних наук?

78. Чому метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика вважаються традиційними або класичними альтернативами діалектиці?

79. Чому “трагічна діалектика“, “діалектична теологія“, “негативна діалектика“ вважаються некласичними концепціями розвитку?

80. В чому полягає зміст синергетичної концепції розвитку?

81. Що означають поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток?

82. В чому суть і якими є принципи діалектичного мислення?

83. Яка роль діалектики і синергетики щодо пізнавальної і практичної діяльності людей?

84. Які ви знаєте основні риси панівного розуміння людини в епоху античності, середньовіччя і Нового часу?

85. Які сучасні концепції людини вам відомі?

86. Що таке антропосоціогенез?

87. У чому полягає сутність та призначення людини?

88. У чому полягає значення міркувань про смерть?

89. Що означають поняття “людина“, “індивід“, “особистість“?

90. Чому колективність, праця, мова і свідомість є основними чинниками становлення особистості?

91. Що таке “соціалізація“?

92. З яких елементів в процесі соціалізації утворюється структура особистості?

93. Що таке дія, діяльність, практика?

94. В чому полягає соціально-діяльна сутність людини?

95. Чому творчість є вищим виявом життєдіяльності людини?

96. В чому полягає філософська концепція творчості?

97. Які є види творчої діяльності людей і в чому їх сутність?

98. Що таке воля як філософське поняття?

99. В чому полягає сутність свободи?

100. Що таке свавілля (сваволя) і як воно зв’язане з волею і свободою?

101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?

102. Якими були передумови виникнення свідомості?

103. Що таке свідомість, якою є її природа?

104. Якою є структура свідомості?

105. В чому полягає проблема несвідомого?

106. Які функції виконує свідомість?

107. Яким за змістом є співвідношення між свідомістю і мисленням?

108. Яким є співвідношення понять “свідомість“, “душа“, “дух“?

109. Що таке духовний світ людини?

110. Що таке суспільна свідомість і якою є її структура?

111. Що таке духовний світ особи і духовне життя суспільства?

112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?

113. Що таке знання та пізнання?

114. Як у сучасній гносеології визначається суб’єкт, об’єкт та предмет пізнання?

115. В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?

116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?

117. Що таке наука? Які її види і функції?

118. Що є істина? Які її критерії?

119. Яку роль відіграє інтуїція у пізнанні?

120. Якими були уявлення про суспільство в історії філософської думки?

121. Що таке суспільство і його основні характерні риси?

122. Поняття “суспільство“, “держава“ і “країна“ містять спільний елемент чи вони різні?

123. Що означає поняття “соціальне“?

124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?

125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?

126. Що таке суспільно-економічна формація?

127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?

128. Якою є формаційна концепція суспільства?

129. Що таке суспільний прогрес?

130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?

131. Якими є глобальні проблеми людства?

Література

Джерельна база:

1. Августин (святий). Сповідь. – К.: Основи, 1999. – 319 с.

2. Аветисьян А. Античные философы. – К.: Издательство киевского университета, 1955. – 312 с.

3. Антология мировой философии. В 4-х т. – М., 1969

4. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т.1. – М.: Мысль, 1975 – 550с. (Работы: “Метафизика“, “О душе“).

5. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т.4. М.: Мысль, 1983 – 830 с. (Работы: “Никомахова этика“, “Большая этика“, “Политика“).

6. Бердяев Н.А. Философия свободы: Смысл творчества.- М., Правда, 1989. – 607 с.

7. Бердяєв Н.А. Смысл истории. – М. 1990.

8. Беркли Дж. Трактат о началах человеческих знания //Антология мировой философии. – Т.2. – с. 507 – 530.

9. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального. – Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2000. – 95 с.

10. Бодрийяр Ж. Забыть Фуко. – Спб: Владимир Даль, 2000 – 91 с.

11. Бэкон Ф. Новый органон //Антология мировой философии. – Т.2. – М., 1970. – с. 192 – 222.

12. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М.: Наука, 1998.

13. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М.: Прогресс, 1988.

14. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М.: Мысль, 1974.

15. Гельвеций К. О человеке, его умственных способностях и воспитании //Соч. в 2-х т. – Т.2. – М., 1974

16. Гоббс Т. Левиафан //Избр. Произведения в 2-х томах. – Т.1. – М., 1964. – с.47 – 48.

17. Гомер. Іліада. – Харків: Фоліо, 2006. – 416 с.

18. Гомер. Одіссея. – Харків: Фоліо, 2006. – 574 с.

19. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

20. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. – М., 1996.

21. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию // Вопросы философии. – 1992. – № 7. с. 136 – 176.

22. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. – Новочеркасск, 1994.

23. Данилевский Н. Европа и Россия. – М., 1992.

24. Декарт Р. Начала философии //Антология мировой философии. – Т.2. – М., 1970. – с. 231 – 295.

25. Делез Ж. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм. Спиноза. – М.: Per Se, 2000. – 351 с.

26. Деррида Ж. Письмо японскому другу //Вопросы философии. – 1992. - № 4., с. 53 – 57.

27. Деррида Ж., Малабу К. Узбічна доріжка (вибрані розділи)//Філософська думка. – 2002. – №6. – с. 85 – 104.

28. Дидро Д. Мысли к объяснению природы //Избранные философские произведения. – М., 1956.

29. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов. – М., 1970.

30. Дільтей В. Виникнення герменевтики //Філософська і соціальна думка. – 1996. – № 3 – 4.

31. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.

32. Камю А. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.

33. Кант И. Критика практического разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М.: Мысль, 1965. – Т.4.(1). – С. 311 – 501.

34. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М.: Мысль, 1964. – Т.3. – 799 с.

35. Кондильяк Э. Логика, или начала искусства мыслить //Соч. в 3-х т. – Т.2. – М., 1982

36. Кондильяк Э. Опыт о происхождение человеческого знания //Соч. в 3-х т. – Т.2. – М., 1982

37. Кондильяк Э. Трактат о системах //Соч. в 3-х т. – Т.2. – М., 1982

38. Ламетри Ж.О. Человек – машина //Соч. – М., 1976

39. Лейбниц Г.В. Монадология. Соч. В 4-х т.–М.,1982. – Т.1. – с. 413 – 429.

40. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разуме. Соч. в 4-х.т. М., 1983. Т.2.

41. Ленин В.И. Карл Маркс // Полн. собр. соч. – Т. 26.

42. Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Полн. собр. соч. – Т.18. – с. 13 – 32.

43. Ленин В.И. Три источника и три составных части марксизма // Полн. собр. соч. – Т. 23.

44. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении //Соч. в 3-х томах.–М., 1985.

45. Маркс К. К критике политической экономии //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.13.

46. Маркс К. Критика Готской программы //Маркс К., Энгельс Ф. Соч.–2-е изд. Т.19.

47. Маркс К. Тезы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т.3. с. 1– 4.

48. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.42. с. 86 – 99, 113 – 127.

49. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. в 9 т. – Т.2. с.19 – 41.

50. Мир философии. Книга для чтения. В 2-х Ч. – М., 1991.

51. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., Основи; Дніпро, 1993 – 415 с.

52. Ойзерман Т.И. Исторические судьбы плюрализма философских учений //Вопросы философии. – 1991. – №12.

53. Ойзерман Т.И. Проблемы историко-философской науки. 2-е изд. М., 1982.

54. Оккам У. Виды знания. Первичность познания единичных вещей. Об универсалиях //Антология мировой философии. – Т.1. Ч.2. – с.824 –862.

55. Ортега-и-Гассет Х. Вера и разум в сознании европейского средневековья //Человек. – 1992. – №2.

56. Платон. Государство //Платон. Соч.: В 3-х т. – М.: Мысль, 1971 т.3 Ч.1. – с. 89 – 454.

57. Платон. Діалоги. – К.: Основи, 1985. – 312 с.

58. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М.: Прогресс, 1983.

59. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант. – М.: Прогресс, 1999. – 266с.

60. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М.: Прогресс, 1999. – 266 с.

61. Сартр Ж.-П. Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1989. – 344 с.

62. Сковорода Г. Дослідження, розвідки, матеріали. – К., 1992.

63. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М., 1992.

64. Спиноза Б. Избранные произведения: В 2-х т. – М., 1957.

65. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1992.

66. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. – М., 1990

67. Фома Аквинский. Сумма теологии //Антология мировой философии. – Т. 1. Ч. 2. – с. 824 – 862.

68. Формация или цивилизация? Материалы “круглого стола“ //Вопросы философии. – 1989. - № 10.

69. Фрагменты ранних греческих философов – М.: Наука, 1989.–Ч.1.–575 с.

70. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Г. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека. – М., 1984. (перев. с англ.).

71. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1989.

72. Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

73. Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. Работы разных лет. – М.: Магистериум, Касталь, 1996. – 447 с.

74. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности //Вопросы философии. – 1989. – №2

75. Хайдеггер М. Бытие и время. – М.: Ad Marginem, 1997.

76. Хайдеггер М. Что значит мыслить // Разговор на проселочной дороге. – М., 1991. – с. 134 – 145.

77. Хайдеггер М. Что такое – философия? //Вопросы философии. – 1993. – №8. с. 113 – 123.

78. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К. – 1992.

79. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1989.

80. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.20.

81. Энгельс Ф. Диалектика природы //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.20.

82. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т.21.

83. Энгельс Ф. Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. Т. 20.

84. Юм Д. Трактат про природу людини. – К., 1995

85. Юркевич П. Вибране. – К., 1993.

86. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991.

Дата добавления: 2015-05-26