Складові «Портфелю екскурсовода»

Агротуризм в Європі

Амстердам, Голландія.

Особливо видатним є центр квітів Аалсмеер, ринок сирів та рибацькі селища Маркен та Волендам. В Амстердамі функціонує 53 музеї, 61 художня галерея, 12 концертних зал та 20 театрів.
Широкою популярністю у туристів користуються Художній тиждень, який щорічно проводиться в місті та Голландський фольклорний фестиваль.

Сільський туризм в Європі з’явився у 70 – ті роки. В ті часи гостро постало питання екології у багатьох великих містах та у людей виникла потреба у спілкуванні з природою, у чистому повітрі, природній тиші та натуральних продуктах харчування.
Сьогодні даний вид туризму в Європі розвивається швидкими темпами та в деяких країнах приваблює основну частину туристичного потоку. В якості прикладу можна привести такі країни як Італія, Франція, та Ірландія.
Італія є лідером в Європі по агротуризму, оскільки прибуток від цього в країні у 1999 році перевищив 350 млн. дол. США при існуванні 10 тис. господарств, що надають такі послуги. Показники, що характеризують розвиток агротуризму в Італії, наведені в таблиці.

За останні роки популярність агротуризму значно збільшилась. Так, якщо у 1985 році Італія приймала лише 550 тис. агротуристів, то 1999 ― більше 2 – х млн.
Частка зарубіжних туристів за цей же період зросла з 10 до 18 %. Фінансовий оборот у галузі порівняно із серединою 1980-х років збільшився більше ніж у 7 разів.
Особлива увага приділялася розвиткові агротуризму в економічно відсталих південних районах країни.
За типом туристичних послуг агрогосподарства поділяються на три категорії: “Природа та здоров’я”, “Традиційна гастрономія” та “Спорт”.
Агрогосподарства першого типу, що спеціалізуються на поєднанні сільського та екологічного туризму, переважно розташовані в районах термальних джерел та національних парків.
Географія господарств категорії “Традиційна гастрономія” більш широка ― Лігурія, Венето, Умбрія, Марке, Пулья, виноробницькі райони країни.
Об’єкти, що спеціалізуються на активних видах відпочинку, також розташовані практично у всіх італійських провінціях. Вони переважно прилаштовані для занять плаванням, велоспортом, тенісом, подорожами на конях, та, як правило, являють собою не традиційні агрогосподарства, а кемпінги.

Комплектування „Портфеля екскурсовода” - умовне найменування комплекту наочних приладдя, використовуваних у ході проведення екскурсії. Ці посібники звичайно містяться в папці або невеликому портфелі.

Одна з задач «портфеля екскурсовода» полягає в тому, щоб відновити відсутні ланки при показі. В екскурсіях нерідко виходить так, що не всі об'єкти, необхідні для розкриття теми, збереглися. Наприклад, екскурсанти не можуть побачити: історичний будинок, зруйнований від часу й ін. Іноді виникає необхідність дати представлення про первісний вид того місця, на якому було побудоване будинок, що оглядається, (жилою мікрорайон). З цією метою використовуються, наприклад, фотографії села або пустиря, панорами будівництва підприємства, житлового масиву. Може також виникнути задача показати, що на місці, що оглядається, буде в найближчому майбутньому. У цьому випадку екскурсантам демонструються проекти будинків, споруджень, пам'ятників.

В екскурсіях буває необхідність показати фотографії людей, що мають відношення до цього об'єкта або подій, зв'язаним з ним (наприклад, портрети членів родини Вульф — друзів А. С. Пушкіна — при проведенні екскурсії по «Пушкінському кільцю Вірхньоволжя»).

Більш переконливої екскурсію робить демонстрація копій справжніх документів, рукописів, літературних творів, про які розповідає екскурсовод.

І ще одна важлива задача наочних приладдя на екскурсії - дати зорове представлення про об'єкт (рослинах, мінералах, механізмах шляхом показу справжніх зразків або їхніх фотографій, макетів, муляжів).

У «портфель екскурсовода» включаються фотографії, географічні карти, схеми, креслення, малюнки, зразки продукції і т.д. Такі «портфелі» створюються, як правило, по кожній темі. Вони є постійним супутником екскурсовода і допомагають зробити будь-як подорож у минуле і сьогодення більш захоплюючим і корисним. Зміст «портфеля» диктується темою екскурсії.

Наочні приладдя «портфеля екскурсовода» повинні бути зручні для використання. Кількість їх не повинна бути велика, тому що в цьому випадку посібника будуть відволікати екскурсантів від огляду справжніх об'єктів, розсіювати їхня увага.

Учасники творчої групи, підготовляючи нову екскурсію, відбирають з наявних у їхньому розпорядженні наочних матеріалів найбільш виразні, здатні зробити допомога екскурсоводові у висвітленні теми. Методику демонстрації наочних приладдя перевіряють на маршруті. Потім рекомендації з використання матеріалів „портфеля” включають у методичну розробку.

До кожного експоната, включеному в „портфель”, прикладається листок з поясненнями або довідковим матеріалом. Іноді пояснення приклеюються зі зворотної сторони експоната. Така анотація служить вихідним матеріалом для екскурсовода при показі експоната екскурсантам.

Перелік наочних матеріалів визначеної теми, включених у „портфель екскурсовода”, повинний уточнюватися протягом усієї розробки нової екскурсійної теми.

Велику допомогу в підборі наочних матеріалів для „портфеля” екскурсійним організаціям роблять музеї, виставки, архіви.

Дата добавления: 2015-05-26