Характеристика приміщень та служб підприємств готельного комплексу. 2 страница

У цих приміщеннях співробітники розміщуються групами від 3 до 10 осіб. Найбільш раціональним вважається безкоридорне і ландшафтне планування приміщень, без ізоляції робочих місць, що досягається завдяки використанню секційного обладнання, легких перегородок і екранів.

До приміщень адміністрації належать побутові приміщення пе-рсоналу готельного комплексу - гардероби для домашнього одягу і спецодягу, туалетні кімнати і душові. Побутові приміщення і служ-бові проходи відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю і забезпечуються окремим зовнішнім входом.

7.2.5. Приміщення господарського і складського призначення

Приміщення господарського і складського призначення виконують функції матеріального забезпечення організації праці всіх приміщень і служб готельного підприємства, а також необ-хідних ремонтних робіт. До них належать приміщення і підприємства побутового обслуговування, група приміщень матеріаль-ного забезпечення і ремонтних робіт, група приміщень інженер-ного устаткування.

Приміщення і підприємства побутового обслуговування, як правило, відокремлені від блоку приміщень складського і госпо-дарського призначення, що пов’язано з виконанням функцій об-слуговування мешканців готелю. До них належать перукарні, майстерні дрібного ремонту і прасування одягу, дрібного ремонту взуття і шкіргалантереї, приймальні пункти прання і хімчистки, пункт прокату предметів культурно-побутового і спортивного призначення, прийом замовлень на фотороботи. Набір і площі цих приміщень залежать від категорії, місткості готельного комплексу та попиту на зазначені види послуг.

Перукарні, як правило, розраховані на обслуговування мешка-нців готельного підприємства й осіб, що мешкають в районі його розташування. Вони розміщуються біля вестибулю, мають із ним безпосередній зв’язок і передбачаються в усіх готельних комплек-сах на 50 і більше місць. До складу приміщень перукарні входять жіночі й чоловічі зали (з кількістю робочих місць залежно від місткості готельного комплексу), зал очікування і підсобні примі-щення, іноді – сушарки. У перукарських салонах 4-5* готельних комплексів виділяються окремі приміщення для манікюрного, педікюрного, косметичного, масажного кабінетів.

До пунктів прокату предметів культурно-побутового призна-чення відносять: приміщення прийому, видачі і підготовки прока-тного фонду; приміщення для зберігання предметів культурно-побутового призначення.

Пункти дрібного ремонту речей (шкіряно-галантерейних ви-робів, годинників, електротоварів, верхнього одягу) обладнані спеціальними й універсальними меблями відповідно до тих функ-цій, які вони виконують. У приміщеннях пункту дрібного ремон-ту організовують зони очікування, розрахунку за замовлення, примірювання, прийому й видачі замовлення.

Прийомні пункти хімчистки і прання білизни організовуються у приміщеннях, безпосередньо пов’язаних із ліфтом і господарсь-ким входом у готельний комплекс, аби запобігти перетину руху мешканців і замовлених речей під час транспортування.

Пральні за методом самообслуговування розраховані на вико-нання всіх операцій щодо прання білизни мешканцями готельного підприємства. Тут передбачені пристрої швидкого сушіння білизни, а в літніх турбазах, таборах тощо для цих потреб використовують відкриті майданчики або навіси. Їх обладнують малоємкими маши-нами для прання і сушіння. Обов’язковими у приміщенні пральні є гаряче й холодне водопостачання, каналізаційні зливи чи трапи.

Розміщення пунктів прийому замовлень на різні види побуто-вого обслуговування і побутових майстерень можливе на будь-яких поверхах громадської частини готельних комплексів, на тех-нічних поверхах, іноді навіть над житловою частиною. Проте найраціональнішим вважається їхнє розташування на першому або в цокольному поверсі при організації зручного зв’язку з вес-тибулем готельного комплексу.

Медпункти у готельних комплексах призначені для надання першої допомоги клієнтам готелю і персоналу, тому повинні бути доступними для хворих. У великих медпунктах передбачені при-міщення для лікувальних процедур. Хворі мешканці готелю, які потребують стаціонарного лікування, як правило, доставляються до місцевих медичних закладів. У разі розміщення готельного підприємства у незаселеній або малонаселеній місцевості (і за відсутності поблизу медичних закладів) до його складу включа-ють ізолятори на випадок травми, хвороби мешканця або праців-ника готелю, а такою забезпечуються можливості евакуації хво-рих. Для цього один із службових ліфтів повинен мати габарити, де б розмістилися носилки і супроводжуюча особа.

Найкращим місцем для медичного пункту та ізолятора є пер-ший поверх, коли евакуацію хворого легко забезпечити, минаючи потоки мешканців готелю.

До групи приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт готельного підприємства належать центральні приміщення для чистої і брудної білизни. У невеликих готелях (до 300 осіб) для них визначений норматив площі 0,33-0,39 м2 на одне місце. Встановлена також норма на шафи (білизняні) у господарських кімнатах невеликих готелів – 0,06-0,04 м2 на одне місце. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі. Може бути оснащене шахтопідйомником. Передбачається місце для ремонту і прасування білизни. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами. Площі комор для чистої білизни встанов-люються з розрахунку 4 м2 на 30 номерів. Їх обладнують полиця-ми (завглибшки 50 см і заввишки 40 см).

Приміщення для брудної білизни у великих готельних компле-ксах є на кожному поверсі. Їх обладнують полицями та оцинкова-ною скринею, що дозволяє проводити мокру дезінфекцію білиз-ни; залишають місце для розбирання білизни. Комору розміщу-ють поруч зі службовим ліфтом. Для спуску брудної білизни ви-користовуються білизнопроводи із приймальними клапанами в кімнатах брудної білизни.

Пральня є однією з основних установ готельного комплексу. Її розміщення потребує спеціальних умов. Вона повинна знаходи-тися в місці, менш помітному для оточуючих, зважаючи на шум і випаровування, і мати добре сполучення з господарською служ-бою житлової частини. Її розміри залежать від кількості білизни, що обробляється, і площ окремих приміщень (залежно від розмі-рів і кількості пральних апаратів).

У складських приміщеннях зберігаються запаси меблів для но-мерного фонду, різних приміщень, килимові вироби, постільні речі (подушки, покривала, ковдри, перини), малоцінний інвентар для оснащення номерів (щітки для одягу й взуття, попільнички, набори столового посуду та приладдя, вішалки, вази для квітів), обладнання для санвузлів (дзеркала, гумові килимки, озонатори, гачки й утримувачі для одягу, рушників, туалетного паперу, ми-льниці, склянки тощо), інвентар і речі санітарно-гігієнічного при-значення (фени для сушіння волосся, банні халати, махрові прос-тирадла, набори туалетного приладдя у фірмовій упаковці тощо), мийні та фарбувальні речовини, електроприладдя та електролам-ппи, запасні частини та сантехнічне устаткування (крани, саніта-рне приладдя) тощо.

Велика увага приділяється розміщенню й обладнанню техніч-них приміщень і установок. У будівлях великих багатоповерхових готелів для облаштування машинних і різних санітарно-технічних відділів відводиться цілий технічний поверх. Тут розміщуються бойлерні, приміщення для кондиціонування повітря, вентиляційні камери, приміщення для лічильників, акумуляторна, трансформа-торні, а також ремонтні майстерні для енергетичної, санітарно-технічної, слюсарної, столярної та інших груп.

Окрім перерахованих, пов’язаних з потребами готельної спо-руди, також організовуються автомайстерні у випадку, якщо ком-плекс має великі гаражі. Ця форма обслуговування найчастіше характерна для мотелів.

7.2.6. Функціональна організація приміщень ділового і рекреаційного призначення

Блок приміщень культурно-масового, спортивно-оздоров-чого і ділового призначення передбачається в основному в ту-ристичних, курортних і ділових готелях. Склад приміщень куль-турно-масового обслуговування залежить від вимог до відпочин-ку туристів і терміну їх перебування. Так, організація дозвілля і відпочинку туристів, що перебувають короткочасно (до 3 днів), вимагає скороченого переліку відповідних приміщень. До їхнього складу належать зали універсального призначення, конференц-зали, зали для проведення нарад і переговорів, експозиційний зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для продажу, танцювальні та бальні зали, фойє, дис-котеки, більярдні, кегельбани, сауна з баром і залом спортивних тренажерів, масажний зал, зал ігрових автоматів, кімнати (зал) для гри в настільний теніс та ін. Набір цих приміщень пов’язаний із призначенням готельного комплексу та рівнем його комфорту.

Практика експлуатації готельних комплексів показала, що од-ним із шляхів раціонального, гнучкого та економічного викорис-тання наявних площ є створення залів багатоцільового (універса-льного) призначення, розрахованих на проведення різних заходів (нарад, прийомів, банкетів, концертів, балів, танців, демонстрації кінофільмів тощо). У таких залах зазвичай використовують розсувні перегородки, за допомогою яких змінюють кількість примі-щень, їх габарити та місткість залежно від конкретних потреб.

Зали багатофункціонального призначення, конференц-зали та кіноконцертні зали розташовують або в окремому приміщенні, або на першому чи другому поверсі, іноді в цокольному. Нерідко їх розміщують поблизу закладів ресторанного господарства, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів і кіноконцертних залів не заважа-ли клієнтам готелів, для цих приміщень часто влаштовують додат-ковий вхід із вулиці, вестибуль, гардероб, санвузли.

З метою проведення міжнародних нарад зали обладнуються установками синхронного перекладу на декілька мов і передбача-ються кабіни для перекладачів.

Більярдні зазвичай передбачені у готельних комплексах високо-го рівня комфорту. Окрім більярдних столів різних розмірів, тут встановлюють стійку для київ і шафу для куль, меблі для зони від-починку й очікування. Світильники розташовують над столами на відстані 80 см від гральної поверхні. Площа більярдної залежить від кількості столів.

Кегельбани можуть замінювати більярдні. У них розміщується спеціальне обладнання, що складається з автоматів для подавання куль, встановлення кеглів, доріжок для прокату куль, зона відпочи-нку й очікування.

У висококомфортабельних готелях часто влаштовують примі-щення і споруди спортивно-оздоровчого призначення: закриті та відкриті плавальні, купальні басейни, сауни (фінські лазні з гарячим сухим повітрям у парній і холодним басейном), лазні, зали для фізичних вправ (спортивний зал, гімнастичний зал, кеге-льбан); організовують медичне обслуговування; на території готе-льних комплексів – спортивні майданчики (тенісні корти, гольф, міні-гольф тощо).

Басейни, відповідно до норм і стандартів, допускається влашто-вувати в готельних комплексах вищої категорії, розташованих на морському узбережжі, курортах, у зонах відпочинку і туризму та призначених для прийому іноземних туристів.

Закриті басейни розміщують у цокольному чи на першому по-версі споруди, в прибудові, з’єднаній з готельним комплексом кри-тим переходом, іноді – на верхніх поверхах готельної будівлі. При цьому шляхи відвідувачів до басейну повинні бути зручними і по можливості короткими, тому поблизу басейну часто знаходиться ліфт, який сполучає його з житловими поверхами готельного ком-плексу. Навколо басейну мають бути обхідні доріжки та рекреацій-ний майданчик, де можна розташувати місця для відпочинку, пляж, буфет, бар.

Відкриті плавальні басейни (зокрема, плескальні) роблять будь-якої форми, обладнують гірками для спускання у воду (табани). Глибина басейну залежить від його призначення. Для надання воді приємного кольору ванну облицьовують блакитною або яскраво-зеленою керамічною плиткою, дно іноді викладають кольоровою мозаїкою. Часто ванні зали басейнів мають природне, бічне, верхнє або комбіноване освітлення. Суцільне скління хоча б однієї зі сто-рін залу створює відчуття зв’язку басейну з навколишньою приро-дою, хоча в літній період може призвести до перегріву приміщень басейну, а взимку – до його охолодження і невиправданих витрат на опалення і вентиляцію, тому воно може використовуватися лише з урахуванням кліматичних особливостей місця будівництва. Зазви-чай такі басейни розраховані на мешканців готельного комплексу.

Допоміжні приміщення басейнів поділяються на обслуговуючі (для відвідувачів), адміністративні, підсобні, технічні. Технічні приміщення мають великі розміри, бо призначені для подачі й очищення води, встановлення насосів, фільтрів, бойлерів, водомірів та іншого устаткування. Іноді частину допоміжних приміщень ба-сейну (підсобні, технічні та ін.) розміщують в експлуатованому просторі під ванною басейну.

До складу обслуговуючих приміщень відносять душові, сані-тарні вузли, роздягальні для чоловіків і жінок, кімнати інструкто-рів, приміщення для масажу, медичні кабінети, ванни з мінераль-ною водою.

Останнім часом у готельних комплексах різного призначення і рівня комфорту влаштовують лазні сухої пари – сауни, що знімають втому та сприяють інтенсивному кровообігу. До складу сауни входять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, басейн або душі, кім-ната відпочинку, іноді масажний і тренажерний зали, кімната опе-ратора і бар. Сауни розташовують у підвальному приміщенні або на першому поверсі споруди готелю, нерідко в комплексі з купаль-ним басейном. Окрім саун, у готелях можуть застосовуватися ро-сійські лазні.

2. 9.1. Підходи до класифікації служб і відділів готельних комплексів

Служби і відділи готелів можуть бути класифіковані відповід-но до різних методів роботи. Згідно з одним методом, служби і відділи готелів поділяються на ті, що приносять прямі і непрямі прибутки. Служби, що дають прямий прибуток, продають гостям безпосередньо послуги і товари. Це такі служби як: прийому і розміщення гостей, організації харчування, магазини та кіоски роздрібної торгівлі, сауни тощо. Господарський відділ, бухгалте-рія, плановий відділ, відділ кадрів, інженерно-технічна служба є підрозділами, що приносять непрямі прибутки.

Для класифікації структурних підрозділів готелів можуть ви-користовуватися й такі терміни, як зовнішні і внутрішні служби.

Зовнішні служби – це служби, де працівники мають безпосередній (прямий) контакт із гостями готелю (служба прийому та розміщен-ня, служба громадського харчування). Внутрішні служби – це слу-жби, працівники яких практично не мають прямого контакту із гостями (інженерно-технічна служба, бухгалтерія, відділ кадрів). Крім того, підрозділи можуть бути зорієнтовані:

♦ на виробництво продукції (пральня, кухня);

♦ на надання послуг (служба покоївок, ресторан);

♦ на інформаційне обслуговування (відділ бронювання, від-діл портьє).

Готельні служби залежно від близькості контакту з гостем ро-зташовані на двох рівнях (див. рис. 3). На першому рівні – служ-би, персонал яких безпосередньо контактує з гостем (контактні служби), на другому – служби, персонал яких практично не кон-тактує з гостем (неконтактні служби).

В готельній індустрії таке розмежування служб дуже важли-ве, оскільки впливає на вимоги, що ставляться до персоналу. Найважливішими із них до працівників контактних служб є:

♦ охайний і привабливий зовнішній вигляд (відповідна зачіс-ка, манікюр, макіяж, одяг, прикраси та ін.);

♦ бездоганна манера поведінки;

♦ знання етики і психології спілкування;

♦ комунікабельність;

♦ знання іноземних мов;

♦ обмеження віку (наприклад, для портьє з прийому - вік до 30 років).

Найважливішими вимогами, які ставляться до персоналу не-контактних служб, є наявність спеціальної освіти і досвід роботи у даній сфері.

9.2. Склад і функції готельних служб

Головна функція готельного підприємства — надання тимча-сового житла. Практично всі сучасні заклади розміщення долу-чають до сфери своєї діяльності надання послуг харчування тури-стів (частково або повний пансіон). Зважаючи на потужний роз-виток процесів суспільної глобалізації, інтернаціоналізації та диверсифікації туристичної діяльності, сучасні готелі досить часто пропонують послуги, які умовно можна вважати додатковими: трансфери, організація розважальних заходів, побутового обслу-говування, лікувально-оздоровчі процедури тощо.

Організація обслуговування в готельному підприємстві спря-мовується на максимальне задоволення потреб клієнтів і має бути чітко структурованою. Організаційна структура готельного підп-риємства визначається призначенням готелю, місцерозташуван-ням, специфікою клієнтури та іншими факторами. Вона є віддзер-каленням повноважень і обов’язків кожного із працівників.

Існує набір служб, обов’язкових для будь-якого готелю:

- адміністративно-управлінська служба;

- служба управління номерним фондом;

- служба організації харчування;

- комерційна служба;

- інженерні (технічні) служби;

- допоміжні та додаткові служби.

Адміністративно-управлінська служба відповідає за органі-зацію управління всіма службами готельного комплексу, вирішує фінансові питання, питання кадрового забезпечення, займається створенням відповідних умов праці для персоналу готелю, конт-ролює дотримання відповідних норм і правил з охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки.

Найчастіше до складу цієї служби входять: секретар, фінансо-ва служба, кадрова служба, еколог, інспектори з протипожежної безпеки та техніки безпеки.

Служба управління номерним фондом (або відділ обслугову-вання) займається вирішенням питань, пов’язаних із бронюванням кімнат відповідної категорії, прийомом туристів, які прибувають до готелю, їх реєстрацією, розміщенням у кімнатах-номерах. На цю службу покладається забезпечення обслуговування туристів у но-мерах, підтримка належного санітарно-гігієнічного стану кімнат та рівня комфорту в житлових приміщеннях. Зважаючи на високий ступінь диверсифікації сучасних послуг гостинності, досить часто така служба займається наданням побутових послуг гостям, органі-зацією їх відправки до транспортного центру подальшої мандрівки або до наступного пункту туру.

Зазвичай до складу цієї служби входять: директор або мене-джер з експлуатації номерів, служба прийому і розміщення, слу-жба покоївок, об’єднана сервісна служба (швейцари, коридорні, гардеробники, працівники гаражного господарства), служба пор-тьє, служба консьєржа, служба посильних, інспектор із прибиран-ня кімнат, служба безпеки.

Служба організації харчування забезпечує обслуговування гостей у ресторанах, кафе або барах готелю, вирішує питання з організації та обслуговування банкетів, презентацій тощо. До її складу входять: кухня, ресторан(и), бар(и), кафе, служба банкет-ного обслуговування.

Комерційна служба (або відділ маркетингу і продажу) за-ймається питаннями оперативного і стратегічного планування, аналізує результати господарської і фінансової діяльності. Склад служби: комерційний директор, служба маркетингу.

Інженерні (технічні) служби створюють умови для функці-онування систем кондиціонування, теплопостачання, санітарно-технічного обладнання, електротехнічних засобів, служб ремонту і будівництва, систем телебачення і зв’язку. Склад служби: голо-вний інженер, служба поточного ремонту, служба благоустрою території, служба зв’язку тощо.

Допоміжні служби забезпечують процес роботи готельного комплексу, пропонуючи послуги прання, кравецької служби, служби прибирання приміщень, служби копіювання, послуги складу тощо.

Додаткові служби надають платні послуги. До них відно-сять: перукарні, басейн, сауну, солярій, аерарій, спортивні закла-ди та ін.

Чим більший за розмірами готель, тим більш розгалужену структуру він має, оскільки збільшується кількість проміжних ланок, на які покладається функція виконання тих чи інших за-вдань у роботі підрозділів.

На готельних підприємствах різних типів і різної місткості кі-лькість служб може бути більшою чи меншою, ніж наведені ви-ще. Їхні функції можуть відрізнятися. Наприклад, тільки в структурі великих готельних комплексів служби бронювання і обслу-говування є самостійними структурними підрозділами. На малих і середніх підприємствах функції бронювання і обслуговування клієнтів виконують окремі співробітники служби прийому та ро-зміщення. Це стосується і служб безпеки, маркетингу, інженерно-експлуатаційної, фінансово-бухгалтерської, комерційної.

Не існує єдиної та ідеальної моделі управління готелем. Але всі рішення зумовлені необхідністю задовольняти потреби клієн-тів і спираються на загальні закономірності та елементи. В сучас-них умовах система управління для того, щоб бути конкурентос-проможною, повинна бути простою і гнучкою, а також відповіда-ти таким характеристикам:

> мати невелику кількість рівнів управління;

> повинні бути невеликі підрозділи, укомплектовані квалі-фікованими спеціалістами;

> виробляти послуги та організовувати роботи, зорієнтовані на споживачів (гостей підприємства).

Не існує ідеальної та єдиної моделі управління готелем. Але всі рішення, зумовлені необхідністю задоволення потреб клієнтів, спираються на суворо зафіксовану управлінську ієрархію. Чим більший готельний комплекс, тим розгалуженішу структуру управління він має, оскільки у ньому існують проміжні ланки, основною функцією яких є контроль.

9.2.1. Організація адміністративно-управлінської служби готельного комплексу

Незважаючи на те, що всі керівники в готельному комплексі виконують управлінські функції, їхня діяльність має певні від-мінності (див. додаток Е). Вищий рівень управління представле-ний його власником і генеральним директором, які приймають загальні рішення стратегічного характеру (визначають розмір готельного комплексу, вибір місця для його будівництва, архітек-туру та інтер’єр, обладнання, підбір персоналу тощо). Власником готельного комплексу може бути як приватна особа, так і ціла корпорація. До складу Правління входять керівники провідних структурних підрозділів, а їхні обов’язки випливають із функцій служб і відділів, якими вони керують.

Оперативне управління готелем здійснюється управляючим (директором), який може бути як із числа власників, так і найма-ною особою. Йому підпорядковуються всі служби готельного комплексу, він спрямовує, контролює і координує їхню діяльність з метою одержання максимально можливого ефекту на кожній ділянці. Контроль за роботою персоналу всіх рівнів є однією з головних функцій керівника готельного комплексу.

Виконавчий голова готельного комплексу зазвичай називаєть-ся генеральним директором. До обов’язків генерального дирек-тора відносять здійснення управління всією господарською діяль-ністю готелю; користування всіма видами банківських послуг, у т.ч. кредитами, відкриття і закриття розрахункових, поточних та інших рахунків і розпоряджання ними, підписання чеків на отри-мання готівки, цінностей тощо; право позову і відповіді на суді, а також право представляти в усіх адміністративних установах свій готельний комплекс особисто або через інших осіб, уповноваже-них на те спеціальними дорученнями; підписання договорів, зо-бов’язань і доручень; виконання завдань, пов’язаних із загальни-ми напрямками діяльності готельного комплексу, в тому числі проведення фінансової політики (наприклад, визначення лімітів витрат на утримання персоналу, граничних асигнувань на адміні-стративні та господарські витрати, питання закупівельної політи-ки тощо). Керівництво вищої ланки також приймає рішення щодо того, яку систему розрахунків із клієнтами використовувати в готелі. Але частина цих питань може бути передана на розгляд нижчим ланкам управління, якщо на генерального директора пок-ладено занадто багато повноважень і обов’язків.

Враховуючи те, що готельні комплекси працюють цілодобово, їхня діяльність потребує постійного контролю з боку адміністра-ції, у зв’язку з чим у великих готелях існує посада виконавчого директора, який практично постійно перебуває на підприємстві.

Управлінська структура великих готельних комплексів може включати 5-6 директорів відділів, що підпорядковуються генера-льному директорові. Серед них: директори з розміщення, марке-тингу, азартно-розважального сектора, ресторану, фінансовий і технічний директори. Вони представляють середній рівень управ-ління і забезпечують реалізацію політики готельного комплексу, розробленої вищим керівництвом, відповідають за доведення детальніших завдань до підрозділів і відділів, а також за їхнє ви-конання. Як правило, вони мають широке коло обов’язків і велику свободу щодо прийняття рішень.

У прямому підпорядкуванні директора з розміщення знахо-дяться менеджери основних готельних служб (бронювання, об-слуговування, прийому і розрахункової частини, експлуатації номерного фонду).

Фінансовому директору підпорядковуються головний бухга-лтер, менеджер господарської служби тощо.

Технічний директор очолює інженерно-експлуатаційний від-діл. У різних готельних комплексах ця посада може називатися по-різному: головний інженер, директор з експлуатації, головний тех-нік. Йому підпорядковуються старший майстер, завідувачі майсте-рнями з ремонту меблів, обладнання, системи опалення тощо.

Відділ кадрів виконує такі функції: набір, навчання, оцінку персоналу; регулювання праці та зарплати; питання преміювання; дисциплінарні стягнення; недопущення випадків незаконного звільнення. До обов’язків цього підрозділу входить ведення осо-бистих справ усіх співробітників готельного комплексу. Зазвичай департамент має три підрозділи: набору обслуговуючого персо-налу, підрозділ заробітної плати та інших винагород, підготовки та перепідготовки. Всі вони тісно взаємопов’язані між собою та з іншими департаментами готельного комплексу. Працівники від-ділу кадрів відбирають фахівців, проводять співбесіду, але оста-точне рішення про прийняття залишається за керівником підроз-ділу, куди приймається даний працівник.

Відділ охорони праці виконує такі функції: інструктаж із тех-ніки безпеки; контроль за виплатою грошової допомоги з непра-цездатності, пов’язаної з виробничими травмами; щомісячний інструктаж і перевірки; контроль за кошторисом витрат тощо.

Учбово-тренінговий центр займається підвищенням кваліфі-кації, перепідготовкою та стажуванням фахівців і обслуговуючого персоналу; навчанням працівників методам управління якістю; здорової, творчої доброзичливої атмосфери в готель-ному комплексі тощо.

Бухгалтерія відповідає за своєчасне складання бухгалтерсь-кої звітності відповідно до нормативних документів; несе відпо-відальність за дотримання фінансової і договірної дисципліни; аналізує фінансово-господарські плани та кошториси за встанов-леними формами; відповідає за своєчасність складання звітів, балансів і рахунків, прибутків і збитків; виконує роботу з обліку, введення в експлуатацію і списання матеріальних цінностей, об-ліку коштів у встановленому порядку; несе відповідальність за дотримання ціноутворення і правильності складання тарифів; здійснює облік надходження і вибуття виробничих запасів відпо-відно до стандартів бухгалтерського обліку; організовує роботу з одержання ліцензій тощо.

Обов’язками департаменту бухгалтерського обліку є здійс-нення грошових переказів, підготовка фінансових звітів від каси-рів кожної торгової точки готельного комплексу, облік, обробка і контроль первинної документації, своєчасне інформування керів-ництва про фінансові результати діяльності готельного комплек-су, а також виплата працівникам заробітної плати, отримання інших різних рахунків і виплата по них, контроль та облік витрат.

Основним завданням планово-комерційного відділу є забез-печення готельного комплексу матеріально-технічними та вироб-ничими ресурсами. До цього відділу доцільно долучати менедже-рів, які займаються маркетингом, продажем номерів, організацією банкетів, рекламою тощо.

Аудиторська служба (від латинського auditor – слухач, реві-зор) перевіряє правильність ведення бухгалтерської документації і складає денний звіт за даними комерційної діяльності готельно-го комплексу. Зазвичай цей звіт складається наприкінці робочого дня, під час нічної зміни, тому ця перевірка називається нічною аудиторською, а службовець – нічним аудитором. До його обов’язків відносять: перевірку правильності складання рахунків; перевірку правильності оплати за кредитними картками; внесення до рахунків клієнтів оплати за покупки, здійснені впродовж дня; перевірку талонів, що дають право на надання знижок; відбиття результатів усіх фінансових операцій; вирішення протиріч; моні-торинг кредитних організацій; підготовку оперативних доповідей. Аудитор перевіряє отриманий доход від проживання в готелі, відсоток фактичної зайнятості та інші дані, отримані від служби прийому і розміщення (СПіР), здійснює касове зведення, вклю-чаючи оплату чеками та кредитними картками. У багатьох готе-льних комплексах функції нічного аудитора виконує один із бух-галтерів, проте, як показує практика, посада нічного аудитора себе виправдовує завжди.

9.2.2. Служба управління номерним фондом (служба обслуговування)

Із точки зору клієнтів служба обслуговування є найважливі-шою в готелі, оскільки персонал саме цієї служби працює у пос-тійному контакті з гостями і виконує всі функції, пов’язані з їхнім безпосереднім обслуговуванням. До складу цієї служби входять: директор або менеджер з експлуатації номерів, служба прийому і розміщення, служба покоївок, об’єднана сервісна служба (швей-цари, коридорні, гардеробники, працівники гаражного господарс-тва), служба портьє, служба консьєржа, служба посильних, інспе-ктор із прибирання кімнат, служба безпеки.

Дата добавления: 2015-05-26