Характеристика приміщень та служб підприємств готельного комплексу. 3 страница

В організаційній структурі сучасних готельних комплексів виділяється основний операційний підрозділ – служба прийому і розміщення (СПіР), оскільки головною послугою є безпечне і комфортне проживання. Іншим підрозділам відводиться допомі-жна роль підтримки основною діяльності готельного комплексу. До функцій служби прийому і розміщення входить: броню-вання, реєстрація, розподіл номерів, надання гостям різних інфо-рмаційних послуг; стягування плати за проживання, ведення не-обхідної документації. До обов’язків цієї служби входить також ведення і підтримання в робочому стані бази даних, що містить інформацію про гостей і стан номерного фонду. У великих готе-льних комплексах СПіР часто поділяється на відділи, що спеціа-лізуються на виконанні певних операцій. У службі прийому і розміщення є кілька посад: - службовець із прийому і розміщення гостей (черговий ад-міністратор), що оформляє гостей на проживання; касир, що приймає оплату і виписує рахунок гостеві;

- портьє, що відповідає за надання інформації гостям і фун-кціональним службам готельного комплексу, а також за зби-рання, підшивку і збереження документації;

- телефонний оператор, який підтримує зв’язок із міжмісь-кою і міжнародною телефонними станціями, фіксує наявність телефонних розмов клієнтів із номерів, контролює їхню оплату, а також надає послуги з ранкової побудки на прохання клієнтів;

- службовець із бронювання місць у готелях з веденням ві-дповідної документації;

- портьє з видачі ключів та ін.

У невеликих готелях СПіР виконує ті ж обов’язки, але має менше співробітників, які часто виконують декілька функцій. Наприклад, адміністратор, окрім своїх функцій, виконує обов’язки касира і портьє з бронювання місця або обов’язки те-лефонного оператора тощо.

Якщо готель комп’ютеризований, то кожний співробітник СПіР має право доступу лише до тих комп’ютерних даних, до яких він має безпосереднє відношення.

До служби прийому ставляться такі вимоги:

• служба прийому повинна розташовуватися безпосередньо бі-ля входу до готелю. Коли ж готельний вестибуль має велику площу, динамічний характер інтер’єру повинен зорієнтувати гостя в на-прямку розташування стола реєстрації (reception або lobby). До обладнання цього стола немає якихось стандартних вимог. Здебі-льшого його висота складає 1,1 м (зручно для клієнтів) і ширина 0,76 м. Довжина стола залежить від кількості номерів у готелі, опе-рацій, що проводяться за столом, і загального дизайну вестибулю. Над столом, за ним чи на ньому часто розміщують вивіски, що по-казують, де повинні виконуватися робочі процедури: реєстрація, касове обслуговування, видача інформації та пошти тощо;

• стіл реєстрації має бути чистим, без розкиданих паперів та непотрібних речей. Загалом його конфігурація повинна прихову-вати від клієнтів обладнання та інформацію, які використовує персонал;

• працівники служби прийому повинні мати бездоганний зовнішній вигляд і відповідно себе поводити. З гостями потрібно розмовляти тільки стоячи. Не можна змушувати гостей чекати. Треба завжди пам’ятати, що для портьє немає важливішої роботи, ніж прийом гостей.

При розміщенні потрібно ще раз узгодити умови попереднього бронювання (категорію номера, наявність зручностей, вид оплати, ціну, термін перебування, попередню дату від’їзду та ін.). Якщо гість має заповнити анкету, варто цю процедуру проводити недовго. На-приклад, якщо клієнт уже був у даному готелі, то достатньо лише його підпису на анкеті (мається на увазі, що інформація про гостя збережена з часу його першого перебування в готелі).

До функцій служби прийому і розрахункової частини нале-жать також розподіл номерів і облік вільних місць у готелі, випи-ска рахунків і проведення розрахунків із клієнтами.

До прибуття гостя служба прийому одержує зі служби броню-вання оброблені замовлення, згідно з якими складає карту руху номерного фонду, що допомагає вести облік вільних місць у готе-лі. Більшість великих готелів для обліку вільних місць використо-вує спеціальні комп’ютерні програми. У малих і середніх готелях до недавнього часу (в окремих готелях і зараз) з цією метою ви-користовувався спеціальний номерний стенд, що має комірки, куди вставляються різнокольорові картки, відповідно до кількості днів перебування клієнта в готелі. Такий номерний стенд дає нао-чну картину завантаження номерного фонду і наявності вільних місць. Відомості про наявність вільних місць у готелі і кількість гостей, що в ньому проживає, чітко й оперативно передаються службою прийому всім іншим службам готелю.

Для зберігання ключів від номерів використовується стенд із пронумерованими комірками. Історично ці стенди розташовува-лися так, щоб їх було видно і працівникам готелю, і гостям. Таке розміщення дозволяло всім за наявністю ключів бачити, зайнятий номер чи ні. Сьогодні ж підхід до організації таких стендів змі-нюється: найчастіше їх розміщують у прихованих відділах стола для забезпечення безпеки і нерозголошення інформації про за-йнятість номера. Для зменшення кількості стендів на столі реєст-рації більшість із них функціонально об’єднується, наприклад, стенд для ключів і пошти.

Зразу ж після розміщення гостя в готелі розрахункова частина відкриває на його ім’я рахунок. Здебільшого гість користується послугами різних служб готелю, пред’являючи візитну картку чи називаючи номер кімнати. Ці служби подають відомості про ви-трати гостя в розрахункову частину, яка долучає їх до загального рахунка. Наприкінці перебування клієнта розрахункова частина розраховується з ним та інформує про це всі готельні служби.

Одна з функцій служби прийому – ведення картотеки гостей. На кожного гостя після його перебування в готелі заповнюється спеціальна картка, в якій міститься інформація, зібрана в усіх слу-жбах готелю, що контактували із клієнтом. При повторному приїз-ді гостя ця інформація дозволяє персоналу значно підвищити якість обслуговування, передбачити його смаки і побажання. Така робота дуже важлива для залучення постійних клієнтів і є додатко-вою рекламою готелю. На сучасних готельних підприємствах вста-новлені комп’ютерні програми дозволяють створити великий банк даних про клієнтів.

Відділ резервування (бронювання) очолюється менеджером, який переважно знаходиться на одній службовій сходинці з голо-вним адміністратором і підпорядковується директору відділу об-слуговування чи збуту. Завдання працівників даного відділу – продати всі вільні номери готелю за максимально високою ціною, тому вони повинні боротися за кожного потенційного клієнта, переконуючи його, що саме даний готель не тільки відповідає всім сподіванням гостя, але й перевершує їх.

Службовець із бронювання номерів несе відповідальність за всі аспекти бронювання номерів у готелях. До його обов’язків входить: прийняття замовлень на резервування місць у готелі поштою, телефоном, факсом, телеграмою, Інтернетом або особис-то; реєстрація замовлення, його дати, дати прибуття і прізвища прибуваючих за алфавітом; підготовка і відправлення листів підт-верджень; реєстрація скасування або зміни замовлення; перевірка наявності вільних місць; прогнозування зайнятості номерів; пові-домлення необхідної інформації про заброньовані номери службі прийому і розміщення; підготовка необхідних документів до при-їзду гостей і передача їх.

До функцій служби бронювання належать:

1. Приймання замовлень та їх обробка.

2. Складання необхідної документації: графіків заїзду на що-день (тиждень, місяць, квартал, рік), карти руху номерного фонду.

Приймання замовлень здійснюється телефоном, факсом, теле-ксом, поштою (лист чи телеграма), з допомогою комп’ютерних систем бронювання. Кожне замовлення повинно містити таку інформацію: дату і час заїзду; приблизну дату і час від’їзду; кіль-кість гостей; категорію номера (люкс, апартамент, економічний клас, бізнес-клас); послуги в номері (наявність ванни, душа, теле-візора, холодильника, сейфа, міні-бару тощо); послуги харчуван-ня (лише сніданок, напівпансіон, повний пансіон); ціна (при вка-зівці ціни потрібно точно визначити, за що платить гість: за весь час перебування, за один день перебування, за кожного прожива-ючого, тільки за розміщення, за розміщення і харчування, за роз-міщення і сніданок та ін.); прізвище та ініціали того, хто оплачува-тиме рахунок (чи назва фірми); вид оплати (готівковий, безготів-ковий, із використанням кредитної картки); особливі побажання (заздалегідь забронювати столик у ресторані, трансфер, можли-вість тримати в номері тварину тощо).

Після відповідної обробки замовлення працівником служби бронювання гостеві відправляється підтвердження чи відмова. Пі-дтвердження замовлення – це спеціальне повідомлення про те, що клієнтові буде надане розміщення у готелі. Здебільшого на повідо-мленні вказується номер підтвердження, дата передбачуваного прибуття і вибуття гостя, категорія замовленого номера, кількість гостей, кількість ліжок та інші спеціально обумовлені вимоги.

У своїй діяльності готельні підприємства дуже часто застосо-вують гарантоване підтвердження замовлень. Це означає, що вони підтверджують бронювання лише після одержання від кліє-нта відповідних гарантій оплати у випадку, якщо клієнт запіз-ниться або взагалі не приїде. Такими гарантіями насамперед є попередня оплата в розмірі 50 % чи 100 % вартості добового роз-міщення чи розміщення впродовж усього терміну, а також інформація про номер кредитної картки клієнта. Але в цьому випадку потрібно, щоб у законодавстві країни, де розташований готель, містились чіткі норми відповідальності за відмову клієнта від підтвердженого готелем бронювання.

Інша форма гарантованого резервування – депозитна (авансо-ва) оплата. У деяких ситуаціях (наприклад, під час сезону відпус-ток) для уникнення простою кімнат через неявку очікуваного клієнта, готель може попросити перерахувати авансом вартість проживання впродовж одного дня чи навіть усього терміну. Це також своєрідний спосіб боротьби із «неявками». Намагаючись зменшити збитки від неявки гостей, що здійснили бронювання, готелі приймають такі рішення: неявка гостя вважається додатко-вою витратою і враховується при виробленні цінової політики; готелі виставляють гостям рахунки-неустойки (вартість номера з відрахуванням зекономлених затрат); при бронюванні вимагають попередню оплату чи інформацію про кредитну картку; готелі здійснюють «подвійне бронювання», тобто бронюють місця по-над ті, що є в наявності (на 5-15 %).

Система бронювання місць понад ті, що є в наявності, повин-на чітко продумуватися і регулюватися. Якщо готель не в змозі виконати зобов’язання з прийнятих замовлень, він ризикує втра-тити клієнтів, чиє бронювання не було виконане, а також розірва-ти ділові стосунки з туристичними компаніями.

Деякі готелі нічим не компенсують моральні збитки гостю, якому відмовляють у наданні заброньованого місця. А інші зна-ходять місця в інших готелях на одну-дві доби і забезпечують подальший переїзд гостя до себе. Вони також надають йому мож-ливість безкоштовно зателефонувати рідним, щоб повідомити про ці зміни. Намагаючись повернути клієнта, якого змусили зупини-тися в іншому готелі, менеджери пропонують йому перебування у них упродовж наступної доби безкоштовно.

Широкий розвиток готельних ланцюгів з їхньою мережею власних і франчайзингових членів породив нову систему центра-лізованого бронювання, в результаті якої 60-70 % номерного фо-нду перебуває під контролем централізованої системи бронюван-ня компаній. А залишок може бронюватися безпосередньо готелем. Така система надає великі переваги готелям, оскільки значно зменшуються їхні зусилля із залучення клієнтів.

Служба портьє здійснює контроль за номерним фондом го-тельного комплексу, ведучи картотеку по зайнятості номерів і наявності вільних місць, і виконує функції інформаційного центру: до гостей (якщо йдеться про інформування про види об-слуговування, місцеві визначні пам’ятки, роботу міського транс-порту тощо) і до різних підрозділів готельного комплексу (про потреби клієнтів). Керівництво в неавтоматизованих готелях все ще використовує реєстраційні картки як складову процесу розмі-щення (див. додаток Є). Проте в більшості готельних комплексів сьогодні використовується автоматизована система управління, яка зменшила потребу в ручному зборі інформації. Готелі, що використовують таку систему, заповнюють реєстраційні картки за допомогою інформації, зібраної під час бронювання. В них гість замість заповнення реєстраційної картки перевіряє інформацію на точність і ставить свій підпис.

Слід зважати й на той факт, що реєстрація не завжди обов’язкова. Є країни, де така вимога не встановлена законодав-ством. З іншого боку, в окремих країнах реєстраційні картки ви-користовують ще й як поліцейський документ. Гості надають інформацію не тільки щодо паспортних даних, але й багато осо-бистих відомостей. Наприклад, у Бразилії необхідно повідомити не тільки своє ім’я, але й імена батьків. Вік, стать, дата народжен-ня, національність, маршрут подорожі та інша інформація майже ніколи не потрібна при поселенні в готелях США. Але реєстра-ційна картка і досі залишається найкращим засобом підтверджен-ня прибуття гостя та обробки його замовлення.

У деяких зарубіжних готелях у складі служби прийому і розра-хункової частини є посада нічного портьє. Він має широке коло функцій та обов’язків, які уд в і ч і перевищують обов’язки звичайно-го портьє. Одним з основних завдань нічного портьє є обхід будівлі з метою перевірки справності сигналізації (охоронної і пожежної) та безпеки готелю. Під час обходу нічний портьє збирає листи-замовлення сніданків у номер, які заповнюються клієнтами і вивішуються за двері. У нічний час таких обходів здійснюється не ме-нше трьох. Час кожного фіксується у спеціальному журналі.

Службовець з прийому гостей (черговий адміністратор) є представником готельного комплексу, що спілкується з гостями впродовж усього терміну їхнього проживання. До основних його функцій належать: виконання різних підготовчих дій щодо при-йому гостей; підбір номерів для броні; фіксація тривалості про-живання гостей; перевірка документів при реєстрації, виявлення терміну їхньої дії; вибір необхідного номера клієнту відповідно до його вимог; визначення вартості номера, включаючи знижки та пільги; визначення способу оплати та проведення необхідних кредитно-чекових процедур; збір і класифікація необхідної інфо-рмації про гостей і номери готельного комплексу; забезпечення доставки пошти та посилок проживаючих тощо (детальніше див. додаток Е).

Під час чергування йому підпорядковуються всі працівники вестибульної групи: швейцари, гардеробники, працівники камери схову, паспортист, касири, портьє і весь черговий персонал інших служб готельного комплексу.

Касир служби прийому і розміщення має подвійне підпоряд-кування: головному бухгалтеру та працівнику служби прийому і розміщення. Основні обов’язки касира можна узагальнити так: внесення повної суми до рахунка клієнта; отримання оплати пов-ною мірою від клієнта при виїзді; узгодження оплати рахунків кредитними картками та чеками з бухгалтерією; підрахунок усіх рахунків і загальної суми виторгу наприкінці кожної зміни; не-сення персональної відповідальності за всі гроші, що перебува-ють в обігу під час зміни.

Покоївка безпосередньо підпорядковується старшій покоївці. Основним обов’язком покоївок є прибирання номерів, незалежно від того, зайняті вони чи вільні (див. додаток Є). Прибирання бу-ває щоденним; після від’їзду гостя; генеральне. Щодня покоївка виконує поточне і проміжне прибирання номерів. Прибирання вона здійснює в суворій відповідності до технології прибирання, дотримуючись інструкцій і встановленого порядку заміни білиз-ни. Покоївка повинна вміти користуватися технічним обладнан-ням і приладдям, що застосовуються для прибирання приміщень.

Форма організації діяльності служби експлуатації номерного фонду може бути як індивідуальною, так і бригадною. Індивідуа-льна організація роботи передбачає замкнутий технологічний цикл, виконання всіх операцій у номері однією покоївкою. Брига-дна організація роботи передбачає розімкнутий технологічний цикл, тобто розподіл технологічних операцій за їхньою однотип-ністю (здійснення лише однієї операції).

Прибирання номерного фонду здійснюється в такій послідовнос-ті: спочатку роботи провадяться у заброньованих номерах, потім прибираються номери, які щойно звільнилися від гостей, в останню чергу виконується прибирання у зайнятих приміщеннях. Прибиран-ня варто проводити, коли гість відсутній. Якщо ж він перебуває у номері, необхідно одержати у нього дозвіл на прибирання.

Процес поточного прибирання складається із провітрювання приміщення, прибирання і миття посуду, прибирання ліжок, тумбо-чки, столу, видалення пилу, прибирання санітарного вузла. До обов’язків покоївки також входить перевірка збереження обладнан-ня номера. Якщо ж номер із кількох кімнат, процес прибираннязавжди починається у спальні, продовжується у вітальні та інших приміщеннях. Завершується робота прибиранням санвузла.

Щоденне проміжне прибирання в номерах проводиться в разі потреби і при наявності умов для прибирання.

При прибиранні після від’їзду гостя до додаткових функцій покоївки належать: приймання номера, зміна білизни і рушників, заміна рекламної інформації, що є в номері.

Генеральне прибирання номерного фонду і всієї житлової час-тини готелю проводиться не рідше, ніж один раз на 10 днів.

Залежно від типу готелю кожна покоївка прибирає від 16 до 20 номерів у день. При розрахунках необхідної кількості покоївок на день виходять із загальної кількості зайнятих у цей день кім-нат. При цьому номери типу «люкс» та апартаменти рахуються за дві кімнати. Середньою нормою прибирання вважають 17 номерів на день. Час, що витрачається на прибирання, залежить від спів-відношення номерів, які звільняються, і зайнятих номерів, оскіль-ки прибирання перших займає більше часу. За нормативами Швейцарської асоціації власників готелів, на прибирання номера, в якому ще проживає гість, відводиться 20 хвилин, а на приби-рання номера, що звільнився, – 30 хвилин.

До обов’язків прибиральниць входить утримання в належному санітарному стані коридорів, сходових майданчиків, санвузлів, ванн і душових загального користування, вестибулів і холів, а також інших приміщень загального користування, що знаходяться на закріпленій ділянці. До їхніх обов’язків належить миття стін і підлог, дверей, вікон, меблів, килимових виробів, що знаходяться в службових приміщеннях і місцях загального користування; чи-щення і дезінфекція обладнання санітарних вузлів загального користування тощо. Прибиральниці підпорядковуються старшій покоївці, черговому по поверху (див. додаток Є).

У деяких готелях є посада змінного супервайзера, який контро-лює роботу зміни покоївок для того, щоб бути впевненим, що при-міщення прибрані згідно зі стандартами. До обов’язків супервайзера також входить передавання до служби прийому інформації про віль-ні і зайняті номери.

Завідувач білизняною відповідає за зберігання білизни та ін-шого м’якого інвентарю, веде облік майна, що знаходиться в бі-лизняній, видає чисту білизну покоївкам і приймає від них бруд-ну, стежить за своєчасним ремонтом білизни, перевіряє її стан, готує до списання те, що стало непридатним, здає білизну до пральні та приймає її після прання. Підпорядковується директору готельного комплексу і його заступнику.

Кастелянша готує брудну білизну до прання, зважує і підра-ховує білизну при здачі та отриманні з пральні, веде суворий об-лік білизни за видами та якістю. Підпорядковується безпосеред-ньо завідувачці білизняною (див. додаток Є).

Швачка-штопальниця здійснює ремонт, штопання і марку-вання білизни. За потреби допомагає кастелянші в підготовці та відправленні білизни до пральні, а також у прийманні чистої. Підпорядковується завідувачці білизняною.

В готелях високих категорій обслуговування (готелях люкс) в Америці є стюарди, які розпочинають свою роботу в другій по-ловині дня і їхніми обов’язками є забезпечення кожного номера свіжими рушниками, надання номеру святкового вигляду, а також установка розкладного ліжка.

До вирішення питань охорони і безпеки готельні підприємства підходять по-різному. Деякі невеликі підприємства надають право управління безпекою сторонній організації (приватним охоронним агенціям, міліції). Великі ж готелі, здебільшого, у своїй структурі створюють власну службу безпеки (СБ) і долучають відповідних спеціалістів до штату співробітників. У світовій практиці для ви-значення кількісного та якісного складу персоналу СБ вважається раціональним з точки зору витрат і ступеня забезпечення безпеки правило «300», тобто один співробітник СБ на 300 номерів, неза-лежно від їхньої завантаженості: якщо в готелі є 300 і більше номе-рів, то є потреба в наявності штатного співробітника СБ.

Основними завданнями служби безпеки є: забезпечити охо-рону і безпеку гостей та їхнього особистого майна під час перебу-вання в готелі; захистити майно готелю від ворожих дій (розкрадання, вандалізму тощо); забезпечити захист готелю (самої будів-лі і всього, що є в ній) від терористичних актів (нападів, саботажу та ін.); підтримувати громадський порядок і забезпечувати нале-жні рамки поведінки в усіх місцях готелю; забезпечити гостям спокій і конфіденційність під час їхнього перебування в готелі; забезпечити можливість негайної та ефективної реакції у випадку будь-якої події, що вимагає втручання персоналу готелю чи пред-ставників сторонніх відомств (міліції, швидкої допомоги тощо); гарантувати добросовісність і чесність усього персоналу готелю; гарантувати можливість надання готелем спеціальних послуг із забезпечення підвищеної безпеки високих осіб, до охорони яких ставляться особливі вимоги.

Останнім часом у практиці діяльності готельних підприємств посилилась тенденція відмови від стандартних механічних замків. Частіше використовуються електронні карткові замки, які мають багато переваг.

Забезпечення високого рівня безпеки в сучасних умовах немо-жливе без централізованої системи відеоспостереження, яка забез-печує можливість спостереження в реальному масштабі часу і за-пису всього, що відбувається, для подальшого вивчення. Установка відеокамер у готелі передбачена здебільшого: при в’їзді на авто-мобільну стоянку; при переході від стоянки до готелю; на голов-ному вході до готелю; на службовому вході до готелю; у вестибу-лі й зоні реєстрації; у ліфтових холах; у зоні централізованих схо-вищ; у холах конференц-залів; фітнес-центру та ін.

В готелях також встановлюють систему охоронної сигналіза-ції (звукової і візуальної).

Наведені вище положення є базовими при побудові системи безпеки готелю. Для забезпечення високої ефективності дії для кожного конкретного підприємства вибір систем і засобів пови-нен бути індивідуальним.

9.2.3. Служба організації харчування

Служба організації харчування охоплює кухню, ресторан, ба-ри, кафе, секцію прибирання внутрішніх приміщень і миття посу-ду, відділ обслуговування масових заходів.

Основною функцією сектора ресторанного господарства є пропонування гостям продуктів харчування і напоїв. Обслугову-вання з боку цієї служби носить комплексний характер.

Керівник даного сектора складає меню, забезпечує постачання необхідних продуктів, розподіляє по ділянках обслуговуючий персонал, контролює якість готової продукції і обслуговування, дотримуючись при цьому розумного режиму економії. Кожен від-діл у службі має свого керівника.

Буфетне або барне обслуговування зазвичай полягає у забез-печенні клієнтів спиртними напоями. У барах можуть також готу-ватися напої для їхнього вживання в ресторані. Такий бар має назву сервісного.

Кухня знаходиться у віданні шеф-кухаря, який підпорядкову-ється директору ресторанного господарства. Шеф-кухар має трьох помічників, один з яких відповідає за денну зміну, другий – за вечірню, третій – за банкети. Ку х н я є основним виробничим центром ресторанного господарства.

Ресторан управляється адміністратором (метрдотелем), до обов’язків якого входить: підтримання високої якості обслугову-вання відвідувачів; наймання, навчання і раціональне використання персоналу; встановлення і підтримання високих стандартів якості; стеження за обслуговуванням у номерах, міні-барах, коктейль-барах; надання директору ресторанного господарства розрахунку бюджетів і бізнес-прогнозу на наступні тиждень, місяць, рік.

Завідувач секцією прибирання внутрішніх приміщень і миття посуду підпорядковується безпосередньо директорові ресторанно-го господарства і відповідає за такі види робіт: прибирання внут-рішніх приміщень ресторанного господарства (тих, де відвідувачі зазвичай не бувають); миття і чищення порцелянового і скляного посуду, а також столового приладдя, яке використовується торго-вими точками ресторанного господарства; ведення суворого облі-ку посуду і приладдя та щомісячну перевірку їхнього запасу; під-тримку в робочому стані посудомийних машин; інвентаризацію запасу миючих препаратів і засобів для чищення; санітарну обро-бку кухні, банкетних приміщень, комор, стаціонарних холодиль-ників, морозильних камер і всього устаткування; своєчасне поповнення персоналу; контроль за наявністю комах чи тварин і виклик спеціальних служб з їх знищення у разі потреби.

Відділ обслуговування масових заходів організовує наради, конференції, звані обіди, вечері та весілля.

9.2.4. Інженерно-технічна служба готельного комплексу

Для постійного нагляду за станом інженерно-технічного обла-днання до штату готелів уводяться спеціальні посади: інженери технічних пристроїв, електрики, слюсарі-механіки, сантехніки та ін. У великих готелях постійно працює інженерно-технічна служ-ба, яку очолює головний інженер готелю, у невеликих закладах розміщення інженерно-технічними питаннями займається дирек-тор або старший адміністратор.

До функцій інженерно-технічно служби входить регулярне (відповідно до затвердженого графіка) проведення обстеження санітарного і технічного стану готелю, прилеглої території, об’єктів комунального призначення і зовнішнього благоустрою, що обслуговуються інженерно-технічною службою, оцінка якості виконання проведених службою робіт і надання послуг, складання за результатами обстеження і перевірок актів.

Відділ комп’ютерного забезпечення розробляє програмне за-безпечення або здійснює нагляд за встановленою інформаційною системою автоматизації процесу управління готелем.

Основними цілями інженерно-технічної служби готелю є:

- забезпечення умов для гостей і відвідувачів, що відповіда-ють стандартам якості;

- зниження витрат готельного комплексу і, відповідно, тари-фів при підтриманні стандартів якості наданих послуг.

Ця служба повинна розробляти та впроваджувати комплекс ресурсозберігаючих заходів, які дозволять значно зменшити зага-льний обсяг споживання ресурсів за рахунок запобігання неви-правданим витратам електроенергії, води, газу тощо.

Головний інженер готелю керує роботою технічного персона-лу і контролює результати його роботи; несе відповідальність за правильну експлуатацію опалювальної системи, водопостачання, каналізації, засобів зв’язку, інформаційних систем, за безперебійну роботу технічного обладнання; контролює дотримання правил охорони праці та техніки безпеки працівниками; аналізує техніч-ний стан електромонтажного і сантехнічного обладнання, дово-дить до відома керівництва про необхідність його ремонту або заміни; розробляє поточні та перспективні плани технічного пере-обладнання.

Старший енергетик забезпечує безперебійну роботу, прави-льну експлуатацію енергетичного і сантехнічного обладнання, електричних і теплових мереж, повітропроводів, водопроводу і каналізації; здійснює контроль за дотриманням інструкцій з екс-плуатації, технічним обслуговуванням і наглядом за електроустат-куванням і електричними мережами; несе відповідальність за протипожежні заходи.

Електромонтер забезпечує нормальне функціонування світло-вих точок у всіх приміщеннях готелю; усуває аварії електроосвіт-лення і відновлює дію світлових і силових точок; стежить за справ-ністю електросвітильників, внутрішньої електропроводки, вимика-чів, штепселів, телевізійних установок, чистотою освітлювальної апаратури, люстр, електричних ламп; ремонтує електронагрівальні прилади та інші електричні прилади; стежить за роботою і здійс-нює поточний ремонт зовнішніх (вуличних) світлових реклам.

Ліфтер спостерігає за роботою ліфта; вживає необхідних за-ходів у аварійних ситуаціях; підтримує у чистоті і порядку внут-рішню частину кабіни та поверхові майданчики перед ліфтом на всіх поверхах.

Слюсар-сантехнік стежить за справністю санітарно-технічного обладнання, нормальним надходженням води до опа-лювальних приладів, санітарно-технічних установок; усуває пош-кодження трубопроводів, замінює санітарно-технічні прилади (ванни, унітази, раковини), прочищає каналізацію при її засмічен-ні; стежить за правильною експлуатацією санітарно-технічних приладів, не допускає витоку води; здійснює профілактичний ремонт санітарно-технічних приладів.

Ландшафтний архітектор (озеленювач) розробляє за крес-леннями та ескізами планування і художнє оформлення газонів, клумб; готує посадковий матеріал; займається посадкою саджанців, дерев, кущів, квіткових рослин; здійснює стрижку газонів, квітників, формувальну обрізку (підстригання) крон дерев і ку-щів; проводить профілактичний догляд рослин в інтер’єрі; несе відповідальність за цілісність і належний стан зелених насаджень. Служба експлуатації номерного фонду відповідає за ремонт і експлуатацію номерів (освітлення, опалювання, вентиляцію, сан-техніку, меблі тощо).

Дата добавления: 2015-05-26