Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві

Білет 95+112.

Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.

Конфлікт – це відсутність згоди між двома або більше сторонами, де кожна хоче, щоб були прийняті саме її погляди. До основних типів конфліктів належать: внутрішньоособовий, міжособовий, між особистістю і групою та міжгруповий.

Основними причинами виникнення конфліктів є: 1)Обмеженість ресурсами – це обмеженість матеріальних, фінансових, трудових русурсів при їх розподілі між підлеглими або підрозділами.2) Взаємозалежність завдань – це залежність одного підрозділу від іншого у виконанні завдань.3) Розбіжності в цілях – це розбіжності, які виникають між вузькоспеціалізованими підрозділами.
4) Відмінності в уявленнях та цінностях – це суб’єктивні уявлення про певну ситуацію або цінності унаслідок різних темпераментів тощо.5) Незадовільні комунікації – це погане передавання інформації підлеглим.

Основними способами розв’язання конфліктних ситуацій є структурні і міжособові методи.
До структурних методів розв’язання конфліктних ситуацій належать:

1) Роз’яснення вимог до праці – це повідомлення підлеглих про шляхи руху інформації в організації, система повноважень та оплати праці, правила внутрішнього розпорядку тощо.

2) Координаційні та інтеграційні механізми – це повідомлення підлеглих про ланцюг команд, ієрархія повноважень, порядок прийняття рішень тощо.

3)Загальноорганізаційні комплексні цілі – це виконання окремого завдання зусиллями двох або більше підрозділів.
4) Структура системи винагород – це вплив на поведінку людей через мотивацію.

До міжособових методів розв’язання конфліктних ситуацій належать 1) Ухилення. 2)Згладжування – це переконання, що у результаті конфлікт позначиться негативно на всіх, тому його не варто починати.)Примушування – це примушування прийняти свій погляд будь-яким чином. 4)Компроміс 5) Вирішення проблеми – це готовність ознайомитися з іншими поглядами та знайти вихід, зрозумілий і прийнятний для всіх сторін.

Ризик – результат невизначеності. Управління ризиком – це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі виконання проекту. Призначення аналізу ризику — одержання необхідних даних для прийняття управлінських рішень стосовно участі в певній економічній діяльності (проекті) з метою передбачити способи захисту від можливих негативних наслідків ризикових подій. Аналіз ризиків поділяють на два види: кількісний та якісний. Кількісний аналіз ризику повинен дати можливість визначити число та розміри окремих ризиків та ризику проекту в цілому. Якісний аналіз визначає фактори, межі та види ризиків. Для аналізу ризику використовують методи: метод аналогії, метод експертних оцінок, розрахунково-аналітичний метод та статистичний метод. Практика менеджменту виробила такі методи управління ризиком: 1. Уникнення ризику означає просто ухил від заходів, пов'язаних з ризиком 2. Утримання ризику означає, що ризик лишається за суб'єктом ризику. 3. Передача ризику означає, що суб'єкт ризику (наприклад, інвестор) передає відповідальність за ризик кому-небудь іншому (наприклад, страховій компанії). 4. Зниження ризику — це зниження ступеня ризику, тобто зменшення ймовірності ризику і об'єкту втрат.

Дата добавления: 2015-05-26