Завдання

ЕКОЛОГІЯ

Методичне керівництво для проведення практичних робіт

Усі спеціальності

Розглянуто і схвалено на засіданні

циклової комісії загально хімічних дисциплін

Протокол №___ від "___"__________20 р.

Голова циклової комісії Розробив викладач

____________Г.І.Кокшайкина Г.І.Кокшайкина

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

ТЕМА: „ Порівняння обсягів і структури забруднення міст України ”

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 години

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: повторити основні поняття, що стосуються промислових джерел забруднення; розвивати навички роботи з текстовими джерелами інформації, атласами та таблицями, уміння розуміти послідовність та причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, використовуючи головні тези теми; сприяти розвитку волі та наполегливості в навчанні.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ: інструкційна картка, підручники, роздруківки текстових матеріалів, атласів

Незважаючи на той факт, що саме підприємства хімічної промисловості, теплової енергетики та чорної металургії завдають найбільшої шкоди довкіллю, сучасний розвиток технології створює перспективи значного зменшення в майбутньому забруднення від діяльності цих підприємств.

А. Робота з текстовими матеріалами

Проаналізуйте тексти «Програма змін "Азовсталі" й ВАТ "Запоріжсталь"». Яких заходів уживають ці підприємства для збере­ження довкілля?

1. ПРОГРАМА ЗМІН «АЗОВСТАЛІ»

На металургійному комбінаті (МК) «Азовсталь» стартувала масштабна програма інформування жителів Маріуполя про резуль­тати поточних природоохоронних програм та їх ефективність у до­ступному для огляду майбутньому. Говорячи про екологічну ситуацію в Маріуполі, важливо роз­глядати не вплив на екологію міста окремо взятого підприємства, а враховувати комплекс проблем, що виникли десятки років тому. За даними сайта Міністерства екології і природних ресурсів Украї­ни, на Маріуполь припадає понад 25 % викидів в атмосферу від ста­ціонарних джерел основних підприємств ГМК України. При цьому впродовж двадцяти років питання екології міста не порушувалося взагалі. За часів СРСР ця проблема не була пріоритетною, а під час розрухи дев'яностих перед металургійними підприємствами міста стояло завдання виживання та збереження робочих місць. Але час не стоїть на місці, а вимоги до ефективності й екологіч­ної безпеки металургійного виробництва постійно зростають. При цьому розв'язати в стислі терміни проблеми, що накопичувалися десятиліттями, неможливо. Помітні поліпшення в екології міста та країни можливі лише з плином часу, потрібного для впроваджен­ня природоохоронних програм. При цьому виробничий процес не може зупинятися, адже від нього залежать працевлаштування со­тень тисяч маріупольців і значна частина міського бюджету. Справді, не всі екологічні поліпшення помітні неозброєним оком, але ефект від них ставатиме все більш відчутним. За остан­ні сім років викиди підприємств ГМК в атмосферу скоротилися

на 36 %, а обсяги виробництва готового сталевого прокату зросли при цьому на 89 %. І серед лідерів зі скорочення обсягів викидів в Україні перебувають МК «Азовсталь», «Алчевський металургій­ний комбінат» і «Запоріжсталь».

Згідно з даними, викиди МК «Азовсталь» забруднюючих речовин в атмосферу за перше півріччя 2008 р. скоротилися на 12,5 тис тонн, або 15 % порівняно з аналогічним періодом 2007 р. Крім того, на полігоні комбінату розміщено на 193 тис тонн мен­ше відходів, а скидання стічних вод в Азовське море зменшилося на 2,8млнм³. За даними Міністерства екології і природних ресурсів України, упродовж останніх п'яти років обсяги викидів у Маріуполі перебу­вають на рівні, удвічі нижчому, ніж за часів СРСР. Це серйозне досягнення, зважаючи на те що з часів Союзу кількість підприємств у місті збільшилася. Тож найбільшим металургійним підприєм­ствам Маріуполя слід продовжувати вдосконалювати технологічні процеси й упроваджувати програми модернізації, дотримуючись обраного курсу на постійне відчутне поліпшення екологічної ситуації в місті.

2. ВАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»

ВАТ «Запоріжсталь» — одне з найбільших в Україні металургійних підприємств. Виробляє гарячекатаний і холоднокатаний лист завтовшки 0,5-7,0 мм з вуглецевих, низьколегованих, лего­ваних і нержавіючих сталей.

Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у 2008 р. скоротив валові викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 7,841 тис. тонн, у тому числі пилу — на 2,630 тис. тонн, газоподібних домішок — на 5,211 тис. тонн, повідомляється в інформа­ційній презентації підприємства, підготовленій до Міжнародної екологічної виставки «Екологія-2009», що проходила 7-10 квітня 2009 р. у Києві. Відповідно до документа, зниження викидів в атмосферу зумов­лено здійсненням контролю й налагодженням роботи природо­охоронного устаткування, у тому числі аспіраційної установки від хвостових частин агломашин, що стала до ладу в жовтні 2007 р., а також упровадженням технологічних процесів на природоохоронному устаткуванні, яке використовує паливо в період зменшення виробництва основних видів продукції.

«Для зменшення забруднення навколишнього природного середовища на комбінаті виконується робота й уживаються заходи з удосконалення роботи технологічного устаткування, оснащення джерел викидів і скидань очисними установками, утилізації та використання промислових відходів. У результаті досягається по­ліпшення всіх екологічних показників комбінату»,— пояснюється в інформації підприємства.

Як відзначається, поточні витрати металургійного комбінату на охорону навколишнього природного середовища щорічно пере­вищують 90 млн грн., що дозволяє ефективно експлуатувати при­родоохоронні об'єкти комбінату та вчасно розв'язувати поточні екологічні питання. Для скорочення викидів парникових газів у 2007 р. в рамках по­ложень Кіотського протоколу «Запоріжсталь» уклала договір про проекти спільного здійснення. У 2008 р. було розроблено проектно-технічну документацію зі спільного здійснення «Будівництва бло­ку поділу повітря ВРУ-60». Крім того, торік комбінат підписав контракт з австрійською фірмою про придбання устаткування для комплек­су реконструкції сталеплавильного виробництва з будівництвом конвертерного цеху. Здійснено передоплату за контрактом у сумі 304,815 млн грн. Після завершення реконструкції сталеплавиль­ного виробництва викиди шкідливих речовин в атмосферу знизять­ся на 13,1 тис. тонн на рік. Вплив на водні об'єкти характеризувався зниженням скидан­ня забруднюючих речовин у водні об'єкти порівняно з 2007 р. на 4,975 тис. тонн і зниженням скидання поворотних вод у Дні­про — на 2,213 млн м³. На комбінаті також реалізовано програ­му з ефективного використання оборотної води в технологічних процесах і зниження скидів у водойму, для чого було збудовано й ефективно використовуються одинадцять замкнених оборотних циклів, завдяки яким уловлюється й повертається у виробництво понад 200 тис. тонн на рік ферумовмісних шламів, що є додат­ковим джерелом сировини й не вимагає додаткових витрат на їх поховання. Для скорочення обсягів скидань у Дніпро поворотних вод і по­ліпшення якісного складу вод на комбінаті реалізується програма з переведення наявних травильних ліній цеху холодної прокатки на замкнений цикл на лінії хлориднокислотного травлення з установ­кою регенерації відпрацьованих травильних розчинів і подальшого використання регенерованих продуктів у виробництві. Виконання програми та, як наслідок, виведення з експлуатації наявних ліній з використанням сульфатної кислоти дозволити зменшити скидан­ня недостатньо очищених вод на 1,5 млн м³ на рік і мати замкнений цикл виробництва.

Б. Робота з таблицями й атласами

1. Проаналізуйте таблицю в історичній ретроспективі (1995 - 2000 - 2010 рр.). Співвіднесіть її дані з розміщенням під­приємств чорної та кольорової металургії, (за картою атласу економічної та соціальної географії України). Складіть пере­лік міст — «чемпіонів навпаки» (10 міст: на 1-му місці — ті, де екологічна ситуація найбільш несприятлива).

2. Що називають «смогом»? Згадайте анатомію й фізіологію лю­дини. Як шкідливі речовини атмосфери впливають на здоров'я людини? Яка система організму найбільше страждає через негативний вплив атмосферних викидів? Які захворювання цієї системи можуть виникнути в людини?

Таблиця 1 - Викиди шкідливих речовий в атмосферу (від стаціонарних джерел) в окремих містах України, тис т

Місто			Місто
Алчевськ	94,2	78,7	Кривій Ріг	454,7	443,4
Вінниця	4,6	2,1	Кременчук	70,6	24,9
Горлівка	130,6	50,4	Лисичанськ	42,6	32,1
Дніпродзержинськ	84,6	105,0	Луганськ	79,5	144,2
Дніпропетровськ	177,1	97,3	Макіївка	121,2	103,7
Донецьк	298,7	197,9	Маріуполь	340,4	340,4
Дебальцеве	149,9	108,6	Нікополь	38,8	28,4
Єнакієве	174,0	74,8	Одеса	19,1	9,4
Запоріжжя	143,4	135,5	Рівне	5,1	4,2
Івано-Франківськ	2,7	0,8	Слов'янськ	69,7	2,0
Енергодар	101,0	80,8	Суми	6,3	8,0
Керч	51,4	10,6	Харків	50,6	20,6
Київ	53,3	32,6	Черкаси	22,8	16,8
Красний Луч	41,5	20,1	Ялта	1,2	0,8

Галузь промисловості	Вид викидів	Шкідливість
Вугільна, метало­обробна, паперова	Викиди, що містять частинки піску, поро­ди та інші механічні домішки	Можуть порушувати природні екосистеми, санітарний режим, замулювати дно та береги річок
Машинобудівні заводи, підпри­ємства хімічної промисловості	Викиди, що утворю­ються в результаті нейтралізації та очи­щення стічних вод	Довкілля забруднюється солями важких металів, ціа­нідами, кислотами, токсич­ними органічними й неорга­нічними сполуками
Рудозбагачення, вуглезбагачення, шкіряні заводі	Забруднення, що міс­тять мікро- та макро­елементи	Забруднення довкілля над­мірною кількістю мікро- та макроелементів, в окремих випадках — збудниками за­хворювань
Спиртові, цу­крові, крохмало-патокові та інші заводі	Забруднення, що міс­тять органічні сполуки рослинного та тварин­ного походження	Забруднення довкілля орга­нічними сполуками, які лег­ко гниють, можуть спричиня­ти інфекційні захворювання

Таблиця 2- Джерела викидів довкілля

В. Зробіть висновки:

1. Чому саме підприємства чорної металургії та електроенергети­ки найбільше забруднюють довкілля? Як цьому запобігти?

2. Які підприємства міста Шостка найбільше забруднюють довкілля? Як цьому запобігти?

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ: 1 Основні джерела та причини викидів

2 Основні речовини викидів різних підприємств

3 Шкідливість викидів, їх вплив на стан довкілля

4 Шкідливість викидів, їх вплив на стан здоров’я людини

5 Структуру забруднення міст України

6 Структуру забруднення Шостки

7 Яких заходів треба вжити для запобігання викидам та збереженню довкілля

УМІТИ: 1 Порівняти обсяги забруднення міст України

2 Порівняти структуру забруднення міст України

ЛІТЕРАТУРА

1 Білявський Г. О. Основи загальної екології: Підручник для ВУЗів / Г. О. Білявський. – 2-ге видання зі змінами. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

2 Кучерявий В. П. Екологія: Підручник / В. П.Кучерявий.– 2-ге вид.– Львів: Світ, 2001.– 500 с.: іл.

3 Заверуха Н. М. Основи екології: Навчальний посібник / Н. М. Заверуха, В. В. Серебряков,

Ю. А. Скиба. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.

4 Кучерявий В. П. Урбоекологія: Підручник / В. П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2001. – 440 с.

5 Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник /

За заг. ред. Л.Г.Мельника та М.К. Шапочки. – Суми: Університетська книга, 2005. – 759 с.

6 Гуцуляк В. М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект: Навчальний посібник

/ В. М. Гуцуляк. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

7 Царик Л.П., Вітенко І.М., Царик П.Л. Екологія: Підручник для 10класу / - Генеза, 2010.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

ТЕМА: „ Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками ”

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 години

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: повторити основні поняття теми, розвивати навички порівняння й аналізу на основі фактів; виховувати інтерес до теми, аналітичні здібності, розвивати навички опрацювання теоретичний матеріалів з різних джерел інформації, навички створення характеристик природного об'єкта; виховувати комунікабельність, уміння працювати в групі

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ: інструкційна картка, підручники, роздруківки текстових матеріалів, атласів та карт

І Вплив людини на природу, зокрема на ґрунти, постійно зростає і загрожує існуванню самої природи. Значною мірою цей вплив відбувається через таку галузь, як сільськогосподарське виробництво, відходи якої стали важливим антропогенним фактором, що діє на довкілля.

Виконайте завдання:

Варіант №1

1 Проаналізуйте картосхему еродованості ґрунтів лівобережної України. Визначте основні причини ерозії ґрунтів та можливі шляхи зменшення темпів ерозії в цьому регіоні. Обґрунтуйте свою точку зору.

2 Складіть схему відходів сільськогосподарського виробництва на їх негативного впливу на довкілля на прикладі рослинництва в Україні.

Варіант №2

1 Проаналізуйте картосхему еродованості ґрунтів правобережної України. Визначте основні причини ерозії ґрунтів та можливі шляхи зменшення темпів ерозії в цьому регіоні. Обґрунтуйте свою точку зору.

2 Складіть схему відходів сільськогосподарського виробництва на їх негативного впливу на довкілля на прикладі тваринництва в Україні.

ІІ У соціальній інфраструктурі будь-якої місцевості важливе міс­це посідає рекреаційне господарство. До установ рекреації нале­жать санаторії, курорти, пансіонати, туристичні бази та ін. Розви­ток рекреаційного господарства базується на природних ресурсах.

Питання:

1 Згадайте, на які групи поділяються рекреаційні ресурси.

2 Наведіть приклади природних ресурсів рекреаційного призна­чення.

3 Які регіони України мають високі рекреаційні можливості?

4 Які рекреаційні ресурси є у нашому краї?

5 Який вид туризму можна запропонувати: сільський чи «зеле­ний» туризм, екстремальний, пізнавальний, лікувальний, суперкомфортний та ін.?

ІІІ Виконання практичної роботи. Робота в малих групах

А. Підготуйте характеристику рекреаційних ресурсів вашо­го краю (міста, села, району, міста та приміської зони, області). Масштабність оцінюваної території виберіть самостійно.

Що приваблює у нашому краї?

Складіть характеристику за планом:

1. Природні умови:

а) клімат (найбільш сприятливий — не дуже посушливий, але й не надмірно вологий, з комфортною температурою без різ­ких добових коливань);

б) мальовничий ландшафт, мінеральні води, пам'ятники при­роди;

в) природні водойми (пляжі, їхня облаштованість);

г) екологічна ситуація

2. Економічні й соціальні умови:

а) рівень розвитку інфраструктури, призначеної для туризму (готелі, кемпінги, бази відпочинку, підприємства громад­ського харчування, ресторани, кафе, система «швидкого хар­чування», установи відпочинку й розваг та ін.);

б) наявність привабливих історичних місць (у тому числі архі­тектурних пам'ятників, місць перебування видатних людей тощо);

в) традиції, місцеві свята, обряди, ремесла, промисли;

г) доброзичливість і гостинність місцевого населення.

Б. Оформіть звіт про виконання практичної роботи у формі плану-схеми перспектив розвитку рекреаційного району (нашого міста, району, передмістя, селища) або у формі рекламного

про­спекту.

Додаток

При сприятливих загалом природних умовах на території Сумської області існують передумови для вияву багатьох несприятливих процесів, особливо при значних техногенних навантаженнях. Це, зокрема, прискорена ерозія, інтенсивне зсувоутворення, дефляція, евтрофікація озер, замулення водойм, карст, суфозія, заболочування тощо. Значний розвиток отримали несприятливі метеорологічні явища (пилові бурі, суховії, снігопади тощо). У просторовому розміщенні процесів, як і в інтенсивності їх прояву, відмічається певна закономірність: підвищення інтенсивності діяльності атмосферних вод, посилення лінійного розмиву та площинного змиву, процесів дефляції спостерігається з півночі на південь. З наближенням до південної межі Полісся знижується інтенсивність заболочування, аж до повного його зникнення на крайньому півдні.

Аналіз ландшафтно-морфологічної диференціації території Сумської області дозволив виділити в її межах

280 підурочищ в межах вододільного типу місцевості, 523 схилових (долинних) підурочища, 317 підурочищ в межах надзаплавно-терасового типу місцевості, 382 – в межах заплавного типу, 65 – в межах яружно-балкового, 53 – в межах давніх прохідних долин та 123 западинних урочища в межах різних типів місцевості. Таким чином, карта містить 1743 різні типологічні виділи.

Подальші картометричні дослідження дозволили визначити, що рівнинні вододільні типи місцевості займають 37,36% території, з яких на увалисто-давньобалковий з чорноземами типовими малогумусними припадає 12,57%, на широкохвилястий давньобалковий з сірими і темно-сірими лісовими грунтами та пологохвилястий і дрібногорбистий вододільні типи з сірими лісовими грунтами та чорноземами опідзоленими – по 8,6 %; на піщано-зандровий горбистий вододільний з дерново-середньопідзолистими супіщаними і легкосуглинковими грунтами – 6,28%, і менше 1% становить слабохвилястий останцево-вододільний з чорноземами типовими середньогумусними та плоскорівнинний вододільний типи місцевості. 18,1% території області займають різні підтипи долинних (схилових) типів місцевості.

Надзаплавно-терасові місцевості загалом по області займають 20,31%, з яких 8,74% становить піщано-рівнинний слабохвилястий тип терас з дерново-середньопідзолистими супіщаними грунтами та чорноземами опідзоленими; по 5% припадає на піщано-боровий горбистий з дерново-слабопідзолистими піщаними і легкосуглинковими грунтами, з борами і суборами, та на лесово-верхньотерасовий пологохвилястий з сірими і темно-сірими лісовими грунтами. І лише 0,5% становлять лесово-нижньотерасові пологохвилясті місцевості з темно-сірими лісовими грунтами.

Яружно-балковий тип місцевості в межах області займає 1,08%, майже стільки ж (1,42%) припадає на рівнинний давньоприльодовиковий тип місцевості (прохідні долини) з сірими лісовими, лучно-болотними грунтами та подекуди чорноземами типовими малогумусними. заплавні типи місцевості на Сумщині займають загалом 21,72 % території.

Поєднання генетично близьких та просторово суміжних типів місцевості є основою для виділення системи класифікаційних одиниць (вид – підклас – підтип – тип – клас ландшафтів), для характеристики яких було здійснено картографо-математичний аналіз ландшафтної карти та обчислено площі поширення типів і підтипів місцевості, згідно з яким найбільш поширеними геосистемами поліського типу є ландшафти моренно-зандрових горбистих рівнин (37,65% його площі, 1712,85 км²); значно менше представлені ландшафти терасових піщаних і зандрових (23,35%, 1063,34 км²) та алювіально-зандрових плоско-хвилястих (14,99%, 682,77 км²) рівнин. Поширеними є заплавні ландшафти (18,27%, 832,42 км²). Підпорядковане значення мають долинно-балкові та рівнинний давньоприльодовиковий типи місцевості (0,73 та 2,78%, 3,07 та 126,78 км² відповідно), а також полого-хвилясті лесові й плоскорівнинні вододільні рівнини (2,24 і 0,34%, 102,23 та 15,25 км² відповідно).

Зональний фон лісостепових ландшафтів складають рівнинний увалисто-давньобалковий лесовий вододільний тип місцевості (15,53% загальної площі лісостепу, 2993,98 км²), рівнинний широкохвилястий давньобалковий та пологохвилястий і дрібногорбистий лесовий вододільні типи місцевості (10,85 і 9,89%, 2091,96 та 1907,03 км² відповідно). Внаслідок значного розвитку схилових процесів значного поширення набули прирічкові типи місцевості (20,51%, 3954,34 км²). Діяльність постійних водотоків при достатній кількості атмосферних опадів сприяли розвитку заплавних ландшафтів, які становлять 22,54% (4345,51 км²). Інші типи місцевості незначно поширені і тому мають підпорядковане значення. Крім того, у цій частині Сумщини значно розвинуті надзаплавно-терасові типи місцевості, які загалом становлять 16,83 % її площі (3244,91 км²).

На основі проведеного аналізу ландшафтних типологічних одиниць було здійснено вивчення та аналіз ландшафтних регіональних структур, результатом чого стала карта фізико-географічного районування, яка на основі врахування природних компонентів ландшафтів та їх антропогенних змін дає можливість визначити комплекс заходів по підвищенню продуктивності всіх типів земель й заходів попередження несприятливих природних процесів.

На основі аналізу структури природокористування та основних землекористувачів (як-то: сільськогосподарського використання земель (ріллі, пасовищ, сіножатей), лісівництва, водокористування, населених пунктів, промислових об'єктів, розробки мінеральних ресурсів, транспортних шляхів, природно-заповідного фонду) за фондовими матеріалами обласного управління земельних ресурсів було виявлено, що у структурі земельного фонду Сумщини на сільськогосподарські угіддя припадає 71,7% від загальної площі; з них площа ріллі становить 73,4%, багаторічних насаджень 1,43%, сіножатей 15,1%, пасовищ 10,0%. Розораність території становить 53,4%. В останні роки (з 1996 р.) спостерігається тенденція до зменшення площ сільськогосподарських угідь внаслідок переведення частини з них у землі меліоративного стану, посадку лісових культур і самозалісення, тому збільшуються площі лісового фонду, який нині сягає 18,9%, з них площа, вкрита лісом – 17,43%. Лісистість області нині становить 16,3% й для забезпечення належних екологічних стандартів потребує доведення до рівня 22-25%.

Водні об'єкти Сумщини займають 1,3%, відкриті заболочені землі – 2,6% території. Найбільш забезпеченими водними ресурсами є Охтирський (5,4%), Путивльський (5,2%), Великописарівський (5,09%), Буринський (4,9%), Конотопський (4,81%) та Шосткинський (4,51%) райони. Найменше водних об'єктів знаходиться в Недригайлівському та Липоводолинському районах області (близько 2%). Особливістю водогосподарських впливів більшості землекористувачів є те, що за останні роки спостерігається стійке зменшення кількості забраної води, обсягів скиду забруднених стічних вод, тобто загальне покращення якості стану поверхневих вод.

В регіоні розміщено 7 міст обласного підпорядкування, 8 міст районного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 1495 сіл, в яких проживає 1369,8 тис чол., 64,7% з яких мешкає у містах. Забудовані землі становлять 3,5% території області й виступають осередками техногенного навантаження на оточуюче середовище, внаслідок значної концентрації промислових та сільськогосподарських підприємств, побутово-комунальних організацій, що зумовлено застарілими основними виробничими фондами та технологіями й створює несприятливі екологічні умови проживання населення.

Під промисловими об'єктами у області знаходиться 0,4%. Найбільше у структурі земельних угідь Сумщини на землі промисловості припадає у Шосткинському (1,31%), Сумському (1,07%), Охтирському (0,93%) та Конотопському (0,8%), а найменше у Путивльському, Липоводолинському, Лебединському і Краснопільському районах (0,1-0,25%). Промисловий вплив на ландшафти в області має тенденцію до зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу та скиду стічних вод у водні об'єкти внаслідок зменшення обсягів виробництва і проведення природоохоронних заходів.

Гірничовидобувний тип антропогенних впливів (які останнім часом зменшуються) залежить від специфіки добування та переробки корисних копалин чи будівельних матеріалів й веде до утворення кар'єрів, відвалів порід тощо, з яким пов'язано виникнення нестійких біоценозів, порушення та засолення ґрунтів, забруднення атмосфери, поверхневих і підземних вод, що викликає у ряді випадків розвиток вторинних явищ.

Під об'єктами транспорту в області знаходиться 0,7% території і щороку ці площі збільшуються. значна доля у загальних викидах в атмосферу забруднюючих речовин, особливо у міських населених пунктах, припадає на автомобільний і залізничний транспорт, негативний вплив якого на основні компоненти навколишнього середовища досліджуваного регіону проявляється у порушенні стійкості природних ландшафтів; забрудненні атмосфери відпрацьованими газами двигунів транспортних засобів, особливо автомобілів; забрудненні ґрунтів і водойм нафтою й нафтопродуктами, свинцем та іншими важкими металами; шумовому забрудненні.

Об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) області становлять 6,55%, і під охороною держави знаходиться 185 його об'єкти (в середньому по Україні – 257), що свідчить про глибоку антропогенну трансформацію геосистем Сумщини. Стан більшості об'єктів природоохоронного призначення задовільний і відповідає діючим стандартам, а площі земель ПЗФ постійно збільшуються. Істотних збитків природі заповідних об'єктів наноситься рекреаційною діяльністю та збільшенням потоку неорганізованих відпочиваючих, освоєнням нових місць і районів відпочинку.

Проведений аналіз особливостей господарських впливів на навколишнє середовище виявив чітку ландшафтну обумовленість у розташуванні та функціонуванні видів природокористування. Так, найбільше ландшафтно-морфологічна структура геосистем враховується при організації сільського господарства, лісового господарства, лісомеліорації, розміщенні об'єктів транспорту й ПЗФ. При цьому найінтенсивніше у господарській діяльності та житті людини використовуються вододільні й заплавні типи місцевості, на які припадає найбільше антропогенне навантаження.

Техногенний вплив на компоненти географічного середовища і погіршення внаслідок цього їх якості, антропогенна трансформація геосистем, а на сучасному етапі – незначне фінансування природоохоронних програм створили екологічні умови життєдіяльності населення, близькі до екологічної кризи, які мають негативний вплив (тісна кореляційна залежність між рівнем забруднення довкілля та станом здоров'я населення) на здоров'я людини, тому захворюваність населення області з кожним роком зростає; а темпи поширення хвороб мешканців міст вищі, ніж в сільських районах.

Аналіз системи природокористування в регіоні доводить, що територіальні диспропорції типів природокористування на Сумщині вкрай несприятливі: занадто велика площа сільсько-господарських угідь (73,4%), при незначній площі об'єктів охорони та лісовкритих площ.

В цілому співвідношення природних ландшафтів, з одного боку, й інтенсивно використовуваних земель у сільському господарстві, промисловості, зайнятих транспортними системами й урбанізованими територіями, з іншого боку, не відповідає екологічним нормам, що призвело до значних антропогенних трансформацій ландшафтів.

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ: 1 Основні поняття теми

2 Основні принципи раціонального природокористування

3 Основні причини еродованості ґрунтів

4 Яке значення має сільськогосподарське виробництво для України

5 Наслідки антропогенних впливів на ґрунти

6 Структуру забруднення районів Шосткинщини та області

7 Яких заходів треба вжити для запобігання викидам та збереженню довкілля?

8 Основні рекреаційні райони України

УМІТИ: 1 Порівняти обсяги та причини еродованості ґрунтів різних регіонів України

2 Порівняти суть традиційного та альтернативного сільського господарства

3 Пояснити чому виникла нагальна потреба у створенні безвідходних сільськогосподарських виробництв

4 Пояснити що може мати Україна (з економічної точки зору), якщо реалізує весь рекреаційний потенціал

ЛІТЕРАТУРА

1 Білявський Г. О. Основи загальної екології: Підручник для ВУЗів / Г. О. Білявський. – 2-ге видання зі змінами. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

2 Кучерявий В. П. Екологія: Підручник / В. П.Кучерявий.– 2-ге вид.– Львів: Світ, 2001.– 500 с.: іл.

3 Заверуха Н. М. Основи екології: Навчальний посібник / Н. М. Заверуха, В. В. Серебряков,

Ю. А. Скиба. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.

4 Кучерявий В. П. Урбоекологія: Підручник / В. П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2001. – 440 с.

5 Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник /

За заг. ред. Л.Г.Мельника та М.К. Шапочки. – Суми: Університетська книга, 2005. – 759 с.

6 Гуцуляк В. М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект: Навчальний посібник

/ В. М. Гуцуляк. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

7 Царик Л.П., Вітенко І.М., Царик П.Л. Екологія: Підручник для 10класу / - Генеза, 2010

10 Інтернет-ресурси

http://referat.repetitor.ua/referat/?topic=ecology

[email protected]

http://www.sesia.com.ua/darom/ekologia/003.html

http://pidruchniki.com.ua/ekologiya/

http://bigreferat.com/ukr/bigreferat

Контрольні завдання, вправи, тести:

1. У ст. 50 Конституції України записано:

"Кожен має право на безпечне для життя і здоров 'я довкічля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також' право на її поширення".

Прокоментуйте положення цієї статті.

2. Охарактеризуйте землі, які перебувають у державній, комунальній та приватній власності.

3. Земельний Кодекс України дозволяє передавати у власність замкненні земельні ділянки лісового фонду загальною площею до: а) 3 га; б) 5 га; в) 7.5 га; г) 10 га.

4. Об'єкти тваринного світу можуть перебувати у власності:

а) лише держави:

б) лише територіальних громад;

в) лише фізичних осіб;

г) суб'єктів різних форм власності.

5. Надра є виключною власністю:

а) трудових кооперативів;

б) територіальних громад;

в) держави;

г) народу України.

6. Різновидами права природокористування є:

а) податкове право;

б) фінансове право;

в) муніципальне право;

г) право землекористування.

7. Спеціальне використання природних ресурсів є:

а) безкоштовним;

б) не визначеним у часі;

в) платним і визначеним у часі.

8. Навколишнє природне середовище - це сукупність:

а) землі і надр;

б) вод і атмосферного середовища;

в) рослинного і тваринного світу;

г) усіх природних об'єктів.

9. Вперше в Україні екологічні права громадян були визначені:

а) у Законі "Про охорону навколишнього середовища "від 25 грудня 1991 р.:

б) у Конституції України 28 червня 1996 р.;

в) у Законі України "Про громадянство " від 18 січня 2001 р.

10. Які види управління охороною навколишнього природного середовища Ви знаєте (напишіть)?

а)___________________;

б)___________________;

в)___________________;

11. Спеціальним органом, створеним для здійснення управлінських і контролюючих функцій у сфері навколишнього природнього середовшца, є

а) Державний комітет України по земельних ресурсах;

б) Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

в) Міністерство екології та природних ресурсів України.

12. Екологічний контроль може здійснюватися різними суб'єктами. Тому розрізняють контроль (вкажіть):

а) ____________________;

б)_____________________;

в)_____________________;

г)_____________________;

13. Для загального природокористування є характерними такі п'ять ознак (вкажіть):

а)_________________________;

б)_________________________;

в)_________________________;

г)_________________________;

д)_________________________;

14. Видами природних територій і об'єктів є:

а) ботанічні сади:

б) зоологічні парки;

в) заказники;

г) парки-пам'ятники.

Дата добавления: 2015-05-26