Поняття “стимулу”

Стимулювання трудової діяльності.

Терміном "стимулювання" в соціальних науках позначають цілеспрямований вплив на соціальний об'єкт, що забезпечує підтримку певного його стану. Таким чином, стимулюваннятрудової діяльностіможна визначити як цілеспрямований вплив на людину або групу людей з метою підтримки певних характеристик їхньої трудової поведінки, насамперед, міри трудової активності.

Тим самим створюються, з одного боку, умови для задоволення потреб працівника, а з іншого – забезпечується трудова поведінка, необхідна для успішного функціонування організації, тобто відбувається своєрідний обмін діяльністю. Місце і роль стимулювання в механізмі регуляції трудової поведінки визначається його функціями:

1) Економічна функція. Стимулювання працівника сприяє, перш за все, підвищенню загальної продуктивності праці, тобто вирішенню економічних завдань. Серед актуальних проблем економічної функції слід зазначити необхідність більш повної реалізації розподільних відносин і, зокрема, забезпечення диференціації зарплати відповідно до реальних відмінностей в праці та її результатах.

2) Соціальна функціястимулювання праці пов'язана з тим, що, займаючи ту чи іншу позицію в системі суспільної праці, працівник забезпечує для себе певний комплекс економічних і соціальних благ. Впливаючи на рівень доходів тих або інших категорій працівників, стимулювання позначається як на професійно-кваліфікаційній структурі виробництва, так і на соціальній структурі суспільства. В той же час стимули у вигляді матеріальних, духовних і соціальних благ є додатковим джерелом задоволення широкого спектру потреб працівника, сприяють розвитку особистих і професійних якостей.

3) Соціально-психологічна функція. В процесі стимулювання трудової діяльності виявляється вплив на формування внутрішнього світу працівника: його потреб і цінностей, орієнтацій і установок, мотивів трудової поведінки і ставлення до праці.

При розгляді функцій стимулювання важливо не забувати про їхній комплексний вплив на трудову поведінку та необхідність взаємопов'язаного їхнього аналізу в процесі соціологічного дослідження.

Стимул – цеоб'єктивна, тобто зовнішня по відношенню до людини, дія, яка повинна спонукати її до певної трудової поведінки, викликати її трудову активність. Стимулами праці можуть бути будь-які блага, що задовольняють значущі потреби людини, якщо їхнє отримання зумовлюється трудовою діяльністю. Стимулювання праці передбачає створення умов, за яких активна трудова діяльність, що дає певні, наперед зафіксовані результати, стає необхідною і постійною умовою задоволення значущих і соціально обумовлених потреб працівника, формування у нього мотивів до праці. Тобто певне благо стає стимулом до праці, якщо воно формує мотив праці.

Дата добавления: 2015-05-26