Мінімальна кількість евакуаційних виходів з будівлі

121.

138.

Нема

Нема

99.

98,

97.

96.

90-91

83.

82.

81.

Коефіцієнт погодинної нерівномірності приймається для оцінки коливань припливу тільки побутових стічних вод від міст. Залежно від місцевих умов він дорівнює 1,1…1,3. Коефіцієнт погодинної нерівномірності визначається за формулою:

K2 = qmax (m) / qmid (m),

де qmax (m), qmid (m) – максимальна та середня годинна витрата за добу з максимальним водовідведенням. На основі багато чисельних спостережень встановлено, що коефіцієнт погодинної нерівномірності припливу побутових стічних вод однаковий для різних галузей промисловості й приймається відповідно для гарячих цехів 2,5, а для холодних – 3. Коефіцієнт погодинного припливу виробничих стічних вод залежить від галузі промисловості, від виду виготовлюваної продукції та особливостей технологічного процесу. Значення його лежить у широких межах, при проектуванні коефіцієнт k2 приймають за рекомендаціями технологів.

Загальний максимальний коефіцієнт нерівномірності визначається:

Kдеп. max = k1 k2.

Цей коефіцієнт широко використовується на практиці визначення розрахункових витрат побутових вод від міст.

Розрахункова витрата – це найбільш можлива витрата, яка може надходити на очисні споруди. Звичайно, для розрахунків водовідвідних споруд потрібні середні і максимальні добові, погодинні та секундні витрати. Добова, змінна та погодинна витрати визначаються відповідно у м3/добу, м3/зм і м3/год, а секундна – у л/с. Розрахункові витрати побутових вод від міста або частини його знаходяться за такими формулами:

Qmid = Nqn / 1000;

Qmax = (Nqn / 1000) k1;

qmid = Qmid / 24;

qmax (m) = (Qmid / 24) * kgen max;

qmid s = Nqn / 24 * 3600;

qmax s = qmid s kgen max,

де N – кількість населення;

qn – питоме водовідведення побутових вод;

qmid s – середня секундна витрата;

qmax s - максимальна секундна витрата.

84-вкінці конспекту

85. призначення, класифікація та принципи роботи решіток.

86. призначення, класифікація та принципи роботи пісковловлювачів.

87.призначення та принцип роботи первинних відстійників.

88. Аеротенки-це споруди, де біологічне очищення відбувається в штучно створених умовах. Очищена в первинних відстійниках стічна вода подається в аеротенки, де відбувається повільне протікання її разом з активним мулом. З метою кращого і безперервного їх контакту вони безупинно перемішуються.

Для забезпечення нормальної життєдіяльності аеробних організмів-міналізаторів в аеротенк повинен безперервно надходити кисень, який споживається у біохімічних процесах. Найчастіше використовується подача стисненого повітря. Таким чином вирішується обидва завдання: 1)забезпечується перемішування стічних вод з активним мулом, 2)підтримується необхідний кисневий режим в аеротенку. Активний мул – є скупченням мікроорганізмів-мінералізаторів, здатних сорбувати на своїй поверхні органічні забруднення і руйнувати їх в присутності кисню.

Призначені для процесу деструкції-руйнування органічних забруднень, часткового або повного очищення стічних вод.

Залежно від засобу подачі та розподілу повітря бувають:

З пневматичною аерацією; з поверхневою або механічною аерацією; з аерацією змішаного типу.

89. Вторинні відстійники як і мулоущільнювачі використовуються для затримання активного мулу, який надходить разом зі стічною водою з аеротенків, або біологічної плівки з біофільтрів.

На великих очисних станціях переважають радіальні вторинні відстійники. Мул, що осів, збирається за допомогою рухомих скребків, які пересувають його від периферії до центрального напрямку, звідки мул відводиться мулосмоками. Вода в радіальні відстійники подається через центральну підвідну трубку.

92.Призначення та конструкційні особливості мулових майданчиків.

93.Які методи застосовуються для дезінфекції(знезараження)стічних вод.

94. Якщо в зовн. водовід. мережі не вистарчає напору води,встановлення яких установок передбачають?

95. З чого складається проста система внутр. водопровідної мережі і коли вона встановлюється?

100. За якою формулою визначається витрата стічних вод у внутрішній водовідвідній та дворовій мережах?

Хз…..помойму з питання 101…………теж не було

101….то дороблялось в конспекті нема В якій послідовності виконується гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі?

Розрахунок внутрішньої водовідвідної мережі

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водовідвідної мережі проводять за максимальною секундною витратою стічних вод, яку на ділянках мережі визначають згідно з [1, п.3.5]:

– при загальній розрахунковій секундній витраті води 8 л/с в мережах холодного і гарячого водопроводу при обслуговуванні групи приладів за [1, формула (5)]:

(40)

– в інших випадках

,

(41)

де – загальна витрата води санітарно-технічним приладом з максимальним водовідведенням, л/с, яка приймається за [1, додаток 2].

q^tot – загальна максимальна розрахункова витрата води одним приладом на даній ділянці водопровідної мережі, л/с, згідно з [1, формула (2)]:

;

(42)

– максимальна секундна витрата води санітарно-технічним приладом з найбільшим водорозбором, л/с [1, додаток 2];

α^tot – коефіцієнт, який враховує нерівномірність роботи приладів і залежить від імовірності їхньої дії P^tot та їхньої кількості N^tot [1, додаток 4].

Імовірність дії приладів при однакових споживачах води в будівлі без урахування зміни співвідношення U/N^tot [1, формула (3)]:

,

(43)

де – питоме водоспоживання однією людиною за годину максимального водоспоживання, л, яке приймається за [1, додаток 3].

Найбільший похил трубопроводів не повинен перевищувати 0,15 (за винятком відвідних ліній від приладів довжиною до 1,5 м) [1, п.18.3].

102. ….теж дороблялось бо не було Як виконується розрахунок пропускної здатності водовідвідного стояка?

Перевірочний розрахунок водовідвідних стояків і випусків

Діаметр вентильованого водовідвідного стояка приймають не меншим діаметра поверхових відводів, які приєднуються до нього, залежно від розрахункової витрати стічної рідини, найбільшого діаметра поверхового відводу, який відводить стічні води від приладу з максимальною витратою, та кута приєднання поверхових відводів (табл. 9) [1, табл.8]. Діаметр невентильованого водовідвідного стояка приймають залежно від його робочої висоти (табл. 10) [1, табл.9].

Водовідвідний стояк не повинен пропускати витрату стічної води більшу за наведену табл. 9 та табл. 10, тому що швидкість руху стічної рідини перевищить 4 м/с, що може призвести до зриву гідравлічних затворів у приладах.

Перевірочний розрахунок пропускної здатності водовідвідного стояка зведено в табл. 11.

Розрахунок водовідвідних трубопроводів і випусків виконують так, щоб задовольнялася умова [1, формула (33)]:

,

(44)

де V – швидкість руху стічної рідини, м/с;

H/d – наповнення трубопроводів.

Таблиця 9 [1, табл. 8]

Максимальна пропускна здатність вентильованого водовідвідного стояка

Діаметр поверхового відводу, мм	Кут приєднання поверхового відводу від стояка, град.	Максимальна пропускна здатність, л/с, вентильованого водовідвідного стояка при його діаметрі, мм
		0,8	2,8	4,3	11,4
		1,2	4,3	6,4	17,0
		1,4	4,9	7,4	19,6
		—	2,1	—	—
		—	3,2	—	—
		—	3,6	—	—
		—	—	3,2	8,5
		—	—	4,9	12,8
		—	—	5,5	14,5
		—	—	—	7,2
		—	—	—	11,0
		—	—	—	12,6

Примітка. Діаметр водовідвідного стояка повинен бути не менше найбільшого діаметра поверхових відводів, приєднаних до цього стояка.

Таблиця 10 [1, табл. 9]

Максимальна пропускна здатність невентильованого водовідвідного стояка

Робоча висота стояка, м	Максимальна пропускна здатність, л/с, невентильованого водовідвідного стояка при його діаметрі, мм
	1,6	5,3	6,3	14,0
	1,0	3,1	3,7	8,0
	0,6	2,0	2,4	5,4
	0,5	1,4	1,8	3,9
	0,4	1,1	1,4	3,0
	0,4	0,8	1,0	2,4
	0,4	0,7	0,9	2,0
	0,4	0,5	0,7	1,6
	0,4	0,5	0,6	1,4
	0,4	0,5	0,6	1,2
	0,4	0,5	0,6	1,0
	0,4	0,5	0,6	0,9
13 і більше	0,4	0,5	0,6	0,9

У формулі (44): k = 0,5 – для трубопроводів з пластмасових труб; k = 0,6 – для трубопроводів з інших матеріалів (крім скляних) [1, п.18.2].

При цьому швидкість руху рідини повинна бути не менше 0,7 м/с, а наповнення трубопроводів – не менше 0,3 [1, п.18.2].

У тих випадках, коли виконати умову (44) неможливо через недостатню витрату побутових стічних вод, ділянки трубопроводів вважають безрозрахунковими. їх слід прокладати з похилом 0,03 при діаметрах труб 40–50 мм та з похилом 0,02 при діаметрах труб 85 та 100 мм [1, п.18.2].

Таблиця 11

Перевірочний розрахунок пропускної здатності водовідвідного стояка

Номер водо-відвід-ного стояка	Кіль-кість прила-дів, приєд-наних до водо-відвід-ного стояка N^tot	Імо-вір-ність дії при-ладів Р^tot	N^tot·P^tot	Кое-фі-цієнт α^tot	Ви-тра-та q^tot, л/с	Витрата стічних вод від приладу з макси-мальним водо-відве-денням , л/с	Розра-хункова витра-та стіч-них вод q^s, л/с	Най-біль-ший діа-метр повер-хових відво-дів d, мм	Діа-метр водо-від-від-ного стояка D, мм	Кут приєд-нання повер-хового від-воду до стояка Q, град	Мак-си-маль-на пропу-скна здат-ність стояка, л/с

Перевірку пропускної здатності випуску зведено в табл.12.

Таблиця 12

Перевірка пропускної здатності випуску

Ви-пуск до ко-ло-дязя

Кіль- кість прила-дів, під’єд-наних до во-довід-від-ного випу-ску N^tot

Імо-вір-ність дії при-ладів Р^tot

N^tot·P^tot

Кое-фі-цієнт α^tot

Ви-тра-та q^tot, л/с

Витрата стічних вод від приладу з макси-маль-ним водовід-веден-ням , л/с

Розра-хунко-ва витра-та стіч-них вод q^s, л/с

Прийня-тий діаметр водовід-відного випуску D, мм

По-хил труб і

Швид-кість руху стіч-них вод по випус-ку V, м/с

На-пов-нен-ня труб

103. Як виконується розрахунок пропускної здатності дворової водовідвідної мережі

Розрахунок дворової і внутрішньокваратальної водовідвідної мережі

Метою розрахунку пропускної здатності побутової дворової (внутрішньоквартальної) мережі є визначення діаметрів та похилів труб для пропуску витрати стічних вод, які надходить від будівель в дворову мережу. Гідравлічний розрахунок дворової мережі виконують за таблицями [10].

Найменші діаметри труб для дворової мережі слід приймати 200 мм, для внутрішньоквартальної мережі побутової та виробничої каналізації – 150 мм [3, п.2.33].

Для труб діаметром 150...250 мм щвидкість руху стічних вод приймають не менше 0,7 м/с при максимальному наповненні 0,6 [3, табл.16].

Похил, з яким прокладають труби, визначають залежно від допустимих швидкостей руху стічної рідини. Найменші похили трубопроводів для усіх систем каналізації слід приймати для труб діаметрами: 150 мм – 0,008, 200 мм – 0,007. залежно від місцевих умов при відповідному обґрунтуванні для окремих ділянок мережі допускається приймати похили для труб діаметрами: 200 мм – 0,005, 150 мм – 0,007 [3, п.2.41].

Швидкість і наповнення при русі стічних вод для вибраних діаметрів і похилів знаходять з таблиць для гідравлічного розрахунку [10]. Диктуючою глибиною закладання дворової мережі буде глибина закладання першого оглядового колодязя, в якому передбачається приєднання першого випуску по напрямку руху стічної рідини. Глибина закладання мережі залежить від характеру випуску (нижче підлоги підвалу, надпідлогова прокладка або під перекриттям першого поверху) та глибини промерзання ґрунту.

Найменшу глибину закладання труб водовідвідної мережі приймають за умов запобігання їх руйнування. Вони прокладаються вище глибини промерзання на 0,3 м при діаметрі до 500 мм, при цьому відстань від поверхні землі до верху труби повинна бути не менше 0,7 м [6, с.89]:

hmin = (hпром – 0,3) > (0,7 + d).

(46)

глибину сезонного промерзання ґрунту для деяких міст України наведено в табл.13.

Таблиця 13 [16, табл.18.1]

глибина сезонного промерзання ґрунту

Місто	глибина промерзання ґрунту, м
для суглинків	для супісків i пісків
Вінниця, Львів, Миколаїв, Одеса	0,6	0,70…0,75
Дніпропетровськ, Київ	0,8…0,9	0,95…1,0
Харків	1,0…1,1	1,2…1,3

Дворову (внутрішньоквартальну) мережу приєднують до вуличного колектора “шелига в шелигу” або за допомогою перепаду, коли глибина закладання вуличного колектора значно перевищує глибину закладання дворової мережі (рис. 4).

глибина закладання лотка трубопроводу дворової або внутрішньоквартальної мережі, м:

hк = hп + і ·(L + l) – (Zп – Zк) + Δd,

(47)

де h_п , h_к – глибина закладання дворової мережі відповідно на початку та в кінці, м;

i – похил дворової або внутрішньоквартальної мережі;

(L + l) – довжина дворової або внутрішньоквартальної мережі від оглядового колодязя вуличної мережі до найбільш віддаленого дворового колодязя, м;

L – ширина кварталу, м;

l – половина ширини проїзду, м;

Z_п , Z_к– відмітки поверхні землі відповідно біля колодязя вуличної мережі і біля віддаленого колодязя дворової або внутрішньоквартальної мережі, м;

Δd – різниця в діаметрах труб зовнішньої і внутрішньокваратальної мереж.

104. При проектуванні внутрішньої водопровідної мережі необхідно прагнути до того, щоб мережа мала найкоротшу довжину, була зручною та простою в експлуатації, не псувала зовнішнього вигляду приміщення, не загромаджувала стіни, перекриття та інші конструкції.

105. Крильчасті лічильники води виготовляються діаметром(калібром) до 40 мм включно. Вісь обертання крильчатки в цих лічильниках розташована перпендикулярно до напрямку руху води. Залежно від засобу підведення води до крильчатки, лічильники поділяються на одно- та багато струменеві. Крильчасті лічильники потрібно встановлювати виключно на горизонтальних ділянках трубопроводів. При нерівномірному водоспоживанні та різкому коливанні витрат води в будинках для врахування малих і великих витрат, встановлюють швидкісні комбіновані лічильники води, які складаються з двох лічильників: малого(крильчастого) і великого(турбінного).

106. Турбінні лічильники води відрізняються від крильчастих тим, що вісь обертання вертячки(турбінки) в них паралельна до напрямку руху води. Лічильний механізм з’єднується з вертячкою черв’яковою передачею. Лічильники приєднуються на фланцях до трубопроводів. Турбінні лічильники виготовляються калібром від 50 до 200мм.

При нерівномірному водоспоживанні та різкому коливанні витрат води в будинках для врахування малих і великих витрат, встановлюють швидкісні комбіновані лічильники води, які складаються з двох лічильників: малого(крильчастого) і великого(турбінного).

107. Втрати напору в лічильниках, м, визначаються за формулою:

Hmeter = S * q2max * S,

де S – гідравлічний опір лічильника;

qmax * S – розрахункова(максимальна) секундна витрата води, л/с.

При обліку витрати води на господарсько-питні потреби втрати напору hmeter у крильчастих лічильниках не повинні перевищувати 2,75м, а в турбінних – 1м.

Якщо втрати напору в лічильниках виявилися меншими, ніж 20 % hдоп, то тоді потрібно прийняти інший лічильник (меншого калібру), щоби він міг фіксувати малі витрати води.

108. за якими параметрами вибирають марку насоса і за якою формулою визначаютьнапір насоса?

Марки насосів і кількість робочих агрегатів визначають на основі розрахунків,а

число резервних приймається: при к-сті однотипних робочих насосів до двох-- один резервний, при к-сті однотипних насосів більше двох—два резервні. При виборі насоса необхідно визначати його продуктивність, напір і потужність двигуна. Напір насоса:

109.з чого складається потрібний (розрахунковий) напір для мережі внутрішнього водопроводу?

110. з яких елементів складається внутішня мережа водовідведення будинку?

111. для чого призначені гідрозатвори (сифони), де вони встановлюються ф які конструкції мають?

112.- Вентиляцию сети необходимо предусматривать через вентиляционные стояки, присоединяемые к высшим точкам трубопроводов.

Присоединить производственную канализацию, транспортирующую сточные воды, содержащие го­рючие и легковоспламеняющиеся жидкости, к сети бытовой канализации и водостокам не допускается.

17.18. Сети бытовой и производственной канали­зации, отводящие сточные воды в наружную канали­зационную сеть, должны вентилироваться через стояки, вытяжная часть которых выводится через кровлю или сборную вентиляционную шахту здания на высоту, м:

от плоской неэксплуатируемой кровли........ 0,3

" скатной кровли......................................... 0,5

" эксплуатируемой кровли.......................... 3

" обреза сборной вентиляционной шахты.. 0,1

Выводимые выше кровли вытяжные части кана­лизационных стояков следует размещать от откры­ваемых окон и балконов на расстоянии не менее 4 м (по горизонтали).

113. –

114.

115. Викресліть схему водовід міста. З яких елементів вона склад?

116.Викресліть схему внутрішньо квартальної водовідвідної мережі.З яких елементів вона склад?

117 Загальносплавна система водовідведення має одну водовідвідну мережу, призначену для відведення стічних вод усіх категорій: побутових, виробничих та атмосферних (рис. 9.1). Особливістю загальносплавної системи є наявність на головному колекторі зливоскидів, через які частина суміші стічних вод скидається у водоймища. Об'єм стічних вод, а також і кількість забруднень, що скидаються у водоймище, залежать від витрати води у річці та здатності її до самоочищення. Робота зливоскидів дозволяється не більш ніж 100 годин у рік.

Схема водовідведення міста без кварталів та проїздів зображена на рис. 9.1.

Внутрішня водовідвідна система в будинках приймає і відводить стічні води за його межі. Приймачами стічних вод є санітарно-технічне обладнання, до якого належать мийки, умивальники, ванни тощо. Стічна вода через гідрозатвори (сифони) надходить у відвідні лінії і самопливом відводиться до стояків, а потім через випуски - у дворову мережу. Вентиляція системи відбувається завдяки виводу стояка через горище над покрівлею. Гідрозатвори забезпечують ізоляцію внутрішних приміщень будинку від проникнення газів.

Зовнішня водовідвідна мережа міста (рис. 9.1) складається: з вуличних колекторів, бокових, або колекторів басейнів водо відведення, дюкерів голов­ного колектора, районних насосних станцій (РС), головної насосної станції, напірних трубопроводів, очисних споруд (ОС) і випуску очищених стічних вод.

При складанні схеми водовідвідної мережі місто розбивають на басейни водовідведення (рис. 9.1). Басейн водовідведення - це частина території міста, яка лежить між двома лініями вододілів.

Бокові колектори, або колектори басейнів водовідведення - це трубопро­води для приймання і відведення води від частини або цілого басейну водовідве­дення. Головні колектори - трубопроводи для приймання стічних вод від частини або усього міста. Головними колекторами вода транспортується до насосних станцій або до очисних споруд.

Там, де траса водовідведення перетинає природні перешкоди, будують дюкери, переходи або естакади.

Під час інтенсивних злив ступінь забруднення суміші стічних вод зменшу­ється за рахунок їх розведення відносно чистою дощовою водою. Це дозволяє скидати частину стічних вод у водойми без очищення. Для скидання води на колекторах, прокладених вздовж річки, створюються спеціальні споруди-зливо-скиди.

Не завжди стічні води вдається транспортувати на очисні споруди само­пливом. У таких випадках застосовують переміщення стічних вод під тиском. Для цього будують районні (РС) та головні (ГНС) насосні станції. РС служать для підйому і перекачування стічних вод від частини або цілого басейну водовідведення, ГС - для підйому і перекачування стічних вод на очисні споруди від частини або усього міста. Для насосних станцій характерні споруди круглої форми. Для підвищення надійності роботи водовідвідної мережі напірні трубопроводи прокладаються у дві нитки.

118 Повна роздільна система має дві або більше водовідвідних мереж, кожна з яких призначена для відведення стічних вод певної категорії (рис. 9.3, а). Вона має мережі для відведення побутових вод від міста (побутова мережа), виробничих вод (промислова мережа) та дощових вод (дощова мережа або водостоки). Для очищення виробничих вод іноді передбачаються окремі (так звані локальні) очисні споруди промислового підприємства. Виробничі стічні води можуть очищуватись частково або повністю, і тому вони або спрямову­ються для очищення на очисні споруди, або скидаються у водоймище. Можливе і повторне використання очищених вод.

119. Дайте означення напівроздільної системи водовідведення. Накресліть її схему.

Зазначте колектори та споруди.

120. Схеми зовнішньої водовідвідної мережі міста.

122. Вертикальні, горизонтальні, радіальні.Вертикальні відстійники використовуються звичайно при низькому рівні грунтових вод і продуктивності очисних споруд до 10000 м3/добу. Горизонтальні та радіальні відстійники застосовуються незалежно від рівня грунтових вод при продуктивності очисних споруд понад 20000 м3/добу. Важливою умовою нормальної роботи відстійників є постійна кількість стічної води, що подається до них.

Вертикальні --------Горизонтальні ---------Радіальні

123. викрисліть схему автоматизованих решіток. Опишіть їїпринцип дії.

124.викрисліть схему горизонтального пісковловлювача. Принцип дії

125. Залежно від призначення відстійники поділяються на превинні і вторинні. Первинними називаються відстійники перед спорудами біологічного очищення стічних вод.

У вертикальних відстійниках вода рухається знизу вверх. Вертикальні відстійники використовуються викор. При низькому рівні грунтових вод і продуктивності очисних споруд до 10000 м³/доб. Важливою умовою норм. Роботи відстійників є постійна кількість стічної води, що подається до них.

--

126.

127. На рис. 14.1, а,в показано розподілення повітря перфорованими трубами й фільтроносними пластинами. Повітря подається перфоровані труби або канал, по верху якого прокладається фільтроносні пластини, зі стояків, що відходять від основного магістрального повітропроводу, розташованого на повздовжній стінці. Відстань між стояками приймається у межах 20…40 м. Перфоровані труби розміщують з одного боку коридору аеротенка по довжині для забезпечення циркуляції потоку в поперечному перетині. Отвори діаметром 2…2,5 мм у них розташовуються на відстані 10-15 см один від одного.

128.Викресліть схему біофільтра.Опишіть що являє собою його завантаження.

129.Які види осадів знешкоджуються в матентенках? Що являє собою ця споруда?

130.

.

132. Викресліть схему водопостачання будинку з підвищувальними насосами.

133. Викресліть схему водопостачання будинку з водонапірним баком.

135. Водомірний вузол складається з приладу для вимірювання кількості витрачуваної води (лічильника), запірної арматури, контрольно-спускного крану, сполучних фасонних частин та патрубків. Водомірні вузли бувають прості(без обвідної лінії та з обвідною лінією, на який встановлюється опломбована засувка в закритому положенні. Водомірний вузол з обвідною лінією використовується при наявності одного вводу, а також коли лічильник не розрахований на пропускання пожежної витрати. Запірна арматура встановлюється до й після лічильника для можливості його заміни або перевірки його показів, а також відключення внутрішньої водопровідної

136. викрисліть схему крильчастого лічильника води.

137. вкрисліть схему турбінноголічильника води.

Нижче наведені основні елементи внутрішньої водовідвідної мережі

під час скидання рідини. Вона має вигляд труби,яка є продовженням стояка і відводиться вище за покрівлю. Для прочищення мережі водовідведення використовуються прочистки та ревізії.

Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху (не менше двох).

Дата добавления: 2015-05-26