Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості

Нині релігійність, зокрема в Україні, проявляється не стільки на рівні світоглядному в поясненні картини світу, скільки на рівні задоволення духовних і моральних потреб людини, у дотриманні сімейно-побутових традицій, релігійному спілкуванні, відході від життєвих колізій і побутових потреб, поясненні сенсу та цінності життя. Релігія вказує віруючим шлях до спасіння, закликає до спокутування гріхів і терпіння, дає надію на райське блаженство після смерті. Крім того, вона пояснює явища суспільного життя. Нерелігійний чинник у релігії, як твердять деякі вчені, посідає 60 %. Пояснюючи зміщення, що відбуваються в релігійній свідомості, можна виділити основні закономірності еволюції релігії у сучасних умовах. По-перше, релігія вдало пристосовується до соціальних умов, які змінюються. Релігія є такою формою суспільної свідомості, що здатна наповнюватися конкретно-історичним змістом, а це дає їй можливість вжитися в нову ситуацію і вийти з кризи без великих втрат. По-друге, релігія здатна асимілювати світські елементи культури, переосмислювати їх і підпорядковувати своїм потребам. Релігійний комплекс завжди містить і нерелігійні елементи — філософські, політичні, правові, моральні, естетичні тощо. Одними міфами й чудесами церква нині не може приваблювати людей. Елементи світської культури у цій справі вона використовує досить вдало. По-третє, для еволюції релігії основною тенденцією є синкретизм. Відбувається злиття різних ідей, накладання одна на одну й утворення на цій основі нових різновидів релігії. Наприклад, синкретизм візантійського християнства зі старослов'янськими родоплемінними культами привів до утворення «руського» православ'я, а злиття основних принципів християнства з містицизмом східних релігій — до появи сучасних неорелігій. Синкретизм обумовлює плюралізм релігійної свідомості сьогодення. Релігія здатна проникати в найглибші сфери людської свідомості і тим самим формувати соціальні відносини, даючи їм морально-етичні виміри, які в свою чергу є найстійкішими і є найреальнішими інструментами соціального регулювання і соціальної інженерії, оскільки сфера морально-етична торкається основних соціальних норм і цінностей, які можна покласти в основу життєдіяльності як окремої людини так і суспільства в цілому. Релігія визначає як соціальний феномен основні пріоритетні цінності того чи іншого суспільства, його духовні прагнення і ідеали, і тим самим коригує поведінку людини, що говорить про потребу в соціально-історичному процесі розглядати і релігійний фактор. Відомо, що будь-які зміни в суспільному житті - економічному, політичному, культурному, починаються із зміни психіки, з зміни свідомості, а свідомість в свою чергу змінюється на рівні світоглядному - через філософські і релігійні парадигми, і релігія в даному випадку може слугувати фактором трансформації соціальних інститутів.

Дата добавления: 2015-05-26