Характеристика

Гільза

Гільза в патроні призначена для:

- розміщення та з'єднання частин патрону;

- обтюрації порохових газів при пострілі;

- служить запобіжником від дії атмосферних явищ та механічних пошкоджень на пороховий заряд.

Учбово-тренувальний патрон.

Учбово-тренувальний патрон призначений для навчання особового складу розрахунків прийомів поводження з гарматою. Учбово-тренувальний патрон складається з:

• корпусу снаряду;

• гільзи;

• стягування;

• балістичної втулки.

Будова патронів до гармати

Патрони до гармати залежно від типу снарядів діляться на

- бронебійно-трасуючі,

- осколково-трасуючі,

- осколково-фугасно-запалювальні| (мал. 55).

Патрон з|із| ОТ снарядом

Патрон з|із| ОФЗ снарядом

Патрон з|із| ВТ снарядом

Мал. 55. Патрони до гармати:

1 — балістичний наконечник; 2 — 30-мм бронебійний снаряд; 3— оболонки; 4 — трасуючий заряд; 5 — мідний провідний поясочок; 6 — заряд; 7 — гільза з втулкою капсуля; 8 — детонатор; 9 — осколковий трасуючий снаряд; 10 — шашка вибухової речовини; 11 — осколково-фугасно-запалювальний снаряд

Патрон з БТ снарядом призначений для боротьби з легкоброньованими цілями (типу БМП і БТР) і вогнивими точками.

Ураження цілі снаряд наносить пробивною дією, осколками корпусу і запальною дією трасера.

Патрони з ОФЗ і ОТ снарядами призначені для ураження живої сили, неброньованих наземних (типу автомашин, РЛС, оперативно-тактичних ракет на пускових установках) і повітряних цілей (літаків, вертольотів). Ураження цілі снаряд наносить осколково-фугасною та запальною дією.

На відміну від ОФЗ снаряда ОТ снаряд створює додатково видиму трасу польоту снаряда.

Патрони (мал. 55) складаються з

- снаряд,

- гільза з капсульною втулкою

- заряд.

Калібр снарядів 30мм.

Максимальна маса патрону з БТ снарядом 0,851кг.

Маркування боєприпасів та їх елементів

Для зручності розпізнавання елементів патронів по підприємствам-виробникам, партіям і рокам виготовлення на елементах наносяться знаки. На гільзі учбово-тренувального патрона нанесено скорочений індекс патрона і найменування патрона.

Поводження з боєприпасами і підготовка їх до стрільби

Боєприпаси при правильному поводженні з ними безпечні і безвідмовні у дії. Порушення правил поводження|звертання| з|із| пат­ронами| може привести до неправильної їх дії, до пошкодження| гармати, а також до передчасного розриву сна­ряда| в каналі ствола|ствола| гармати або на траєкторії.

При поводженні з патронами необхідно:

- перевозити і переносити патрони тільки|лише| в справній уку­порці| (дерев'яних ящиках);

- оберігати патрони від вологи, вогкості і попадання прямих сонячних променів;

- розкривати|розтинати| укупорки тільки|лише| перед завантаженням|загрузкою| патронів в машину.

Перш ніж спорядити стрічку патронами, оглянути їх, видалити|знищувати| з них мастило|змащування|, пісок, бруд|грязюку|, перевірити маркування.

Перед укладанням боєприпасів в бойове відділення|відокремлення| перевірити справність місць|місце-миль| укладання, поставити башту|вежу| і гармату в поло­ження|, зручне для укладання боєприпасів. При завантаженні і вивантаженні| патронів не допускати ударів і падіння стрічок|із| з патро­нами|. При транспортуванні мають бути прийняті заходи, що виключають можливість | падіння ящиків і|із|з спорядженими стрічками| і випадіннями споряджених стрічок|із| з ящиків. Споряджені стрічки в ящиках мають бути укриті від атмосферних опадів.

Мал. 56. Маркування боєприпасів

При поводжені з ПТУР:

- забороняється встановлювати на направляючу пускової установки контейнери з ракетами, що піддавалися падінню без закупорювання з висоти більше 0,5м|м-коду| і в закупорюванні з висоти більше| 1,5|м-кодів|м; ракети без закупорювання, що впали з висоти більше 0,5|м-коду|м, ал|та|е не більше 1,5|м-коду|м, і в закупорюванні, що впали з висоти більше 1,5|м-коду|м, ал|та|е не більше 3|м-коду|м, підлягають відправці на базу |із|з відповідною відміткою у формулярі;

- при падінні в закупорюванні з висоти більше 3м|м-коду| і без закупорювання з висоти більше 1,5м|м-коду| ракети стають небезпечними в коритстуванні і підлягають знищенню без від'єднання бойової частини|частки| в суворій|суворій| відповідності з|із| Керівництвом по зберіганню і сбереже­нню| артилерійського озброєння і боєприпасів у військах;

- щоб уникнути пошкодження|ушкодження| ракету встановлювати в бойове положення|становище| тільки|лише| на час стрільби|стрільби|;

- при завантаженні|загрузці| (вивантаженню) ракет в укладання і при досиланні їх на направляючу|спрямовує| уникати ударів об виступаючі частини|частки| усередині|всередині| машини.

Категорично забороняється:

- кидати пускову установку 9П135М| і ракети;

- проводити|виробляти| розбирання ракет з|із| учбовими цілями.

Укладання ПТУР

Укладання служать для установки, зберігання і транспортування| ПТУР всередин|всередині|і машини.

Укладання на правому борту корпусу машини (мал. 57) складається з шести замків, а кожен замок — з кронштейна 9, підпружиненого ременя 8 з петлею і зацепа 11. Кронштейни 9 прикріплені до корпусу 10.

Укладання в бойовому відділенні складається з хомутового замку, корпуси 3 з фіксатором 4 і чашки 12. Хомутовий замок шарнірно сполучений з корпусом 3 і складається з кронштейна 2, двох петель / і замку 6 з клямкою. Корпус 3 з фіксатором кріпиться до магазина 7 гармат. Фіксатор призначений для стопорення хомутового замку в робочому положенні.

Завантаження ПТУР в машину

Завантаження|загрузка| ракет в укладання проводиться|виробляє| двома членами эки­пажу|. Перед завантаження|загрузкою|м треба перевірити справність місц|місце-миль|ь уклад­ки| на борту і в бойовому відділен|відокремленні|ні.

Ремені 8 замків укладання на борту відкинути вгору і вставити між кронштейном 9 і корпусом 10 машин.

Встановити ракети в укладання на борту через десантне відділення|, починаюч|розпочинати|и |із|з нижніх замків, уникаючи їх падінь і уда­рів|.

Укладання ПТУР див А

Мал. 57. Укладання ПТУР:

1 — петлі; 2, 9 — кронштейни; 3 — корпус; 4 — фіксатор; 5 — прокладки;6 — замокнув; 7 — магазин гармати 2А42; 8 — ремінь з петлею;10 — корпус машини;11— зацеп;12 — чашка

ПТУР встановлювати в гнізда|кубла| кронштейнів так, щоб її задня кришка торкалася упору, а трубка|люлька| з|із| кабелем знаходилася|перебувала| у|біля| нижнього торця кронштейна під зацепом| і не пережималася ременем.

Закріпити ракету ременями, для чого потягнути за ремінь 8 до упору і, утримуючи її в цьому положенні за петлю, застебнути рамку ременя за зацеп 11. При установці ПТУР рамку застебнути за нижню кромку або за перемичку залежно від розміру ПТУР.

Хомутовий замок в бойовому відділенні|відокремленні| зафіксувати у верх­ньому| (робочом|робітнику|у) положенн|становищі|і.

Встановити ракету в укладання бойового відділення через люк командира, не допускаючи при цьому падінь і ударів, вертикально задньою кришкою в чашку 12 на підлозі бойового відділення, розвернувши її так, щоб ручка для перенесення була в пазу корпусу.

Закрити петлі 1 замком 6 до установки клямки замку на стопор. При цьому для кріплення контейнера з ПТУР клямку закріпити за перший або за другий зацеп у залежності від її розміру.

Вивантаження ПТУР з|із| машини

Для вивантаження ракет з|із| укладання на борту:

- відстебнути ремені 8, потягнувши на себе за петлю;

- витягувати ракети з|із| укладання по черзі зверху вниз;

- передати|передавати| ракету через десантне відділення|відокремлення| членові екіпажа поза|зовні| машиною, не допускаючи падінь і ударів;

- укласти ракети на грунт, уникаючи забруднення і попадання вологи в роз'єми.

Для вивантаження ракет з|із| укладання бойового відділення|відокремлення|:

- відкрити клямку замку 6, відкинути петлі 1, витягувати ракету з укладання і передати її через люк командира або десантне відділення членові екіпажа поза машиною, не допускаючи ударів і падінь;

- укласти ракети на грунт, уникаючи забруднення і попадання вологи в роз'єм;

- опустити хомутовий замок вниз, потягнувши вгору фіксатор 4.

7,62-мм гвинтівковий патрон.

Патрон був прийнятий на озброєння в 1891 р. у складі трьохлінійної гвинтівки конструкції С.І. Мосіна. Спочатку патрон випускався з нікелєво-мідною платинованою кулею з округленою головкою масою 13,7г і довжиною 30,8мм, яка закріплювалась в дульці гільзи за допомогою трьох упорних поглиблень. У 1908 р. в Росії була введена гостра форма кулі і патрон отримав назву М 91/08. Надалі характеристики патрона були поліпшені і він під назвою М 1908/30 з 1930 р. знаходиться на озброєнні.

Раніше гвинтівкові патрони використовувалися для стрільби з гвинтівки системи Мосіна, снайперської гвинтівки зразка 1931 р., карабінів зразка 1938 р. і зразка 1944 р., автоматичної гвинтівки Сімонова зразка 1936 р., самозарядних гвинтівок Токарєва зразка 1938 р. і 1940 р., кулеметів Дегтярьова (ДП-27, ДТ, ДА, ДТМ), станкових кулеметів Максима і Горюнова (СГ-43, СГМ, СГМТ), ротного кулемета РП-46.

На теперішній час ці патрони застосовується для знищення живої сили противника та поразки вогневих засобів і призначені для стрільби з кулеметів Калашникова ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ, ПКТ і снайперських гвинтівок СВД, СВДС, СВУ, СВУ-АС та ін.

Будова елементів 7,62-мм гвинтівковогопатрона аналогічна попереднім патронам, за винятком спеціальних куль і гільзи (рис. 26).

Гільза на доній частині має виступаючий фланець для фіксації в патроннику і для зачепа викидача, виготовляється з маловуглецевої сталі і покривається томпаком, позначається ГЖ – гільза біметалева.

а б в г д е

Рис. 7,62-мм гвинтівковий патрон:

а – зовнішній вид та в розрізі: 1 – куля; 2 – гільза; 3 – пороховий заряд; 4 – капсуль; 5 – дульце; 6 – фланець; 7 – ковадло; 8 – запалювальний отвір; 9 – ударна сполука.

Кулі: б – зі стальним осердям; в – легка; г – важка; д – трасуюча; е – бронебійна-запалювальна: 1 – оболонка; 2 – свинцева сорочка; 3 – осердя; 4 – стакан; 5 – трасерна сполука; 6 – запалювальна сполука

У різні часи на озброєння поступали 7,62-мм гвинтівкові патрони з легкою кулею “Л” зі свинцевим осердям зразка 1908/30 рр. (57-Н-223, 57-Н-323), з важкою кулею ”Д” зі свинцевим осердям (57-Д-422, 57-Д-423), з експансивною кулею “ДД”, з важкою сурогатированою кулею зі стальним осердям, з кулею “ЛПС” зі стальним осердям (57-Н-323С), снайперський патрон з кулею зі стальним осердям (7Н1), з бронебійною кулею “Б-30” зразка 1930 р. (57-Б-222), з бронебійно-запалювальною кулею “Б-32” зразка 1932 р. (57-БЗ-322), з бронебійно-запалювальною кулею “БС-40” зразка 1940 р., з бронебійно-запалювальною кулею “БЗ” (7БЗ-3), з трасуючою кулею “Т-30”, “Т-46” (57-Т-322), з модернізованою трасуючою кулею “Т-46М” зразка 1974 р. (7Т2М), з бронебійно-трасуючою кулею “БТ” (57-БТ-322), з бронебійно-запалювально-трасуючою кулею “БЗТ” (57-БЗТ-322), з бронебійно-запалювально-трасуючою кулею “ЗБ-46”, з пристрілювально-запалювальною кулею “ПЗ” (57-ЗП-322), холостий патрон (57-Х-340) та учбовий патрон (57-НЕ-УЧ).

Заряд складається з піроксилінового пороху марки ВТ (ХГр – для холостих).

Поводження з боєприпасами.

Постріли при правильному поводженні з ними безпечні і безвідмовні в дії. Порушення правил поводження з пострілами може привести до ушкодження гармати, а також до передчасному розриву снаряда в каналі ствола чи на траєкторії польоту.

Для завантаження в машину постріли подаються в остаточно спорядженому виді в укупорці.

Відповідність пострілів до гармати визначаються по маркіруванню на тарі, бойових зарядах і снарядах.

Постріли необхідно витягати з укупорки обережно, щоб виключити можливість їхнього падіння.

При спорядженні пострілів необхідно стежити, щоб втулка ГУВ - 7 не виступала за зріз піддона і не западала більше, ніж на 0,5 мм і щоб підривачі були загорнені до упора.

Перед завантаженням постріли очистити від змащення, піску, снігу і насухо протерти дрантям, а денця гільз і капсульні втулки протерти дрантям, змоченої в гасі чи уайт-спирите.

Категорично забороняється:

- перевозити артпостріли без укупорки;

- робити розборку а/п та їх елементів;

- використовувати а/п або їх елементи для навчання о/с;

- використовувати а/п або їх елементи при регулюваннях МЗ, СТВ та інших видах робіт;

- робити зварювальні роботи і усувати несправності єл.обладнання при наявності б/п в машині;

- прислоняти б/п до клемм АКБ та іншим деталям, які знаходяться під напругою;

- стріляти БПС через голову своїх військ;

- торкатися випадково виявлених боєприпасів.

Забороняється:

- вдаряти по капсюльним втулкам і висадникам;

- роняти б/п, постріли та їх елементи, які впали з висоти більше 1 м в машину не укладаються;

- переносити однієй особою одночасно більше 1 снаряда або 1 заряда;

- виконувати роботи з б/п поблизу відкритого вогню;

- ставити бойові заряди дном піддону на броню;

- завантажувати в танк б/п, що не пройшли огляд.

Забороняється стріляти пострілами, в яких:

- висадники не загорнені до щільного упора в корпус снаряда;

- погнуті балістичні наконечники бронебійних підкаліберних снарядів чи ослаблене їхнє кріплення;

- висадники мають дефекти (помятость корпуса чи запобіжного ковпачка, корозія, зірвані, продавлені чи проколоті ковпачки);

- на корпусі гільзи, що згоряє, маються тріщини, забоини, помятости, що заважають заряджанню;

- порушене з'єднання корпуса гільзи з піддоном;

- бронебійно - підкалиберний снаряд не закріплений (мається хиткість) чи закріплен з перекосом у циліндрі, що згоряє.

"Порядок огляду і підготовки боєприпасів до стрільби."

Огляд боєприпасів перед стрільбою робиться з метою виявлення і виключення пострілів, не гідних до стрільби. До них відносяться артпостріли, в яких:

- не вгвинчені висадники (не приведені в остаточно споряджений вигляд) або висадники вигвинтилися з корпусів;

- пошкоджена (зірвана, продавлена, проколота) мембрана висадника;

- висадники мають сліди ударів;

- погнуті балістичні наконечники або послаблено їх кріплення;

- витікання ВР з корпусу снаряду;

- корпус снаряда має тріщини;

- маються забоїни і помятості гільзи, що заважають заряджанню;

- гільза на дні або навколо дна має тріщини.

Несправні артпостріли підлягають поверненню в органи артозброєння.

Якщо висадник не догвинчений або за донний зріз піддона виступає капсульна втулка, треба зробити їх догвінчивання під керівництвом артилерійського техніка на відстані не ближче 40 м від матеріальної частини і особового складу.

7,62-мм кулеметні боєприпаси

Призначені для знищення живої сили та вогневих засобів противника.

Калібр 7,62мм

Дальність убойної дії кулі 3800м

Вага набою 21,8г

Вага кулі 9,6г

Загальна будова патрону:

• Гільза;

• Пороховий заряд;

• Капсуль;

• Куля (звичайна або спеціальна):

- оболочка;

- сорочка;

- сердечник;

- трасер.

7,62 мм гвинтпатрон з кулею з стальним сердечником - ЛПС - серебристого кольору;
7,62 мм гвинтпатрон з трасуючою кулею - Т 46 - зеленого кольору;

7,62 мм гвинтпатрон з легкою кулею - Л -без окрасу;

7,62 мм гвинтпатрон з важкою кулею - Д - накінечник жовтого кольору;

7,62 мм гвинтпатрон з бронебійно - запалювальною кулею - Б - 32 - накінечникчорного кольору з червоним;

7,62 мм гвинтпатрон з пристрілочно - запалювальною кулею - ПЗ -накінечник

червоного кольору.

7,62-мм гвинтівковий патрон з легкою кулею “Л” зі свинцевим осердям зр. 1908/30 рр. (57-Н-223, 57-Н-323)

Дата добавления: 2015-05-26