Закон грошового обігу

Емісія грошей- це випуск державою в обіг певної кількості грошових знаків. Кількість грошей, яка обертається в національній економіці на певний момент часу, називається пропозицією грошей.

Згідно із законодавством, кількість грошей регулює держава. Держава володіє монополією на емісію грошей.

Паперові гроші - неповноцінні гроші, які замінюють повноцінні (з дорогоцінних металів). Спочатку паперові гроші обмінювалися на золото, а їх випуск був пов'язаний із величиною золотого запасу держави, але вже на початку XX ст. більшість країн світу припиняє їх обмін на золото.

Зовсім недавно, у тому числі в нашій країні, почали функціонувати такі гроші, як пластикові картки та електронні гроші. За допомогою коду власник картки може отримати певну суму грошей не тільки в самому банку, а й у спеціальних автоматах.

Електронні гроші - ті, що проходять через електронний зв’язок між банком та його клієнтами і фіксуються на банківських рахунках у безготівковій формі.

Сутність грошей та тих функцій які вони виконують. З розвитком суспільних відносин стало очевидно, що безпосередній обмін незручний, він потребує багато часу, власники різних товарів повинні знайти один одного, а їхні бажання щодо обміну - зблизитися. Але як порівняти при цьому вартість товарів між собою - наприклад одного глечика і певної кількості риби, м'яса чи зерна?

Отже, стає потрібним загальний еквівалент (від лат. рівнозначний, рівноцінний), яким можна було б виміряти вартість будь-якого товару. Ним виявилися гроші особливий, специфічний товар, який почав виконувати роль такого еквівалента.

Найдавнішими прообразами грошей були такі ходові товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, сіль, черепашки тощо. Згодом роль грошей почали виконувати предмети розкоші, прикраси й дорогоцінні метали - золото й срібло. За своїми властивостями вони були кращі, ніж предмети першої необхідності: довго зберігалися, були менш громіздкі і рідкісні. Роль грошей як еталону в обміні завжди припадала на той товар, на який був найбільший попит. (ліквідність) Сьогодні відомо, що в усіх куточках землі, де існували цивілізації, були свої гроші.

У різних народів за гроші слугували товари, для яких були характерні певні властивості:

- стабільність - вартість грошей впродовж певного часу має бути приблизно однаковою;

- портативність - зручність у користуванні; тривалість (міцність) - матеріал не повинен псуватися при використанні;

- подільність - здатність ділитися на частини;

- здатність до розпізнавання - але з ознаками, які важко копіювати чи підробляти.

У ролі повноцінних (товарних) грошей тривалий час використовувалися благородні метали - золото й срібло, з яких почали карбувати монети

Отже, сутність грошей полягає в тому, що це товар, який виконує рользагального еквіваленту.

Розглянемо, які конкретні функції виконують гроші в ринковій економіці.

Функції грошей - це їхня певна «робота» щодо обслуговування економічних процесів.

Міра вартості. За допомогою грошей вимірюється вартість товарів і послуг. Водночас вартість виражається через гроші у формі ціни. Ціна товару - та кількість грошей, яку сплачують за нього. Наприклад, купуючи морозиво за 2 грн, ми розмірковуємо—це дорого чи ні, хочемо ми його купувати за таку ціну чи пошукаємо дешевше. Якби ціна виражалася в інших одиницях (кількості годин або сировини на виробництво однієї порції морозива, ця інформація нам нічого конкретного не сказала б).

Засіб обігу. Гроші виступають посередником в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. В умовах товарно-грошових відносин люди можуть продавати те, що вони мають, і за гроші купувати те, що вони хочуть, здійснюючи розрахунки в процесі укладання угоди. Гроші слугують тією універсальною мовою, за допомогою якої покупці і продавці легко домовляються між собою. При грошовому обігові обмін товарів здійснюється за формулою:

Т (товар) - Г (гроші) - Т (інший товар).

Засіб платежу. Гроші обслуговують також погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. З розвитком товарного обороту (Т -Г - Т') час реалізації товарів почав випереджати час їхньої оплати: товар продавали в кредит, тобто з відстрочкою платежу. Продавець став кредитором, а покупець - боржником. Наприклад, якщо ми відкриваємо лоток з продажу морозива і нам потрібно кілька ящиків товару, але наявних грошей недостатньо, ми домовляємося з постачальником
про оплату з відстрочкою, яку погасимо в процесі продажу.

Засіб нагромадження. Гроші дають нам змогу використовувати вартість того, що ми продаємо сьогодні, для здійснення покупок у майбутньому. Наприклад»
кишенькові гроші на повсякденні витрати ми можемо відкласти, щоб у майбутньому заплатити за цінну і більш бажану річ. Це одна із найдивовижніших функцій грошей - засіб нагромадження, або заощадження. Гроші є найліквіднішим майном, а ліквідність - це рівень легкості, з яким будь-яке майно може бути перетворене власником на інше.

Світові гроші обслуговують міжнародні економічні відносини і забезпечують торговельні зв'язки між країнами. Наприклад, українська фірма вирішила укласти угоду про поставки товару у Польщу. Гроші, якими наші торгові-партнери розраховуватимуться за товар, відіграватимуть роль світових грошей.

У системі ринкового господарства обіг грошей – це «кровоносна система», що обслуговує усі відтворювані зв’язки. Стабільність грошового обігу залежить насамперед від стану економіки. В суспільстві де збалансовані процеси відтворення в народному господарстві підтримується й стабільний грошовий обіг. Там же, де виникли диспропорції у відтворювальному процесі, де спостерігається падіння виробництва ВВП, а держава не може збалансувати надходження та видатки, грошовий обіг підривається інфляційними процесами.

Закон грошового обігу полягає в дотриманні в обігу необхідної кількості грошей. Кількість грошей необхідних для обігу, залежить перш за все від суми цін товарів, які здійснюють обіг на ринку. Чим більша сума цін, тим більше грошей потрібно, і навпаки.

Іншим важливим чинником, що впливає, на кількість грошей в обігу, є швидкість цього обігу. Чим швидше обертаються гроші тим менше їх потрібно в обігу.

Кількість грошей в обігу залежить також від обсягу кредиту, адже для реалізації товарів проданих в кредит, в даний час гроші не потрібні. Водночас потрібна додаткова кількість грошей для оплати кредиту попереднього періоду.

Нарешті, кількість грошей в країні залежить від обсягу безготівкових операцій, для яких наявні гроші (готівка) не потрібна.

Отже кількість грошей, необхідних для обігу, можна визначити формулою:

СЦ – К + СП – ВП

КГ =,

Дата добавления: 2015-05-26