Сутність та види суспільного відтворення

Роль амортизації основних фондів підприємства.

Речові елементи основних виробничих фондів поступово зношуються у виробництві. Розрізняють фізичне і моральне зношування основних фондів.

Фізичний знос – це матеріальне зношування машин, інструментів, споруд та інших засобів праці за час їхнього функціонування в процесі виробництва або невикористання.

Моральний знос основного капіталу- це передчасна втрата його елементами їхньої вартості або зменшення її внаслідок появи на ринку більш продуктивних чи дешевих засобів праці.

Амортизація основних фондів – це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт, що виробляється. Знос і амортизація - поняття не тотожні. Основні фонди зношуються нерівномірно, а амортизація нараховується рівномірно рівними частками щомісяця. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини основних фондів називають амортизаційними.

Амортизаційні відрахування – щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства, водночас вони виступають джерелом відшкодування зношування основних засобів, утворюючи фінансові передумови інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань є важливим чинником підвищення ефективності суспільного виробництва.

З амортизаційних відрахувань створюється фонд амортизації.

Амортизаційний фонд – грошовий фонд, призначений для відновлення вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають із виробничого процесу в міру свого фізичного та морального зношування.

Держава проводячи амортизаційну політику має можливість регулювати швидкість обороту основного капіталу та інтенсифікувати процес його відтворення, стимулюючи впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Основними методами амортизації є лінійний метод та метод прискореної амортизації. Якщо лінійний метод побудований на визначенні прямої залежності між зношуванням і строком служби засобів праці. То метод прискореної амортизації, пов'язаний із штучним скороченням нормативного строку функціонування засобів праці. Прискорена амортизація активізує виведення з експлуатації фізично зношеного і морально застарілого устаткування і дає змогу модернізувати виробництво з урахуванням тенденцій розвитку науково-технічного прогресу.

.

Відтворення - це процес виробництва, який постійно повторюється і поновлюється. Процес відтворення передбачає розширене відтворення сукупного суспільного продукту, робочої сили, виробничих відносин і відтворення природних ресурсів.

Головним фактором виробництва є робоча сила. Тому найважливішим у відтворенні всіх елементів економічної системи є постійне відтворення робочої сили з високим рівнем освіти, кваліфікації,інтелекту і культури Віддавши відповідну порцію праці, працівник повинен відтворити свою робочу силу, поновити її через особисте споживання. У більш широкому розумінні процес відтворення робочої сили полягає у зміні поколінь працівників.

Інший фактор – засоби виробництва. Зношені машини, обладнання, інструменти, споруди тощо (основні виробничі фонди) повинні бути відновленими, тобто заміненими іншими або відремонтованими. Відтворення не може здійснюватись і без постійного поповнення запасів сировини, палива, енергії тощо (оборотних фондів).

Для поновлення виробництва слід не просто забезпечити наявність нових засобів виробництва і робочої сили, а здійснити їх сполучення у визначених кількісних пропорціях. Це - передумова безперебійного відтворення, рівноваги суспільного виробництва.

Постійне відтворення робочої сили і засобів виробництва, а також природних ресурсів означає відтворення продуктивних сил. Водночас відтворюються і відповідні економічні відносини. Отже відбувається відтворення всієї економічної системи.

Розрізняють два види відтворення: просте і розширене. При простому відтворенні обсяги суспільного продукту у кожному наступному циклі виробництва залишаються незмінними. При цьому весь додатковий продукт використовується на особисте споживання, тобто відсутній фонд нагромадження.

При розширеному відтворенні масштаби суспільного продукту зростають. Джерелом розширення виробництва стає додатковий продукт, частина якого утворює фонд нагромадження, що використовується для розширення засобів виробництва і робочої сили.

По своїй натурально-речовій формі увесь суспільний продукт поділяється на дві частини: перша включає засоби виробництва, друга – предмети споживання.

Між різними частинами суспільного продукту, як по їх функціональному призначенню (фонди заміщення, споживання і нагромадження), так і по натурально-речовій формі (засоби виробництва і предмети споживання) повинні існувати строгі співвідношення, пропорції. У цьому - запорука рівноваги суспільного виробництва. Диспропорція між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання в економіці України, як і в цілому в господарстві колишнього СРСР, була обумовлена догмами марксистсько-ленінської політекономії. Це обумовило принаймні два тяжких наслідки:

1) суцільний дефіцит сировинних і продовольчих ресурсів, 2) занепад соціальної сфери і погіршення становища народу. Тому для вирішення цих проблем необхідно провести структурну перебудову економіки України.

Дата добавления: 2015-05-26