Регулююча діяльність держави в соціальній сфері

3. Важливим аспектом регулювання національної економіки є соціальна політика держави, яка спрямована на зростання добробуту нації на основі прискорення розвитку соціальної сфери, активного впливу соціальних чинників на підвищення ефективності національного виробництва.

Соціальна політика з точки зору функціонування національної економіки відіграє подвійну роль: з одного боку, економічне зростання створює сприятливі умови для життя людей, а з іншого – соціальна політика стає чинником економічного зростання і регулювання економіки.

Основною формою реалізації соціальної політики є соціальний захист.

Система соціального захисту за ринкових умов включає три компоненти: 1) індексація доходів населення; 2) соціальна допомога; 3)соціальне страхування.

Найбільшого поширення у ринковому світі набув метод індексації доходів, тобто коректування під державним контролем рівнів заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги по безробіттю, інших соціальних виплат у відповідності із індексами зростання цін на товари масового вжитку. Тобто індексація є засобом захисту доходів населення від інфляції.

У більшості ринкових країн широко розповсюджена соціальна допомога безробітним, неімущим, багатодітним, молодим громадянам, інвалідам та іншим категоріям населення. Деякі соціальні виплати здійснюються виключно за рахунок фірм чи державного бюджету – так звані трансфертні платежі (субсидії, компенсації, виплати). Державою розробляються соціальні програми, що спрямовані на зростання доходів тих громадян і сімей, котрі цього потребують, на працевлаштування, фахову підготовку і перекваліфікацію. Застосовуються державні дотації і компенсації. Зокрема, цільові компенсаційні виплати надаються особам, що не мають грошових доходів, як захист від інфляції тощо, в залежності від ситуації, надаються як споживачам, так і виробникам.

Соціальне страхування ґрунтується на попередніх пропорційних внесках як фірм, так і їх працівників. Страхування в ринковій економіці здійснюється за такими напрямками: по старості (реалізується у формі пенсійного забезпечення); виплати по втраті працездатності (по хворобі чи виробничій травмі); виплати по безробіттю.

В економічно розвинених країнах, окрім обов’язкової державної існує й приватна система страхування.

Отже, увесь комплекс соціальних заходів здійснюється під контролем держави і спрямований на захист населення від безробіття, інфляції, знецінення особистих заощаджень, утримання непрацездатних і незабезпечених громадян.

Активна соціальна політика держави зумовила трансформацію ринкової системи в соціальне ринкове господарство, яке ґрунтується на ринкових принципах і соціальному захисті населення.

4. Розрізняють мінімально необхідні та максимально допустимі межі регулювання. Нижні межі спричинені неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки розв’язати багато важливих проблем. Без державного втручання економічна система існувати не може.

Складнішою є проблема щодо верхніх меж державного регулювання економіки. Виникає можливість майже повного витіснення ринкових важелів регулювання і встановлення централізованої системи управління економікою з одного центру, що призводить до виникнення командно-адміністративної економіки, як це сталося в СРСР. З іншого боку, верхня межа зумовлена потребами та інтересами підприємців у співпраці з державою. Зокрема тим, що прибутки на тривалий період можуть бути стабільнішими і вищими за такої співпраці (або наявності державного регулювання) і нижчими у разі недостатнього втручання держави у економіку. Частково верхня межа регулювання визначається загальнонаціональними інтересами.

Дата добавления: 2015-05-26