Методика вивчення байок

Особливості вивчення творів різних жанрів. Методика роботи над їх усвідомленням. Особливості методики опрацювання оповідань, казок.

Методика опрацювання оповідань: Вводячи в програму термін «оповідання»,

необхідно забезпечити його тлумачення. Оповідання – це невеликий художній твір, в ньому дається словесний малюнок подій, пов’язаних з життям і діяльністю людей, або словесно готується природа. В оповіданні читач знаходить опис зовнішності героя, його поведінки. В оповіданні автор словесно може намалювати зовнішність персонажів.

Оповідання представлені в читанках для 2 – 4 класів, умовно поділяються на дві групи: оповідання, у яких діють люди, та оповідання про природу і діяльність у них людей. Першу варто читати самому вчителеві, другу – можна доручати учням, але не раніше, як у 3 класі. Твори, насичені драматичними подіями, краще сприймаються у голосному причитуванні. Оповідання про природу можна давати дітям для первісного мовчазного читання. Після читання доцільно застосовувати питання, що спонукають дітей до репродуктивної відповіді. Не рекомендується одразу ж виправляти неправильну характеристику персонажів.

Особливості роботи над казкою: Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти ще не розуміють специфіку казки як літературного жанру, тому не слід домагатися наукового визначення казки. Тексти багатьох казок піддаються причитуванню в особах, слід використовувати такі методи. Казка – це розповідь про якусь незвичну подію. Вона зацікавлює дітей тим, що звірі живуть і говорять людською мовою. Діти молодшого віку свідомо сприймають умовність казки. У казці ідеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях. На третьому році навчання увагу учнів можна привернути до особливостей будови казки.

Істотна особливість казки полягає в тому, що у казці повчальність виражена не нав’язливо, не прямолінійно. У казках міститься значний освітній і виховний потенціал. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень, а це важливо для розвитку мислення молодших школярів. Структура уроків читання нічим не відрізняється від будови уроків опрацювання оповідань. У роботі над казкою широко використовують прийоми інсценізації і драматизації. Інсценізація-це переробка будь-якого твору для сцени або кіно. Драматизація-це передача подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі в особах.

Жанр байки у читанках представлений кількома зразками. Уперше з цим жанром діти знайомляться в 2 класі. Наймолодші школярі байок не читають. Цьому є пояснення: байці властива алегоричність, наприклад безладдя у прикладі дій. Тому при опрацюванні байок у вчителя можуть виникнути складності.

Перед роботою над байкою потрібно розповісти про якусь звірючку, згадати, які повадки птахів і тварин відомі дітям. Мета таких бесід – відповідно настроїти дітей на слухання тексту з участю звірят, пташок, риб. Від казок байки відрізняються тим, що вони переважно віршовані.

У початковій школі немає можливості називати учням усі риси байки, але без пояснення окремих з них обійтись не можна.

Для першого ознайомлення з текстом припустимо запропонувати дітям мовчазне читання з виконанням певного завдання: поділити текст на дві частини, або виділити місце в тексті, де автор малює, як діють персонажі твору.

Наступні етапи, як і при опрацюванні оповідань і казок такі:

А) вибіркове читання

Б) відповіді на запитання

В) встановлення головної думки твору.

У висновку вчитель загострює увагу дітей на тому, що саме засуджується в байці і до чого закликає байкар.

11. Методика вивчення вірша
Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на:
• осмисленні змісту тексту (смисловий аналіз);
• з'ясуванні структури (композиційний розбір);
• емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному;
• виразному читанні тексту (на основі різних видів аналізів).
Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша:
I. Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту (сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).
II. Зразкове читання (краще напам'ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою(первинне читання).
III. Читання вірша учнями мовчки, відповіді на 1-2 запитання для з'ясування основного змісту тексту («Про що дізнались?» — «Про які події розповідає автор?» — «Про кого розповідається у вірші?» та інші).
IV. Читання вірша всіма учнями напівголоса, відповіді на 1-2 питання для усвідомлення змісту тексту.
V. Аналіз фактичного змісту тексту.
Композиційний аналіз, складання плану.
Смисловий аналіз, «тлумачне» читання.
Словесне малювання, де це можливо.
Емоційно-образний розбір у поєднанні із засуванням мовних засобів, лексико-стилістичний аналіз.
Визначення головної думки (ідеї) вірша.
VI. Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша (подальше усвідомлення змісту тексту). Якщо партитура складна, то вчитель повідомляє її учням. За нашою методикою послідовність опрацювання партитури (розбивки) для виразного читання має такою:
• з'ясування головної думки для тексту або частин (якщо текст великий);
• знаходження логічного центру (найголовніші слова для тексту в цілому) відповідно до головної думки;
• розбивка речень на логічні ланки (такти), визначення логічних пауз;
• виділення логічних наголосів для речення (найголовніші слова) та частин його;
• встановлення мелодики читання залежно від місця логічного наголосу;
• добір інтонації читання.
VII.Повторне читання вірша учнями одночасно з подальшою роботою по усвідомленню тексту(відповіді на запитання — смисловий аналіз).
Повторне читання проводимо, щоб діти запам'ятовували партитуру читання. Спочатку вірш читає вчитель (вголос) разом з учнями (напівголоса, пошепки), потім вчитель і кращий учень, вчитель і група учнів, і т. п.
VIII. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки, складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо.
У процесі всієї роботи над віршем за визначеною методикою учень не чує невиразно прочитаного вірша до опрацювання партитури. Важливо, щоб зразкове читання вірша в первинному читанні вчителем якнайдовше зберігалось у пам'яті учнів.
Розробляючи конспект на основі наведеної дидактичної структури (етап уроку — «Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу»), методику вивчення прозового твору замінюємо методикою вивчення вірша. Наводимо далі фрагменти уроків опрацювання віршів за визначеною методикою.

Дата добавления: 2015-05-26