Облік надходження основних засобів та їх документальне оформлення. 1 страница

На підприємство основні засоби надходять у результаті капітальних вкладень, придбання за плату в інших підприємств і осіб, отримання від інших підприємств або осіб безоплатно, внесення засновниками в рахунок їхніх внесків до статутного фонду підприємства, оприбуткування надлишків основних засобів, виявлених під час інвентаризації, а також внутрішнього переміщення.

Зарахування на баланс введених в експлуатацію ОЗ по фактичній собівартості їхнього будівництва (виготовлення, придбання) у бухгалтерському обліку відбивається записом: Дт 10 «Основні засоби» Кт 15 «Капітальні інвестиції».

Оприбуткування на баланс об’єктів ОЗ, внесених засновниками (учасниками) у статутний капітал підприємства, по справедливій вартості, погодженій сторонами, відображається записом: Дт 10 «Основні засоби» Кт 40 «Статутний капітал».

ОЗ, отримані в порядку безкоштовної передачі від інших юридичних осіб, у бухгалтерському обліку відбиваються записами:

1) на справедливу вартість прийнятих об’єктів (за даними передавальної сторони): Дт 10 «Основні засоби» Кт 424 «Безкоштовно отримані необоротні активи».

2) на суму витрат по доставці об’єктів: Дт 15 «Капітальні інвестиції» Кт 685 «Розрахунки з різними кредиторами» тощо.

3) на суму, визнану доходом (в міру нарахування амортизації), по безкоштовно отриманих об’єктах ОЗ: Дт 424 «Безкоштовно отримані необоротні активи» Кт 745 «Доход від безкоштовно отриманих активів».

Отримання ОЗ в обмін на неподібні активи в бухгалтерському обліку відображається записами:

1) одержано ОЗ в обмін на готову продукцію): Дт 10 «Основні засоби» Кт 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

2) зарахування до складу ОЗ: Дт 10 «Основні засоби» Кт 15 «Капітальні інвестиції»;

3) Відображено с/в відвантаженої готової продукції: Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» Кт 26 «Готова продукція».

Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні засоби (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій у порядку пайової участі в будівництві й інше), так і притягнуті засоби (банківські кредити й інші позикові засоби).

Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів, оформляються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність їх обліку. При проведенні операцій з основними засобами використовуються такі типові форми первинних документів: 0З-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», 03-3 «Акт списання основних засобів», 03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів», ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів» та ін.

11. Облік зносу та амортизації основних засобів.

Амортизацiя — систематичний розподiл вартостi, яка амортизується, необоротних активiв протягом строку їх корисного використання (експлуатацiї). Положенням (стандартом) 7 “Основнізасоби” визначено, що об’єктом амортизації є основнізасоби (крім землі). Нарахування амортизацiї здiйснюється протягом строку корисного використання (експлуатацiї) об’єкта, який встановлюється пiдприємством при визнаннi цього об’єкта активом (при зарахуваннi на баланс), i призупиняється на перiод його реконструкцiї, модернiзацiї, добудови, дообладнання та консервацiї.

При визначеннi строку корисного використання (експлуатацiї) слiд ураховувати:

– очiкуване використання об’єкта пiдприємством з урахуванням його потужностi або продуктивностi;

– фiзичний та моральний знос, що передбачається;

– правовi або iншi обмеження щодо строкiв використання об’єкта та iншi фактори. Амортизацiя об’єкта основних засобiв нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем змiни строку корисного використання. Згідно із П(С)БО 7 амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного: Річна сума амортизації=В-ть,що аморт-ся(ПВ-ЛВ)/Строк корисного використання; Місячна сума аморт=Річна сума аморт.-ї/12

2) зменшення залишкової вартості: Річна сума аморт=зал.в-ть обєкта на початок звітного року або первісна в-ть на дату початку нарах.аморт.*Річна сума аморт.; Річна сума аморт.=(1-ⁿ√ЛВ/ПВ)*100; Місячна сума аморт=Річна сума ам./12.

3) прискореного зменшення залишкової вартості:Річна сума аморт= зал.в-ть обєкта на початок звітного року або первісна в-ть на дату початку нарах.аморт*Річна сума аморт.; Річна сума аморт.=100%/строк кор.використання*2; Місячна сума аморт=річна сума ам./12;

4) кумулятивного:Річна сума ам.=В-ть,що амотриз-ся*Кумулят.коефіціент; Kумулятивний коефiцiєнт розраховується дiленням кiлькостi рокiв, що залишаються до кiнця очiкуваного строку використання об’єкта основних засобiв, на суму кількості рокiв його корисного використання.

5) виробничого:Місячна сума ам.-ї=Факт.місячний обсяг прод.*Виробнича ставка ам-ї: Вир.ставка ам-ї=в-ть,що аморт-ся/заг.обсяг прод-ї,який п-во очікує виробити з викор.обєкта ОЗ.

6)податкового: Квартальна сума ам-ї=бал.в-ть групи осн.фондів на початок розрах.кварталу*Норма аморт.; Місячна сума аморт=Квартальна сума ам-ї/3.

7)Метод 50%+50% зносу: Амортизація=вартість об’єкта*50%.Використовують для МНМА і бібліотечних фондів;

8)Метод 100% списання: Амортизація=Вартість об’єкта. Використовують для МНМА і бібліотечних фондів;

Амортизації підлягають витрати на:

− придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

− самостійне виготовлення основнихфондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основнихфондів;

− проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

− поліпшення якостіземель, не пов’язаних з будівництвом,зокрема іригація, осушення, збагачення та інше капітальне покращення землі.

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів. Виділяють моральний і фізичний знос основних засобів. Фізичний знос – матеріальне зношення окремих елементів ОФ. Він відбувається нерівномірно навіть на однакових ОФ.

Частковий знос – ОФ відновлюються шляхом здійснення капітального ремонту

Фізичний знос

Повний знос – діючі ОФ ліквідуються і замінюються новими шляхом будівництва або заміни зношених ОФ

Моральний знос – знос ОФ внаслідок впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та обладнання.

12. Облік ремонту та інших поліпшень основних засобів.

Після надходження основних засобів на підприємство очікуються витрати, пов’язані з їх експлуатацією і поліпшенням. Від того, як вплинуть зазначені витрати на майбутні економічні вигоди, очікувані від використання даних необоротних матеріальних засобів буде залежати чи визнати їх як витрати звітного періоду, чи капіталізувати, тобто включити до балансової вартості активу. Якщо здійснені витрати спрямовані на відновлення об’єкта основних засобів і при цьому не очікується зростання економічних вигод від використання такого активу, то, незалежно від величини цих витрат, вони включаються до витрат підприємства на момент їх виникнення (витрат періоду).

У іншому випадку, якщо в результаті подальших витрат, що пов’язані з об’єктом основних засобів, передбачається зростання економічних вигід від його використання, то їх сума збільшує балансову вартість даного активу. Такими витратами є витрати на модернізацію, реконструкцію, модифікацію, впровадження нових технологічних процесів, в результаті яких продовжується строк

корисної експлуатації, збільшується виробнича потужність, покращується якість продукції, зменшуються операційні витрати, пов'язані з обслуговуванням обладнання, тощо.

Слід зауважити, що згідно із Законом України “Про оподатку-вання прибутку підприємств” від 22.05.97 року №283/97- ВР (надалі Закон про податок на прибуток) витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів, включаються у валові витрати підприємства у межах, що не перевищує 10% від сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп основних засобів.

Отже, між податковим законодавством і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку існує суттєва відмінність. Якщо в основі визнання витрат на поліпшення основних засобів згідно із Законом про податок на прибуток лежить вартісне обмеження незалежно від впливу на майбутні економічні вигоди, то згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" - вплив результату витрат на майбутні економічні вигоди незалежно від величини цих витрат.

13. Облік реалізації та ліквідації основних засобів.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття і собівартістю (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям) і залишковою вартістю основних засобів. Вибуття основних засобів відбувається у таких випадках: безкоштовна їх передача іншим підприємствам, ліквідація внаслідок непридатності для подальшої експлуатації через стихійне лихо (пожежа, повінь), реалізацію, заміну застарілого обладнання машин новими, продуктивнішими в разі нестачі.

В усіх випадках вибуття об’єкти вилучають зі складу діючих основних засобів підприємства. Таке вилучення називається ліквідацією основних засобів.

Документом на списування основних засобів у всіх випадках вибуття (крім передачі іншим підприємствам) є акт про ліквідацію основних засобів. У ньому зазначають причини вибуття, технічний стан, первинну вартість, суму зносу (амортизації), затрати на ліквідацію, найменування і вартість можливих для використання залишків від ліквідації, вартість капітальних ремонтів за час експлуатації, результати ліквідації.

На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку. Після затвердження актів основні засоби розбирають і списують. Всі матеріальні цінності, одержані від ліквідації об'єктів, оприбутковують в господарстві за цінами можливого їх використання або реалізації.

14. Облік нематеріальних активів.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам. Група нематерiальних активiв — сукупнiсть однотипних за призначеннямта умовами використання нематерiальних активiв.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”.

За дебетом рахунку 12 “Нематеріальні активи” відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом —вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отриманняпідприємствомнадалі економічнихвигодвідйоговикористан-ня та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 “Нематеріальні активи” має такі субрахунки:

121 “Права користування природними ресурсами”;

122 “Права користування майном”;

123 “Права на комерційні позначення”;

124 “Права на об’єкти промислової власності”;

125 “Авторське право та суміжніз ним права”;

127 “Інші нематеріальні активи”.

15. Документальне оформлення надходження та використання виробничих запасів.

Планом рахунків передбачено вести на рахунку 20 "Виробничі запаси". На матеріали, що надійшли від постачальників, одержують розрахункові документи: платіжні вимоги, рахунки-фактури, платіжні вимоги з специфікацією, товарно-транспортні накладні. Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням у Журналі обліку вантажів, що надходять. Наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 р. “Про затвер-

дження типових форм первинних типових документів з обліку сировини та матеріалів” затверджено і введено в дію з 1.07.1996 р. типові форми відповідної облікової документації:

М-1 “Журнал облiку вантажiв, що надiйшли”; М-2а “Акт списання бланкiв довiреностей”; М-3 “Журнал реєстрацiї довiреностей”; М-4 “Прибутковий ордер”; М-7 “Акт про приймання матерiалiв”; М-8 “Лiмiтно-забiрна картка”;

М-9 “Лiмiтно-забiрна картка”; М-10 “Акт-вимогана замiну (додатковий вiдпуск) матерiалiв”; М-11 “Накладна-вимога на вiдпуск (внутрiшнє перемiщення)матерiалiв”;М-12 “Kартка складського облiку матерiалiв”; М-13 “Реєстр №приймання-здачi документiв”; М-14 “Вiдомiсть облiку залишкiв матерiалiв на складi”; М-15 “Акт про приймання устаткування”;

М-15а “Акт приймання-передачi устаткування до монтажу”; М-16 “Матерiальний ярлик”; М-17 “Акт №про виявленi дефекти устаткування”; М-18 “Сигнальна довiдка про вiдхилення фактичного залишку матерiалiв вiд установлених норм запасу”; М-19 “Матерiальний звiт”; М-21 “Iнвентаризацiйний опис», М-23 “Акт про витрату давальницьких матерiалiв”;

М-26 “Kартка облiку устаткування для установлення”; М-28 “Лiмiтно-забiрна картка ”.

Запаси, які надходять на підприємство, супроводжуються накладними-вимогами (форма № М-11), накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей (форма № М-20), товарно-транспортними накладними (форма № 1-ТН), рахунками,рахунками-фактурами, актами закупівлі запасів та іншими первинними документами.

Списання запасів відбувається із наступних причин:

- використання для власних потреб;

- у зв'язку із невідповідністю критеріям визнання активом;

- у зв'язку із нестачами, псуванням тощо;

- безоплатна передача;

- реалізації покупцям та ін.

Відпуск запасів у виробництво здійснюється за лімітно-забірною карткою (форми № М-8, М-9, М-28, М-28а), актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10); переміщення у межах підприємства - за накладною-вимогою на

відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11); відпуск стороннім організаціям за товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН), рахунком-фактурою, накладною вимогою (форма № М-11) та іншими документами.

16. Облік виробничих запасів на складах і в бухгалтерії.

Облік запасів на складі ведеться у картках складського обліку у кількісному і кількісно-сумовому вираженні. У кінці звітного періоду завідуючий складом складає реєстр прийман-ня-здачі документів (форма М-13), і подає їх бухгалтеру матеріального відділу разом з документами, які підтверджують оприбуткування запасів на склад та списання їх зі складу під розписку. Лімітно-забірні карти здаються в бухгалтерію відразу після використання ліміту. Якщо на кінець звітного місяця ліміт за деякими картами не вичерпаний, то вони все одно подаються до бухгалтерії, де здійснюється їх звірка з другими примірниками карт, що є в цехах. Бухгалтер приймає реєстр безпосередньо на складі, здійснюючи вибіркову перевірку правильності і повноти заповнення карток і виведення підсумків. У випадку, якщо облік на складі ведеться у кількісному вираженні, станом на останній день звітного місяця, матеріально відповідальна особа заповнює в кількісному вираженні відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма № М-14). Бухгалтер проставляє ціни окремих об'єктів обліку запасів, здійснює таксування та виводить обороти (надходження і вибуття запасів за видами) та підсумки залишків на складі за видами запасів (в межах субрахунків та синтетичних рахунків), які звіряє з даними синтетичного обліку.

У бухгалтерії матеріальні звіти з доданими до них документами перевіряються, обробляються, здійснюється котирування (вказується кореспонденція рахунків за господарськими операціями). Після завершення обробки первинних документів інформація з них переноситься до облікових регістрів.

При журнальній формі обліку підсумкові дані із надходження і вибуття запасів у розрізі субрахунків заносять у відомість 5.1. Відомість ведеться за окремими матеріально відповідальними особами, місцями зберігання і використання матеріальних цінностей. У відомості здійснюється розподіл транспортно-заготівельних витрат пропорційно до вартості витрачених матеріальних цінностей, а також визначається фактична собівартість списаних зі складу запасів, якщо застосовується метод оцінки запасів за середньозваженою собівартістю. Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, зі складу в цех, з цеху в цех, склад тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути рівними.

17. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

До малоцінних і швидкозношуваних предметів (далі — МШП) відносять ті, що використовуються не більше одного року чи одного операційного циклу, якщо він перевищує рік. До них можна віднести інструменти, господарський інвентар, спеціальні пристрої, пристосування, спеціальний одяг, взуття тощо. Для обліку наявності та руху МШП передбачено балансовий рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. За його дебетом відображають придбані, виготовлені або безоплатно отримані предмети за їх первісною вартістю. За кредитом — відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю, списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” одиницею бухгалтерського обліку МШП буде їхнє найменування або однорідна група (вид).

Організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад та відпуску їх в експлуатацію.
МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхню вартість списують на затрати виробництва або відносять на витрати періоду. Пізніше щодо таких МШП має бути організований оперативний облік в кількісному вимірі за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом усього строку їхнього фактичного використання

18. Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).

Рахунок 23 призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пару, транспортних і ремонтних послуг тощо).

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

19. Облік загальновиробничих витрат.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” визначено, що до складу загальновиробничих витрат включаються:

− витрати на управлiння виробництвом (оплата працi апарату управлiння цехами, дiльницями тощо; вiдрахування на соцiальнi заходи ймедичне страхування апарату управлiння цехами, дiльницями;витрати на оплату службових вiдряджень персоналу цехiв, дільниць тощо);

− амортизацiя нематерiальних активiв загальновиробничого (цехового, дiльничого, лiнiйного) призначення;

− витрати на утримання, експлуатацiю та ремонт, страхування, операцiйну оренду основних засобiв, iнших необоротних активiв загальновиробничого призначення;

− витрати на вдосконалення технологiї й органiзацiї виробництва (оплата працi та вiдрахування на соцiальнi заходи працiвникiв, зайнятих удосконаленням технологiї й органiзацiї виробництва, полiпшенням якостi продукцiї, пiдвищенням її надiйностi, довговiчностi, iнших експлуатацiйних характеристик у виробничому процесi; витрати матерiалiв, купiвельних комплектуючих виробiв i напiвфабрикатiв, оплата послуг стороннiх організацій тощо);

− витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, водовiдведення та iнше утримання виробничих примiщень;

− витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата працi загальновиробничого персоналу; вiдрахування на соцiальнi заходи, медичне страхування робiтникiв та апарату управлiння виробництвом; витрати на здiйснення технологiчного контролю за виробничими процесами та якiстю продукцiї, робiт, послуг);

− витрати на охорону працi, технiку безпеки i охорону навколишнього природного середовища;

− іншi витрати.

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відо-

бражається сума визнаних витрат, за кредитом — щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Загальновиробничi витрати подiляються на змiннi і постiйнi.

До змiнних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування i управлiння виробництвом (цехiв, дiльниць), що змiнюються прямо (або майже прямо) пропорцiйно до змiни обсягу дiяльностi. Змiннi загальновиробничi витрати розподiляються на кожен об’єкт витрат з використаннямбази розподiлу (годин працi, заробiтної плати, обсягу дiяльностi, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужностi звiтного перiоду.

До постiйних загальновиробничих витрат вiдносяться витрати на обслуговування i управлiння виробництвом, що залишаються незмiнними при змiнi обсягу дiяльностi.

Постiйнi загальновиробничi витрати розподiляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподiлу (годин працi, заробiтної плати, обсягу дiяльностi, прямих витрат тощо) при нормальнiй потужностi.

Бухгалтерськими документами, які є підставою для віднесення витрат до загальновиробничих, виступають:

- поамортизації— “Розрахунок амортизації основних засобів”;

- по виробничих запасах — “Лімітно-забірна картка”,“Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення)

матеріалів”;

- по малоцінних та швидкозношуваних предметах —“Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів”

- грошових коштів — ВКО,виписка банку;

- витрат на відрядження— “Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт”;

- робіт і послуг підрядників — “Рахунок-фактура ”, “Акт приймання виконаних підрядних робіт”;

- заробітної плати — “Табель обліку використання робочого часу”, а також, складена на його підставі “Розра-

хунково-платіжна відомість”.

20. Облік адміністративних витрат.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” визначено, що до адмiнiстративних витрат вiдносяться такi загальногосподарськi витрати, спрямованi на обслуговування та управлiння пiдприємством:

- загальнi корпоративнi витрати (органiзацiйнi витрати, витрати на проведення рiчних зборiв тощо);

- витрати на службовi вiдрядження i утримання апарату управлiння підприємством та iншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв загальногосподарського використання (операцiйна оренда, страхування майна, амортизацiя, ремонт, опалення,освiтлення, водопостачання, водовiдведення, охорона);

- винагороди за професiйнi послуги (юридичнi, аудиторськi,з оцiнки майна тощо);

- витрати на зв’язок (поштовi, телеграфнi, телефоннi, телекс,факс тощо);

- амортизацiя нематерiальних активiв загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорiв у судових органах;

- податки, збори та iншi передбаченi законодавством обов’язковi платежi (крiм податкiв, зборiв та обов’язкових платежiв,що включаються до виробничої собiвартостi продукцiї, робiт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та iншi послуги банкiв;

- iншi витрати загальногосподарського призначення.

На рахунку 92 “Адміністративні витрати” відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. За дебетом рахунку 92 “Адміністративні витрати” відоб-ражається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом —списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Бухгалтерськими документами, які є підставою для визначення адміністративних витрат, виступають:

- по амортизації — “Розрахунок амортизації основних засобів”;

- помалоцінних ташвидкозношуваних предметах — “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів”

- грошових коштів — “ВКО, виписка банку;

- витрат на відрядження — “Звіт про використання коштів,наданих на відрядження або під звіт”;

- заробітної плати — “Табель обліку використання робочого часу”,а також складена на його підставі “Розрахунково-платіжна відомість”.

Щомісячне списання адміністративних витрат оформляється за допомогою розрахунку (довідки), складеного працівником бухгалтерії. Узагальнення обліку адміністративних витрат здійснюють при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері №5, а при спрощеній формі обліку — у розділіІІ Відомості 5-М.

21. Облік витрат на збут. П(с) Б.О. 16 визначено, що витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), включають витрати на збут. Витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а саме: - витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

На рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом — списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Дата добавления: 2015-05-26