Основні особливості потто-кового методу 1 страница

Для потокового методу характерні такі риси (особливості):

роз­ч­ле­ну­ван­ня всьо­го про­це­су ство­рен­ня об'єкта на скла­до­ві про­це­си від­по­ві­д­но до спе­ці­а­лі­за­ції ви­ко­на­в­ців, які залуча­ю­ть­ся до ви­ко­нан­ня ро­біт;

роз­ч­ле­ну­ван­ня всьо­го спо­ру­джу­ваного об'єкта (фро­н­ту ро­біт) на окре­мі ді­ль­ни­ці (за­хва­т­ки) для утво­рен­ня най­спри­я­т­ли­віших умов ро­бо­ти окре­мих ви­ко­на­в­ців і су­мі­щен­ня окре­мих бу­ді­ве­ль­них про­це­сів у ча­сі;

без­пе­рер­в­ність спо­жи­ван­ня (ви­ко­ри­с­тан­ня) ре­сур­су.

31. Виробничі моделі, які застосовують в буд-ві, різновиди, область застосування.

Модель- це спрощене уявлення про об”єкт чи систему, більш доступне для проведення досліджень і випробувань. Всі моделі поділяються на два класи:

1. Фізичні (матеріальні) – використовують при випробуваннях буд. конструкцій.

2. Інформаційні – креслення, макети, графіки, схеми і т.д.

В організації управління буд-вом використовується графічні, організаційно- технологічні моделі(графіки). В будь-якій організаційно-тетнологічній моделі повинні бути описані абсолютно всі роботи, які (належать) підлягають виконанню і взаємозв”язку між ними. В теперішній час використовують 3 види організаційно-технологічних моделей:

1. Лінійні

2. Циклограмні

3. Сітьові.

32. Лінійна, циклограмна, сітьова моделі.

В лінійних моделях відображається однозначний взаємозв”я зок виробничих процесів у часі.

Циклограмна модель – це різновид лінійної моделі в якій відображається взаємозв”язок виробничих процесів у часі і просторі.

Цімоделі досить наглядні прості, але мають малу інформативність.

Основна ціль цих моделей – встановлення конкретних термінів виконання робіт. Недоліки: неможливість прогнозування ходу виконання робіт, встановити вплив кожної окремої роботи на досягнення кінцевої мети, а будь-яка зміна тривалості будь якої роботи потребує перероблення (перебудови) моделі.

Сітьовою моделлю наз. орієнтований графік, в якому зображена послідовність виконання будів.-монтажних робіт і зв”язків між ними.

Графічне зображення сітьової моделі наз сітьовим графіком. Вершини сітьового графіку зображуються різними геометричними фігурами: коло, прямокутник, ромб, трикутник.

Зв”язки між вершинами забражуються прямими або ламаними стрілками. Сітьові графіки відносно прості та зручні для розрахунку, вони відрізняються від лінійних та циклограм них тим, що роботи (стрілки) кресляться не в масштабі і не прив”язані до шкали часу. Дати посатку і закінчення робіт визначаються шляхом розрахунку. У сітьовий графік можна вносити зміни на будь-якій стадії виконання робі. За допомогою сітьового графіку можна визначити вплив будь-якої роботи на досягнення кінцевої мети.

33. Елементи сітьових моделей і їх хар-ки. Робота, подія, шлях, топологія.

Основними ел-ми сітьового графіку є робота і події. Робота може мати 3 значення:

1. Дійсна робота- це трудовий процес. Який вимагає для свого виконання витрати часу і ресурсів, вона пока-зується суцільною стрілкою(→).

2. Очікування – це процес, який вима-гає для свого вико-нання тільки витра-ти часу.

3. Фіктивна робота – ця робота не вимагає витрати часу і ресур-сів і використову-ється у сітьовому графіку для того, щоб показати орга-нізаційну та техно-логгічну залежність. Показується(---›)

Кожна робота у сі-тьовому графіку розташовується між двома подіями

Мін. інф. про роботу є:

- назва роботи або код, який записується (і, j) (і-j)

-тривалість роботи. Як додаткова інф-я може бути:

- кільк. змін;

- кільк робітників

- вартість

- трудомісткість.

Подія у сітьовому графіку не є трудовим процесом і не має тривалості. Подія означає:

1. Сукупність умов необхідних для початку однієї або декількох робіт.

2. показує факт завершення однієї або декількох робіт.

У сітьовому графіку обов’язково присутні 3 види подій:

- Вихідна подія – відповідає початку виконання всіх робіт, вона не має безпосередньо попередніх робіт, тому в цю подію не входить ні одна робота.

- Завершальна подія – відображає досягнення кінцевої мети, вона не має безпосередньо наступних робіт, тобто з неї не виходить ні одна робота.

- Проміжні події – відображають результат виконання однієї або декількох робіт і можливість початку наступних.

Шляхом у сітьовому

Графіку називають будь-яку послідовність робіт у якій кінцева подія попередньої роботи є початковою подією для наступної роботи. Шлях, початок якого збігається з вихідною подією, а кінець з завершальною наз. повним шляхом.

Довжина шляху визначається сумою тривалостей робіт, які складають цей шлях.

34.Критичний час і критичний шлях в сітьовій моделі.

Критичний час (Ткр) – це мін час протягом якого можуть бути виконані всі роботи.

Шлях довжина якого дорівнює критичному часу наз. критичним шляхом, а роботи, які складають цей шлях називаються критичними,, вони на графіку показуються двома лініями або іншими кольорами.

Критичний шлях – це найдовший шлях у сітьовому графіку, всі інші повні шляхи мають менше значення (меншу довжину)

35. Види сітьових графіків за формою представлення.

1. Типу „Роботи - дуги” – в цих графіках роботи показуються у вигляді стрілок між двома подіями

2. Типу „ Роботи – вершини” – в цих графіках роботи показуються у вигляді геометричної фігури, а стрілки між ними показують логічний зв’язок між роботами.

36.Канонічні і альтернативні сітьові моделі.

За структурою моделі бувають: канонічні і альтернативні.

Канонічні – мають фіксовану структуру, вершина цих графіків реалізує логічну операцію „і” це означає, що до початку кожної роботи повинні бути виконані всі попередні, тобто для досягнення кінцевої мети виконуються всі роботи сітьового графіка.

Альтернативні – ці графіки мають змінну структуру, у вершинах цих графіків реалізуються логічні операції „ і ” і „ або”.

Для досягнення кінцевої мети необхідно не всі роботи, а тільки по одній з кожної групи альтернативних.

37. Сітьові графіки первинні, частинні, комплексні.

За ступенем охоплення будівельних процесів сітьові графіки бувають:

1. Первинні – вони показують роботи одного відповідального виконавця.

2. Частинні – складаються з декількох первинних і охоплюють роботи всіх організацій

3. Комплексні – складаються з декількох частинних і охоплюють роботи всіх організацій, які приймають участь у зведенні об’єкту.

За кількістю кінцевих цілей6

одноцільові;

багатоцільові.

За ступенем деталізації:

- деталізовані;

-укрупнені.

39. Правила укрупнення сітьових гра-фіків.

1. у сітьовому графіку не повинно бути двох або більше робіт з однаковим кодом.

2. Не повинно бути двох однакових номерів подій

3. не повинно бути замкнутих контурів(циклів).

4. не повинно бути висячих подій, тобто подій, в які не входить ніяка робота крім вихідної події.

5. Не повинно бути „тупіків”, тобто подій із яких не виходить жодна робота крім завершальних.

При укрупненні сітьових графіків групу робіт, яку виконує один виконавець показують як одну роботу. Тривалість цієї роботи = довжині критичного шляху, який проходить через цю групу, при цьому зберігається номер початкової та кінцевої подій цієї групи.

40. часові параметри сітьових графіків.

t ij - тривалість виконання роботи;

Т0 – початковий момент виконання всіх робіт;

Тдир.(норм) – директивний (нормативний) термін закінчення всіх робіт.

- ранні і пізні терміни настання події;

- ранні терміни початку і закінчення робіт.

- пізні терміни початку і закінчення робіт

- повний і вільний резерви часу робіт

41. Суть і розрахунок ранніх і пізніх термінів настання події.

Ранній термін настання події – це мін з можливих моментів настання даної події при заданих тривалостях попередніх робіт і заданому початковому моменті без врахування директивного(норм) терміну закінчення.

Ранній термін настання подіїї = мах значенню суми ранніх термінів настання початкових подій безпосередньо попередній робіт і їхніх тривалостей.

Пізній термін настання подій – це мах з припустимих моментів настання даної події, при яких ще можливе вико-нання всіх наступ-них робіт з дотри-манням директив-ного (нормативного) терміну.

Пізній термін настання події = мін значенню різниці пізнього терміну настання кінцевої події і тривалості безпосередньо наступних робіт.

Ранній термін настання вихідної події:

О – якщо не заданий поч. момент

Ті (р) =Т0 –якщо заданий поч.момент

Дійсний термін настання завершальної події:

Т(р) – ранній термін настання події, якщо незаданий директивний або нор-мативний термі

Т w(П) = Т -якщо заданий директивний чи нормативний термін.

Ці формули дозволяють нам визначити

ранні і пізні терміни настання події.

42..Розрахунок термінів початку і за-кінчення робіт і їх резервів часу.

Ранній термін початку роботи – це мін з можливих моментів початку роботи при заданих тривалостях попередніх робіт та за-даному початковому моменті.

Пізній термін закінчення роботи це мах з припустимих моментів закінчення роботи при якому ще можливе виконання всіх наступних робіт з дотриманням ди-рективного або нормативного терміну.

Ранній термін закінчення роботи – це мін з можливих моментів закінчення цієї роботи при заданих тривалостях попередніх робіт і заданому початковому моменті

Пізній термін початку роботи – це мах з припустимих моментів початку цієї роботи, при яких ще можливе виконання всіх наступних робіт з дотриманням директивних або нормативних термінів.

Повний резерв часу роботи – це мах час, на який можна збільшити її тривалість або (перенести) змістить початок, робити за умови. Що всі наступні роботи будуть виконані з дотриманням директивного або нормативного терміну.

Вільний резерв часу роботи – це мах час на який можна збільшити її тривалість або змістити її початок за умови, що всі нас-упні роботи будуть виконані у свої ранні терміни.

44.Розрахунок сітьового графіка безносередньо на графіку.

1 етап.

Визначаємо ранні терміни настання події, розрахунок ведемо зліва на пра-во від вихідної події до заверша-льної, заповнюючи ліві і нижні сектори подій. Знаходимо на графі-ку подію, в яку вхо-дять всі роботи і роз-раховуємо термін настання слідуючої події. Аналог. Роз-рах настання всіх інших подій.

Визначаємо роботи критичного шляху: для цього перегляда-ємо графік з права на ліво від завершаль-ної події до вихідної, порівнюємо цифру записану у ниж-ньому секторі завер-шальної події з но-мером початкової події усіх робіт, що входять у завершаль-ну подію. Робота, у якої номер почат-кової події співпадає з цифрою у ниж-ньому секторі буде критичною.

2 етап.

Візначаємо пізні тер-міни настання подій. Розрахунок вико-нуємо з права на ліво. Пізній термін настання = ранньому терміну її настання, якщо не заданий директивний термін. Знаходимо подію, з якої всі роблоти помічені 2-ома ри-сками, а пізній термін настання ще не знайдений. По наст. ф-лі знах. Тj(п)

Тj(п) =мін { Тк(п) - tjк }

І відмічаємо другою рискою роботи, які входять ці події. Аналогічно розраховуємо пізні терміни настання всіх інших подій. Перевіркою являється рівність пізнього терміну настання вихідної події і ранньої.

3 етап.

Розраховуємо повні резерви часу робіт по ф-лі

Для визначення повного резерву часу роботи необхідне від значення правого сектору кінцевої події відняти значення лівого сектору початкової події цієї роботи і тривалість даної роботи.

4 етап.

Визначаємо вільний резерв часу робіт

Для цього з лівого сектору кінцевої події віднімаємо значення лівого сектору початкової події цієї роботи і тривалість даної роботи.

45. Розрахунок сітьових графіків на ЕОМ.

За­да­чі, які розв'язуються з ви­ко­ри­с­тан­ням ЕОМ, мо­жуть бу­ти по­ді­ле­ні на два ос­но­в­них ви­ди (кла­си) - за­да­чі об­роб­ки ін­фор­ма­ції й оп­ти­мі­за­цій­ні за­да­чі. В за­галь­но­му ви­пад­ку по­ря­док розв'язання пла­но­вих за­дач із ви­ко­ри­с­тан­ням еко­но­мі­ко-­ма­те­ма­ти­ч­них ме­то­дів та ЕОМ пе­ре­дба­чає здій­с­нен­ня таких ос­но­в­них ета­пів: еко­но­мі­ч­на поста­нов­ка за­дачі (вста­но­в­лен­ня ме­ти, кри­те­рі­їв оп­ти­маль­но­с­ті, об­ме­жень); ана­ліз іс­ну­ю­чих ме­то­дів і ви­бір ме­то­ду розв'язання рі­шен­ня, що по­тре­бує за­да­ча; по­бу­до­ва еко­но­мі­ко-­ма­те­ма­ти­ч­ної мо­де­лі; ви­ро­б­лен­ня ви­мог що­до тех­ні­ч­них за­со­бів; про­гра­му­ван­ня; розв'язання за­да­чі на ЕОМ.

46. Переваги сітьових моделей

Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша - ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт (таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них), яка за ін­фор­ма­цій­ни­м змі­с­том ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ни лі­ній­но­го гра­фі­ка, дру­га - гра­фі­ч­на мо­дель, що схе­ма­ти­ч­но ві­до­бра­жає тех­но­ло­гі­ч­ну й ор­га­ні­за­цій­ну по­слі­до­в­ності ви­ко­нан­ня ро­біт.

Мо­ж­ли­вість ві­до­бра­жен­ня фун­к­ці­о­наль­ної вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті між ро­бо­та­ми і є ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких мо­де­лей. До по­зи­ти­в­них яко­с­тей належать й мо­ж­ли­вість здій­с­нен­ня оп­ти­мі­за­ції мо­де­лі по рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дах кри­те­рі­їв, а та­кож мо­ж­ли­вість вне­сен­ня в неї ко­ре­к­тив без до­ко­рін­ної пе­ре­роб­ки мо­де­лі. Головні не­до­лі­ки - ме­н­ша на­оч­ність че­рез від­су­т­ність при­в'яз­ки до ма­с­ш­та­бу ча­су, а та­кож від­но­с­на скла­д­ність утво­рен­ня, по­рі­в­ня­но з лі­ній­ною, че­рез ві­до­бра­жен­ня вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті ро­біт ­між со­бою.

47.Призначення і принципи розробки календарних планів будівництва в складі ПОБ.

Основним призна-ченням календарних планів є: визначення термінів виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт; по календарному плану розраховується потреба в часі, матеріально-технічних ресурсах, а також терміни постачання обладнання. На підставі календарних планів виконується контроль за ходом виконання робіт і координація всіх учасників буд-ва.

При розробці календарних планів необхідно дотримуватися таких принципів:

- прийняті методи виконання робіт повинні забезпечити високу якість і безпеку праці;

- застосування найбільш прогресивних методів виконання робіт при дотриманні технології послідовності;

- окремі роботи повинні бути суміщені в часі. Технологічно незв’язні між собою роботи виконуються паралельно, а технологічно зв’язані – суміщаються в часі шляхом поділу об”єкта на ділянки

- терміни будівництва отримані за календарним планом не повинні перевищувати нормативний або директивний терміни

- у календарному плані необхідно передбачати мах механізацію трудомістких процесів

- календарні плани повинні забезпечити по можливості рівномірність споживання матеріально-техн ресурсів.

49. Послідовність розробки і форма представлення календарного пла-ну в складі ПОБ.

Послідовність розробки:

- аналізи архітектурно-планувальних рішень об”акта, поділяється на ділянки

- встановл технологічна послідовність виконання БМР

- складання переліку робіт

- підрахунок обсягів БМР

- вибір методів виконання робіт і основних чи ведучих механізмів

- розрахунок нормативної трудомісткості робіт

- визначення складу бригад

- встановлення змінності виконання робіт.

- визначення тривалості виконання робіт.

50. Вихідні дані для розробки календар-ного плану в складі ПОБ.

Основними вихідними матеріалами для розроблення кален­дарного плану є: дані про прийняті об'ємно-планувальні та конструктивні рішення по окре­мих бу­ді­в­лях і спорудах; розроблена проектно-кошторисна документація; дані інженерних вишуків, що характеризують умови району будівництва та території будмайданчика; дані про потужності, структуру, досягнутий виробіток будівельних і спеціалізованих організацій, які залучаються до процесу зведення об'єкта; відомості про можливості забезпечення майбутнього будівництва ма­те­рі­аль­но-­те­х­ні­ч­ни­ми і трудовими ресурсами; дані про планові терміни постачання технологічного обладнання та спецматеріалів; діюча нормативна, інструктивна, довідкова документація, а також проекти-аналоги.

51. Призначення і основні принципи розробки календарних пданів буд-ва окремих об”єктів.

У процесі ка­лен­да­р­но­го пла­ну­ван­ня при роз­ро­бленні ПВР мають бу­ти для окре­мих бу­ді­вель і спо­руд ви­рі­ше­ні такі ос­но­в­ні пи­тан­ня:

уто­ч­не­ні й кон­к­ре­ти­зо­ва­ні ви­зна­че­ні при роз­ро­бленні ПОБ і ви­яв­ле­ні при скла­дан­ні ОТЗ тер­мі­ни й три­ва­ло­с­ті зве­ден­ня окре­мих бу­ді­вель (спо­руд) чи їх ча­с­тин, що вхо­дя­ть до скла­ду об'єкта;

вста­но­в­ле­на тех­но­ло­гі­ч­на по­слі­до­в­ність і ви­зна­че­ні стро­ки й три­ва­ло­с­ті ви­ко­нан­ня всіх ви­дів БМР, вста­но­в­ле­ні від­по­ві­даль­ні ви­ко­на­в­ці по них;

ви­зна­че­ні пла­но­ві об­ся­ги бу­ді­ве­ль­но-­мо­н­та­ж­них і спе­ці­а­лі­зо­ва­них ро­біт із роз­по­ді­лом їх по пе­рі­о­дах бу­ді­в­ни­ц­т­ва;

ви­зна­че­ні по­тре­би в ма­те­рі­аль­но-­те­х­ні­ч­них, тру­до­вих ре­сур­сах і тер­мі­нах їх ви­ко­ри­с­тан­ня;

вста­но­в­ле­ні дже­ре­ла над­хо­джен­ня ма­те­рі­аль­но-­те­х­ні­ч­них ре­сур­сів на бу­д­май­да­н­чик;

здій­с­не­на при­в'яз­ка окре­мих ви­ко­на­в­ців (ро­бітни­чих бри­гад і ла­нок) до кон­к­ре­т­них поста­чаль­ни­ків ре­сур­сів;

уто­ч­не­ні тер­мі­ни над­хо­джен­ня на бу­д­май­да­н­чик тех­но­ло­гі­ч­но­го об­ла­д­нан­ня та спе­ц­ма­те­рі­а­лів, що поста­чаються за­мо­в­ни­ком;

уто­ч­не­ні роз­мі­ри ка­пі­таль­них вкла­день і об­ся­ги БМР по пе­рі­о­дах бу­ді­в­ни­ц­т­ва об'єкта.

Головною метою кален-дарного плану-вання є здійснення взаємоув'яз-ки рішень, які приймаю-ться по організації буді-ництва ок­­­ремих об'єктів, по всій сукупності об'єктів, що включені до про­гра­ми робіт орга-нізації.

Найважливішим із завданнь, що вирішу-ються в про-цесі кален-дарного планування вироб-ничої діяльності організації, є за без-печчення, з од­­­ного боку, максимального вводу в експлуатацію закінче-них будівниц­­­твом об'єк-тів, а з другого – пов-ного та рівномірного заван-таження всіх під-розділів будівельної організації впродовж періоду, що розгля­дається, а також за­безпечення підви-щення рентабель-ності за раху-нок зниження собі вар-тості вироб­ницт­ва БМР.

52.Види графіків буд-ва в складі ПВР і ви-хідні дані для їх роз-робки.

Нині у бу­ді­в­ни­ц­т­ві ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть ви­ди мо­де­лей, що подані далі.

ОПИСОВА - план ро­біт опи­су­є­ть­ся в сло­ве­с­ній (те­к­с­то­вій) фор­мі у ви­гля­ді ін­ст­ру­к­ти­в­но-­ди­ре­к­ти­в­них вка­зі­вок, без гра­фі­ч­но­го зо­бра­жен­ня мо­де­лі. При всій оче­ви­д­ній про­с­то­ті та­кої мо­де­лі за­сто­со­ву­ю­ть її вкрай рід­ко че­рез об­ме­же­ність кіль­ко­с­ті за­вдань (про­с­тих з не­ве­ли­кою кіль­кі­с­тю зв'яз­ків між ви­ко­на­в­ця­ми), які по­трі­б­но ви­рі­шу­ва­ти в про­це­сі ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

ЛІНІЙНІ ГРАФІКИ скла­да­ю­ть­ся з двох ча­с­тин. У лі­вій ча­с­ти­ні на­во­дя­ть­ся да­ні про при­йня­ту но­мен­к­ла­ту­ру й ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки ро­біт, у пра­вій - го­ри­зо­н­таль­ни­ми лі­ні­я­ми або ци­ф­ра­ми, що ха­ра­к­те­ри­зу­ють ве­ли­чи­ну спо­жи­ван­ня ре­сур­су, який роз­г­ля­да­є­ть­ся, в при­йня­то­му ма­с­ш­та­бі ча­су за­зна­ча­є­ть­ся три­ва­лість ро­біт.

Ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких гра­фі­ків є їх на­оч­ність, а та­кож мо­ж­ли­вість від­дзе­р­ка­лен­ня по­тре­би в ре­сур­сах на ко­ж­ну оди­ни­цю ча­су та ана­лі­зу їх ру­ху. Голо­в­ний не­до­лік - не­мо­ж­ли­вість ві­до­бра­жа­ти тех­но­ло­гі­ч­ні й ор­га­ні­за­цій­ні вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті по­між ро­бо­тами. Крім то­го, при будь-­яких змі­нах у за­пла­но­ва­них тер­мі­нах ви­ко­нан­ня ро­біт по­трі­б­на пра­к­ти­ч­но по­в­на перероб­ка гра­фі­ку.

Мо­де­лі (гра­фі­ки) та­ко­го ви­ду за­сто­со­ву­ю­ть­ переважно при про­е­к­ту­ван­ні тех­но­ло­гі­ч­них карт, по­то­ко­вих ме­то­дів ор­га­ні­за­ції бу­ді­в­ни­ц­т­ва, пер­с­пе­к­ти­в­но­му пла­ну­ван­ні, а та­кож при зве­ден­ні не­ск­ла­д­них об'єк­тів.

ЦИКЛОГРАМИ ста­но­в­лять рі­з­но­вид лі­ній­них гра­фі­ків. Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша - ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт (таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них). За ін­фор­ма­цій­ним змі­с­том во­на ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ни лі­ній­но­го гра­фі­ка. Дру­га - гра­фі­ч­на мо­дель, на якій по од­ній осі вка­зу­є­ть­ся час, а на другій - оди­ни­ці ви­мі­ру бу­ді­ве­ль­ної про­ду­к­ції (за­хва­т­ки, ді­ль­ни­ці). Ос­но­в­на відмінність їх від тра­ди­цій­них лі­ній­них гра­фі­ків по­ля­гає в то­му, що во­ни передбачають не го­ри­зо­н­таль­ну, а вер­ти­каль­ну по­бу­до­ву мо­де­лі.

Їм вла­с­ти­ві ті по­зи­ти­в­ні яко­с­ті й не­до­лі­ки, що й тра­ди­цій­ним лі­ній­ним гра­фі­кам. У пра­к­ти­ці бу­ді­в­ни­ц­т­ва во­ни не знайшли ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня й ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ся, як пра­ви­ло, лише при про­е­к­ту­ван­ні по­то­ко­вих ме­то­дів ор­га­ні­за­ції бу­ді­в­ни­ц­т­ва при зве­ден­ні не­ск­ла­д­них ти­по­вих об'єк­тів жи­т­ло­во­го бу­ді­в­ни­ц­т­ва.

МАТРИЦІ. Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша частина - таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них (ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт). За ін­фор­ма­цій­ни­м змі­с­том во­на ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ні лі­ній­но­го гра­фі­ка. Дру­га - ста­но­вить таб­ли­цю, по ряд­ках якої ви­зна­ча­ю­ть фро­н­ти ро­біт (за­хва­т­ки), а по стов­п­цях - ви­ди ро­біт, чи на­в­па­ки. На пе­ретині ряд­ків і стов­п­ців по­зна­ча­є­ть­ся час ви­ко­нан­ня кон­к­ре­т­но­го ви­ду ро­біт на за­хва­т­ці, що роз­г­ля­да­є­ть­ся.

Ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких мо­де­лей є мо­ж­ли­вість здій­с­нен­ня по­шу­ку оп­ти­маль­но­го рі­шен­ня за чер­го­ві­с­тю вклю­чен­ня в ро­бо­ту окре­мих за­хва­ток (об'єк­тів). Голо­в­ні не­до­лі­ки - ме­н­ша на­оч­ність, по­рі­в­ня­но з лі­ній­ни­ми, че­рез від­су­т­ність при­в'яз­ки до ма­с­ш­та­бу ча­су, а та­кож не­мо­ж­ли­вість ві­до­бра­зи­ти си­ту­а­цію, за якої на­сту­п­на ро­бо­та мо­же бу­ти роз­по­ча­та лише пі­с­ля за­кін­чен­ня двох і більше ро­біт.

СІТКОВІ МОДЕЛІ. Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша - ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт (таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них), яка за ін­фор­ма­цій­ни­м змі­с­том ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ни лі­ній­но­го гра­фі­ка, дру­га - гра­фі­ч­на мо­дель, що схе­ма­ти­ч­но ві­до­бра­жає тех­но­ло­гі­ч­ну й ор­га­ні­за­цій­ну по­слі­до­в­ності ви­ко­нан­ня ро­біт.

Мо­ж­ли­вість ві­до­бра­жен­ня фун­к­ці­о­наль­ної вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті між ро­бо­та­ми і є ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких мо­де­лей. До по­зи­ти­в­них яко­с­тей належать й мо­ж­ли­вість здій­с­нен­ня оп­ти­мі­за­ції мо­де­лі по рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дах кри­те­рі­їв, а та­кож мо­ж­ли­вість вне­сен­ня в неї ко­ре­к­тив без до­ко­рін­ної пе­ре­роб­ки мо­де­лі. Головні не­до­лі­ки - ме­н­ша на­оч­ність че­рез від­су­т­ність при­в'яз­ки до ма­с­ш­та­бу ча­су, а та­кож від­но­с­на скла­д­ність утво­рен­ня, по­рі­в­ня­но з лі­ній­ною, че­рез ві­до­бра­жен­ня вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті ро­біт ­між со­бою.

53. Послідовність розробки календар-ного плану зведення окремих об”єктів.

Розробка календарного плану виконання робіт по об'єкту (будів-лі, споруді) здій­снюється в наступній послідовності:

- виконується аналіз об'ємно-планувальних і конструктивних рішень з розбивкою будів­лі (споруди) на окремі конструктивні елементи або частини;

- встановлюються перелік і обсяг буді-вельних, монтажних та спеціальних будівель-них робіт, які підля-гають виконанню на об'єкті;

- провадиться вибір методів виконання робіт з визначенням кількості, типів і марок буді-вельних машин, обладн-ання, інвентаря та пристроїв, а також професійного і кількіс-но-кваліфікаційного складу робітників низових будівельних підрозділів (дільниць, ланок та ін.) і приймається попередня інтенсивність та тривалість виконання кожного виду робіт; визначається трудомісткість виконання кожного виду робіт (в люд.-дн.) та потреба в роботі будівельних машин (в маш.-зм.);

Дата добавления: 2015-05-26