Методи дослідження в ТіМФВ

Групування тривалостей

в простих і складних розмірах.

Об’єднання нот по долям відповідно з розміром називається групуванням. Воно полегшує читання нот і має суттєве значення для виконання музики.

Саме з метою впорядкування запису ритму, правильного співвідношення ритмічних одиниць, чіткого графічного відображення метричної пульсації і існують певні правила групування.

Групою нот чи ритмічною групою називається ряд однакових чи різних тривалостей, об’єднаних спільним ребром(чи в’язкою). В групи об’єднуються тривалості коротше четвертної ноти.Утворення ритмічних груп називається групуванням тривалостей (Смаглій, Маловик).

Правопис хроматичної гами

Гама, звуки якої розташовані послідовно за півтонами вгору або вниз, називається хроматичною гамою. У межах октави повна хроматична гама має 12 звуків. Вона не утворює самостійного ладу, а є різновидом мажору та мінору, звукоряд яких включає крім основних ступенів їх підвищені та понижені варіанти.

1. Хроматична гама нотується із урахуванням звукоряду діатонічного мажору

та мінору, ступені якого завжди залишаються незмінними.

2. В мажорній хроматичній гамі:

- при русі вверх основні ступені підвищуються на півтону, за винятком

III ст.(півтонова відстань) та VI, замість якого понижується VII ст.;

- у низхідному русі основні ступені понижуються на півтону, за винятком

V ст., замість якого підвищується IV.

3. В мінорній хроматичній гамі при русі вверх і вниз незмінними залишаються I і

V ст. ладу.

Як і будь яка інша наука ТіМФВ користується науковими дослідженнями. За їх допомогою можна вияснити як впливають на людину засоби фізичного виховання, яку методику слід застосовувати для досягнення очікуваних результатів, як виявити обдарованих людей, як правильно побудувати процес спортивного тренування, як краще організувати колектив займаючихся.

Для успішного проведення наукового дослідження чітко визначаються загальні і спеціальні завдання (загальні, часткові). Вибираються найбільш необхідні методи дослідження. Всі методи дослідження можна поділити на 2 групи:

1 група методів отримання матеріалів для дослідження;

2 група методів обробки одержаного матеріалу.

До першої групи відносяться:

1. Методи спостереження.

2. Методи експерименту.

3. Методи вивчення документів і матеріалів.

4. Методи опитування (бесіда, вивчення анкетних даних, думка людей та ін.)

Метод спостереження - дослідник спостерігає за ходом навчального процесу і його результатами. Цей метод застосовують коли необхідно вивчити процес фізичного виховання в тому вигляді в якому він проводиться.

Метод експерименту - для такого методу навчального процесу спеціально організовується. 4-д дослідник створює певні умови, вплив яких на займаючих хоче вивчити.

Метод вивчення документу і матеріалу - застосовується коли необхідно узагальнити досвід минулого, або коли педагогічний процес не піддається спостереженню.

Методи опитування (можна записати розмову, заповнити анкету і т.д.).

Методи обробки отриманих матеріалів (результат):

а) метод логічних закінчень;

б) метод математичної обробки матеріалів (результат).

Ці методи можуть доповнювати один одного.

Завершує кожне наукове дослідження теоретичний аналіз одержаних результатів і висновки для практики або подальшого розвитку ТіМФВ.

Фізичне виховання є педагогічний процес. Тому ми більшу увагу будемо приділяти педагогічним методам. Є 4 групи методів:

1. Соціологічні (анкетування, соціометрія).

2. Педагогічні.

3. Медико - біологічні.

4. Фізіологічні.

Педагогічні: бесіда, аналіз документів, моделювання, спостереження, експеримент.

Бесіда - метод отримання інформації на основі комунікації.

Аналіз документів - метод збору даних при якому документи використовуються в якості головного джерела інформації. Документи можна групувати по різним основам:

1) по способу фіксування інформації (письмові, друковані);

2) безособисті і особисті документи (персонофікація);

3) в залежності від статусу джерела (офіційні і неофіційні);

4) по джерелам інформації (первинні - пряме спостереження, вторинні - узагальнюючі).

Розроблені методи якісного і кількісного аналізу документів серед яких слід відмітити біографічний метод (метод аналізу особистих документів) і контингент аналізу (аналіз змісту досліджуючого тексту).

Кожна наука є по суті системою понять про ту чи іншу галузь об’єктивної реальності. Педагогіка як наука концентрує в собі величезну кількість понять про найрізноманітніші аспекти виховання, освіти і навчання дітей і дорослих.

Результативність педагогічного процесу зумовлюється безмежною кількістю обставин часу і місця.

Суспільство зацікавлене в тому щоб в будь якій галузі навчально-виховної діяльності досягати найкращих результатів при можливо найменших затратах. Це зумовлює життєву потребу в педагогічних пошуках і дослідженнях.

Науково-дослідна робота є творчою роботою. Це значить, що і педагогічні дослідження обов’язково мають на увазі створення нового, винайдення нових форм, засобів, прийомів навчально-виховної роботи. Узагальнюючи надбання практичного досвіду педагогічна наука повинна випереджати практику, дивитися в майбутнє, бачити перспективу. Необхідною передумовою проведення наукових досліджень є достатня теоретична озброєність дослідника, широка обізнаність його з літературою з обраної теми.

Процес дослідження в галузі педагогіки передбачає здійснення таких основних етапів:

Моделювання - дослідження психічних процесів і стану особистості, міжособистісних і міжгрупових відносин за допомогою їх реальних і ідеальних математичних моделей. (Модель спеціальної підготовки, профілю фахівця, модель формування різних управлінських ланок).

Спостереження - систематичне і ціленаправлене сприйняття психічних і соціальних проявів з метою вивчення специфічних змін в певних умовах і пошуках змісту цих проявів.

Тестування - метод психологічної діагностики який має певну шкалу значень. Процес тестування може бути поділений на 3 етапи:

1. вибір тесту;

2. його проведення;

3. підсумок результатів.

Розрізняють тести досягнень, інтелекту, особистісні, проективні та тести міжособистісних відношень.

Експеримент - один із основних методів. Являє собою дослідження явищ виховання і навчання в спеціально організованих і строго контрольованих дослідником умовах. При проведенні експерименту навчальний процес дещо змінюється. Правильно організований експеримент дає можливість точно і об’єктивно розкрити зв’язки в залежності між певними педагогічними явищами, факторами, засобами.

Залежно від мети і характеру дослідження експеримент може бути констатуючим (попереднє вивчення стану справи) і перетворюючим (створення нових умов для розв’язання поставленого завдання), природнім (у звичайних умовах) і лабораторним (у спеціально-створених обставинах), тривалим і короткочасним.

Дані експерименту точно фіксуються, піддаються в багатьох випадках кількісній, математичній обробці, перевіряються результатами спостережень.

Метод вивчення педагогічної документації (плани, звіти, конспекти, щоденники). Ефективність цього методу залежить від уміння дослідника знаходити в документах головне, типове, характерне, глибоко аналізувати матеріали і бачити за ними реальні факти й справжні дії людей.

Дослідна бесіда (тема підбирається).

Теоретичного аналізу (дослідження) - заключна, підсумкова стадія дослідження. Провідний пізнавальний метод який пронизує собою всі етапи наукового вивчення проблеми виховання, освіти і навчання.

Разом з тим є багато педагогічних проблем, що потребують комплексної розробки - спільного і різностороннього вивчення різних галузей науки. Особливо це стосується проблем, що виникають на стиках педагогіки з соціологією, загальної і вікової психології, фізіології, етикою, правознавством та інше.

Таким чином, через поєднання різних методів наукового дослідження, а також через комплексну розробку силових проблем можна зробити справді наукові узагальнення і дати обґрунтовані вказівки і рекомендації для практики.

3. Зміст поняття „фізична культура”, її ціннісний, діяльнісний та результативний аспекти

Фізична культура - це сукупність досягнень суспільства в справі створення і раціонального використання спеціальних засобів, методів і умов для ціленаправленого фізичного вдосконалення людини.

Фізична культура це частина загальної культури, тому рівень її розвитку залежить від рівня соціального і економічного розвитку суспільства. Фізична культура має багато функцій. Слід знати про такі як: нормативна, інформаційна (розповсюдження і накопичення, передача від покоління в покоління), комунікативна (спілкування), естетична, біологічна (потреба в русі, покращення фізичного стану).

Функції лежать в основі кваліфікації видів фізичної культури, яка може бути представлена як базова фізична культура, спорт, прикладна і оздоровча фізична культура.

Базова фізична культура - забезпечує фізкультурну освіту і фізичну підготовку людини. Фундаментальною частиною базової фізичної культури є шкільна фізична культура. Базова фізична культура включає подальшу фізичну підготовку, що забезпечує більш високий рівень фізичної підготовленості.

Спорт - забезпечує найбільш значну степінь розвитку фізичних можливостей людини. Масовий спорт входить в склад базової фізичної культури. Спорт вищих досягнень являє собою особливу сферу фізичної культури.

Спорт вищих досягнень являє собою особливу сферу фізичної культури. Спорт професіональний (приносить прибуток). Спорт Олімпійський - перемога на Олімпійських іграх.

Аматорський спорт - задоволення природних потреб людини у рухах. Ґрунтується на потребі і мотивації.

Інвалідський спорт - параолімпійські ігри.

Заняття спортом - діяльність спрямована на вирішення задач фізичного виховання за рахунок впровадження в процес, головним чином, однієї спортивної вправи.

Спортивне тренування - форма занять спортом, спрямованих на оволодіння технікою і тактикою обраного виду, на досягнення максимального рівня розвитку рухових здібностей, розвиток деяких сторін техніки з метою підготовки до участі в змаганнях (А.А.Тер-Ованесян).

Прикладна фізична культура поділяється на професійну, прикладну і військово-прикладну. Вона є включена в сферу професійної діяльності, а також в систему спеціальної підготовки в залежності від конкретних вимог і умов професії.

Оздоровча фізична культура - відновлення тимчасово втрачених функціональних можливостей організму. Гігієнічна фізична культура - покращення стану організму.

Дата добавления: 2015-05-26