Сутність системного планування фізичного виховання школярів

Системний підхід лежить в основі всієї методології наукового пізнання та сучасної соціальної практики. В основі системного підходу знаходиться розглядання об'єктів як систем. Системний підхід потребує розкриття цілесності об'єкту, виявлення всіляких типів зв'язку в ньому та зведення їх в єдину теоретичну картину.

Таким чином системне планування полягає в передбаченні і "проектуванні" всіх факторів, які обумовлюють фізичне виховання як системи. Модельні характеристики фізичного вдосконалення випускників навчально-виховних закладів 3-х ступенів \початкова школа, основна школа, старша школа\ закладені в програмі "Комплексні програми середбньої загальноосвітньої школи. Фізична культура 1-2 класи". \Киів - 1993\, затвердженій Міносвіти.

В процесі навчання руховим діям вирішується завдання забезпечення "базової" рухової підготовки - виховання "школи рухів" \Г.В.Васильков, 1988\, тобто формування певного кола вмінь і навичок, необхідних для повсякденного побуту, праці, оборонної, спортивнрої та інших видів діяльності. Засвоєнні різноманітні фізичні вправи в свою чергу є ефективним засобом зміцнення здоров'я і загартування, тренування і підвищення надійності всіх функцій та систем організму на всі роки життя.

Формування рухових вмінь і навичок - процес довготривалий, який потребує сотень а інколи і тисячі повторень рухових дій. Велике значеність вправ, моторна обдарованість дітей, методика викладання, тощо. Таким чином, в процесі фізичного виховання необхідно керуватися принципом систематичності, передбачивши по станам навачння \початкового розучування, поглибленого, деталізованого розучування, закріплення і подальшого удосконалення рухової дії\ концентрації певних фізичних вправ - учбових завдань на силу, гнучкість, стрибучість і ін. з врахуванням їх прояву в конкретних основних рухових діях \стрибки, метання, лазання і т.д.\

З викладеного виходить, що засвоєння будь-якої нової вправи не повинно починатися з нуля, а з попередньої роботи над серіями спрямованих навчальних завдань по засвоєнню вихідних, проміжних і кінцевих положень засвоєння деяких підводящих вправ, які систематизовані у вигляді "Програм вивчення рухових дій". Програмививчення - це система навчальних завдань, які мають структурну подібність.

При систематичному плануванні недопустимо замикати процес навчання і тренування тільки на уроках фізичної культури. Успіх гарантується добре обгрунтованим зв'язком усіх форм занять: урочних та позаурочних. Спроба поєднати всі форми рухової активності в єдиному документі перспективного планування фізичного виховання в школі зроблена Л.П.Метвєєвим \1991\. Ми розглянемо урочні і позаурочні форми фізичного виховання в наступному питанні лекції.

Здійснення реального планування навчально-виховного процесу з фізичного виховання в загальноосвітній школі з врахуванням принципу систематичного підходу потребує наступних знань:

1) вікові динаміки розвитку різних рухових якостей;

2) рекомендації по об'єму і інтенсивності допустимих фізичних навантажень для учнів різних класів;

3) норми рухової активності по віковим групам;

4) загального режиму для школяра і місцю в ньому рухового режиму \різних форм занять фізичними вправами\;

5) механізмів засвоєння знань, формування рухових вмінь і навичок, технології розвитку рухових якостей;

6) методів організації навчально-виховного процесу, методів навчання, методів виховання;

7) приблизних норм дозування різних вправ: в уроці, в системі уроків;

8) види контролю та критерії успішності, тестів фізичного розвитку і фізичної підготовленості \Г.В.Васильков, 1988\.

Засвоєння цих знань забезпечується вивченням курсу "ТМОФВ школяра" накопиченням студентом різних методичних посібників, розробок, навчальних карток, картотеки літератури \під час семінарських, методичних та практичних занять, самостійної роботи.

Дата добавления: 2015-05-26