Обов’язки екскурсовода

Завдання гіда-перекладача

Поняття туру та його відмінності від екскурсії

Функції акредитаційної комісії

Акредитаційна комісія питання 28

Метою діяльності акредитаційної комісії є забезпеченння надання якісного туристичного супроводу та екскурсійного обслуговування груп туристів та туристів, що здійснюють подорожі.

Основними функціями акредитаційної комісії є:

- розгляд і прийняття рішень за заявами претендентів про видачу (поновлення дії) дозволу

- підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам або прийняття рішення про мотивовану відмову;

- розгляд та прийняття рішень про скасування дозволу

- формування, внесення змін та ведення реєстру фахівців туристичного супроводу.

- надання центральному органу виконавчої влади в галузі туризму щомісяця інформаційного фонду реестру фахівців туристичного супроводу на бланках або технічних носіях.

Закон України "Про туризм" дає наступне визначення: "Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо)".

Складовими туру є туристичний пакет та комплекс послуг на маршруті, які клієнт просить включити в обов'язкову програму і сплачує за них заздалегідь.

Додаткові туристично-екскурсійні послуги - це послуги, не передбачені ваучером чи путівкою і доводяться до споживача в режимі його вільного вибору.

Додаткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них належать прокат, побутове обслуговування, додаткове харчування, стоянка для автомобіля, зберігання речей, розваги, придбання квитків, користування міні-баром і т.п.

Екскурсовод, керівник туристської групи зобов'язаний

13.1. Знати маршрут проходження і графік руху автобуса, програму й умови обслуговування групи в кожному пункті маршруту (правила і порядок проїзду, план екскурсійного обслуговування, місце і порядок організації харчування, розміщення на відпочинок і нічліг, калькуляцію вартості обслуговування і т.д.);

13.2. Знати зміст і правила оформлення всіх документів, зв'язаних з обслуговуванням туристів і екскурсантів на автобусному маршруті; мати належні туристські документи (списки групи, путівки, ваучери, наряди, накладні, страхові поліси, доручення, дозволи й ін.), у тому числі групові документи. Знати всі необхідні реквізити приймаючих організацій, готелів, підприємств харчування і туристського обслуговування, всі адреси і телефони організацій, до яких він може і повинний звернутися на маршруті при виникненні надзвичайних обставин;

13.3. Оформляти у встановленому порядку належні документи на транспорт, проживання, харчування, екскурсійне обслуговування й інші послуги;

14.У випадку неявки (або відставання від групи) кого-небудь з туристів або екскурсантів до часу і місця від'їзду екскурсовод, керівник туристської групи:

уточнює особу, що не зявилась і по можливості причину неявки;

затримує відправлення автобуса на 15 хвилин і робить у шляховому листі й наряді-путівці запис про причини затримки;

у випадку неявки туриста, екскурсанта через трагічні обставини або групову неявку туристів, екскурсантів діє стосовно до обставин, при цьому в шляхові документи вноситься запис про тривалість і причини затримки і прийняті рішення.

15. До початку поїздки екскурсовод, керівник туристської групи зобов'язаний:

переконатися, що автобус по своєму технічному, санітарному стану й устаткуванню відповідає вимогам;

перевірити наявність необхідних документів і списку туристів, екскурсантів і переконатися у відповідності їх числа кількості місць для сидіння в автобусі;

перевірити наявність у туристів паспортів або документів, що їх заміняють, закордонних паспортів і візи, якщо такі потрібні. Особи, що не мають при собі документа, що засвідчує особистість, а також страхового поліса обов'язкового (добровільного медичного страхування виїжджаючих за рубіж з належним покриттям) медичного страхування, не включаються в групу туристів (знімаються з маршруту), екскурсантів;

дати дозвіл водієві на початок посадки туристів, екскурсантів;

представитися туристам або екскурсантам, представити водіїв і познайомитися зі старостою групи, а в збірній групі — призначити старосту і роз'яснити йому його обов'язку;

ознайомити туристів, екскурсантів з маршрутом проходження, програмою і змістом поїздки, правилами користування автобусом і поводженням на маршруті, графіком зупинок, неприпустимості відставання від групи, що робити у випадку відставання;

роз'яснити водієві шлях проходження по місту до виїзду і дати розпрядження на початок руху.

16. При проходженні по маршруту екскурсовод, керівник туристської групи забезпечує:

ведення екскурсії відповідно до методичних вказівок і стосовно до особливостей контингенту туристів, екскурсантів;

дотримання туристами й екскурсантами Правил користування автобусом, чистоти в салоні і схоронності устаткування автобуса і не допускає відволікання водія під час роботи й інші порушення, що заважають нормальному відпочинкові туристів і екскурсантів;

задоволення запитів і побажань туристів і екскурсантів, якщо вони не змінюють маршрут проходження і графік руху і не виходять за межі припустимих на маршруті дій;

призначення в особливих випадках додаткових зупинок в інтересах інвалідів, туристів, екскурсантів похилого віку або захворілих;

своєчасна указівка водієві місця зупинки і стоянки автобуса й інформує його про розташування заправних станцій і пунктів технічної допомоги.

17. Під час перебування на проміжних і кінцевих пунктах туристсько-екскурсійного маршруту екскурсовод, керівник туристської групи забезпечує:

17.1.Одержання напрямку на нічліг, харчування, екскурсійне обслуговування туристів і екскурсантів, а також водія відповідно до передбаченої туристсько-екскурсійної програми;

17.2. Доведення до відома туристів і екскурсантів і водія:

назви й адреси готелю і їдальні з указівкою годин їхньої роботи і порядку харчування;

місту екскурсій, із указівкою часу і місця їхнього початку і закінчення, місцем збору по завершенні екскурсії;

маршруту і назви зупинок суспільного транспорту при самостійному проходженні туристів у їдальню, готель;

дати, часу і місця відправлення автобуса в подальший або зворотний шлях;

часу, дати і місця відправлення автобуса з проміжного і кінцевого пунктів маршруту відповідно до графіка руху;

17.3. Вибір місця відправлення розробляється виходячи з найбільшої зручності для туристів або екскурсантів і з обов'язковим дотриманням усіх установлених вимог безпеки руху.

18. Екскурсоводу, керівнику туристської групи забороняється:

віддавати розпорядження, що суперечать правилам дорожн ього руху;

робити голосні зауваження водіям у присутності туристів, робити зауваження і віддавати розпорядження водіям через звукопідсилювальну установку;

змінювати встановлений режим роботи водія.

37. Методика підготовки екскурсій

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЕКСКУРСІЇ – документ, що визначає технологію застосування методичних прийомів відповідно до особливостей екскурсійного маршруту. Складається з таких елементів екскурсії: маршруту, зупинки, об'єкта показу, тривалості, назви підтем і переліку основних питань, організаційних і методичних вказівок.

МАРШРУТ ЕКСКУРСІЇ – оптимальний шлях проходження екскурсійної групи. Вимоги: логічна послідовність об'єктів; забезпечення екскурсійного показу; атрактивність. М. е. ґрунтується на трьох основних принципах: хронологічному, тематичному і тематико-хронологічному. Прикладом застосування хронологічного принципу до М. е. можуть слугувати екскурсії, присвячені життю та діяльності видатних людей міста.

КОНТРОЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСІЇ – являє собою директивний технологічний документ, в якому матеріал основної частина екскурсії подано у хронологічному порядку, без врахування маршрутної послідовності та структури екскурсії. До К. т. е. включають також матеріали до вступу, заключення, логічних переходів. Матеріали К. т. е. орієнтовані на допомогу екскурсоводу при складанні власного індивідуального тексту.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТЕКСТ ЕКСКУРСІЇ – являє собою відображення структури екскурсії, побудований у відповідності з її маршрутом. Матеріал у ньому подається в тій послідовності, в якій показують об’єкти. І. т. е. має чіткій поділ на частини, кожна з яких присвячена одній із підтем. Всі частини І. т. е. будуються за такою схемою: характеристика об’єкта та загальний матеріал, присвячений певному періоду історії загалом по місту, району чи області; локальний матеріал (про конкретну подію); узагальнення та висновки; логічний перехід до наступної підтеми.

2. Маршрут екскурсії являє собою найбільш зручний шлях проходження екскурсійної групи, що сприяє розкриттю теми. Він будується в залежності від найбільш правильної для даної екскурсії послідовності огляду об'єктів, наявності площадок для розташування групи, необхідності забезпечення безпеки екскурсантів. Одна з задач маршруту - сприяти найбільш повному розкриттю теми.

Основні вимоги, що повинні бути враховані укладачами маршруту, — організація показу об'єктів у логічній послідовності і забезпечення зорової основи для розкриття теми.

У практики екскурсійних установ існують три варіанти побудови маршрутів: хронологічний, тематичний і тематико-хронологічний.

38. Організація процесу підготовки екскурсій

Процес підготовки екскурсії проходить залежно від того, чи це розробка нової екскурсії, чи підготовка екскурсовода до проведення нової для нього екскурсії за вже існуючими матеріалами. В останньому випадку цей процес зводиться до розробки індивідуального тексту екскурсії та перегляду прийомів її проведення. Підготовка абсолютно нової екскурсії — це складний творчий процес. Тому для її розробки, як правило, створюється творча група.

У роботі зі створення нової екскурсії прийнято виділяти два значні етапи, майже однакові за тривалістю часу:

— попередня (підготовча) робота, що має на меті накопичення матеріалу для створення екскурсії: вивчення літературних та інших джерел, відбір інформації, підбір і вивчення об’єктів;

— розробка екскурсії та складання маршруту, текстів, «портфеля екскурсовода», визначення методичних прийомів проведення екскурсії, складання технологічної карти.

Теоретики-екскурсознавці виділяють також третій — завершальний етап — «обкатка» екскурсії, її затвердження та впровадження в практику роботи.

Завершується робота проведенням пробної екскурсії, на яку запрошуються компетентні особи. Це допомагає в процесі обговорення виявити й усунути недоліки та підготувати екскурсію до впровадження (прийом — здача екскурсії).

При розробці екскурсії учасники творчої групи орієнтуються на певні якісні стандарти, що висувають вимоги до організації процесу та до результатів проектування екскурсійної послуги. Такі вимоги викладено в міждержавному стандарті ГОСТ 28681.1-95 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Проектирование туристских услуг». У стандарті визначається порядок проектування послуги «екскурсія» та її результати, які повинні бути відображені в технологічних документах: технологічній карті екскурсії, контрольному тексті екскурсії, матеріалах «портфеля екскурсовода», схемі траси транспортної екскурсії.

39. Етапи підготовки екскурсій

У роботі над новою екскурсією виділяють наступні етапи:

— визначення теми, мети та завдань екскурсії;

— відбір літературних та інших джерел;

— відбір і вивчення екскурсійних об’єктів;

— складання маршруту;

— об’їзд (обхід) маршруту;

— складання контрольного тексту;

— комплектація «портфеля екскурсовода»;

— визначення методичних прийомів проведення екскурсії;

— складання технологічної карти;

— проведення пробної екскурсії (прийом-здача).

Вибір теми, визначення мети і завдань екскурсії відбуваються одночасно. Автори визначають, розкриттю якої теми буде присвячено екскурсію та якій саме меті відповідає ця тема. Так, екскурсія «Київ — столиця України» є багатотемною оглядовою екскурсією, метою якої є ознайомити гостей з різними аспектами життя столичного центру, щоб сформувати у них уявлення про місце Києва серед європейських столиць і в той же час висвітлити його національну самобутність. Завданнями екскурсії є розкрити значення Києва як політичного та адміністративного центру України, центру науки й культури, спорту, туризму, одного з найдавніших слов’янських міст тощо. Тему екскурсії відображають у її назві, але їх не можна ототожнювати. Назва екскурсії повинна бути яскравою, помітною, привертати увагу. Тему «Київ — столиця України» можна визначити у назві «Серце країни — красень над Дніпром», «Місто п’ятнадцяти століть» тощо.

Відбір літературних та інших джерел має на меті пошуки літературних матеріалів, що містять перевірені факти, їх класифікацію відповідно до ступеня значимості, обсягу інформації, її зв’язку із зоровим рядом. Результатом є списки книг, брошур, статей з періодичних видань, укладені відповідно до вимог наукової бібліографії. Крім літературних видань джерелами інформації при підготовці екскурсії можуть бути архівні матеріали, експонати музейних експозицій, спогади свідків, кіно-фотоматеріали тощо, для яких складається окремий перелік із посиланням на адреси зберігання.

Відбір і вивчення екскурсійних об’єктів спираються на їх функції в екскурсії, про які згадувалося вище. Правильно вибрати екскурсійні об’єкти допомагає їх класифікація за типологічними ознаками, змістом, значенням в екскурсії, збереженістю.

За типологічними ознаками виділяють об’єкти історичні, архітектурно-містобудівні, археологічні, природні, мистецькі, документальні (писемні пам’ятки) тощо.

Дата добавления: 2015-05-26