Служба в органах місцевого самоврядування

Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право на місцеве самоврядування, а розділ 11 Конституції присвячено місцевому самоврядуванню.

Відповідно до закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох) сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

МС в Україні здійснюється:

а) безпосередньо: - вибори; - місцевий референдум;

- загальні збори за місцем проживання;

б) шляхом проходження служби в органах МС:

- через міські, селищні, сільські ради та їх виконавчі комітети;

- через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Систему місцевого самоврядування складають:

1. Територіальна громада. 2. Сільська, селищна, міська рада.

3. Сільський, селищний, міський голова. 4. Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

5. Районні та обласні ради. 6. Органи самоорганізації населення.

Важливими ознаками будь-якого органу МС є його правова, організаційна та фінансова автономія від інших органів МС, а також державних органів. Місце та роль органів МС в системі державного управління визначаються структурою їх повноважень, що включають власні повноваження і делеговані.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про службу в органах місцевого самоврядування” та іншими законами України, а також у разі:

- відмови посадової особи місцевого самоврядування від складання Присяги;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування;

- неподання відомостей або подання посадовою особою місцевого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін;

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов’язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування;

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (60 років для чоловіків і 55 – для жінок).

Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх секретаріатів, крім працівників патронатної служби.

На виборних посадах граничний вік перебування на службі не встановлено.

Припинення служби в органах місцевого самоврядування залежить від особливостей груп посад посадових осіб місцевого самоврядування, а саме:

1) для виборних посад, на які особи обираються територіальною громадою (сільський, селищний та міський голови) термін служби встановлюється до наступних виборів;

2) для виборних посад, на які особи обираються з числа депутатів (голови обласної та районної рад, їх заступники, секретарі рад, голова постійної комісії з питань бюджету) або затверджуються (заступники голів, керуючий справами виконкому) відповідною радою – у межах строку повноважень відповідної ради;

3) для посад, на які особи призначаються сільським, селищним чи міським головою, головою обласної чи районної ради: - працівники патронатної служби – до закінчення повноважень голови ради; - керівники та працівники апарату, керівники та працівники структурних підрозділів виконкому – безстроково.

Дата добавления: 2015-05-26