Питання 2. Суспільне виробництво можливе при наявності таких факторів виробництва:

Суспільне виробництво можливе при наявності таких факторів виробництва:

1) засоби виробництва: предмети праці і засоби праці. Це речові елементи виробництва за допомогою яких люди створюють матеріальні блага і духовні цінності. Предмет праці – це те, на що спрямована праця людини, що складає матеріальну основу матеріального продукту. Більшість предметів праці самі є предметами попередньої праці. Наприклад: метали на машинобудівному заводі; вовна у прядильному виробництві. Предмети праці є таких видів:

- дані природою;

- створені людьми(сировина);

- вторинні ресурси;

- штучно створені матеріали.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці.

2) робоча сила – це фізична і моральна здатність людини до праці;

3) нематеріальний фактор: інформація, знання, наука.

Виробництво являє собою не просте механічне поєднання фа­кторів, а складну систему взаємодії цих факторів черезтехнологію та організацію виробництва. Технологія виражає взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмети праці. Люди оволодівають секретами виготовлення нових видів продукції, винаходять прогресивні технології, використовують якісно нові матеріали. Одночасно зі зміною технології змінюється й організація ви­робництва, яка узгоджує взаємодію усіх залучених до виробництва факторів, характер їх взаємодії У взаємодії факторів виробництва можна виділити 2 сторони:

1) характер поєднання – відображає сукупність важливих соціально-економічних рис виробництва, економічні відносини в процесі виробництва;

2) спосіб поєднання – відображає організаційно-трудові відносини: спеціалізацію, кооперацію, наукову організацію праці, дисципліну, ресурсне забезпечення. Фактори виробництва поєднуються у певних пропорціях. Поєднання факторів виробництва у певних пропорціях називається органічною будовою виробництва. Вона включає 2 сторони:

1) технічну будову– це відношення кількості засобів виробництва до кількості зайнятих. C: V – де С – кількість засобів виробництва; V – кількість зайнятих.Вона показує в натуральному вигляді, скільки засобів виробництва приводить в рух один працівник. Цей показник визначається кількістю машин, потужністю двигунів, обсягом сировини, що припадає на одного працівника;

2) вартісну будову – це відношення вартості засобів виробництва до вартості робочої сили. С: V, де С – вартість засобів виробництва; V – вартість робочої сили. Підвищення органічної будови виробництва має позитивне значення тому, що сприяє технічному вдосконаленню виробництва: кількість і вартість засобів виробництва зростає, а кількість і вартість робочої сили зменшується. Негативним фактором у підвищенні органічної будови є вивільнення робочої сили і зростання безробіття. Процес виробництва неможливий без виробничих відносин.

Продуктивні сили і виробничі відносини складають технологічний спосіб виробництва. В процесі еволюції людської цивілізації технологічний спосіб виробництва зазнавав змін. Ці зміни можна характеризувати за окремими структурними елементами і системно. Так, з погляду засобів праці, розрізняють кам”яний, бронзовий, мідний, залізний вік, що прийшли на зміну один одному в межах первіснообщинного ладу. Рабовласницький спосіб виробництва грунтувався на залізних знаряддях виробництва. Капіталістичний спосіб виробництва можна назвати віком синтетики, поєднання металів і кераміки, віком надтвердих матеріалів. З погляду використовуваних сил природи в межах техноголічного способу виробництва можна виділити вік сонця, вогню, вітру, електроенергії, атомної та ядерної енергії. Залежно від предметів праці можна виділити такі епохи еволюції технологічного способу виробництва як збирання плодів, полювання і рибальства, тваринництва, землеробства, ремісництва, промисловості, послуг, інформації. Системною характеристикою технологічного способу виробництва є тип зв”язку між людиною-працівником і засобами праці. На початковому етапі розвитку суспільства більшість технологічних функцій виконувала сама людина. Засоби праці при цьому впливали на предмет праці. Цей тип зв”язку між людиною і засобами праці має назву ручної праці, а перший технологічний спосіб виробництва називається ручним. Він існував від моменту виготовлення людиною найпростіших знарядь праці до появи перших машин. Спосіб виробництва, який грунтується на машинній праці, називається машинним виробництвом. Найважливішою закономірністю цього технологічного способу виробництва є перетворення часткового робітника на додаток машини, тобто технологічне підкорення праці капіталом. Третім технологічним способом виробництва є автоматизоване виробництво, розвиток якого бере свій початок з часу розгортання НТР. При цьому ліквідовується технологічне підкорення праці капіталом. З”являється автоматично керуючий пристрій, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як суб”єкта, що управляє і звільняє людину не лише від ручної праці, а й від виконавчих функцій і частково від функцій розумової праці нетворчого змісту. За допомогою техніки здійснюється контроль за роботою механізмів, якістю продукції, вплив на предмети праці, відбувається виробництво автоматизованої системи машин самими машинами під контролем людини. Лише за цих умов об”єктивною необхідністю стає розвиток усіх сил людини як біосоціальної істоти, її творчих здібностей.

Дата добавления: 2015-05-26