Питання 2. Еволюцiя товарного виробництва

Еволюцiя товарного виробництва

Спiльнi риси простого i капiталiстичного товарного виробництва:

1) економiчна основа – приватна власнiсть на засоби виробництва;

2) безпосередня причина iснування – суспiльний подiл працi i економiчна вiдокремленiсть товаровиробникiв;

3) продукти виробництва призначенi для обмiну.

Вiдмiнностi мiж простим i капiталiстичним виробництвом

Просте	Капiталiстичне
1. Основа – власна праця товаровиробникiв	1. Основа – система найманої працi
2. Вiдсутня експлуатацiя чужої працi	2. Експлуатація найманої праці
3. Мета - задоволення особистих потреб виробника	3. Мета – виробництво додаткової вартостi, отримання максимального прибутку.
4. Товаром стає лише незначна частина продукцiї	4. Товаром стає будь-яка продукцiя. Робоча сила також стає товаром, внаслiдок товарне виробництво стає всезагальним.
5. Невеликi масштаби, вiдстала технiка.	5. Великi масштаби, розвинута машинна технiка.

Основним елементом товарного виробництва є товар.

Товар – це продукт працi, створений для обмiну. Товаром стає тiльки той продукт або благо, якi призначенi не для власного споживання, а є суспiльним благом.

Властивостi товару:

а) споживча вартiсть – це здатнiсть товару задовольняти потреби людей. Споживча вартiсть не залежить вiд кiлькостi i якостi працi, а залежить вiд природних властивостей речей. Кориснiсть речей зумовлена властивостями, виражає вiдношення окремих властивостей до потреб людини. При покупцi товару людина дає оцiнку споживчiй вартостi, співставляє об’єктивну i суб’єктивну сторону споживчої вартостi.

Роль споживчої вартостi полягає в тому, що вона:

1) являється речовим змiстом, матерiальним носiєм суспiльних вiдносин;

2) є суспiльною споживчою вартiстю;

3) є промiжною ланкою мiж виробництвом i споживанням.

Вартiсть – це суспiльна праця, затрачена на виготовлення товару. Вартiсть товару формується завдяки суспiльнiй споживчiй вартостi, яка виражає суспiльнi виробничi вiдносини, пов’язанi з процесом працi. В вартостi виражається не просто кiлькiсть суспiльно необхiдної працi, а якiсть продукцiї. Вартiсть має кiлькiсну i якiсну сторону. В першому випадку вона виражає величину втiленої в товарi працi i суспiльну кориснiсть товару. В другому випадку вартiсть виражає виробничi вiдносини мiж виробниками. Вартiсть товару залежить вiд продуктивної сили працi. Продуктивнiсть працi – це кiлькiсть продукцiї, виготовленої за одиницю часу. З ростом продуктивностi працi в кожнiй одиниці продукцiї втiлюється менша кiлькiсть працi, вартiсть її зменшується. Оскiльки величина вартостi визначається суспiльно необхiдним робочим часом, то для зменшення величини вартостi повинна збiльшуватись продуктивнiсть суспiльної працi. Праця виконується з рiзною iнтенсивнiстю. Iнтенсивнiсть – це затрати працi за одиницю часу. Більш iнтенсивна праця створює за одиницю часу бiльшу вартiсть. Величина вартостi прямо пропорцiйна iнтенсинвостi працi i обернено пропорцiйна продуктивностi працi. Праця, яка створює товар, є простою. Ця праця не вимагає освiти i квалiфiкацiї. Для виконання складної праці необхiдна спецiальна пiдготовка. Складна праця за одиницю часу створює бiльшу вартiсть. Двоїста природа вартості розкривається в єдності індивідуальної і суспільної вартості, що виникає внаслідок різниці між індивідуальними і суспільно необхідними затратами праці. Робочий час, затрачений окремими виробниками на виробництво товару, називається iндивiдуальним робочим часом. Суспiльно необхiдний робочий час – це час, потрiбний для виготовлення певної споживчої вартостi з метою задоволення потреб суспiльства при iснуючих суспiльно нормальних умовах виробництва i середньому в даному суспiльствi рiвнi вмiнь i iнтенсивностi працi. Суспільно необхідні затрати праці визначають вартість товару.

Оскiльки товар має двi властивостi, то i праця, яка його створює, має подвiйну природу (двоїстий характер). З одної сторони, товар створюється конкретною працею. Конкретна праця – це праця, яка вимагає конкретних знань, вмiнь, навикiв, засобiв працi, матерiалу, певного характеру операцiй, характеризується своєрiдною метою i створює споживчу вартiсть. Конкретна праця не залежить вiд суспiльних форм, являється природною необхiднiстю. Праця в особливiй доцiльнiй формi характеризує працю з якiсного боку. Кiлькiсна сторона працi знаходить своє вiдображення в витратах працi в фiзiологiчному значеннi. Праця взагалi як певна частина суспiльної працi, що мiстить витрати людської робочої сили, незалежно вiд конкретної форми, є другою стороною працi, тобто абстрактною працею.

Абстрактна праця – це праця людини взагалi, як продуктивна витрата фiзичних сил i розумових здiбностей, енергiї вiдповiдно до того, який продукт створюється.

Рiзниця мiж конкретною i абстрактною працею

Абстрактна

Конкретна

Дата добавления: 2015-05-26