Характеристика економічної безпеки підприємства

Тема 8. ДІАГНОСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Практична робота №4

Тема. ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА

Задача1

Відповідно до вихідних даних по промисловому підприємству наведених в таблиці здійсніть діагностику ліквідності балансу підприємства на підставі розрахунку коефіцієнтів поточної, швидкої і абсолютної ліквідності. Обґрунтуйте рішення. Зробіть висновки.

(Вихідна інформація http://smida.gov.ua/db/participant/00381350 Форма №1 за 2012рік)

Задача 2

На підставі даних форми №2 «Звіт про фінансові результати» здійсніть діагностику складових прибутковості на кінець року: розрахуйте показники рентабельності товарної продукції по собівартості, рентабельності продаж продукції за чистим і валовим прибутком, рентабельності звичайної діяльності. Зробіть висновки.

(Вихідна інформація http://smida.gov.ua/db/participant/00381350 Форма №2 за 2012рік)

Задача.3

За даними форми №1. «Баланс» і форми №2 «Звіт про фінансові результати» здійсніть діагностику фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства на кінець року на підставі розрахунку коефіцієнтів фінансової незалежності, фінансування, фінансового левериджу, забезпеченості власними оборотними коштами, маневреності власного капіталу. Зробіть висновки.

(Вихідна інформація http://smida.gov.ua/db/participant/00381350 Форма №1та №2 за 2012рік)

.

8.1. Характеристика економічної безпеки підприємства

8.2. Інструментарій оцінки рівня економічної безпеки підприємства

8.3. Механізми забезпечення належної економічної безпеки підприємства

Безпека підприємства — це містке, комплексне поняття. У загальному вигляді її можна визначити як відсутність різного роду небезпек і загроз, або наявність можливостей щодо їх попередження, захисту своїх інтересів та недопущення втрат нижче критичної межі.

Під загрозою економічній безпеці розуміється сукупність умов, про­цесів, факторів, що перешкоджають реалізації економічних інтересів або створюють небезпеку для них і суб'єктів господарської діяльності.

Криза на будь-якому підприємстві — це економічний процес, проті­кання якого визначено в часі. Вона проявляється у формі суттєвого порушення економічної рівноваги й загострення фінансово-економічних протиріч; виникає на будь-якій стадії життєвого циклу, переважно на почат­ковій і кінцевій; має циклічний характер і визначається як зовнішніми, так і внутрішніми факторами; становить найбільшу небезпеку для існування підприємства, і в той же час є імпульсом до його оздоровлення.

У процесі антикризового управління за допомогою діагностики ви­значають [29]: симптоми кризових явищ; стадія й ступінь розвитку кризи; варіанти виходу з кризи і т. д.

Перша стадія кризи — падіння граничної ефективності капіталу, по­казників ділової активності підприємства, зниження рентабельності й обсягів прибутку, внаслідок чого погіршується фінансове становище під­приємства, скорочуються фінансові можливості розвитку.

Друга стадія кризи — поява збитковості виробництва. Способи розпізнавання кризового стану визначають особливі вимоги до вихідної інформації. Третя стадія — практична відсутність власних коштів у підприємства (значна частина оборотних коштів направляється на погашення збитків і обслуговування кредиторської заборгованості). Діагностика на цій стадії акцентує особливу увагу на цінності ознак, що характеризують кризу й рівень ризику при прийнятті управлінських рішень для екстреного варіанта знаходження оборотних коштів.

Четверта стадія — стан гострої неплатоспроможності. Немає мож­ливості профінансувати навіть скорочене відтворення і платежі за по­передніми зобов'язаннями. Виникає реальна загроза зупинки або припи­нення виробництва, а потім і банкрутства. У цій ситуації діагностика з ви­користанням коефіцієнтів платоспроможності й забезпеченості власними оборотними коштами дозволяє встановити фінансову неспроможність і можливість нейтралізувати її через процедуру банкрутства.

Всю сукупність факторів виникнення кризової ситуації в діяльності підприємства можна поділити на дві групи:

1) зовнішні, на які воно не в змозі впливати або його вплив

обмежений:

соціально-економічні фактори загального розвитку країни: тип економічної системи, темп і розміри інфляції; нестабільність податкової системи; незбалансована кредитна політика або її повна відсутність; еко­номічна невизначеність або нестабільність регулюючого законодавства; структура потреб населення; рівень доходів і нагромаджень населення; зростання безробіття;

ринкові фактори: міжнародна конкуренція; зниження ємності внут­рішнього ринку; посилення монополізму на ринку; нестабільність валютно­го ринку; величина платоспроможного попиту клієнтів-підприємств; ріст пропозиції товарів-субститутів; науково-технічний та інформаційний розвиток виробничого циклу; порушення традиційних господарських зв'язків;

інші зовнішні фактори: політико-правова нестабільність і стихійні лиха; погіршення криміногенної ситуації;

2) внутрішні, що виникають в результаті діяльності самого підприємства:

управлінські: помилкова ринкова філософія підприємства; відсутність або неправильні принципи її дії; високий рівень комерційного ризику; недостатнє знання кон'юнктури ринку; неефективний фінансовий ме­неджмент: погане управління витратами виробництва; відсутність гнуч­кості в управлінні; невідповідність рівня управлінської та організаційної культури підприємства його технологічній структурі; недостатньо якісна система бухгалтерського обліку й звітності;

виробничі: нераціональне використання ресурсів і низька якість продукції; незабезпеченість єдності підприємства як майнового комплексу; застарілі та зношені основні фонди; низька продуктивність праці; високі енерговитрати; перевантаженість об'єктами соціальної сфери;

ринкові: низька конкурентноздатність продукції, залежність від об­меженого кола постачальників і покупців.

За можливістю діагностування та прогнозування фактори виникнення кризової ситуації в діяльності підприємства можна розглядати як такі, що діагностуються; прогнозовані, такі, що не піддаються прогнозуванню.

Боротьба підприємства за виживання в кризових умовах вимагає вза­ємозв'язку організаційних, правових, фінансових і управлінських аспектів.

Функціональні складові економічної" безпеки підприємства створю­ють наступну структуру [34]:

1. Фінансова складова, що характеризує досягнення найбільш ефективного використання ресурсів.

2. Інтелектуальна й кадрова складова, що характеризує збереження та розвиток інтелектуального потенціалу підприємства через ефективне управління персоналом.

3. Техніко-технологічна складова, що характеризує ступінь відпо­відності застосовуваних на підприємстві технологій кращим світовим аналогам за умов оптимізації витрат ресурсів.

4. Політико-правова складова, що характеризує всебічне правове забезпечення діяльності підприємства, дотримання діючого законодавства.

5. Інформаційна складова, що характеризує ефективне інформаційно- аналітичне забезпечення господарської діяльності підприємства.

6. Екологічна складова, що характеризує дотримання діючих екологічних норм, мінімізацію втрат від забруднення навколишнього середовища.

7. Силова складова, що характеризує забезпечення фізичної безпеки працівників підприємства і збереження його майна.

8. Ринкова складова, що характеризує ступінь відповідності внут­рішніх можливостей розвитку підприємства можливостям, які складаються в ринковому середовищі.

9. Інтерфейсна складова, що характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами підприємства.

Забезпечення економічної безпеки припускає виділення, аналіз та оцінку існуючих загроз по кожній з функціональних складових і розробку на їх основі системи заходів, що попереджають і протидіють виникненню кризових явищ на підприємстві.

Дата добавления: 2015-05-26