Продовжувати роботу

 На відміну від шини, у зірці на кожній лінії зв’язку перебувають тільки два

абоненти: центральний і один з периферійних.

 Серйозний недолік топології «зірка» складається у жорсткому обмеженні

кількості абонентів. Звичайно центральний абонент може обслуговувати не більше

5, 8, 16, 24, 48, 96 периферійних абонентів. Якщо в цих межах підключення нових

абонентів досить просто, то при їхньому перевищенні воно просто неможливо.

Правда, іноді в зірці передбачається можливість нарощування, тобто підключення

замість одного з периферійних абонентів ще одного центрального абонента (у

результаті виходить топологія з декількох з’єднаних між собою зірок).

 Велика перевага зірки полягає в тому, що всі точки підключення зібрані в одному

місці. Це дозволяє легко контролювати роботу мережі, локалізувати несправності

мережі шляхом простого відключення від центра тих або інших абонентів (що

неможливо, наприклад, у випадку шини), а також обмежувати доступ сторонніх осіб

до життєво важливих для мережі точок підключення. До кожного периферійного

абонента у випадку зірки може підходити як один кабель (по якому йде передача в

обох напрямках), так і два кабелі (кожний з них передає в одному напрямку), при

чому друга ситуація зустрічається частіше.

 Загальним недоліком топології типу «зірка» є значно більша, ніж при інших

топологіях, витрата кабелю. Це може істотно вплинути на вартість всієї мережі в

цілому.

 3. кільце (ring), при якій кожний комп’ютер передає інформацію завжди

тільки одному комп’ютеру, наступному в ланцюжку, а одержує інформацію тільки

від попереднього комп’ютера в ланцюжку, і цей ланцюжок замкнутий в «кільце»

(рис. 3).



 Рис. 3. Мережна топологія «кільце»

 Топологія «Кільце» – це топологія, у якій кожний комп’ютер з’єднаний лініями

зв’язку тільки із двома іншими: від одного він тільки одержує інформацію, а іншому

тільки передає.

 Чітко виділеного центра в цьому випадку немає, всі комп’ютери можуть бути

однаковими. Однак досить часто в кільці виділяється спеціальний абонент, що

управляє обміном або контролює обмін. Зрозуміло, що наявність такого керуючого

абонента знижує надійність мережі, тому що вихід його з ладу відразу ж паралізує

весь обмін.

 Строго говорячи, комп’ютери в кільці не є повністю рівноправними (у

відмінність, наприклад, від шинної топології). Одні з них обов’язково одержують

інформацію від комп’ютера, що веде передачу в цей момент, раніше, а інші –

пізніше. Саме на цій особливості топології й будуються методи керування обміном

по мережі, спеціально розраховані на «кільце». У цих методах право на наступну

передачу (або, як ще говорять, на захвата мережі) переходить послідовно до

наступного по колу комп’ютеру.

 Підключення нових абонентів в «кільце» звичайно зовсім безболісно, хоча й

вимагає обов’язкової зупинки роботи всієї мережі на час підключення. Як і у

випадку топології «шина», максимальна кількість абонентів у кільці може бути

досить велика (до тисячі й більше). Кільцева топологія звичайно є самою стійкою

до перевантажень, вона забезпечує впевнену роботу із самими великими потоками

переданої по мережі інформації, тому що в ній, як правило, немає конфліктів (на

відміну від шини), а також відсутній центральний абонент (на відміну від зірки).

 Тому що сигнал у кільці проходить через всі комп’ютери мережі, вихід з ладу

хоча б одного з них (або ж його мережного встаткування) порушує роботу всієї

мережі в цілому. Точно так само будь-який обрив або коротке замикання в кожному

з кабелів кільця робить роботу всієї мережі неможливої. Кільце найбільш уразливе

до ушкоджень кабелю, тому в цій топології звичайно передбачають прокладку двох

(або більше) паралельних ліній зв’язку, одна з яких перебуває в резерві.

 У той же час велика перевага кільця полягає в тому, що ретрансляція сигналів

кожним абонентом дозволяє істотно збільшити розміри всієї мережі в цілому (часом

до декількох десятків кілометрів). Кільце щодо цього істотно перевершує будь-які

інші топології.

 Недоліком кільця (у порівнянні із зіркою) можна вважати те, що до кожного

комп’ютера мережі необхідно підвести два кабелі.

 Іноді топологія «кільце» виконується на основі двох кільцевих ліній зв’язку, що

передають інформацію в протилежних напрямках. Мета подібного рішення –

збільшення (в ідеалі удвічі) швидкості передачі інформації. До того ж при

ушкодженні одного з кабелів мережа може працювати з іншим кабелем (правда,

гранична швидкість зменшиться).

 Крім трьох розглянутих основних, базових топологій нерідко застосовується

також мережна топологія «дерево» (tree), яку можна розглядати як комбінацію

декількох зірок. Як і у випадку зірки, дерево може бути активним, або справжнім

(рис. 5), і пасивним (рис. 6). При активному дереві в центрах об’єднання декількох

ліній зв’язку перебувають центральні комп’ютери, а при пасивному - концентратори

(хабы).

 Застосовуються досить часто й комбіновані топології, наприклад зірково-шинна,

зірково-кільцева.

 Способи організації мереж

 Якщо в мережі немає головного комп’ютера і всі комп’ютери є

рівноправними, тоді мережа називається одноранговою, комп’ютери – робочими

станціями, а їх об’єднання – робочою групою. Комп’ютери мають доступ до

незахищених ресурсів всіх решта комп’ютерів. Такі мережі є не досить

ефективними, бо не мають централізованого керування процесом.

 Якщо у мережі існує спеціально виділений комп’ютер, який керує роботою

мережі, має програми та бази даних, якими користуються решта комп’ютерів, тоді

мережа називається багаторанговою, головний комп’ютер – сервером, решта

комп’ютерів – клієнтами.

 На сервері встановлюють спеціальне програмне забезпечення, що

забезпечує надійну та ефективну обробку запитів клієнтів. Сервери, зазвичай, не

використовують як робоче місце і він може знаходитися в окремій кімнаті або на

значній відстані від решта комп’ютерів. Для об’єднання локальних мереж

використовують глобальні (віддалені) мережі.

 Глобальні мережі

 Глобальні комп’ютерні мережі поділяються на

- Регіональні

- Міжнародні.

- Регіональні створюються в певних районах, місті, державі, а

міжнародні забезпечують зв’язок з будь яким комп’ютером світу. Зв’язок у

глобальних мережах забезпечується через телефонні або супутникові лінії

зв’язку, для цього комп’ютер має бути обладнано модемом. Таке з’єднання

називається віддаленим доступом, а комп’ютери користувачів – абонентами.

- Функціонування глобальних мереж підтримують спеціальні

комп’ютери компанії-провайдера. Вони називаються серверами і

використовуються лише для адміністративних потреб. Адміністратори ведуть

облік абонентів, надають кожному з них власну адресу, перевіряють стан

мережі, розширюють або звужують мережу.

- Для одночасного під’єднання великої кількості користувачів сервер

має спеціальні засоби – багатоканальний телефон або багатопортові мережні

плати. З іншого боку він під’єднаний до інших серверів через високоякісні

спеціально виділені лінії – магістралі.

- Провайдери надають послуги на договірній основі, орієнтуючись на

час роботи користувача або на обсяг переданих даних. При укладанні

договору провайдер надає користувачеві всі атрибути, що потрібні для роботи

– номери телефонів, ідентифікатори, паролі). Захисні функції від потоку

непотрібної інформації здійснює програма, що встановлена на сервері і

називається брандмауером.

- Всесвітня мережа Інтернет

- Найпоширенішою та найвідомішою глобальною мережею, яка

об’єднує сотні мільйонів комп’ютерів у всьому світі є Інтернет. Єдиного

керування Інтернетом немає, існують суспільні комітети, які розробляють

єдині стандарти для всіх застосувань Інтернету, розподіляють адреси

абонентів та доменні імена веб-ресурсів та багато іншого.

- Інтернет – це глобальна комп'ютерна система, яка:

- • Містить логічно взаємозв'язаний простір глобальних унікальних адрес. Тут

кожен комп'ютер, якій під’єднано до Інтернету має власну унікальну адресу.

- • Здатна підтримувати обмін інформацією, тобто здійснювати комунікацію

віддалених комп’ютерів.

- • Забезпечує функціонування різноманітних інформаційних та комунікаційних

Дата добавления: 2015-05-26