Загальна характеристика виборчого законодавства Королівства Данія

Юридичними підставами виборчої системи Данії є Конституція Данії від 5 червня 1953 року, Виборчий Акт від 11 травня 1987 року з останніх від 10 квітня 1991 року, і навіть акти Міністерства внутрішніх справ, видані відповідність до зазначеним Актом. Конституція містить основні засади виборчої системи, а Виборчий Акт їх конкретизує. Вибори в Гренландії і Фарерських островах регулюються окремими нормативними актами.

Датський парламент,Фолькетинг, є однопалатним і складається з 179 членів, у тому числі 175 обираються від Данії, і з два від Фарерських островів і Гренландії. ЧлениФолькетинга обираються чотири роки загальним таємним голосуванням за пропорційною системою виборчого права. Головна в цій системи у тому, щоб кожна політичну партію отримувала у парламенті чи іншому представницькому органі число мандатів, пропорційне числу поданих неї виборчих симпатій.

З 175 членів парламенту від Данії 135 обираються з урахуванням набраних голосів на виборчих округах (голоси, отримані кожної партією в окрузі, послідовно діляться на 1,4; 3; 5; 7… і далі триває послідовний ряд непарних чисел), інші 40 вибираються з метою забезпечити пропорційне представництво тих партій, із якими ці кандидати пов'язані, тобто вони обираються за партійними списками всій країні (так званий модифікований методСент-Лаге).

Для виборчих цілей територія Данії ділиться на 3 виборчі регіони: Копенгаген, острівні території Польщі і Ютландія. Виборчі регіони діляться на 17 багатомандатних округів, які, своєю чергою, діляться на 103 одномандатних округу. Кордони виборчих округів збігаються з територіями адміністративних одиниць.

За Конституцією Королівства Данія, члениФолькетинга обираються на загальних прямі вибори з урахуванням таємного голосування. Конституція Данії 1953 року прямо свідчить про два головних принципи виборчого процесу:

- вибори слід забезпечити пропорційне представництво, щоб забезпечити однакову уявлення різних думок електорату;

- кількість місць у парламенті, які розподіляються у кожному регіоні має бути пропорційно кількості жителів, числу виборців і ряду щільностінаселения.[10]

Отже, кількість місць уФолькетинг розподіляється між округами 1 разів у 5 років у результаті переписом населення залежно від зазначених вище нами у Конституції Данії показників: 1) кількість населення; 2) кількість зареєстрованих виборців під час останніх виборах; 3) щільність населення.

Конституція Данії Частини IV,Разделе 29 свідчить про коло осіб, хто проти неї голосувати, тобто активне виборче право: «Будь-який підданий Данії, має місце проживання у Сполученому Королівстві і який сягнув вікового цензу, встановленого пунктом 2 справжнього розділу, проти неї участь у виборахФолькетинга, коли він не оголошено недієздатною».

У пункті 2 цього розділу говориться у тому, що вікової виборчий ценз встановлюється настільки ж, яким він було визначено виходячи з референдуму Законом від 25 березня 1953 року. Віковий ценз виборчого права можливо, у час змінено законом. Законопроект, ухваленийФолькетингом із зазначених питань, отримує схвалення Короля в тому разі, якщо зміна вікового цензу схвалено на референдумі. У Данії період із 1953 по 1971 роки минуло 4 референдуму, у яких вікової ценз поступово знижувався із 25-ма років до 20 років. З виборчої реформи 1978 року франшиза у Данії надається із 18-ї років.

Отже, відповідно до Конституції Данії, активне виборче право має обличчя, яке відповідає наступним вимогам:

- є громадянином Данії;

- постійно живе у Королівстві;

- досягло 18 років;

- наділене виборчої дієздатністю.

Постійно які мешкають Данії, відповідно доПункту 1 Частини 1Избирательного Акта, вважаються також піддані Королівства Данія, працюють у датських компаніях по закордонах; службовці у міжнародних організаціях, членом якого є Данія; люди, направлених на дипломатичну службу як представники Датського громадського органу чи іншого місцевого приватного підприємства чи асоціації; тимчасово котрі живуть по закордонах громадяни Данії; студенти, учні по закордонах; і навіть особи, живуть по закордонах за станом здоров'я (та його дружини).

Участь у голосуванні виборах уФолькетинг - важлива громадянська обов'язок (обов'язковий вотум). Перед виборами чи референдумом громадяни, з правом голоси, отримують голосування, у якій зазначено, де й коли проходитиме голосування. Використання виборчого права є невід'ємною частиною поняття «громадянин Данії».

Розділ 30 Конституції Данії свідчить про вимоги до пасивному виборчого права: «Будь-яка особа, має право участь у виборахФолькетинга, то, можливо обрано вФолькетинг, якщо воно не засуджено діяння, яке гСистему керування виборчим процесом складається з 5 рівнів. На національному рівні управлінськими функціями наділений міністр внутрішніх справ. У його обов'язки входить:

- розробка й видання деталізованих і постійних правив і посібників всім органів управління виборами;

- розподіл кожні 4 року кількості місць у парламенті серед районів і виборчих округів відповідно до виборчим актам;

- отримання заяв з жаданням реєстрації від нових партій;

- видання посібників з проведення майбутніх виборів;

- розподіл місць уФолькетинге між партіями і незалежними кандидатами за результатами виборів.

На рівні багатомандатного виборчого округу функція управління покладено на префекта. Він проводить реєстрацію мови кандидатів і систематизує інформацію про партії і кандидатів, які беруть участь у виборах у відповідному окрузі.

За 8 днів перед виборами партії повинні сповістити префекта про обраному варіанті партійного списку:

- за одним у кожному одномандатному окрузі, чи чіткої послідовності у списку в багатомандатному окрузі

- паралельна система: всі в багатомандатному окрузі представлені у кожному районі. Виборець, голосуючи за партію, може віддати кандидату свій кращий голос.

Місця у парламенті отримують представники партії, які набули найбільшого кількістьпредпочтительних голосів чи, якщо використовувалася паралельна система, то партійних списків.

На рівні кожного з одномандатних виборчих округів створюється виборчий комітет. Комітети визначають отримання виборчих бюлетенів всім виборчих дільниць у межах їхніх округу. З іншого боку, вони повідомляють в вечір виборів міністру інформацію про підрахунку голосів у тих ділянках округу, і навіть, керують остаточним підрахунком голосів на своєму окрузі наступного дня після виборів день.

Управління виборами, що з виборцями відбувається на муніципальному рівні у особі місцевого ради. У його завдання входить реєстрація виборців, розсилання бюлетенів для голосування кордоном, поділ муніципалітету на виборчі дільниці тощо.

Натомість, кожен муніципалітет ділиться на виборчі дільниці. Спостерігачі на виборчих дільницях обираються місцевими порадами у складі виборців відповідного муніципалітету у кількості 5-9 людина. Спостерігачі опікуються процедурою голосування, підрахунку голосів, перевіряють також, чи інформація про виборця, який голосував, у системі попереднього голосування, зазначена в захисному листі, тієї, що міститься в регістрі. Їх функції зв'язані із проведенням голосування та попереднім підрахунком голосів.

Виборчий Акт зовсім позбавлений будь-яких правил проведення в передвиборній агітації, якомога більше використаних на вибори грошей немає та т.д. Є лише один законодавча заборона - не можна проводити передвиборну агітацію до приміщення виборчої дільниці. Працівники виборчої дільниці що неспроможні носити у своїй одязі чи з собою жодної партійної символіки. Передбачено, що Мін'юст може видавати деякі проведення в передвиборній агітації у суспільних місцях, надворі, з метою забезпечення суспільного ладу. Закон «Про Датське радіо тателевиденье» свідчить, що це партії мають рівний доступ національному тілі- й радіо ефіру під час виборчої кампанії. Усі політичні партії безкоштовно одержують однакове ефірний час для виборчої кампанії. Реклама політичних партій національними і регіональних тілі- й радіо ефірах заборонена.

Розподіл основних місць уФолькетинге відбувається з урахуванням т.зв. «методу найбільшого середнього», що передбачає передачу нерозподілених мандатів партіям, у яких найбільше приватне від розподілу числа отриманих ними голосів, на число отриманих з першого розподілі мандатів плюс одиницю.

Компенсаційні місця отримують партії, що відповідають хоча б одного з трьох вимог:

1. Одержання місця у одному з десяти багатомандатних виборчих округів;

2. Одержання у двох із трьох виборчих регіонах кількості голосів, які відповідають середньому регіональному кількості голосів, необхідного щоб одержати місця;

3. Одержання 2 % голосів із загальнонаціональним результатів голосування.

Отже, якщо партія не подолала перший поріг, вона повинна переважно подолати один їх двох наступних. Практика показує, подолання третього порога тягне у себе і подолання другого.

Компенсаційні місця розподіляються в такий спосіб: кількість голосів, отриманих партією під час виборів всій країні, ділиться на виборчу квоту (голоси, віддані під час виборів, поділені кількості місць у парламенті). Результат заокруглюється, і потім із нього віднімається кількість місць, отриманих партією у регіоні. Різниця і є кількістю компенсаційних місць. Отут важливе відзначити, що це компенсаційні місця забезпечують ще більшу реалізацію принципу пропорційності виборів уФолькетинг, дає можливість отримати місця у парламенті партіям, які узяли участь у розподілі всіх отриманих за результатами виборів місць.

Процедура голосування на Данії досить традиційна для європейських електоральних традицій. Голосування 31 жовтня починається у 9:00 і закінчується 20:00. Перед голосуванням першого виборця, який прийшов на ділянку, службовці цієї ділянки зобов'язані показати, що виборчі урни порожні, потім вони закриваються чи опечатуються.Служащим ділянки заборонено давати виборцям рекомендації або Поради щодо голосування конкретну партію чи кандидата. Вони також має стежити, щоб у території дільниці не проводилася агітація.Подпункти 2 і трьохПункта 49 Частини 7Избирательного Акта Данії встановлюють, що у окремих випадках виборному ділянці допомогу в виборах можуть надавати 2 контролера. Сліпі чи ні бачать можуть попросити контролера поставити оцінку замість нього. Це допускається лише у тому випадку, коли виборець чітко й прямо називає партію чи кандидата, за якого хоче проголосувати.

Задля реалізації свого права виборному ділянці, виборець повинен пред'явитипригласительную карту чи назвати своє ім'я, адреса київська і дату народження. Якщо ідентифікувати обличчя неможливо, він повинен пред'явити що посвідчує особу документ (паспорт чи права).

Голосування відбувається на закритою кабінці, потім бюлетень складається задля забезпечення таємності і особисто кидається до урни, яка перебувати поза кабінки для голосування. Особам, нездатних самостійно проголосувати передбачена спеціальну процедуру.

Особам, які проживають по закордонах, та інших категорій виборців існує зване «попереднє голосування».

Підрахунок голосів починається відразу після закритті виборчих дільниць відразу після 20:00. Передбачається, що бути присутнім на підрахунку може кожен бажаючий, оскільки підрахунок є публічним. Проте будь-якої чіткої правової регламентації загальна припущення, на жаль, не одержало. Під час попереднього підрахунку перевіряється юридична сила матеріалів попереднього голосування та бюлетенів. Голоси за партії і мільйонів незалежних кандидатів вважаються окремо. Нечинні голоси також підлягають підрахунку з єдиною метою порівняння загальної кількості голосами й кількості виборців, які взяли участь у виборах. підрахунок виборчих бюлетенів.

Результат попереднього підрахунку повідомляється голові виборчого комітету. Усі матеріали з приводу виборам упаковуються і передаються уповноваженому органу лише на рівні муніципалітету.

Голова одномандатного виборчого округу повідомляє кількість голосів, які набрали партії і незалежні кандидати міністру внутрішніх справ. Попередні результати по одномандатному округу, зазвичай, стають відомими на ніч 31 жовтня.

Остаточний підрахунок голосів є також публічним. Вона починається наступного дня після виборів що і складається з повторення підрахунку в кожному ділянці, та був окремо голосів за партію і якогопредпочтительних голосів за окремих кандидатів. Виборчий комітет також проводить аналіз бюлетенів щодо їх легітимності.Нелигитимность бюлетенів встановлюється за критеріями, розробленим міністерством внутрішніх справ виходячи зИзбирательного Акта. Результати остаточних підрахунків реєструються в записах виборчого комітету і копії передаються міністру відразу по закінченні підрахунків.

Попередні результати оголошуються на телебаченні та радіо ввечері та вночі після виборів. Наступного дня оголошуються остаточні підрахунки.

У разі визнання виборів недійсними, призначається повторне голосування. У ньому можуть брати участь лише ті, хто був у виборчих списках щодня першого голосування. Міністр внутрішніх справ призначає дату голосування. У разі проводяться нові підрахункирезультатов.[12]

Дата добавления: 2015-05-26