Еколого-геологічні маршрути

Еколого-геологічні маршрути проводяться з метою рекогносцирування території, що планується до еколого-геологічного картування; обстеження і попереднього вивчення площ, ділянок, об’єктів, визначених на підготовчому етапі, ландшафтних умов і їх антропогенних змін, завірки матеріалів дешифрування МАКЗ.

Напрямок, довжина, розташування маршрутів та види і обсяги супутніх досліджень визначаються геологічним завданням за результатами підготовчого етапу.

Маршрути рекомендується проводити:

- вхрест простирання основних типів, класів, родів і видів природних ландшафтів, генетичних типів рельєфу, вздовж русел річок, природних і технічних дрен, ярів, балок; берегів природних і штучних водоймищ, хвостосховищ; іригаційних споруд, трубопроводів меж зон функціонального використання територій тощо;

- вхрест геологічних (в т.ч. тектонічних, неотектонічних, геодинамічних) структур; в районах і ділянках розвантаження підземних вод, розвитку сучасних небезпечних геологічних процесів та явищ (просідання та провалів денної поверхні, зсувів, обвалів, ерозії, карсту, суфозії та ін.).

Густота розташування маршрутів і пунктів спостережень на них визначаються залежно від складності геологічної будови, ландшафтних умов, характеру річкової системи, розчленованості території, її доступності для спостережень, рівнів господарського освоєння та техногенного навантаження. При необхідності маршрути можуть виходити за межі території (аркуша) досліджень.

Маршрути супроводжуються профільними геохімічними, радіогеохімічними, атмогеохімічними, гідрогеохімічними та ін. дослідженнями, зміст і обсяги яких визначаються проектом робіт в залежності від еколого-геологічних, геологічних, ландшафтних умов території та рівнів її антропогенних (техногенних) змін.

В процесі еколого-геологічних маршрутів виконуються ландшафтно-індикаційні дослідження, основною задачею яких є вибір і обгрунтування ключових ділянок для проведення більш детальних досліджень в межах ландшафтів різного плану. Виділяються два типи ділянок. Перший вид ділянок визначається з метою більш детального вивчення еколого-геологічних умов в межах типових ландшафтів, характерних для даної території. Другий вид ділянок потрібен для вивчення структури і процесів аномальних зон (западин, лінійних леаніментів, зсувів, карсту тощо). Для характеристики ландшафтів вибираються або декілька ключових (опорних) ділянок, (в залежності від складності територій) які за класифікацією, за детальністю виділення і вивчення можуть відповідати урочищу або їх групам, в окремих випадках - групам фацій. Для кожного типу урочищ і типів окремих найбільш поширених фацій (груп фацій) визначаються їх найбільш важливі індикаційні характеристики. Велике значення для обгрунтування вибору ключових ділянок надається результату дешифрування аерофотознімків в підготовчому періоді і при проведенні еколого-геологічних маршрутів. В межах ключових ділянок детально вивчаються ландшафтні умови, характер і рівні їх антропогенних змін, визначаються типи і особливості мікрорельєфу грунтів, їх вологості, рослинності, закономірності поширення окремих комплексів ландшафтів, їх морфологічні і структурні характеристики, уточнюються границі між ними.

При необхідності на опорних ділянках виконується комплекс площинного і вертикального геохімічного, радіогеохімічного, гідрогеохімічного опробування з метою з’ясування особливостей розподілу, перш за все, факторів концентрації токсичних хімічних елементів і їх сполук в природних тілах (компонентах) ландшафтів. Перелік і види опробування вибираються в залежності від конкретних задач, що вирішуються, реальних ландшафтно-геохімічних умов і господарського використання територій.

Щільність спряженого опробування – в середньому одна проба (по кожному компоненту ГС) на 4 км². Здійснюється обов’язкове нерівномірне збільшення щільності опробування на опорних ділянках, ділянках складних ландшафтних структур, аномальних зон та інтенсивних перетворень, забруднень компонентів ГС – до однієї проби на 0,01-1 км². При цьому кількість проб, що відбираються по кожному компоненту ГС, повинна забезпечувати обгрунтованість оцінок і висновків.

В склад робіт при еколого-геологічних маршрутах включаються обстеження екологічно небезпечних техногенних об’єктів і джерел забруднення довкілля, встановлення чи уточнення їх розташування, особливостей функціонування, характеру та інтенсивності впливу на окремі компоненти довкілля і ГС, складу викидів в атмосферу, рідких скидів, твердих відходів тощо.

Дата добавления: 2015-05-26