Площинні радіометричні дослідження

Радіоекологічні дослідження

Визначення геохімічних фонів (вибір і опробування фонових ділянок).

На етапі польових робіт потрібно визначитись з геохімічними фонами компонентів чи об’єктів довкілля, що вивчаються.

Геохімічні фони можуть бути визначені двома шляхами:

- відбором проб на фонових ділянках, тобто на ділянках, що зазнали найменшого впливу техногенної діяльності і знаходяться поза межами вторинних ореолів родовищ рудних корисних копалин;

- методом природних аналогів, а саме перенесенням на територію досліджень даних щодо геохімічних фонів з об’єкту –аналога (за класом ландшафту).

Вибір ділянок або майданчиків для відбору проб з метою визначення геохімічних фонів виконується з урахуванням попереднього ландшафтно-геохімічного районування території робіт.

Ділянки (майданчики) відбору проб (перш за все грунтів) вибираються в межах кожного класу геохімічних ландшафтів, на максимальній відстані від техногенних об’єктів і джерел забруднення. Якщо вибір таких ділянок (майданчиків) в силу об’єктивних причин виявиться практично неможливим, тоді фонові ділянки визначаються за переважанням в їх межах відносно низьких і порівняно стійких значень вмісту хімічних елементів, перед усім токсичних. В цьому випадку вибір фонових ділянок можливий після одержання всієї аналітичної інформації для обмеженої кількості ландшафтів або в цілому, для всієї території.

Визначення фонових геохімічних характеристик на умовно “чистих” ділянках, які не зазнали суттєвих техногенних навантажень, здійснюється в межах майданчика розміром від 50 х 50 м до 100 х 100 м. Кількість відібраних проб повинна забезпечувати статистично достовірний результат – не менше 30.

Вага проби після обробки –500 г фракції 4 мм.

Площинні радіометричні дослідження виконуються з метою оцінки радіаційної обстановки на території робіт через виміри потужності експозиційної дози (МЕД) гама-випромінювання, а також виявлення аномальних площ, ділянок, об’єктів, що є або можуть бути джерелами аномальної радіоактивності.

Мережа площинних радіометричних досліджень повинна співпадати з мережею літохімічного опробування грунтів. Щільність мережі пунктів спостережень залежить від розмірів виявлених на попередніх етапах радіологічних досліджень підприємствами різних відомств аномальних площ, ділянок, зон, об’єктів, які створюють підвищену радіоактивність.

Детальному вивченню підлягають площі зі значеннями МЕД вище 25 мкР/рік. Мета деталізованих спостережень – виявлення епіцентру аномалії та максимальних значень МЕД.

Спостереження МЕД ведуться на висоті 1 м від поверхні землі на площадці 5х5 м, не менше п’яти замірів (по “конверту”), які фіксуються як один замір. При виявленні площадок з рівнем опромінювання вище 45 мкР/рік в точках максимальних значень МЕД додатково виконуються виміри гама-активності на висоті 5-10 см від поверхні землі, а також бета-випромінювання, в тому числі і від проб грунтів, відібраних на гама-спектральний аналіз з метою визначення вмісту природних і штучних гама-випромінюючих радіонуклідів. При високих рівнях бета-випромінювання, а також при встановленні аномальних вмістів цезію-137 (визначальна щільність забруднення вище 1 Кі/км²) відбираються проби грунтів на радіохімічне визначення стронцію-90.

Методика радіометричних досліджень докладно викладена в нормативно-методичних документах Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС), а також у “Временных методических рекомендациях по проведению геолого-радиоэкологических исследований в зоне влияния АЭС”. ГоловКГУ “Укргеология”, 1990г.

Дата добавления: 2015-05-26