ТЕМА 2. Економічна ефективність виробництва овочів

Завдання 2.

Завдання 1.

За даними форми № 29-сг визначити рівень розвитку виробництва зерна (або іншої групи культур) і його місце в економіці підприємства за три роки. Зробити висновки.

Таблиця 35

Рівень розвитку зернового виробництва __________________________

(назва підприємства, район)

Культури

Площа, га

Урожайність, ц з 1 га

Валовий збір, ц

Реалізована продукція, ц

Рівень товарності, %

базисний

проміжний

звітний

базисний

проміжний

звітний

базисний

проміжний

звітний

базисний

проміжний

звітний

базисний

проміжний

звітний

Озимі зернові

Ярові зернові

Кукурудза на зерно

Зернобобові

Інші зернові

Всього

х

х

х

Таблиця 36

Місце зернових в економіці господарства__________________________

(назва підприємства, район)

Показники	В цілому по господарству	Зернові	Питома вага зернових у загальних показниках господарства, %
Базисний рік	Звітний рік	Базисний рік	Звітний рік	Базисний рік	Звітний рік
Площа посіву, га
Валова продукція, тис. грн. - у поточних цінах - у порівнянних цінах 2005р.
Витрати праці, тис.люд.-год.
Виробничі витрати, тис.грн.
Грошова виручка, тис.грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Прибуток, тис.грн.

За даними форми № 50-сг та форми № 29-сг визначити економічну ефективність виробництва зернових в підприємстві за два роки. Зробити висновки.

Таблиця 37

Вихідні дані для розрахунку показників економічної ефективності виробництва зерна

Показники	Базисний рік	Звітний рік	Всього за 2 роки	Темп росту, %
Площа посіву, га
Валовий збір (у вазі після доробки), ц
Прямі витрати праці, тис.люд.-год.
Кількість реалізованого зерна в натурі, ц
Площа, з якої реалізовано зерно, га
Грошова виручка, тис.грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.
Прибуток, тис.грн.

Таблиця 38

Економічна ефективність виробництва зерна __________________________

(назва підприємства, район)

Показники	Базисний рік	Звітний рік	В середньо-му за 2 роки	Темп росту, %
Урожайність, ц з 1 га
Прямі витрати праці на виробництво 1 ц зерна, люд.-год.
Собівартість 1 ц зерна, грн. - виробнича - реалізованої продукції
Середня ціна реалізації 1 ц, грн.
Прибуток, отриманий з: - 1 ц реалізованої продукції, грн. - 1 га площі, з якої реалізована продукція, грн.
Рівень рентабельності, %

Питання для обговорення

1. Розвиток і розміщення овочівництва в Україні.

2. Ефективність виробництва овочів відкритого грунту.

3. Ефективність виробництва овочів захищеного грунту.

4. Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування овочів.

Методичні вказівки щодо виконання завдань теми

Овочі – незамінні продукти харчування, багаті на мінеральні елементи, вітаміни, поживні речовини. Норма споживання овочів і баштанних культур у середньому за рік на душу населення в Україні становить 164 кг, а споживається близько половини.

Овочі – цінна сировина для харчової і консервної промисловості. Порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами вирощування овочів має свої особливості. Їх структура значною мірою визначається природними та економічними умовами, а економічна ефективність залежить від зони вирощування.

Розрізняють овочівництво відкритого і захищеного грунту.

Для порівняльної оцінки вирощування овочевих культур за технологіями і працеємностями користуються такими показниками: урожайність, обсяг валової продукції в розрахунку на 1 га посіву, витрати праці на одиницю продукції, розмір прибутку на одиницю площі, рівень рентабельності.

В овочівництві захищеного грунту урожайність визначають в розрахунку на 1 м² корисної площі, а прибуток – на 1 га споруд захищеного грунту.

ТЕМА 3. Економічна ефективність виробництва плодів, ягід і винограду.

Питання для обговорення

1. Розвиток і розміщення садівництва і виноградарства.

2. Економічна ефективність виробництва фруктів, ягід і винограду.

Методичні вказівки щодо виконання завдань теми

Виробництво фруктів, ягід і винограду та продукції їх переробки – одна із складових АПК України, що характеризується певною специфікою, широким асортиментом та багатоплановістю їх використання. Внаслідок цієї специфіки та відповідно до природно-кліматичних факторів формується ринок плодової продукції в свіжому і переробленому вигляді.

Садівництво і виноградарство як галузі сільського господарства мають ряд особливостей, зумовлених характером виробництва продукції. Від початку садіння до вступу в період плодоносіння, насадження потребують великих трудових і матеріальних витрат. З початком плодоносіння садові і виноградні насадження стають основними засобами виробництва сільськогосподарського підприємства. Період амортизації окремих насаджень різний. Так, у зерняткових порід він становить у середньому 20-25 років, у кісточкових – 17-20, а у виноградників – 40-50 років. Строк окупності капітальних вкладень на закладання садів – 8-12, а ягідників – 4-5 років.

Для визначення економічної ефективності виробництва фруктів, ягід і винограду використовуються ті ж самі показники, що і для інших сільськогосподарських культур.

Для порівняльної оцінки ефективності виробництва використовуються такі показники: урожайність ц з 1 га, продуктивність праці, валовий і чистий доход на 1 га; на 1 люд.-год.; собівартість, рівень рентабельності.

Садівництво і виноградарство – трудомісткі культури. Витрати праці в садівництві складають 700 люд.-год. на 1 га, у виноградарстві – 500-670 люд.-год. на 1 га.

ТЕМА 4. Економічна ефективність виробництва олійних культур.

Питання для обговорення

1. Народногосподарське значення виробництва олійних культур (соняшнику, ріпаку, сої тощо).

2. Показники економічної ефективності виробництва олійних культур.

3. Стимулювання підвищення якості насіння олійних культур.

4. Шляхи збільшення виробництва насіння олійних культур, підвищення якості, зниження собівартості.

Методичні вказівки щодо виконання завдань теми

До олійний культур належать соняшник, ріпак, гірчиця, мак олійний, льон-довгунець, бавовна, коноплі, соя.

У насінні цих культур міститься олії, %: соняшнику – 29,0-56,9; рицина – 7,2-58,2; ріпаку озимому – 45,0-49,6; льону олійного – 30,0-47,8; маку – 46,0-56,0; сої – 15,5-24,5.

Олійні культури та продукти їх переробки – цінний корм для худоби. Наприклад, соняшник, сою, ріпак та ряд інших культур вирощують на силос та зелену масу. Макуха і шрот, що є відходами переробки насіння, містять багато білка й сприяють різкому підвищенню продуктивності тварин.

Основна олійна культура в Україні – соняшник. У державних закупівлях насіння олійних культур питома вага соняшнику становить близько 96 %.

Основними показниками, які характеризують рівень економічної ефективності виробництва всіх олійних культур, є урожайність, затрати праці на 1 ц насіння, собівартість 1 ц, ціна реалізації, маса прибутку в розрахунку на 1 ц та 1 га посіву, підвищення рівня рентабельності.

Затрати праці на 1 ц насіння складають біля 2 люд.-год.

ТЕМА 5. Економічна ефективність виробництва і використання кормів.

Питання для обговорення

1. Поняття кормової бази, її значення для тваринництва і завдання розвитку.

2. Джерела кормових засобів і їх економічних характеристик.

3. Науково-технічний прогрес у кормовиробництві.

4. Економічна оцінка кормових культур, кормів і раціонів.

5. Шляхи збільшення та здешевлення виробництва кормів.

Методичні вказівки щодо виконання завдань теми

Кормова база – це сукупність кормових ресурсів, структура і якість кормів, система їх виробництва, зберігання і використання в окремому господарстві, районі, області, регіоні.

Вона повинна забезпечувати:

- повне і безперебійне забезпечення повноцінними кормами всіх видів худоби і птиці на протязі року;

- виробництво кормів і насіння кормових культур з належною працеємкістю і собівартістю;

- раціональне використання сільськогосподарських угідь, залишків рослинництва і відходів переробної промисловості;

- надійне зберігання і використання без втрат всіх видів кормів.

Для практичного вирішення проблеми кормовиробництва і використання кормів спеціалісти повинні досконало знати економіки галузі, основні напрями її інтенсифікації, вміти виконувати практичні розрахунки по аналізу кормовиробництва, порівняльній оцінці культур і раціонів.

Узагальнюючий облік кормів ведуть в кормових одиницях. В одній кормовій культурі наявність кормових одиниць може бути різна і залежить від агротехніки, термінів і способів збирання, зберігання. Згідно зоотехнічних вимог в раціоні на кожну кормову одиницю необхідно мати в середньому 105-110 г перетравного протеїну. Нормативну кількість кормів розраховують виходячи із нормативів.

Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну з 1 га як по основній, так і по побічній продукції визначають множенням врожайності (основної і побічної продукції) на відповідну кількість вмісту кормових одиниць і перетравного протеїну в одиниці корму.

,

де У_кпо – вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посівної площі, ц; К – кількість кормових одиниць в 1 ц корму; П – вміст протеїну в 1 ц корму, кг; У_осн – врожайність основної продукції, ц/га; У_поб – врожайність побічної продукції, ц/га.

Дата добавления: 2015-05-26