Порядок проходження практики 1 страница

Мета практики

У відповідності до навчального плану галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», студенти четвертого курсу у 8 семестрі проходять економічну практику, яка є заключним етапом підготовки студентів.

Мета практики – закріплення отриманих теоретичних знань зі спеціальних дисциплін, набуття практичних навичок проведення облікової, масово-роз’яснювальної, консультативної, прогнозно-аналітичної та контрольно- перевірочної роботи податкової служби.

Базою для проходження практики є органи державної податкової служби України. Керівництво економічною практикою здійснюють наукові керівники від Університету та спеціалісти бази практики.

У відповідності з програмою практики студент повинен виконати передбачений обсяг робіт, підготувати звіт про виконану роботу.

Студент зобов’язаний:

1. перед початком економічної практики з’явитись на інструктивні збори студентів, і отримати там направлення на практику, програму, індивідуальне завдання та іншу необхідну документацію;

2. з’явитись до підрозділу ДПС для проходження практики в термін, визначений Університетом.

За місцем проходження практики студент зобов’язаний:

1) безпосередньо перед початком практики в органах ДПС України пройти інструктаж з техніки безпеки і суворо дотримуватися вимог під час проходження практики;

2) прослідкувати за оформленням наказу про проходження практики та про призначення керівника практики від органів ДПС України;

3) ознайомитись разом із керівником практики від органів ДПС України з планом-графіком проходження практики (додаток А);

4) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку в органах ДПС України. Час початку і закінчення робочого дня, встановлений для службовців в органах ДПС України є обов’язковим для студентів, які перебувають на практиці. За порушення трудової дисципліни правил внутрішнього розпорядку студент несе відповідальність перед керівництвом університету і органами ДПС України;

5) засвоїти питання, передбачені програмою економічної практики, і викласти результати у формі письмового звіту;

6) виконувати завдання керівника практики від органів ДПС України (планово-економічні розрахунки і обґрунтування, інформаційно-просвітницька, організаційна, виховна робота у колективі та з платниками);

7) приймати участь у громадському житті колективу в органах ДПС України;

8) не пізніше, ніж за 1 день до закінчення практики отримати характеристику з указаною оцінкою роботи і підписом керівника практики від бази практики, завіреним печаткою;

9) отримати оцінку керівника практики від бази практики на титульній сторінці звіту, завірити звіт з економічної практики підписом керівника та печаткою.

Після закінчення практики студент зобов’язаний:

1) з’явитися до Університету у визначений термін;

2) здати керівнику практики від Університету завірені підписом і печаткою звіт про проходження економічної практики і характеристику з оцінкою проходження практики.

1.3. Оформлення та захист звіту з практики

За наслідками проходження практики студент повинен скласти звіт. Обсяг звіту повинен складати від 25 до 30 сторінок друкованого тексту без урахування додатків. У звіті студент коротко описує виконану роботу з кожного розділу та збирає необхідні додатки – первинні та облікові документи податкових органів (загального рівня доступу), табличні та графічні матеріали, які заповнюються та підшиваються в кінці звіту.

Звіт повинен бути грамотно виконаний, охайно оформлений та зброшурований. Текст роботи друкується через 1,5 міжрядкові інтервали (у комп’ютерному виконанні) на одній стороні аркуша формату А4 кеглем Times New Roman 14. Поля з чотирьох сторін аркуша характеризуються такими відступами від краю: зліва – 30мм; справа – 10мм; зверху – 20мм; знизу – 20мм.

Усі сторінки мають бути пронумеровані. Нумерація починається з титульного листа (без позначення на ньому номера сторінки) та позначається арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Текст роботи розбивається на питання згідно з тематичним планом програми практики. Питання нумеруються арабськими цифрами (крім змісту та вступу). У кінці номера повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку іде заголовок питання, який друкують великими літерами. Наприклад: 2. (назва питання другого), 10. (назва питання десятого). Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 4 інтервалам (20 мм). Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Не можна розміщувати заголовок в кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Виклад нового питання можна почати на тій же сторінці, на якій закінчилось попереднє, за умови, що на ній поміститься 2-3 рядки тексту.

Не допускається більше трьох виправлень на одній сторінці. Виявлені при оформленні звіту помилки, повинні бути виправлені чорнилом чорного кольору після охайної підчистки. Переписування підручників, інструкцій та методичних вказівок, дублювання та переписування звітів, подання одного і того ж звіту двома і більше студентами заборонено. Звіт з економічної практики підлягає перевірці і рецензуванню на кафедрі податків та оподаткування. До захисту звітів допускаються студенти, які успішно пройшли практику, виконали всі завдання і належним чином оформили звіт.

Звіт повинен містити:

1) титульну сторінку (додаток Б);

2) характеристику (додаток В);

3) рецензію (додаток Г);

4) зміст, у якому зазначаються назви всіх розділів звіту;

5) вступ;

6) основну частину;

7) висновки;

8) список використаних джерел;

9) додатки;

10) табель обліку робочого часу студента-практиканта;

11) щоденник студента-практиканта (додаток Д).

У вступі за обсягом 2-3 сторінки формуються мета та завдання практики, викладаються обґрунтування важливості адміністрування податків у сучасних умовах та наводиться характеристика бази практики.

У основній частині характеризується діяльності підрозділу ДПС за усіма розділами програми: методика обліку та перевірок, масово-роз’яснювальної та прогнозно-аналітичної роботи, справляння окремих податків, тощо.

У висновках наводиться скорочений аналіз порядку діяльності податкових органів, розробляються конкретні пропозиції щодо його вдосконалення.

Звіт зшивається, сторінки нумеруються. Подання звіту у папках не дозволяється. Як уже зазначалося, крім текстової частини звіту і додатків, студент подає характеристику керівника від бази практики (додаток В). На титульному аркуші звіту мають бути оцінки, підписи керівників практики від ДПІ та університету і відтиск печатки бази практики.

Для забезпечення повноти і ефективності проходження практики студенти ведуть щоденник економічної практики (додаток Д), в якому записують зміст виконаної роботи за кожний день. Не рідше ніж раз на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перевірку керівнику від бази практики, який перевіряє його, дає письмові зауваження, підписує записи, що їх зробив студент.

Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівником від бази практики, які пишуть характеристику на студента-практиканта та дають оцінку його роботи за період проходження практики. Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру. Без заповненого щоденника практика не зараховується.

Завершений та відповідно оформлений звіт про проходження практики студент подає керівникові практики від університету для перевірки і написання рецензії (додаток Г). Після отримання позитивної рецензії у зазначений кафедрою час студенти з’являються на захист.

Захист звітів з економічної практики проводиться на кафедрі податків та оподаткування, для чого розпорядженням завідуючого кафедрою створюються комісії з викладачів кафедри. Студенти, які не пройшли практику або не захистили звіт, не допускаються до складання державного іспиту зі спеціальності.

1.4. Правила оформлення таблиць та графіків (рисунків)

Текст звіту з економічної практики ілюструють таблицями, фотографіями, графіками, діаграмами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети.

Таблиці мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною.

Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Усі таблиці нумерують. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: Таблиця 1.3. /третя таблиця першого розділу /.

Таблиця 1.3

Тематичний заголовок

Назва колонки		Заголовки і підзаголовки
				/гр.1 х гр.2/ /гр. - гр.2/
А	Б

Назва /зміст рядків /Графи колонки/ (боковик)

У таблиці боковик не повинен займати більше, ніж 1/3 її формату, а висота заголовка – більше ніж 1/3 висоти таблиці. Вертикальні графи нумерують у тих випадках, якщо в тексті на них є посилання або якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, розміщеними в різних графах. Назву їх пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою, з малої, в інших випадках – з великої. Розміщення заголовка таблиці по діагоналі не дозволяється. Висота рядка має бути не меншою ніж 8 мм. Графу «№ п/п» в таблицю не вводять. Якщо таблицю переносять на іншу сторінку, то пишуть: «Продовження табл. 1.3.»

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні – вказують у рядках чи графах. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють сполученням «те саме», а далі – лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних символів. Якщо цифрові або інші дані відсутні, то ставлять пропуск.

Цифри в графах таблиці належить проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості і десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі.

Таблицю необхідно супроводжувати коротким аналізом змісту й висновками. Якщо є посилання на таблицю, то вказують її номер і слово «таблиця...» в скороченому вигляді. Наприклад: табл. 1.2.

Кількість ілюстрацій, використаних у звіті, визначається їхнім змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати змісту ясності і контекстності.

Діаграми за формою побудови бувають площинні, лінійні та об’ємні. Найчастіше використовуються лінійні, а із площинних – стовпчикові та секторні /сегментні/. На діаграмах повинно бути достатньо експлікації. На лінійні діаграми можна наносити показники, використовуючи такий самий колір, як і для позначення ліній.

На стовпчикових діаграмах дані зображують у вигляді вертикальних прямокутників однакової ширини, на стрічкових – у вигляді горизонтальних прямокутників однакової висоти. Секторна діаграма – це коло, поділене на сектори, розмір яких відповідає величинам зображених предметів або рівням показників.

Схема за допомогою умовних позначень без дотримання масштабу передає основну конструкцію будь-якого механізму, показує взаємозв’язок явищ.

Ілюстрації /фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо/ іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу, розділяючи крапкою номер розділу і порядковий номер рисунка.

Наприклад: рис. 1.2 /другий рисунок першого розділу/. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням.

Усі ілюстративні матеріали розміщують після посилання на них. Таблиці, графічний матеріал розміщують так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо, їх розміщують так, щоб для читання треба було повернути рукопис за годинниковою стрілкою. Роботу не слід перенасичувати ілюстративним матеріалом.

1.5. Вимоги до списку використаних джерел та додатків

При посиланні чи цитуванні використаної літератури необхідно дотримуватися абсолютної точності і відповідності тексту джерела. На інформацію, що цитується, дається посилання. Посилання на літературу наводять у квадратних дужках за текстом після відповідної фрази. В дужках ставлять порядковий номер джерела. Його назву наводять у списку використаних джерел, який подають у кінці звіту. Список використаних джерел складається так:

— першими до списку вносяться Конституція України, Податковий кодекс України, закони України, укази Президента України, рішення та постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, накази міністерств та відомств, інструкції, виступи та доповіді державних діячів України;

— далі література розміщується в алфавітному порядку;

— при наведенні літературного джерела /книги, брошури/ інформація має подаватися в такому порядку: прізвище та ініціали авторів, назва джерела, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок;

— при внесенні до списку статті, опублікованої у збірнику, журналі, газеті, дані про неї вказуються в такому порядку: назва статті, назва збірника, журналу, газети, рік видання, номер журналу /газети/, у яких надрукована стаття;

— у переліку літератури повинні бути тільки ті праці, які дійсно використовувались при написанні звіту;

— у переліку біля журнальних статей не пишеться слово «журнал». Його замінює загальноприйнятий символ «//». Коли ж вказується, під чиєю редакцією вийшла книга, застосовується символ «/». Не потрібно писати зайвих слів – таких, як «книга», «стаття», «газета» тощо;

— посилання на літературу робляться тоді, коли в тексті використовуються цитати чи вислови, переказується своїми словами думка того чи іншого автора, наводяться цифри і факти чи використовуються таблиці або схеми із певного джерела. Режим посилань може бути різним. Після закінчення відповідної думки чи цитати, на які автор хоче послатись, посилання здійснюється прямо у тексті у дужках відповідної форми. [12, С. 474-475]. У другому варіанті, після викладу думки із певного джерела (закінчення цитати, якихось цифр чи фактів тощо) у тексті ставиться відповідна цифра (номер посилання на даній сторінці), а внизу сторінки під лінією за тим же номером вказується джерело думки чи цитати. Варто тільки зазначити, що більш вживаним і зручним із них є другий варіант.

— кількість посилань на літературу не повинна бути надмірним - пересічно не більше 2-х на сторінку, але й не менше 15-20 на звіт. Не рекомендується також посилатись на одне і те ж джерело більше 3-х разів.

Після списку використаних джерел, відступивши на 25-30 мм, праворуч, студент вказує дату написання звіту і ліворуч, ставить особистий підпис.

Далі у звіті розміщують додатки. Оформленню додатків до звіту слід приділити особливу увагу, оскільки їх кількість і якість свідчить про те, на скільки глибоко студент розібрався в змісті економічної практики, зокрема ведення обліку та контролю з того чи іншого питання, як старанно підібрані ці матеріали і на скільки ґрунтовно підтверджено викладений у першій частині звіту матеріал. Додатки наводяться у вигляді форм первинних, зведених документів, облікових реєстрів, графіків, схем, розрахунків, тощо. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Розміщуються додатки у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово "Додаток..." і велика літера, що позначає номер додатка. Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь). Наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А. Текст одного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В. Первинні документи, форми звітності та інші матеріали, що подаються як додатки, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповненні та достовірні).

2. Зміст економічної практики в районній (міжрайонній, об'єднаній) ДПІ

2.1. Організаційна структура ДПІ

Керівництво ДПІ. Функція "Керівництво державною податковою
інспекцією" та процедури, які вона містить.

Підрозділи, що забезпечують основні види діяльності:

- управління оподаткування юридичних осіб: відділ адміністрування податку на прибуток; відділ адміністрування ПДВ; відділ адміністрування акцизного податку; сектор адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів;

- управління оподаткування фізичних осіб: відділ адміністрування податків з доходів фізичних осіб; сектор адміністрування майнових податків; відділ контрольно-перевірочної роботи;

- управління податкового контролю юридичних осіб: відділ перевірок платників податків; відділ перевірок ризикових операцій; сектор податкового контролю та аналітичної роботи;

- відділ погашення прострочених податкових зобов’язань;

- відділ контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД;

- відділ реєстрації та обліку платників податку;

- відділ інформатизації процесів оподаткування: сектор ведення та захисту податкової звітності;

- юридичне управління;

- відділ персоналу;

- фінансовий відділ;

- сектор апеляції;

- організаційно-розпорядчий сектор;

- адміністративно-господарський управління;

- відділ обліку та звітності;

- сектор економічного аналізу та прогнозування;

- сектор масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян, тощо.

2.2. Облік платників податків

Студент з'ясовує: в якому підрозділі ведеться облік платників податків, які документи регламентують роботу цього підрозділу, який склад підрозділу, яка система управління підрозділом, яка система документообігу.

Вивчає:

— основні процедури функції обліку платників податків та завдання підрозділу;

— вимоги до платників податків при постановці на облік;

— документацію, яка ведеться в підрозділі при постановці на облік;

— порядок ідентифікації фізичних осіб;

— порядок наповнення бази даних ДРФО;

— особливості обліку платників ПДВ;

— особливості обліку деяких платників (військових частин, громадських організацій, інших неприбуткових установ, тощо);

— умови зняття з обліку платників податків;

— порядок переведення великих платників податків на облік у спеціалізовані підрозділи;

— вхідні та вихідні документи; звітні документи (внутрішні та зовнішні).

Бере участь:

— в оформленні документів при постановці на облік платників податку;

— у складанні звітних документів.

2.3. Масово-роз'яснювальна робота серед платників податків

Студент з'ясовує: на який підрозділ покладено проведення масово-роз'яснювальної роботи, які документи регламентують роботу цього підрозділу, який склад підрозділу, яка система управління підрозділом, яка система документообігу.

Вивчає:

— основні процедури функції "Навчання та масово-роз'яснювальна робота серед платників податків";

— методи проведення роз'яснювальної роботи серед платників податків;

— регламентуючі документи при проведенні роз'яснювальної роботи;

— засоби проведення масово-роз'яснювальної роботи;

— порядок надання консультативних послуг.

Бере участь:

— у складанні плану роз'яснювальної роботи;

— у проведенні роз'яснювальної роботи з певних питань.

2.4. Адміністрування непрямих податків

2.4.1. Адміністрування податку на додану вартість

Студент з'ясовує: які підрозділи займаються прийомом документації, контролем за оформленням документації, справлянням податку, камеральною та документальною перевіркою щодо ПДВ, яка система взаємодії підрозділів, яка система документообігу.

Вивчає:

— законодавчі та нормативні акти щодо ПДВ;

— структуру та призначення відділу непрямих податків ДПІ;

— функціональні обов'язки співробітників підрозділу;

— документальне оформлення вхідної інформації;

— вимоги до вхідної документації;

— порядок прийому декларацій з ПДВ;

— розподіл платників за категоріями уваги;

— порядок обробки прийнятих декларацій з ПДВ;

— методику планування та проведення камеральних перевірок;

— методику планування та проведення документальних перевірок;

— методику перевірок з відшкодування ПДВ;

— порядок взаємодії з митними органами;

— методику складання актів, довідок, протоколів тощо при проведенні перевірок щодо ПДВ, вимоги до їх оформлення;

— участь підрозділу в роз'яснювальній та консультаційній роботі;

— внутрішню та зовнішню звітність відділу непрямих податків з ПДВ;

— поквартальну динаміку надходження ПДВ за останні 2-3 роки.

Бере участь у:

— обробленні вхідної інформації, що надходить від підприємств (декларацій щодо ПДВ);

— проведенні камеральних перевірок;

— складанні планів та проведенні документальних перевірок;

— складанні звітної документації підрозділу.

2.4.2. Адміністрування акцизного податку

Студент з'ясовує: які підрозділи займаються прийомом документації, контролем за оформленням документації, справлянням та попередньою перевіркою щодо акцизного податку, яка система взаємодії підрозділів, яка система документообігу.

Вивчає:

— законодавчі та нормативні акти про акцизний податок;

— перелік підакцизних товарів, ставки акцизного податку;

— документацію, що надходить від платників податку та вимоги до її заповнення;

— особливості адміністрування акцизного податку по окремих групах підакцизних товарів (тютюнові вироби, алкогольні напої, тощо);

— порядок організації роботи з обліку та реалізації марок акцизного податку;

— порядок приймання розрахунків акцизного податку;

— методику планування та проведення камеральних та документальних перевірок;

— методику складання актів, довідок та протоколів за результатами перевірок та вимоги до їх оформлення;

— звітність ДПІ з акцизного податку;

— порядок взаємодії підрозділів ДПІ з питань адміністрування акцизного податку;

— особливості проведення роз'яснювальної та консультаційної роботи з акцизного податку;

— поквартальну динаміку надходження податку за останні три роки.

Бере участь у:

— проведенні розрахунків акцизного податку відносно вітчизняних та імпортних товарів;

— обробці вхідних документів, які надходять від платників податків;

— проведенні камеральних перевірок;

— складанні планів та проведенні документальних перевірок;

— складанні актів, протоколів та довідок за результатами документальних перевірок;

— складанні звітної інформації відділу непрямих податків (з питань адміністрування акцизного податку);

— проведенні роз'яснювальної роботи серед платників акцизного податку.

2.5. Адміністрування прямих податків з юридичних осіб.

2.5.1.Адміністрування податку на прибуток підприємств

Студент знайомиться зі структурою відділу прямих податків, чисельністю співробітників підрозділу та їх функціональними обов'язками, змістом роботи, системою управління підрозділом, системою документообігу.

Вивчає:

— законодавчі та нормативні акти про податок на прибуток, зміни та доповнення до них;

— особливості застосування розділу ІІІ Податкового кодексу України, щодо окремих видів діяльності, та операцій особливого виду;

— документацію, що надходить від платників податків;

— інструкцію по заповненню декларацій про податок на прибуток та додатків до них;

— порядок приймання декларацій з податку на прибуток; підприємств;

— порядок обробки прийнятої звітності платників;

— методику проведення камеральних перевірок;

— методику планування та проведення документальних перевірок з питань оподаткування прибутку підприємств;

— документацію, яка складається співробітниками ДПІ за результатами перевірок;

— порядок взаємодії підрозділів ДПІ з питань адміністрування податку на прибуток;

— особливості проведення роз'яснювальної та консультаційної роботи з питань оподаткування прибутку підприємств;

— звітність ДПІ з питань оподаткування прибутку підприємств;

— динаміку надходження податку за останні три роки.

Бере участь у:

— камеральній перевірці правильності заповнення декларацій;

— складанні планів та проведенні документальних перевірок;

— перевірках правильності розрахунку доходів, витрат та формування собівартості;

— перевірці правильності застосування пільг;

— перевірках декларацій з податку на прибуток платників різних видів діяльності;

— складанні актів, довідок та проектів рішень за наслідками перевірок;

— складанні звітної документації;

— проведенні роз'яснювальної роботи серед платників податків про податок на прибуток підприємств.

2.5.2. Особливості адміністрування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності юридичних осіб

Студент вивчає:

— порядок переходу платників на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

— особливості спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

— порядок приймання та обробки документів про перехід платників на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

— порядок видачі документів платникам про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

— особливості контролю правильності застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Бере участь у:

— прийманні та обробці документів платників про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

— підготовці та видачі документів платникам про переведення на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

2.5.3. Адміністрування плати за землю

Студент знайомиться зі структурою, чисельністю, призначенням та функціональними обов'язками співробітників відділу місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів, системою управління підрозділом, системою документообігу.

Вивчає:

— законодавство із змінами та доповненнями про плату за землю та інші нормативні акти;

— методику розрахунку плати за землю, пільги щодо податку;

— порядок повідомлення платників - фізичних осіб про необхідність сплата земельного податку;

— вхідну інформацію, що надходить від платників податку;

— порядок обробки звітності платників;

— порядок взаємодії з місцевими органами самоврядування у питаннях справляння плати за землю;

— методику планування та проведення контролю за правильністю розрахунків по платі за землю;

— методику складання звітної документації;

— особливості проведення роз'яснювальної роботи серед платників податку;

— порядок складання актів та протоколів за результатами перевірок;

— динаміку надходження плати за землю за останні три роки.

Бере участь у:

— нарахуванні плати за землю фізичним особам;

— підготовці повідомлень платникам;

— прийманні та обробці розрахунків юридичних осіб з плати за землю;

— плануванні та проведенні перевірок правильності нарахування та сплати земельного податку;

— складанні звітності ДПІ;

— проведенні роз'яснювальної та консультаційної роботи з питань плати за землю;

— перевірці правильності застосування пільг при сплаті плати за землю.

2.6. Адміністрування екологічних та ресурсних платежів

У цьому підрозділі студент вивчає:

— законодавчі та нормативні акти з питань справляння плати за користування надрами, збору за спеціальне використання води, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, збору за користування радіочастотним ресурсом України, екологічного податку;

— методику розрахунку відповідних платежів;

— порядок застосування пільг;

— порядок приймання та обробки звітної документації платників;

— планування та проведення перевірок сплати зазначених платежів;

— динаміку надходження ресурсних та екологічних платежів (за останні три роки).

Бере участь у:

— проведенні перевірок щодо правильності розрахунків справляння та своєчасності сплати відповідних платежів;

— складанні документів за результатами перевірок;

— підготовці звітної інформації.

2.7. Адміністрування місцевих податків та зборів

Дата добавления: 2015-05-26