Види доходів

Сутність і значення доходів.

Тема 8. Статистика доходів суб’єктів економічної діяльності.

Лекція 10

8.1. Сутність і значення доходів.

8.2. Види доходів.

8.3. Статистика доходів сектору не фінансових корпорацій.

8.4. Статистика доходів сектору фінансових корпорацій.

Рівень і динаміка доходів країни залежать від:

- ефективності суспільного виробництва тому, що тільки ефективна економіка може забезпечити розширене виробництво і сформувати високі індивідуальні доходи;

- правильного розподілу доходів для стимулювання розвитку виробництва та зростання національного багатства.

Джерела інформації про доходи:

- статистична звітність, яка дозволяє визначити обсяги та напрями розподілу доходів;

- податкова звітність;

- фінансова звітність.

У процесі виробництва кожний із факторів виробництва приносить дохід. Земля – ренту; капітал – прибуток або відсоток; праця – матеріальну винагороду; підприємницькі здібності – підприємницький дохід. Величина доходу кожного фактора дорівнює граничному вкладу кожногоз них в одержаний фірмою дохід після реалізації продукції чи послуг. Це справедливий розподіл. Але розподіл самих ресурсів нерівномірний, тому і розподіл доходів нерівний, і державна політика доходів спрямована на нівелювання таких розбіжностей у доходах.

Економічний механізм розподілу доходів у ринковій системі визначається ціною ресурсів. Вона залежить від попит у та пропозиції на фактори виробництва, що є похідними від споживчого попиту, тому що і земля, і праця, і капітал, і підприємницькі здібності необхідні для виробництва предметів споживання.

Інституційні одиниці, які займаються підприємницькою діяльністю, визначають доходи відповідно до ПСБУ 315 “Дохід”. Обсяг доходу визначається під час збільшення активу чи зменшення зобов”язання, що зумовлює зміну власного капіталу.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні доходи;

- інші доходи.

Дохід від реалізації продукції – це загальний дохід без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (ПДВ, акциз).

Інші операційні доходи відображають дохід від операційної оренди активів, дохід від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, а також інші витрати, що виникли в результаті іншої операційної діяльності.

Фінансові доходи – доходи у вигляді дивідендів, процентів та інших доходів, отриманих від фінансових інвестицій.

Інші – доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, від операційних курсових різниць та інші доходи, якіне виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов”язані з операційною діяльністю підприємства.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції – це різниця між доходом від реалізації продукції та відповідними податками, зборами, знижками.

Валовий прибуток – різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізації продукції.

Прибуток від операційної діяльності – алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) та іншого операційного доходу за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування – це сума прибутку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових витрат (збитків).

Прибуток від звичайної діяльності – різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибутки.

Чистий прибуток (збиток) – це сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

В економічній теорії розрізняють такі види прибутків:

- бухгалтерський;

- нормальний;

- економічний.

Бухгалтерськиі прибуток – це різниця між доходами (виручкою) від реалізації продукції та фактичними затратами на їх виробництво та реалізацію.

,

де - сукупний дохід;

ТС – сукупні витрати.

Нормальний прибуток – це сума мінімальних потенційних доходів або витрати втрачених можливостей.

,

де і – середня прибутковість;

К – інвестиційний капітал.

Нормальний прибуток – це винагорода підприємця за виконання ним підприємницьких функцій.

Економічний прибуток – це чистий прибуток, який залишається після вирахування з загальних доходів загальних витрат (явних і неявних).

.

Його величина свідчить про те, наскільки бухгалтерський прибуток більший за нормальний прибуток.

Залежно від сфери діяльності прибуток поділяється на:

- промисловий;

- торговий;

- позичковий відсоток.

Промисловий прибуток одержується в сфері виробництва і характеризує фінансовий результат на функціонуючий капітал.

Торговий прибуток відображає фінансовий результат діяльності торгової фірми і становить частину прибутку, яку виробник віддає продавцю своїх товарів.

Позичковий відсоток – це частина прибутку, яку підприємець виплачує кредитору за тимчасове користування його грошовим капіталом.

Прибуток, вироблений власним основним капіталом, присвоюється власником капіталу.

Нормальний прибуток на позичений основний капітал присвоюється власником цього капіталу, а економічний прибуток – керівництвом фірми, яка позичила цей капітал.

Особливий різновид доходів – підприємницький дохід. Це частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати відсотків за позичений капітал.

При визначенні ставки відсотків враховують суму кредиту, строк його надання, платоспроможність підприємства, ступінь ризику і т. ін. Розрізняють номінальну (без поправок на інфляцію) та реальну ставки відсотка.

Відповідно до економічних фуекцій і джерел формування доходів сектори економіки згідно з СНР розподіляють на такі групи:

- нефінансові корпорації (інституційні одиниці, що займаються виробництвом товарів та ринкових нефінансових послуг, а основний їх дохід – виручка від реалізації);

- фінансові корпорації (здійснюють фінансові операції на комерційній основі, включаючи страхування, а доходи – це надходження від кредитно-депозитних операцій, відсотків, страхових внесків;

- органи державного управління (надають неринкові послуги для колективного споживання та перерозподілу національного доходу і багатства, а доходи – це податки з інституційних одиниць);

- домашні господарства (це споживачі та підприємці, які виробляють товари та послуги, а доходи – це оплата праці, трансферти з інших секторів, доходи від власності, доходи від реалізації товарів та послуг);

- некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства у вигляді надання неринкових послуг, а доходи – за рахунок благодійних та добровільних внесків, доходів від власності.

Дата добавления: 2015-05-26