Завдання. 1.Міжнародна економічна інтеграція

1. Міжнародна економічна інтеграція

2.Сутність і форми міжнародного руху капіталів.

3.Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство.

Методичні вказівки

Вивчити та законспектувати в конспект основні економічні терміни,а також знати, що міжнародна економічна інтеграція відбувається у межах як кожної із основних груп країн, так і між окремими країнами з різних груп.Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) визначається як переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання

1.Міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція відбувається у межах як кожної із основних груп країн, так і між окремими країнами з різних груп. Загалом міжнародна економічна інтеграція означає процес поступового зближення і взаємодії (взаємопроникнення, взаємо переплетіння тощо) національних господарств двох і більше країн,спрямованих на створення єдиної наднаціональної економічної системи, у т.ч. єдиного господарського механізму.

Міжнародна економічна інтеграція є найвищою формою процесу інтернаціоналізації технологічного способу виробництва (і, передусім, продуктивних сил) і капіталу. Це зумовлене тим, що вона охоплює такий важливий механізм економічної системи, як господарський механізм, в якому є не лише базисні, але й надбудовчі елементи суспільно-економічної формації. У кінцевому підсумку міжнародна економічна інтеграція поширюється на всі надбудовчі підсистеми суспільних відносин – соціальні, правові, політичні, культурні, ідеологічні, національні тощо, що призводить до утворення цілісних наднаціональних держав конфедеративного і навіть федеративного типу.

Міжнародна економічна інтеграція спочатку розвивалася, здебільшого, на галузевому рівні, що у межах Західної Європи знайшло своє втілення у розвитку Європейського обєднання вугілля і сталі (ЄОВС), Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євроатом), відтак охоплювала сферу торгівлі (прикладом якої є утворення Європейської асоціації вільної торгівлі _ ЄАСТ, „ Спільного ринку”) і, зрештою, поширювалась на інші елементи економічної системи.

Нині у межах світового господарства налічується близько 100 інтеграційних угруповань. Найрозвиненіший із них – Європейський Союз.

Сьогодні якісно новим,найвищим етапом інтернаціолізації світової економіки є економічна інтеграція, яка не була розвитку через різні обєднання країн.Такі регіональні обєднання являють собою більш глибокі,взаємо проникливі економічні зв’язки національних економік різних країн.

Економічна інтеграція („інтер” з латині –цілий) - це широке міждержавне обєднання,яке діє відповідно до спеціальних угод і має певну організаційну структуру (включаючи спільні керівні та інші установи). У межах такого обєднання на території країн –учасниць розгортаються різні види господарської діяльності на особливих пільгових, порівняно з рештою країн, умовах.Йому притаманні глибший міжнародній поділ праці,посилений обмін товарами,послугами,капіталами,робочою силою,прискореня усуспільнення виробництва.

Розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений такими факторами:

економічним розвитком країн, груп і регіонів світу в умовах нерівномірності розподілу ресурсів.

закономірностями НТП.

тенденціями демографічної ситуації.

наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем.

швидким розитком транспортно-комунікоційних мереж.

ринковою „уніфікацією „ економічного розвитку.

Економічна інтеграція розвивається від простих до більш складних форм. Найпростішою формою обєднання є зона преференційною торгівлі,яка передбачає пільговий торговельний режим. Це означає, що дві або більше країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів,одночасно зберігаючи їх відносно до інших країн. Найбільш показовим прикладом такої форми є Преференційна система Британської співдружності (1932), яка об’єднувала 48 держав.

Найбільш складною формою економічної інтеграції, на думку її ідеологів, є економічний (і валютний) союз, який об’єднує всі названі вище форми з проведенням спільної економічної і валютно-фінансової політики.

2.Сутність і форми міжнародного руху капіталів.

Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) визначається як переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання.Відповідно міжнародні фінансово-кредитні відносини являють собою відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків.

Теорії міжнародного руху капіталу розглядають його як фактор виробництва. Згідно з ними основними причинами вивозу капітальних ресурсів є - різниця в нормах прибутку в різних країнах, посилення конкуренції технологічного характеру між суб’єктами ринку капіталів, розвиток технології інноваційного процесу, прагнення домінування на ринку та досягнення ринкової влади.

Основними постачальниками капіталу на міжнародному ринку є транснаціональні корпорації, держави та міжнародні фінансові інституції.

З другої половини ХХ ст.. вивіз капіталу безперервно зростає. Експорт капіталу випереджає за темпами зростання як товарний експорт, так і обсяг ВВП промислово розвинутих країн.

Міжнародний рух капіталу, посідаючи провідне місце в міжнародних економічних відносинах, справляє значний вплив на міжнародну економіку.

сприяє зростанню динаміки світової економіки,

поглиблює міжнародний поділ праці і міжнародне співробітництво,

збільшує обсяги взаємного товарообороту між країнами.

Вивіз капіталу вигідний не лише його експортеру, а й приймаючій країні. Іноземні інвестиції сприяють розширенню виробництва, збільшенню кількості робочих місць, розвитку сфери послуг, отриманню нових технологій, зростанню продуктивності та технічному оновленню підприємств. Стимулюючий вплив справляє вивіз капіталу і на розвиток міжнародної торгівлі.

Вивіз капіталу здійснюється у трьох основних формах. Експорт підприємницького капіталу, експорт позичкового капіталу, міжнародна економічна допомога.

3.Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство.

В умовах, коли міжнародний поділ праці призвів до формування світового господарства, жодна країна світу не може забезпечити високу ефективність свого національного виробництва, якщо воно не інтегрується в тій чи іншій мірі у світове виробництво.Це безпосередньо стосується України.

Формально Україна як член ООН входить до держав світового співтовариства. Вона визнає й виконує статут ООН та міжнародне право, які регулюють міжнародні, політичні, дипломатичні,соціальні, культурні та економічні міжнародні відносини. Отже, Україна певною мірою співробітничає з країнами світу. Проте реально переваги міжнародних економічних відносин країна може використовувати лише тоді, коли її економіка буде інтегрована в світове господарство, тобто буде складовою частиною цього господарства.

Світове господарство – це цілісний економічний організм, що виступає матеріальною основою держав світового співтовариства, в якому вже склалися певні відносини попиту й пропозиції, конкуренції і монополії, макроекономічної рівноваги. Тому включення до нього нових держав – складний і тривалий процес.

Стримує інтеграцію національної економіки України в світове господарство й те, що Україна як суверенна держава ще не має достатнього досвіду в налагодженні економічних зв’язків з країнами світового співтовариства.

Інтеграція економіки України в світове господарство повинна забезпечити зростання ефективності національної господарської системи в результаті найбільш вигідного використання ресурсів, які є відносно надлишковими в Україні, з одного боку, а з іншого, шляхом насичення національної економіки ресурсами, яких є обмаль, але без яких вона функціонувати не може.

Питання для самоперевірки.

Що таке економічна інтеграція?

Якими факторами зумовлений розвиток міжнародної економічної інтеграції?

Що таке міжнародний рух капіталів?

Назвіть основні причини вивоу капіталу?

Якы проблеми інтеграції економіки України у Світове господарство?

Література

Політична економія К.Т.Кривенко ст..457-459, 469- 472

Політична економія Навчально-методичний посібник ст. 160-162

Основи економічної теорії В.О.Білик ст448-451

Тема 15. Економічні аспекти глобальних проблем.

Мета теми – з”сувати класифікацію глобальних проблем, а також межі між сферами.

Дата добавления: 2015-05-26