Еталонні відповіді

В яких випадках не подається команда для виконання військового вітання?

Де застосовується і за якою командою здійснюється рух стройовим кроком? Які його параметри?

Стройовий крок застосовується під час проходження підрозділів урочистим маршем; при виконанні ними військового вітання під час руху; при підході військовослужбовця до начальника та відході від нього; при виході із строю та поверненні на місце, а також під час занять із стройової підготовки.

Похідний крок застосовується в усіх інших випадках.

Рух стройовим кроком починається за командою "Стройовим кроком - РУШ", а рух похідним кроком – за командою "Кроком - РУШ".

За підготовчою командою слід подати корпус трохи вперед, перенести вагу тіла більше на праву ногу, із збереженням стійкості; за виконавчою командою почати рух з лівої ноги повним кроком.

Під час руху стройовим кроком ногу з витягнутим уперед носком винести на висоту 15-20см від землі та поставити її твердо на всю стопу.

Під час руху похідним кроком ногу виносити вільно, не відтягуючи носка, і ставити її на землю як під час звичайної ходьби.

Нормальна швидкість руху кроком - 110-120 кроків за хвилину.

Довжина кроку - 70-80 сантиметрів.

Команда для виконання військового вітання військовим частинам і підрозділам не подається:

r під час оголошення в частині або підрозділі тривоги або збору;

r на марші під час руху і на привалах, а також на всіх тактичних заняттях, заняттях з водіння машин і навчаннях;

r на вогневому рубежі та вогневій позиції під час проведення стрільб;

r на аеродромах під час проведення польотів;

r під час виконання господарських робіт або робіт з навчальною метою, а також під час спеціальних занять і робіт у майстернях,

r парках, ангарах, лабораторіях;

r під час спортивних змагань та ігор;

r під час харчування та після сигналу "Відбій" до сигналу "Підйом";

r у приміщеннях для хворих.

У цих випадках начальник або старший за військовим званням лише рапортує начальникові, який прибув. Наприклад: "Товаришу майоре. Перша механізована рота виконує другу вправу навчальних стрільб. Командир роти капітан Шевчук".

Частини та підрозділи, які беруть участь у похоронній процесії, військового вітання не виконують.

З ТАКТИЧНОЇ І ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

.
1. Дати визначення бою, удару, маневру, вогню, їх коротка характеристика.

Бій – основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.

Бій може бути:

v загальновійськовим,

v вогневим,

v повітряним,

v протиповітряним,

v морським.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути:

r удари військами (силами);

r та вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні).

За масштабом удари військами (силами) можуть бути: оперативними або тактичними,

вогневі (за кількістю залучених засобів):

ü зосереджені,

ü групові,

ü поодинокі, у тому числі високоточні.

Основним способом знищення (розгрому) противника в бою є вогонь.

Вогонь – ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавлення, виснаження і руйнування.

Вогонь розрізняють за:

тактичними завданнями, які вирішуються – на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлення тощо;

видами зброї – зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (далі – БМП (БТР), артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів (далі – ПТРК), зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітних артилерійських комплексів (бойових машин, установок) тощо;

способами ведення – прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;

напруженістю – короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо;

напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний;

способами стрільби – з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.;

видами вогню – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.

Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Маневр проводиться підрозділами, а також ударами і вогнем.

Він проводиться за рішенням командира військової частини (підрозділу) в інтересах виконання завдань у бою.

Дата добавления: 2015-05-26