Політичні погляди Августина

Політичні вчення у Стародавньому Римі

Політичні погляди Арістотеля

Арістотель (384-322 рр. до н. е.) – його політичні погляди втілено у працях "Політика" і "Афінська політія".

Заслуги Арістотеля наступні:

1 визначив людину як "політичну істоту", чия сутність проявляється, насамперед, у державному житті;

2 вперше розмежував владу на законодавчу, адміністративно-управлінську та судову;

3 визначив правильні та неправильні форми правління (Трьома правильними формами держави виступають монархія, аристократія, політія, а трьома неправильними – тиранія, олігархія і демократія. Найкраща формою правління – політія, де влада належить більшості і здійснюється на спільне благо);

4 найкращим державним ладом вважав змішану форму влади, де править середня верства населення;

5 саме політику пов'язував з моральністю (доброчесностями) та етикою, котрі вважав вступом до політики.

6 кінцева мета - загальне благо

7 ввів поняття “політика”

Для політичних вчень Стародавнього Риму є притаманні наступні атрибути:

1) ідеї кругообігу форм правління та змішаної форми правління як найкращої;

2) ідеї панування закону у державі та розробка засад правової системи, котра ґрунтується на природньому праві ("римське право").

Марк Тулій Цицерон (106-43 рр. до н. е.) був знаменитим римським оратором,

юристом та державним діячем. Поміж його численних праць основною із проблем держави є "Про державу".

Державу Цицерон визначає як справу, надбання народу. Звідси й походить і її назва – республіка. Основну причину походження держави він вбачає у вродженій потребі людей жити разом. Ще однією причиною утворення держави є необхідність охорони приватної та державної власності. Розрізняв три простих форми правління: царську владу (чи монархію), владу оптиматів (аристократію) й владу народу (демократію). Найкращою формою держави є змішана форма, утворювана шляхом рівномірного поєднання достоїнств 3 простих форм правління.

Августин. (Наступне питання)

Аврелія Августина (354-430 рр.), за заслуги перед церквою прозваного Блаженним. Свої погляди він виклав головним чином у праці "Про град Божий". Спираючись на біблійні положення, Августин усю історію людства й всі соціальні, державні та правові установи й настанови подає як наслідок гріховності людини. Форми державного правління Августин розрізняє залежно від обов´язків, покладених на верховну владу. Головними з них він вважає моральні й релігійні обов´язки, зокрема повагу до Бога і до людини.

Несправедливого правителя, як і несправедливий народ, він називає тираном, несправедливу аристократію – клікою. Вважає прийнятними всі форми правління в тому випадку, якщо в державі зберігаються втілена у праві справедливість і повага до релігії.

Дата добавления: 2015-05-26