Педагогічні ідеї французького просвітителя і філософа 18 ст. К.А. Гельвеція

Антидемократичний проект Локка про «робочих школах».

Вище ми вже відзначали негативне ставлення Локка до шкіл. Він вважав за необхідне ізолювати майбутнього джентльмена від впливу «грубої маси», від дітей простолюдинів, які, на його думку, здатні тільки на те, щоб «з спритністю і спритністю обкрадати фруктові сади».

Це неприховане презирство Локка до народу з особливою ясністю висловлене в його записці про «робочих школах». На його думку, «діти робочого люду» завжди лягають тягарем на суспільство. Тому в кожній парафії слід організувати «робочі школи», куди в обов'язковому порядку направляти тих дітей з 3 до 14 років, батьки яких жебрацтвом та звертаються за допомогою. Ці діти будуть харчуватися в школі тільки «хлібом досхочу». У холодну пору, якщо це буде визнано за потрібне, можна додавати до цього трохи теплої кашки. І цю мізерну їжу діти повинні відпрацювати: прясти, в'язати тощо Вироби дітей будуть продаватися і окупати їх зміст. Особливо важливо, вказує він, що дітей зі школи дуже зручно буде водити до церкви під наглядом вчителів, що стане могутнім виховним засобом. Майстри зі сторони зможуть брати собі учнів за плату, що вноситься в школу. Тим самим діти будуть працювати на майстрів і фабрикантів.

Локк своїми філософськими та педагогічними працями, своєю теорією договірного походження держави і «природного права» справив значний вплив на французьких просвітителів, хоча створені ними навчання значно відрізнялися від педагогічної системи Локка, особливо своїми соціальними і прогресивними установками.

Один з французьких філософів-просвітителів Клод Гельвецій (1715-1771) народився в Парижі в сім'ї придворного лікаря. Закінчив єзуїтський колеж. У 1758 р. написав книгу "Про розум", що була спрямована проти основ феодального порядку, релігійної ідеології. Король та Папа приговорили книгу до спалення. Гельвецій врятував собі життя ціною публічного зречення від своєї праці. Однак він залишився вірним своїм ідеям, які виклав більш ґрунтовно в книзі "Про людину, їїрозумові здібності та її виховання”, яка була опублікована після його смерті.

Гельвецій продовжує Дж.Локка, коли погоджується з критико теорії "вродженш ідей" Декарта. Гельвецій стверджує, що все в людині можна звести до відчуттів. Звідси він робить висновок, що всі люди від народження мають рівні розумові здібності, рівні можливості до вдосконалення.

У поглядах Гельвеція можна виділити чотири основні ідеї: 1) вроджена рівність всіх людей; 2) особливий інтерес як рушійна сила індивідуального розвитку і вирішальна основа в діяльності дітей; 3) виховання як спрямовуюча сила в розвитку інтересів; 4) політична система як визначальна основа виховання.

Виходячи з того, що переробка суспільства можлива через виховання, Гельвецій пристрасно захищає суспільне виховання і освіту.

Серед основних переваг шкільного виховання Гельвецій називає: 1)сприятливі для здоров'я засоби того місця, де молодь може отримати своє виховання (мається на увазі, що при суспільному вихованні будинок, де виховуються та навчаються діти, будується за містом і може добре провітрюватися, на відміну від батьківських домів, що часто малі і нездорові); 2) тверда дисципліна; 3) змагання, яке викликається, коли порівнюють себе з багатьма іншими людьми; 4) освіченість вихователів; 5)твердість (домашнє виховання рідко буває мужнім і таким, що розвиває сміливість).

Гельвецій твердив, що мета виховання має полягати в тому, щоб розкрити серце дитини для гуманності, а розум - для правди, щоб виховувати па^ріотів, у свідомості яких ідея особистого добра тісно пов'язана з ідеєю добра для всіх людей. Моральне виховання, на думку Гельвеція, можна здійснювати за допомогою "Катехізису моралі" (подібно до релігійного катехізису), де дитина може взнати про справедливість, істину, користь тощо.

В працях Гельвеція велике місце відводиться розумовому вихованню, правильно поставленій освіті. Виходячи з того, що здорова людина є, при всіх інших умовах, більш щасливою, ніж людина нездорова, Гельвецій велику увагу приділявфізичному вихованню, яке повинно одночасно змінювати і тіло, і дух.

Критикуючи феодальне суспільство, Гельвецій висловлювався про виховання жінки. Жінки і чоловіки, на його думку, відрізняються один від одного своєю організацією, але це не означає, що ця відмінність є причиною більш низького розумового рівня жінок. Гельвецій бачив причину відсталості жінок у тому суспільному становищі, яке вони займають. Змінити становище жінки може правильне і добре організоване виховання.

Дата добавления: 2015-05-26